Постанова

від 24.06.2020 по справі 361/7768/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 361/7768/18 Головуючий у суді першої інстанції: Сердинський В.С.

Апеляційне провадження № : 22-ц/824/670/2020 Головуючий: Гаращенко Д.Р.

24 червня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, Садівничого товариства Полімер про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, Садівничого товариства Полімер про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.1, а.с.105-108), позивач остаточно просив суд визнати незаконним та скасувати Протокол №2 зборів СТ Полімер від 20 жовтня 2005 року у частині прийняття рішення про прийняття громадянина ОСОБА_1 до складу членів СТ Полімер замість вибувшого громадянина ОСОБА_2 , визнати незаконним та скасувати рішення № 95 Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 21 липня 2006 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0417 гектара для ведення садівництва в СТ Полімер , визнати недійсним Державний акт серії ЯД №679833 на право власності на земельну ділянку площею 0,0417 гектара для ведення садівництва, виданий Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області 13 березня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 , скасувати право власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку, та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0417 гектара з кадастровим номером: 3221287201:01:028:0040, для ведення садівництва в СТ Полімер .

Судові витрати у сумі 29 619,20 грн. покласти на відповідачів, з яких 2819,20 грн. - витрати на оплату судового збору, 26 800,00 грн. - витрати на оплату юридичних послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є членом СТ Полімер (код ЄДРПОУ 38250676), що підтверджується Членською книжкою садовода, виданої 20 вересня 1997 року, та штампом на восьмій сторінці паспорта за підписом голови Рожнівської ради народних депутатів, згідно якого рішенням Рожнівської ради народних депутатів від 13 жовтня 1997 року земельна ділянка площею 0,04 гектара була безкоштовно передана ОСОБА_2 у приватну власність для ведення-підсобного господарства.

Згідно довідки №152 від 05 жовтня 2018 року, виданої Архівним сектором Броварської районної державної адміністрації Київської області, оригінал рішення Рожнівської ради народних депутатів від 13 жовтня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 0,04 гектара у приватну власність ОСОБА_2 , у архіві Броварської районної державної адміністрації Київської області відсутній.

Позивач зазначив, що про порушення свого права він дізнався у лютому 2018 року, коли почав вирішувати питання присвоєння кадастрового номеру для своєї земельної ділянки площею 0,04 гектара, яка знаходиться в СТ Полімер .

Зазначив, що йому стало відомо, що кадастровий номер: 3221287201:01:028:0040 вже було присвоєно спірній земельній ділянці, а сама земельна ділянка без його відома була передана у приватну власність ОСОБА_1 на підставі рішення №95 Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 21 липня 2006 року, що підтверджується Архівним витягом №136 від 11 вересня 2018 року, виданим Архівним сектором Броварської районної державної адміністрації Київської області.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано Протокол №2 зборів Садівничого товариства Полімер від 20 жовтня 2005 року в частині прийняття рішення про прийняття громадянина ОСОБА_1 до складу членів Садівничого товариства Полімер замість ОСОБА_2

Визнано незаконним та скасовано рішення №95 Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 21 липня 2006 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0417 гектара для ведення садівництва в Садівничому товаристві Полімер .

Визнано недійсним Державний акт серії ЯД №679833 на право власності на земельну ділянку площею 0,0417 гектара для ведення садівництва, виданий Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області 13 березня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 та скасувати право власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0417 гектара з кадастровим номером: 3221287201:01:028:0040, для ведення садівництва в Садовому товаристві Полімер .

Стягнуто з ОСОБА_1 , Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, Садівничого товариства Полімер на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 939,73 грн. з кожного.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 01 листопада 2019 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2019 року у справі № 361/7768/18-ц в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

Зазначив, що судом першої інстанції було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи та неправильного застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційних доводів зазначив, що суд першої інстанції не з`ясував повного кола учасників справи, не залучив до участі при розгляді справи в якості третьої особи ОСОБА_3 - особу, якій належить на праві власності житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці.

