Рішення

від 23.06.2020 по справі 910/18692/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2020Справа № 910/18692/19

За позовом Колективного підприємства "Трест Донецькжитлобуд № 1" (м. Донецьк)

до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (м. Київ)

про стягнення 261.659,47 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Русін В.Д., Мізін А.П.

Від відповідача: Бойчук Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство "Трест Донецькжитлобуд № 1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про стягнення 261.659,47 грн заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат, з яких: 154.275,00 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 9.200,00 грн заборгованості за використання електричних мереж, 75.019,36 грн пені, 6.733,91 грн 3% річних, 16.431,20 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору оренди № 8/3 від 01.06.09. та Договору від 02.01.13. про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.20. відкрито провадження у справі № 910/18692/19, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.20.

07.02.20. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

13.02.20. та 05.03.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 05.03.20., 31.03.20.

05.03.20. позивачем подано відповідь на відзив.

11.03.20. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

30.03.20. позивачем подано письмові пояснення по справі.

Засідання, призначене на 31.03.20. не відбулось, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва 06.04.20. призначено підготовче засідання на 21.05.20.

21.05.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.06.20.

16.06.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.06.20.

В судовому засіданні 23.06.20. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.06.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України з врахуванням перебування судді Ващенко Т.М. у відпустці з 30.06.20. по 13.07.20.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказує, що заборгованість відповідача становить: 154.275,00 грн за орендну плату за Договором оренди за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року; 9.200,00 грн заборгованості за використання електричних мереж за період з січня 2016 року по жовтень 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

01.06.09. між позивачем (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Український мобільний зв`язок (правонаступником якого є відповідач) (Орендар) було укладено Договір № 8/3 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір оренди), за умовами якого (п. 1) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування приміщення, яке знаходиться за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Саврасова, 5, площа 11,0 кв.м для розміщення телекомунікаційного обладнання та технологічний майданчик площею 1,0 кв.м для розміщення опори СК-26 з антенами, а також частина конструкції та інженерних споруд об`єкта для прокладки силового радіочастотного кабелю і кабелю ВОЛС.

Строк дії Договору оренди було визначено п. 7.1 з моменту підписання і діє до 01.05.12.

Додатковою угодою від 01.01.14. строк дії Договору оренди продовжено до 31.12.14.

Додатковою угодою від 11.01.14. строк дії Договору оренди продовжено до 31.12.16.

Також 02.01.13. між позивачем (Власник мереж) та відповідачем (Споживач) було укладено Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, за умовами якого (п. 1.1) Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах, згідно з договором про постачання, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 Договору, згідно якого Споживач зобов`язується: здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період 240,00 грн за 1 місяць з ПДВ на підставі рахунку протягом 10 банківських днів після отримання рахунку; здійснювати оплату втрат електричної енергії у мережах Власника, пропорційно споживанню електричної енергії за розрахунковий період на підставі рахунку протягом 10 банківських днів після отримання рахунку.

Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача укладено на строк до 31.12.13. та вважається продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від такого договору або його перегляд (п. 10.5 означеного правочину). При цьому, строк дії Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача додатковою угодою від 02.01.13. було продовжено до 31.12.14.

Актом прийому-передачі від 01.06.09. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вказані у п. 1 Договору оренди приміщення та майданчик.

Пунктом 5.1.11 Договору оренди закріплено обов`язок відповідача здати приміщення позивачу за актом прийому-передачі, як в зв`язку із закінченням Договору оренди, так і при достроковому звільненні приміщення.

Орендоване майно вважається повернутим Орендарем Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 2.2 Договору).

22.11.19. між сторонами було підписано акт передачі майданчика після демонтажу устаткування.

Отже, суд дійшов висновку, що майно, визначене п. 1 Договору оренди, перебувало в оренді у Орендаря з 01.06.09. по 22.11.19.

При цьому не приймається судом посилання відповідача на приписи ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки останнім не подано доказів того, що розміщені в наданих в оренду об`єктах телекомунікаційне обладнання, антени та кабелі не використовувались відповідачем. Також матеріали справи не містять жодних звернень відповідача до позивача щодо неможливості використання об`єкту оренди, щодо звільнення його від сплати орендної плати чи розірвання як Договору оренди так і Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, натомість відповідачем було сплачено заборгованість перед позивачем за спірними правовідносинами за 2016 рік.

