Рішення

від 07.07.2020 по справі 906/30/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/30/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від первісного позивача: Борисенко А.М. - ордер серія КС № 581618 від 11.02.2020

від первісного відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО"

про стягнення 1 508 043,70 грн

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО"

до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-агро"

про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт № 51СГ-2015 від 09.09.2015

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Конкорд-Агро" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" про стягнення 1 508 043,70 грн, з яких:

- 902 126,74 грн основний борг, (еквівалентно 34856,18 Євро),

- 198 550,71 грн відстрочення оплати заборгованості (еквівалентно 7671,56 Євро) в кількості 808 днів за період з 15.10.2015 по 31.12.2017,

- 260 195,81 грн прострочення оплати заборгованості (еквівалентно 10053,39 Євро) в кількості 721 дня за період з 01.01.2018 по 23.12.2019,

- 147 170,44 грн пеня (еквівалентно 5686,34 Євро) за період з 20.06.2019 по 23.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку ТОВ "МС-АГРО" умов укладеного між сторонами договору на виконання сільськогосподарських робіт від 09.09.2015 та додаткових угод до вказаного договору в частині проведення розрахунку за виконані Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма "Конкорд-Агро" роботи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на статті 525, 526, 625, ч.1 ст. 837 ЦК України.

Ухвалою суду від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 906/30/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

02.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти задоволення позову, посилаючись на підписання директором ТОВ "МС-Агро" договору на виконання сільськогосподарських робіт від 09.09.2015 № 51 СГ - 2015 з перевищенням своїх повноважень, незаконності вимоги про стягнення 198 550,71 грн платежу за відстрочення оплати заборгованості (еквівалентно 7671,56 Євро) за період з 15.10.2015 по 31.12.2017 та не є вимогою за порушення термінів оплати вартості робіт, а є вимогою щодо оплати вартості користування чужими грошовими коштами, надмірно великий розмір нарахованої пені. (.42,43) Відзив на позовну заяву також містив прохання щодо поновлення строку на його подачу за відсутності належного представника відповідача на подання відзиву з поважних причин, та вимогу на письмове опитування згідно переліку питань відповідно до ст. 90 ГПК України.

02.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-агро" про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт № 51СГ-2015 від 09.09.2015, з проханням поновити строк за відсутності належного представника відповідача на подання зустрічної позовної заяви з поважних причин.

02.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-агро" про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт № 51СГ-2015 від 09.09.2015, з проханням поновити строк за відсутності належного представника відповідача на подання зустрічної позовної заяви з поважних причин. (а.с.45,46)

Ухвалою суду від 05.03.2020 задоволено клопотання представника ТОВ "МС-Агро" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. Поновлено ТОВ "МС-Агро" строк для подання відзиву у справі №906/30/20.Прийнято зустрічну позову заяву ТОВ "МС-Агро" для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання суду призначено для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом. Приватному сільськогосподарському підприємству агрофірма "Конкорд-агро" ухвалено надати господарському суду в строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали відзив на зустрічний позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та одночасно надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" копію відзиву та доданих до нього документів, докази направлення якого надати суду до початку підготовчого засідання. Позивачу за зустрічним позовом - Товариству з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" подати господарському суду відповідь на відзив у строк до 06.04.2020; одночасно надіслати відповідачу за зустрічним позовом копію відповіді на відзив та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду. Зобов`язано первісного позивача - Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Конкорд-агро" надати письмову відповідь на питання по суті, поставлені первісним відповідачем у відзиві. Встановлено первісному позивачу строк подання відповіді на питання по суті до початку підготовчого засідання (06.04.2020)

06.04.2020 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-агро" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.(а.с.70-73)

У відзиві на зустрічну позовну заяву представник первісного позивача просить у зустрічному позові відмовити.

Ухвалою суду від 28.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/30/20 до судового розгляду по суті на "07" липня 2020 р. о 12:00 в приміщенні господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 619.

В судове засідання з`явився представник позивача, який первісний позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомив про причини неявки, які судом було б визнано поважними (а. с.88)

Відповідно до ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України, взявши до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а правом подання письмового відзиву відповідач скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника первісного позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС-Агро" (надалі - замовник/відповідач) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Конкорд-Агро" (надалі - виконавець/позивач) укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт №51 СГ-2015 (далі - Договір, а.с.7-8).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні види та обсяги сільськогосподарських робіт: по обмолоту сої на площі до 1000 га. Замовник зобов`язується прийняти виконані с/ г роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором.