Суд першої інстанції не з`ясував, коли саме позивач почав займатись проведенням процедури присвоєння кадастрового номера для своєї ділянки, оскільки ці обставини впливають на застосування строку позовної давності.

Апелянт зазначив, що позивач не надав суду першої інстанції жодного договору із землевпорядною організацію на розробку технічної документації для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення № 95 Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 21липня 2006 року в частині передачі у приватну власність відповідачу земельної ділянки площею 0,0417 Га для ведення садівництва в СТ Полімер є незаконним, через те що це порушує право власності позивача.

В суді першої інстанції жодним чином не доведено, що земельна ділянка ОСОБА_1 є тією земельною ділянкою, яка 13 жовтня 1997 року рішенням Рожнівської ради народних депутатів була передана у власність ОСОБА_2 , зокрема не було витребувано технічну документацію на земельну ділянку, яка належала позивачу для перевірки цих обставин.

Апелянт звертає увагу суду, що в архіві Броварської районної державної адміністрації Київської області відсутнє рішення Рожнівської сільської ради від 13 жовтня 1997 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельну ділянку 0,04 га.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач та його представник заперечували проти апеляційної скарги, просили її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Рожнівської сільської Ради Броварського району Київської області в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву розглядати справу у його відсутності.

Представник Садівничого товариства "Полімер" в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 1997 року ОСОБА_2 була видана членська книжка садовода Садівничого Товариства Полімер (код ЄДРПОУ 38250676) (а.с.10-11).

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату подання позовної заяви до суду СТ Полімер є зареєстрованою юридичною особою, яка не є припиненою та не перебуває у стані припинення (а.с.18-20).

На восьмій сторінці паспорта ОСОБА_2 є штамп за підписом голови Рожнівської ради народних депутатів, зміст якого містить інформацію про те, що рішенням Рожнівської ради народних депутатів від 13 жовтня 1997 року земельна ділянка площею 0,04 гектара була безкоштовно передана ОСОБА_2 у приватну власність для ведення -підсобного господарства (а.с.13).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки №152 від 05 жовтня 2018 року, виданої Архівним сектором Броварської районної державної адміністрації Київської області, оригінал рішення Рожнівської ради народних депутатів від 13 жовтня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 0,04 гектара у приватну власність ОСОБА_2 , у архіві Броварської районної державної адміністрації Київської області відсутній (а.с.14).

20 жовтня 2005 року було прийнято рішення про прийняття громадянина ОСОБА_1 до складу членів СТ Полімер , замість вибувшого зі складу членів СТ Полімер позивача по справі ОСОБА_2 .

Зазначене підтверджується копією виписки з Протоколу №2 зборів СТ Полімер (а.с.17).

Судом першої інстанції було встановлено, що виписка з Протоколу №2 зборів СТ Полімер від 20 жовтня 2005 року про прийняття у склад ОСОБА_1 підписана головою СТ Полімер Тюфтяєвим Г.С.

Однак ОСОБА_4 у зазначений період часу не був головою СТ "ПОЛІМЕР", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1004610315 від 05 листопада 2018 року, в якому зазначено, що станом на 01 жовтня 2018 року головою СТ Полімер , починаючи з 20 червня 2004 року, була ОСОБА_5 (а.с.18-20).

Суд першої інстанції встановив, що згідно з Архівним витягом №136 від 11 вересня 2018 року, виданим Архівним сектором Броварської районної державної адміністрації Київської області спірна земельна ділянка була передана у приватну власність ОСОБА_1 , на підставі рішення №95 Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 21 липня 2006 року (а.с.15).

Право власності відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221287201:01:028:0040, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №679833, виданого Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області 13 березня 2007 року (а.с.16).

Згідно листа за №1818/183-18 від 19 вересня 2018 року, Міськрайонне управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що документація із землеустрою по виготовленню правовстановлюючого документа на садову земельну ділянку площею 0,0417 гектара з кадастровим номером: 3221287201:01:028:0040 в СТ Полімер Рожнівської сільської ради на ім`я ОСОБА_1 відсутня (а.с.21).

