Рішення

від 02.07.2020 по справі 914/230/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 справа № 914/230/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Енерго Груп"

про стягнення 115814,47 грн.

за участю представників :

від позивача не з?явився

від відповідача не з?явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Енерго Груп" про стягнення 115814,47 грн., з яких 32919,60 грн. - сума сплаченого авансу та 82894,87 грн. - пеня.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того, ухвалою суду від 02.06.2020р. якою розгляд справи по суті призначено на 02.07.2020р., явка сторін в судове засідання не визнавалась обов?язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

10.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Львівської дирекції АТ Укрпошта (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаль Енерго Груп" (підрядник) укладено договір підряду №18-853 (матеріали підрядника), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов?язується виконати ремонтні роботи, код ДК 45000000-7 будівельні роботи і поточний ремонт з власних матеріалів згідно кошторису (додаток №1 до договору), далі по тексту кошторис , за адресою: Львівська область, Золочівський район, село Глиняни, вулиця Святого Миколая, 3, даті по тексту - об`єкт , а замовник зобов`язується оплатити роботу підрядника та використані ним матеріали згідно умов договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кошторис це узгоджений сторонами перелік ремонтних робіт, необхідних матеріалів (асортимент, якість) та їх вартість, що є невід`ємною частиною договору. Одностороння зміна кошторису не допускається. Замовник не зобов`язаний оплачувати підряднику понесені ним додаткові роботи та витрати, які не передбачені кошторисом.

Згідно із пунктом 2.1.1. договору, підрядник зобов`язаний виконати ремонтні роботи в об`ємах згідно додатку №1 до даного договору, та в визначені пунктом 3.2. даного договору.

Відповідно до пункту 2.2.2. договору замовник зобов?язаний оплатити роботи підрядника та вартість використаних ним матеріалів згідно умов даного договору та кошторису протягом 12 календарних днів з дня підписання актів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.

Пунктом 2.4.5. договору передбачено, що замовник в односторонньому порядку, попередньо повідомивши підрядника за 10 робочих днів, має право розірвати договір, якщо підрядник:

- не приступить до виконання робіт в строк передбачений в пункті 3.2. договору;

- не виконає в строк свого обов`язку, зазначеного в пункті 2.1.5. договору;

- систематично (два і більше рази) використовуватиме неякісні матеріали при виконанні робіт та/або неналежно виконуватиме роботи.

Згідно з пунктом 3.1. договору, замовник оплачує роботу підрядника та використані ним матеріали згідно умов договору та кошторису. Загальна вартість робіт та матеріалів за договором складає: 109732,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2. договору, замовник перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у розмірі 30 відсотків від суми договору, зазначеної у пункті 3.1. договору цього договору, що складає 32919,60 грн. без ПДВ. Решта суми оплачується замовником після підписання акту (актів) виконаних робіт.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що початком виконання робіт є дата підписання договору, а датою завершення виконання робіт є 15.12.2017р.

Згідно з пунктом 3.5. договору, виконання-приймання робіт оформлюється актом передачі-приймання робіт згідно умов договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору, за прострочення термінів виконання своїх зобов`язань згідно умов договору підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості послуг підрядника, вказаної у кошторисі, за кожен день прострочення.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р. включно, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначає позивач, він на виконання пункту 3.2. договору перерахував відповідачу аванс в розмірі 30% від загальної суми договору, що становить 32919,60 грн. без ПДВ, проте відповідач всупереч умовам договору не приступив до виконання робіт та, відповідно, не виконав ці роботи у строк визначений договором (до 15.12.2017р.).

Як зазначає позивач, на листи Львівської дирекції від 26.12.2017 № 01-06-230, від 15.01.2018 № 12.2-06-05 та претензію від 22.05.2018 за вих. № 17.1-05-07 щодо невиконання умов Договору № 18-853 та повернення, у зв`язку з цим, виплаченого авансу, жодної відповіді від директора ТОВ Авіаль Енерго Груп Кусеня А.Р. не отримано.

У матеріалах справи міститься претензія №17.1-05-17 від 22.05.2018р., в якій Акціонерне товариство "Укрпошта" ставить вимогу у семиденний строк повернути грошові в сумі 32919,60 грн., отримані в якості авансу за договором підряду №18-853 від 10.11.2017р.

У вказаній претензії також вказано, що у разі невиконання заявленої претензії, Акціонерне товариство "Укрпошта" буде змушене звернутися до відповідних державних інстанцій за примусовим задоволенням його вимог в установленому законом порядку.