Згідно п.2.7 Договору, замовник зобов`язаний підписати акт прийомки-передачі виконаних робіт на протязі двох днів з моменту надання його виконавцем, або в цей же строк направити виконавцю мотивовану відмову від підписання акту.

Згідно п.3.1 Договору вартість робіт, передбачених цим договором, встановлюється за погодженням сторін. (а.с.16)

За п. 3.2. Договору замовник зобов`язаний здійснити передоплату в розмірі 50 % від загального обсягу робіт до 15.10.2015 (п.1.1).

Кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі п`яти банківських днів після підписання сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт або після закінчення строку, передбаченого п.2.7 цього договору. (п.3.3 Договору)

Оплата виконаних робіт здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів, належних до сплати, на поточний рахунок виконавця (п.3.4 Договору).

Згідно п.4.2 Договору за прострочку оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0.5% від суми простроченого платежу за кожний день.

Згідно акту здачі - прийняття робіт від 15.10.2015 по договору №51СГ - 2015 від 09 вересня 2015 загальна сума виконаних робіт включаючи ПДВ склала 862 416,00 грн. Аванс по даному договору не перераховувався. Належить до оплати - 862 416,00 грн.

Даний Акт підписаний та скріплений печатками директорів сторін. (а.с. 11)

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 16.10.2015 до договору на виконання сільськогосподарських робіт №51 СГ-2015 від 09 вересня 2015 року (а.с.9), сторони погодили викласти його п. 3.2. Розділу 3. у наступній редакції: "3.2. Розрахунок за виконані роботи в розмірі 862 416,00 грн, що еквівалентно 34859,18 Євро, при курсі 24.74 грн/Євро, проводиться до 01.11.2016".

Також сторони дійшли згоди викласти п.3.3 Розділу 3 у наступній редакції: "3.3. Вартість виконаних робіт фіксується в Євро по курсу МБВБ на дату підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт. Сума, що підлягає сплаті, визначається шляхом множення суми в Євро на курс продажу Євро на МБВБ на дату, що передує даті платежу."

Додали п.3.6 до Розділу 3 наступного змісту: "3.6. Замовник здійснює платежі за відстрочку та прострочення оплати в розмірі 1.2%, виходячи із розрахунку на повний місяць (1.04% за день) від загальної заборгованості по договору, яка залишилась неоплаченою гп дату кожного платежу, починаючи з дати підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт"

Усі інші умови Договору залишено без змін.

Відповідно до Додаткової угоди від 01.11.2016 договору на виконання сільськогосподарських робіт №51 СГ-2015 від 09 вересня 2015 року сторони дійшли згоди щодо внесення змін до Договору, виклавши п. 3.2 Розділу 3 у наступній редакції: "3.2 Розрахунок за виконані роботи в розмірі 862 416,00 грн, що еквівалентно 34859,18 Євро, при курсі 24.74 грн/Євро, проводиться до 31.12.2017".

Також сторони дійшли згоди викласти п.3.3 Розділу 3 у наступній редакції: "3.3. Вартість виконаних робіт фіксується в Євро по курсу МБВБ на дату підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт. Сума, що підлягає сплаті, визначається шляхом множення суми в Євро на курс продажу Євро на МБВБ на дату, що передує даті платежу."

Додали п.3.6 до Розділу 3 наступного змісту: "3.6. Замовник здійснює платежі за відстрочку та прострочення оплати в розмірі 1.2%, виходячи із розрахунку на повний місяць (1.04% за день) від загальної заборгованості по договору, яка залишилась неоплаченою на дату кожного платежу, починаючи з дати підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт"

Усі інші умови Договору залишено без змін.