Проаналізувавши та дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача частково.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Мотивувальна частина рішення суду першої інстанції не відповідає ч. 4 ст. 265 ЦПК України.

В рішенні не зазначені докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; не мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; не зазначено чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, не зазначив обґрунтування свого висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає зазначеній нормі процесуального закону враховуючи наступне.

Колегія суддів встановила, що позивач та відповідач є родичами.

Позивач є дядьком, а відповідач його племінник.

20 вересня 1997 року позивачу ОСОБА_2 була видана членська книжка садовода (а.с.10-11).

Відмітка о прийнятті в члени товариства та номер протоколу в книжці відсутнє.

Зазначено садова ділянка площею 400 кв.м., АДРЕСА_1 .

Остання оплата за земельну ділянку згідно з відмітками у книжці, ОСОБА_2 була здійснена 10 серпня 2006 року, про що сам позивач не заперечував.

На восьмій сторінці паспорта ОСОБА_2 є штамп на якому зазначено про те, що рішенням від 13 жовтня 1997 року передано у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства та садівництва площею 0,04 гектара, за підписом Голови Рожнівської Ради народних депутатів (а.с.13).

05 серпня 2019 року позивачем, в суді першої інстанції, було долучено до матеріалів справи копію рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради від 13 жовтня 1997 року Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність , згідно до якого вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,04 га, яка була раніше надана в постійне користування для ведення садівництва члену СТ Полімер масиву Трудовик ОСОБА_2 (а.с.91).

Згідно довідки №152 від 05 жовтня 2018 року, виданої Архівним сектором Броварської районної державної адміністрації Київської області, оригінал рішення Рожнівської ради народних депутатів від 13 жовтня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 0,04 гектара у приватну власність ОСОБА_2 , у архіві Броварської районної державної адміністрації Київської області відсутній (а.с.14).

Доказів прийняття Рожнівською радою народних депутатів від 13 жовтня 1997 року зазначеного рішення позивач суду не надав.

На вимогу колегії суддів апелянт не надав для огляду в судовому засіданні оригінал зазначеного рішення та книжки садовода, що на думку колегії ставить під сумнів існування зазначеного рішення.

Колегія суддів вважає, що штамп в паспорті про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства та садівництва не є допустимим доказом який може підтвердити прийняття рішення про передачу земельної ділянки позивачу у власність.

Судом першої інстанції було встановлено, що 20 жовтня 2005 року, було прийнято рішення про прийняття до складу членів СТ Полімер громадянина ОСОБА_1 , замість вибувшого зі складу членів СТ Полімер Кублія Ю.В.

Належних та допустимих доказів прийняття ОСОБА_1 в члени товариства суду не було надано.

Копія протоколу, яка міститься в матеріалах справи, підписана особою яка не була головою СТ "ПОЛІМЕР" в зазначений період прийняття рішення. (а.с.17).

Колегія суддів встановила, що наявними в матеріалах справи доказами повністю підтверджується, що ОСОБА_1 рішенням Рожнівської сільської Ради Броварського району Київській області Шостої позачергової сесії V скликання № 95 від 21 липня 2006 року "Про передачу земельної ділянки громадянам у власність" було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0417 га для ведення садівництва СТ "Полімер", що підтверджується відповідним архівним витягом.

13 березня 2007 року, Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області було видано ОСОБА_1 . Державний акт серії ЯД №679833 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221287201:01:028:0040 (а.с.16).

Згідно з матеріалами справи встановлено, що на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 розташований садовий будинок право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 , батьком позивача, на підставі свідоцтва №721 на право власності на садовий будинок від 26 жовтня 1995 року, виданого виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради народних депутатів та зареєстрованого Броварським бюро технічної інвентаризації за №721 в реєстровій книзі №2 від 26 жовтня 1995 року (а.с.25).

Власник садового будинку до участі в справі судом першої інстанції не залучався.