Пунктами 3.1-3.2 Договору сторонами погоджено, що Орендар сплачує Орендодавцю договірну орендну плату, у суму якої включені фактичні витрати за користування комунальними послугами (опалення, водопостачання, каналізація, вивіз сміття) витрати по відшкодуванню земельного податку; у суму орендної плати не включені витрати за користування електроенергією.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за користування приміщенням складає за місяць: за червень 2009 року 3387,34 грн з ПДВ, з липня 2009 року 1539,16 грн з ПДВ.

Згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.12. до Договору оренди орендна плата становить з 01.01.13. 5445,00 грн з ПДВ.

Згідно з п. 3.4 Договору орендна плата і плата за користування електроенергією перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 30 числа поточного місяця.

Орендар в будь-якому випадку здійснює оплату Орендодавцю встановленої орендної плати, плати за електроенергію до моменту повернення орендованих приміщень позивачу за актом прийому-передачі у справному стані (п. 5.1.16 Договору оренди).

Додатковою угодою від 11.01.16. до Договору оренди сторони погодили, що Орендар зобов`язується не пізніше 20 днів з дня отримання рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних на загальну суму за весь накопичувальний період, здійснити їх оплату.

Отже, зі змісту вказаного пункту вбачається, що він не є погодженням нового строку для подальшої сплати орендної плати, адже інші пункти Договору оренди (крім 4.1.5 та строку дії Договору оренди) залишено без змін.

Дійсно, пунктом 4.15 Договору оренди визначено, що Орендодавець зобов`язується видати відповідачу податкові накладні протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у нього податкових зобов`язань з ПДВ, при цьому Орендар в разі оплати за фактом ТМЦ (надання послуг оренди) має право призупинити оплату за Договором оренди до моменту отримання від Орендодавця податкових накладних, і документів, що підтверджують передачу товару/надання послуг, інших документів, передбачених договором, які оформлені згідно вимог чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зі змісту ст. 631 Цивільного кодексу України вбачається, що сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки відповідно до договору протягом строку його дії.

Отже, обов`язки контрагентів повинні бути виконані саме в межах строку дії Договору оренди та Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, який закінчився.

Крім вказаного, враховуючи, що сторонами не було погоджено нового строку для подальшої сплати орендної плати, не надання позивачем відповідачу рахунків та податкових накладних не є відкладальною обставиною, у розумінні приписів ст.212 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої особи, що вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 вказаного нормативно-правового акту, яка передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, на яку відповідач може посилатись як на підставу неоплати орендної плати за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року.

При цьому розмір оплати за орендну плату та використання електричних мереж є фіксованим між сторонами та не змінювався щомісячно.

З огляду на вказане, відповідач станом на день розгляду даної справи, з моменту повернення орендованого майна з оренди, враховуючи направлену 25.11.19. позивачем претензію, має обов`язок сплатити наявну у нього заборгованість: 154.275,00 грн за орендну плату за Договором оренди за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року; 9.200,00 грн заборгованості за використання електричних мереж за період з січня 2016 року по жовтень 2019 року.

На противагу твердженням відповідача, встановлення факту складання податкових накладних з порушенням покладено на відповідні податкові органи та не підлягає встановленню судом в межах даної справи.

При цьому, враховуючи означене вище в сукупності щодо підстав, умов, строків оплати, строку дії договорів, моменту повернення орендованого майна, врахувавши кінцевий період, визначений позивачем, для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 56, 58, 73-80, 86, 88, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15; ідентифікаційний код 14333937) на користь Колективного підприємства "Трест Донецькжитлобуд № 1" (83000, м. Донецьк, проспект Комсомольський, б. 15; ідентифікаційний код 01237359) 154.275 (сто п`ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 00 коп. заборгованості з орендної плати, 9.200 (дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп. заборгованості за використання електричних мереж, 2.452 (дві тисячі чотириста п`ятдесят дві) грн 13 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 16.07.20.

Суддя Т.М. Ващенко