Як вбачається з банківської виписки від 23.11.2016 відповідачем 10.11.2016 перераховано позивачеві 100 00,00 грн за виконання робіт згідно договору № 51СГ- 2015 від 09.09.2015, що, як вказав позивач у позовній заяві еквівалентно 3594,62 Євро (27,8170 грн за 1 Євро)

У зв`язку з тим, що відповідач у визначений Договором строк не оплатив виконані роботи, на адресу відповідача було надіслано лист вимогу за вих. № 27 від 13.02.2019 про сплату суми основного боргу, пені, платежів за відстрочку та прострочку оплати заборгованості в загальній сумі 79913,72 Євро (що еквівалентно 2 460 895,06 грн). (а.с.13-15)

Відповідач листом за вих №11 від 21.02.2019 з урахуванням його фінансового становища просив позивача відстрочити стягнення основного боргу до 24.05.2019 та відсотків за відстрочення оплати до 10.06.2019. (а.с. 17,18)

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за виконані роботи стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду про стягнення 1 508 043,70 грн, з яких:- 902 126,74 грн основний борг, (еквівалентно 34856,18 Євро) ,- 198 550,71 грн відстрочення оплати заборгованості (еквівалентно 7671,56 Євро) в кількості 808 днів за період з 15.10.2015 по 31.12.2017,- 260 195,81 грн прострочення оплати заборгованості (еквівалентно 10053,39 Євро) в кількості 721 дня за період з 01.01.2018 по 23.12.2019, - 147 170,44 грн пеня (еквівалентно 5686,34 Євро) за період з 20.06.2019 по 23.12.2019.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву від 02.03.2020 щодо задоволення позову заперечує, при цьому, зазначає, що: - вимога щодо стягнення суми платежу за відстрочку оплати заборгованості у розмірі 198 550.70 грн., що еквівалентно 7 671.56 Євро не відповідає вимогам закону, адже не є процентами за порушення термінів оплати вартості робіт, а є вимогою щодо оплати вартості користування чужими грошовими коштами; - вважає, що сума заявленої до стягнення пені є надмірно великою для відповідача. Просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору №51 СГ-2015 на виконання сільськогосподарських робіт від 09.09.2015 з Додатковими угодами до нього, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи містять підписаний сторонами Акт здачі-прийняття робіт від 15.10.22015 на загальну суму 862 416,00грн. (а.с.11).

Згідно банківської виписки по рахунку ПСП Агрофірма "Конкорд Агро" (а.с. 12), 10.11.2016 відповідач перерахував позивачу 100 000,00 грн, що еквівалентно 3 594,92 Євро.

Як зазначено вище, відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 16.10.2015 до Договору та Додаткової угоду від 01.11.2016 року до Договору, сторони визначили, що сума заборгованості у розмірі 862 416,00 грн., що еквівалентно 34 859,18 Євро, при курсі 24,74 грн./Євро підлягає оплаті до 31.12.2017 року.

Тому, станом на 23.12.2019 року сума основного боргу складає: 34 859,18 Євро * 25,8814 грн./Євро = 902 204,38 грн., що еквівалентно 34 859,18 Євро, але заявлено 902 126,74 грн, що еквівалентно 34 856,18 Євро.

Оскільки згідно приписів ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак суд враховує розмір основного боргу в суми 902 126,74 грн, що еквівалентно 34 856,18 Євро.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на дату судового засідання доказів додаткових оплат не надано, позовні вимоги в частині заявленого основного боргу за виконані роботи у розмірі 902 126,74 грн (еквівалентно 34 856,18 Євро) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем 198 550,71 грн за відстрочення оплати заборгованості (еквівалентно 7 671,56 Євро), 260 195,81 грн прострочення оплати заборгованості (еквівалентно 10 053,39 Євро), 147 170,44 грн пені (еквівалентно 5 686,34 Євро) суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 16.10.2015 року до Договору та Додаткової угоди від 01.11.2016 року до Договору сторони узгодили, що замовник здійснює платежі за відстрочку та прострочення оплати в розмірі 1,2 % виходячи із розрахунку на повний місяць (0,04% за день) від загальної заборгованості по договору, яка залишилася неоплаченою на дату кожного платежу, починаючи з дати підписання акту приймання - передачі виконаних робіт", а саме: з 15.10.2015 року.(а.с.9,10,11)

Станом на 23.12.2019 року відстрочка оплати заборгованості становила 808 днів (період з 15.10.2015 року по 31.12.2017 року), тому ТОВ „МС-Агро" зобов`язане сплати платіж за відстрочку оплати заборгованості, який склав:

808 днів * 0,04 % за кожен день відстрочення оплати заборгованості в розмірі 34 859,18 Євро = 32,32 % * 34859,18 Євро / 100 % = 11266,48 Євро.

Як зазначалося вище, 10.11.2016 ТОВ "МС-Агро" перерахувало фірмі "Конкорд-Агро" 100 000,00 грн, що еквівалентно 3 594,92 Євро ( 100 000 грн /27,8170 за 1 Євро станом на 09.11.2016).

Перерахована сума була зарахована позивачем за первісним позовом в рахунок погашення платежу за відстрочку оплати заборгованості.

Таким чином, платіж за відстрочку оплати заборгованості з урахуванням часткової оплати, становить 7 671,56 Євро *25.8814 грн ( курс гривні по відношенню до Євро станом на 21.12.2019) = 198 550,71 грн.

З врахуванням зазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача 198 550,71 грн (еквівалентно 7 671,56 Євро) суми платежу за відстрочку оплати є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 23.12.2019 року прострочення оплати заборгованості становить 721 день (період з 01.01.2018 року по 23.12.2019 року), тому ТОВ "МС-Агро" зобов`язане сплати платіж за прострочення оплати заборгованості, який склав:

721 днів * 0,04 % за кожен день прострочення оплати заборгованості в розмірі 28,84 % * 34 859,18 Євро / 100 % = 10053,39 Євро.

Отже, розмір платежу за прострочення оплати заборгованості становить 260 195,81 грн (10 053,39 Євро *25.8814 грн( курс гривні по відношенню до Євро станом на 21.12.2019) який суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 147 170,44 грн пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2 Договору, за прострочку оплати виконаних робіт замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань з оплати виконаних робіт у строк визначений умовами договору, позивачем нараховано до стягнення 147 170,44 грн пені за період з 20.06.2019 по 23.12.2019.

Судом враховано приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, наданий позивачем розрахунок пені здійснений без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки шість місяців для нарахування пені обраховуються від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Натомість, позивачем нараховано пеню за шість місяців в порядку, зворотньому від дати звернення до суду і визначений ним період не співвідноситься із приписами ч.6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення 147 170,44 грн (еквівалентно 5 686,34 Євро) за період з 20.06.2019 по 23.12.2019 є не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в частині стягнення 902 126,74 грн основного боргу (еквівалентно 34 856,18 Євро), 198 550,71 грн відстрочення оплати заборгованості (еквівалентно 7 671,56 Євро), 260 195,81 грн прострочення оплати заборгованості (еквівалентно 10 053,39 Євро). У стягненні 147 170,44 грн (еквівалентно 5 686,34 Євро) пені суд відмовляє.

З врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" звернулося зі зустрічним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-агро" про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт № 51СГ-2015 від 09.09.2015.

Ухвалою суду від 05.03.2020 прийнято зустрічну позову заяву ТОВ "МС-Агро" для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що 09.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС-Агро" (замовник) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Конкорд-Агро" (виконавець) укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт №51 СГ-2015 за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні види та обсяги сільськогосподарських робіт: по обмолоту сої на площі до 1000 га.

Однак даний договір на думку позивача за зустрічним позовом був підписаний директором ТОВ "МС-Агро" ОСОБА_1 з перевищенням своїх повноважень.

При цьому позивач посилається на п. 7.3.11 Статуту ТОВ "МС-Агро" у редакції чинній на момент укладання договору в якому зазначено, що до компетенції зборів учасників товариства зокрема належить відчуження майна та затвердження договорів/правочинів Товариства на суму, що перевищує 500 000,00 грн.

Ціна підписаного між сторонами договору становить 862 416,00 грн. що перевищує максимально допустимий ліміт для укладання директором договору без затвердження відповідного рішення загальними зборами учасників товариства. Жодного рішення загальних зборів учасників ТОВ "МС-Агро" про затвердження укладення договору на виконання сільськогосподарських робіт №51СГ-2015 не приймалося.

З тексту договору вбачається, що директор ТОВ "МС-Агро" ОСОБА_1 при підписанні договору діяв лише на підставі Статуту, про рішення загальних зборів учасників ТОВ "МС-Агро" щодо затвердження договору у тексті не зазначається.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає. що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй не було відомо про наявність обмеження повноважень представника її контрагента.