На час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 помер, що сторони підтвердили у судовому засіданні. Дата смерті ОСОБА_3 29 листопада 2019 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначені обставини не перевірив, вирішив питання про права свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_3 , та ухвалив рішення без участі власника будинку який розташований на спірній земельній ділянці, яке впливає на його права або обов`язки.

Оскільки особа не була залучена до участі в справі, його правонаступники ніяких заяв до апеляційного суду не подавали, то питання щодо їх участі в справі не вирішувалось.

З пояснень сторін відомо, що позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька. Мати відповідача відмовилась на його користь від спадщини. ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті дідуся.

Жодна із сторін з цього приводу клопотань про своє правонаступництво не заявила.

Колегія суддів встановила, що керівником СТ "Полімер" з 20 червня 2004 року та на час вирішення питання про прийняття до складу членів СТ "Полімер" Кублія О.С. згідно з Протоколом №2 зборів СТ Полімер від 20 жовтня 2005 року була ОСОБА_5 мати позивача та бабуся відповідача.

З пояснень сторін відомо, що усі питання які вирішувались стосовно земельної ділянки, вирішувала бабуся ОСОБА_5 , та на думку колегії суддів були відомі усім членам сім`ї.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що станом на дату написання заяви від 20 лютого 2006 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,04 гектара у СТ Полімер ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46), ще не виповнилося 18 років, а тому на вчинення правочинів щодо нерухомого майна він повинен був мати письмову нотаріально посвідчену згоду батьків.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 виповнилося 16 років, 4 місці та 14 дні.

Серед документів, наданих Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області, жодної письмової нотаріально посвідченої згоди батьків не було.

Заяву підписав особисто ОСОБА_1 (а.с.23).

Аналізуючи висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає, що суд при ухвалені рішення прийшов до помилкового висновку про задоволення позову в цілому.

Колегія суддів звертає увагу на те, що протокол про прийняття або вихід члена садового товариства є технічною фіксацією зборів товариства, в якому фіксується рішення яке було прийнято загальними зборами товариства.

Оскаржене може бути тільки рішення зборів, а не протокол.

Також суд першої інстанції вирішив питання про права свободи, інтереси та обов`язки особи ОСОБА_3 власника садового будинку розташованого на спірній земельній ділянці який не був залучений до участі у справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій ОСОБА_1 на отримання у власність земельної ділянки посилаючись на його вік при подачі заяви на передачу земельної ділянки у його власність.

Відповідно до ст. 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку безоплатно, без укладення будь яких правочинів які б потребували згоди його батьків, тобто діяв в межах його цивільної дієздатності. Згода його батьків на зазначені дії не потрібна.

Крім того протягом тривалого часу батьки або інші зацікавлені сторони питання про неправомірність отримання відповідачем земельної ділянки не ставили.

Колегія суддів вважає, що зазначені дії були відомі батькам відповідача які мовчазно погодили отримання їх сином у власність земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно не застосував до виниклих правовідносин строк позовної давності на підставі заяви ОСОБА_1 від 1 березня 2019 року.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Обґрунтовуючи те, що строк позовної давності ним не пропущений, позивач зазначив що йому стало відомо про те, що право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, яка знаходиться в СТ Полімер та має кадастровий номер: 3221287201:01:028:0040, належить відповідачу ОСОБА_1 лише у лютому 2018 року, коли він почав вирішувати питання присвоєння кадастрового номеру для своєї земельної ділянки площею 0,04 гектара, яка знаходиться в СТ Полімер .

Доказів того, що позивачу устало відомо про данні обставини він не надав, матеріали справи їх не містять.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що при огляді копії книжки садовода позивача, встановлено, що оплату за землю він здійснював тільки до 2006 року.

Саме у 2006 році спірна земельна ділянка була передана у власність відповідачу ОСОБА_1 .

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників, колегія суддів приходить до висновку, що позивачу було відомо про спірні обставини, тим більше, що вирішенням цих питань зі слів обох сторін займалась ОСОБА_5 - мати позивача.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у справі.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

Колегія суддів враховуючи викладене вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду з підстав визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 липня 2020 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль