Ухвала

від 09.07.2020 по справі 208/4266/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4266/20

№ провадження 1-кп/208/593/20

УХВАЛА

09 липня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020040160000787 від 13.05.2020 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

03 липня 2020 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшли матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання щодо обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, прохав обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід, послався на наявність на утриманні чотирьох малолітніх дітей, до затримання неофіційно працював та перебував у цивільному шлюбі. Документів, підтверджуючих наявність дітей на утриманні, надати не може.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні відмовився висловлювати свою позицію щодо клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачені під час досудового розслідування сприяли слідству, визнають обгрунтованість обвинувачення, наведені прокурором ризики необгрунтовані, обвинувачені не мають наміру ухилятись від суду.

Вислухавши прокурора, обвинувачених та захисника, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Рішенням Конституційного СудуУкраїни від 23.11.2017 року№1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України», судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням до іншого приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховування ОСОБА_4 від суду, незаконного впливу ним на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що обвинувачений не має достатнього ступеню соціальних зв`язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, обізнаний з особами свідків у кримінальному провадженні, які мають бути допитані судом безпосередньо, не має офіційного постійного місця роботи або постійного джерела заробітку що обґрунтовує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з метою отримання коштів для забезпечення фізіологічних потреб, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності. Посилання обвинуваченого на наявність неофіційного джерела доходу, цивільної дружини та дітей на утриманні, щодо яких відсутні будь-які підтверджуючи документи, не спростовують означені ризики.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховування ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу ним на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що обвинувачений не має достатнього ступеню соціальних зв`язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, обізнаний з особами свідків у кримінальному провадженні, які мають бути допитані судом безпосередньо, не має офіційного постійного місця роботи або постійного джерела заробітку що обґрунтовує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з метою отримання коштів для забезпечення фізіологічних потреб, раніше неодноразово судимий за злочин проти власності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Посилання захисника на визнання обгрунтованості обвинувачення та відсутність намірів у обвинувачених ухилятись від суду не можуть гарантувати їх належну подальшу процесуальну поведінку.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, суд не вбачає іншої можливості запобігти ризику переховування обвинувачених від суду у інший спосіб, ніж тримання їх під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинувачених виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати обвинувачених від переховування від суду, незаконного впливу на свідків та/або вчинення інших кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави для обвинувачених повинен складати шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків. Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 вересня 2020 року включно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює грошовій сумі розміром 126120 гривень.

У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 05 вересня 2020 року включно:

- з`являтися за першим викликом до суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 вересня 2020 року включно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює грошовій сумі розміром 126120 гривень.

У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 05 вересня 2020 року включно:

- з`являтися за першим викликом до суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргичерез Заводськийрайонний судм.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті протягомсеми днівз дняїї проголошення.

Суддя ОСОБА_1