Підпис іншої сторони - Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Конкорд Агро" на договорі свідчить про обізнаність останньої зі змістом Статуту ТОВ "МС - Агро" в тому числі зі змістом обмежень директора.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання.

Позивач за зустрічним позовом наголошує на тому, що з моменту підписання договору ТОВ "МС-Агро" не вчинило жодних дій які б свідчили про наступне схвалення правочину.

Жодні послуги (роботи), про які йдеться у оспорюваному договорі не були отримані ТОВ "МС-Агро", що свідчить про протиправну домовленість керівників сторін з метою отримання грошових коштів від ТОВ "МС-Агро" за фактично не надані послуги чи не виконані роботи.

З викладених вище підстав, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір на виконання сільськогосподарських робіт №51СГ-2015 укладений 09.09.2015 між ТОВ "МС-Агро" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Конкорд-Агро".

Дослідивши доводи позивача за зустрічним позовом, проаналізувавши законодавство, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Приписами ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

Як вбачається із преамбули спірного договору, від імені позивача за зустрічним позовом при його підписанні діяв директор ТОВ "МС-Агро" ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту.

Пунктом 7.3.11 Статуту ТОВ "МС-Агро" у редакції чинній на момент укладання договору передбачено, що до компетенції зборів учасників товариства зокрема належить відчуження майна та затвердження договорів/правочинів Товариства на суму, що перевищує 500 000,00 грн.

Ціна підписаного між сторонами договору становить 862 416,00 грн. що перевищує максимально допустимий ліміт для укладання директором договору без затвердження відповідного рішення загальними зборами учасників товариства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що спірний правочин вчинено за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що суперечить приписам ч. 2 ст. 203, 215 ЦК України та є підставою для визнання такого договору недійсним.

У той же час, згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, із змісту норми ч. 1 ст. 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був підписаний та скріплений печатками сторін акт здачі-приймання робіт від 15.10.2015 по договору №51СГ-2015 від 09.09.2015, укладались додаткові угоди до спірного договору від 16.10.2015 та від 01.11.2016, в яких сторони погоджували внесення змін до договору №51СГ-2015, зокрема, в частині зміни строків проведення розрахунку за виконані роботи. Також позивачем 10.11.2016 за зустрічним позовом проведена часткова оплата у розмірі 100 000,00 грн з призначенням платежу за виконання робіт згідно договору № 51СГ-2015 від 09.09.2015.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідь від 21.02.2019 вих. №11 ТОВ "МС-Агро" адресований відповідачу за зустрічним позовом, в якому просить розглянути можливість реструктуризації заборгованості та погодити наданий графік погашення ТОВ "МС-Агро" основної суми боргу та відсотків за відстрочення оплати. Також просить не застосовувати до товариства штрафні санкції, які викладені у листах -вимогах.

З огляду на викладене, суд вважає, що шляхом підписання додаткових угод до оспорюваного договору, підписанням акту здачі-приймання робіт, здійснення часткової оплати з посиланням на договір позивачем за зустрічним позовом було вчинено конклюдентні дії щодо схвалення оспорюваного правочину.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки в матеріалах справи наявні докази вчинення ТОВ "МС-Агро" конклюдентних дій по наступному схваленню спірного правочину, позов про визнання такого договору недійсним задоволенню не підлягає.

Відповідно ст.129 ГПК України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Агро" (12505, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Червона Площа, буд. 18, код ЄДРПОУ 39534502) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Конкорд-Агро" (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Київська, буд. 140, код ЄДРПОУ 30362276):

- 902 126,74 грн основного боргу (еквівалентно 34 856,18 Євро);

- 198 550,71 грн відстрочення оплати заборгованості (еквівалентно 7 671,56 Євро);

- 260 195,81 грн прострочення оплати заборгованості (еквівалентно 10 053,39 Євро);

- 20 413,10 грн судового збору.

3.У решті первісного позову відмовити.

4.У зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.07.20

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 в справу

2- позивачу (рек. з повід.)

3-4 - відповідачу (м. Коростишів, вул. Червона площа, 18) та 01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, буд. 41, офіс 307) (рек. з повід.)