Рішення

від 14.07.2020 по справі 950/927/20

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/927/20

2/950/366/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лебедин цивільну справу за позовною заявою представника позивачки ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернувся до суду з даним позовом в інтересах позивачки до відповідача, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ляшки Лебединського району Сумської області народилася позивачка - ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 і після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 . У батька позиваки була рідна сестра - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після ї смерті відкрилася спадщина до якої ввійшли право на земельну частку (пай) яке належало ОСОБА_6 на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії СМ № 0281979 від 30.09.2004 року. Спадщину фактично прийняла ОСОБА_2 шляхом розпорядженням речами померлої. При зверненні до державного нотаріуса Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавиці ОСОБА_6 , їй було відмовлено в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Тому представник позивачки звернувся до суду та просить встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме: на земельну частку (пай) розміром 5,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки натурі (на місцевості) згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0281979 від 30.09.2004 року виданий Лебединською районною державною адміністрацією Сумської області, який заходиться в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна Лебединського району Сумської області та який належав ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій ствердив позовні вимоги в повному обсязі, просить провести розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, надав заяву в якій не заперечив проти задоволення вимог ОСОБА_2 просить провести розгляд справи у його відсутності.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд у підготовчому судовому засіданні ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В судовому засіданні були встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

16 лютого 1979р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, про що було видане свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 16 лютого 1979р (а.с. 7). Після укладення шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Народилася ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ляшки Лебединського р-ну. Сумської області, її батьками є - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 25 квітня 1950р. (а.с. 6).

Батько позивачки - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Калюжнянською сільською радою Лебединського р-ну Сумської області було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 25 серпня 1979р. (а.с. 8).

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 30 квітня 2020р. по справі №950/378/20 (а.с. 11) було встановлено, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 була рідною сестрою ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ОСОБА_2 - рідною тіткою.

30 вересня 2004р. Лебединською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_6 був виданий сертифікат на земельну частку (пай) серія НОМЕР_4 , як члену Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна с.Калюжне Лебединського району Сумської області (а.с. 9).

Померла ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Калюжненським сільвиконкомом Лебединського району Сумської області було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 від 29 липня 1999р. (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло і право на земельну частку (пай), яке належало їй на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія СМ НОМЕР_6 0281979 від 30 вересня 2004р.

На момент смерті ОСОБА_6 разом з нею проживав її племінник - ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області від 25 травня 2020р. вих.№174/02-30 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_9 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 від 03 лютого 2003р. виданого виконавчим комітетом Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 13).

З довідки Відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08 травня 2020р. вих.№470/106-20 (а.с. 14) встановлено, що згідно технічної документації по коригуванню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) по КСП ім.Мічуріна Лебединського району Сумської області та розпорядження голови Лебединської райдержадміністрації Сумської області №136 від 23 квітня 2000р. Про затвердження земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах розмір в умовних кадастрових гектарах - 5,13, а її вартість становить 33 595,41грн.

Ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право в т.ч. продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Згідно ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

П.5 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995р. №720/95 визначено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001р. сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Аналогічні положення закріплені і в абз.1 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004р. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003р. №435-IV цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004р.

П.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Ст.524 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (ст.525 Цивільного кодексу УРСР).

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ст.526 Цивільного кодексу УРСР).

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст.527 Цивільного кодексу УРСР).

Ст.549 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Ст.1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав

та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 Цивільного кодексу

України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 Цивільного кодексу України). Ст.1220 Цивільного кодексу України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ст.1221 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1265 Цивільного кодексу України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Згідно ч.1 ст.1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.(ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Факт прийняття спадщини стверджений показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які кожен зокрема, ствердили що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки доглядала її, здійснила її поховання, а також заволоділа майном померлої (а.с. 24,25).

З відомостей по спадковій справі, що надані державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. від 03.07.2020 року (а.с. 31-33) встановлено, що після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 справа не заводилася, заповіт від імені померлої не посвідчувався.

Враховуючи, що ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом заволодіння речами померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_6 , відповідно за нею має бути визнано право власності на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай) розміром 5,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки а натурі (на місцевості), згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0281979 від 30 вересня 2004р., виданого Лебединською районною державою адміністрацією Сумської області, який знаходився в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна Лебединського району Сумської області.

З системного аналізу вищевикладеного слідує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Оскільки, в ході судового розгляду достовірно встановлено неможливість позивача реалізувати свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку, то суд приходить до висновку про необхідність судового захисту прав позивача та вважає за необхідне позов задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12 , 81 , 263 , 264 , 265 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги представника позивачки ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 право власності на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай) розміром 5,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості), згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0281979 від 30 вересня 2004р., виданим Лебединською районною державою адміністрацією Сумської області, який знаходився в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна Лебединського району Сумської області та який належав ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Лебединський районний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бакланов Р. В.