Як зазначає позивач, відповідач на вказану претензію та інші листи відповіді не надав, а на неодноразові телефонні дзвінки працівників Львівської дирекції "Укрпошта" відповідач не відповідає, оскільки номер телефону, що зазначений у договорі та інших документах товариства є недійсним.

У зв?язку з порушенням строків виконання робіт, позивач на підставі умов договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 82894,87 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 115814,47 грн., з яких 32919,60 грн. - сума сплаченого авансу та 82894,87 грн. - пеня.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, 10.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Львівської дирекції АТ Укрпошта (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаль Енерго Груп" (підрядник) укладено договір підряду №18-853 (матеріали підрядника), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов?язується виконати ремонтні роботи, Код ДК 45000000-7 Будівельні роботи і поточний ремонт з власних матеріалів згідно кошторису (додаток №1 до договору), далі по тексту кошторис , за адресою: Львівська область, Золочівський район, село Глиняни, вулиця Святого Миколая, 3, даті по тексту - об`єкт , а замовник зобов`язується оплатити роботу підрядника та використані ним матеріали згідно умов договору.

При цьому, як встановлено судом, початком виконання робіт є дата підписання договору, а датою завершення виконання робіт є 15.12.2017р.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р. включно, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.6.3. договору).

Як зазначає позивач та як вбачається із матеріалів справи, відповідач не приступив до виконання робіт та, відповідно, не завершив їх у строк, що встановлений договором (15.12.2017р.). Після закінчення строку дії договору (15.12.2017р.), відповідач теж не приступав до виконання робіт. Докази, які б могли свідчити протилежне, в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України.)

Згідно з частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як встановлено судом, пунктом 2.4.5. договору передбачено, що замовник в односторонньому порядку, попередньо повідомивши підрядника за 10 робочих днів, має право розірвати договір, якщо підрядник не приступить до виконання робіт в строк передбачений цим договором.

Отже, враховуючи те, що відповідач своєчасно не розпочав роботу і в подальшому не виконав її у строк до 15.12.2017р., беручи до уваги, що договір діє до 31.12.2017р. включно, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, та пункту 2.4.5. договору, вправі відмовитися від договору (вимагати його розірвання).

Як зазначає позивач, на листи Львівської дирекції від 26.12.2017 № 01-06-230, від 15.01.2018 № 12.2-06-05 та претензію від 22.05.2018 за вих. № 17.1-05-07 щодо невиконання умов Договору № 18-853 та повернення, у зв`язку з цим, виплаченого авансу, жодної відповіді від директора ТОВ Авіаль Енерго Груп Кусеня А.Р. не отримано.

У матеріалах справи міститься претензія №17.1-05-17 від 22.05.2018р., в якій Акціонерне товариство "Укрпошта" ставить вимогу у семиденний строк повернути грошові в сумі 32919,60 грн., отримані в якості авансу за договором підряду №18-853 від 10.11.2017р.

Зважаючи на те, що зміст претензії (№17.1-05-17 від 22.05.2018р.) як і позов у даній справі зводиться до вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 32919,60 грн. у зв`язку з невиконанням договору підряду, а така обставина свідчить про відсутність у позивача інтересу щодо подальшого підтримання цих договірних відносин, суд дійшов висновку, що позивач у такий спосіб відмовився від договору підряду.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ч.3 ст. 615 ЦК України).

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Факт здійснення позивачем авансового платежу в розмірі 32919,60 грн. відповідно до пункту 3.2. договору підтверджується платіжним дорученням №7129 від 17.11.2017р.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У частині 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/21154/17.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у Постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Отже, враховуючи те, що позивач відмовився від договору підряду, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 32919,60 грн., які отримані ним від позивача в якості авансового платежу, є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені на підставі пункту 4.2. договору за прострочення відповідачем термінів виконання своїх зобов`язань згідно умов договору в розмірі 82894,87 грн., суд зазначає таке.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, кошторис є невід`ємною частиною договору, в якому зазначається вартість ремонтних робіт та вартість матеріалів. Як також встановлено судом, загальна вартість робіт та матеріалів (ціна договору) встановлена в пункті 3.1. договору та становить 109732,00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 4.2. договору, за прострочення термінів виконання своїх зобов`язань згідно умов договору підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості послуг підрядника, вказаної у кошторисі , за кожен день прострочення.

Однак, як вбачається із розрахунку пені, позивач нараховує її на загальну вартість робіт та матеріалів (109732,00 грн.), тобто, як вбачається із матеріалів справи, при нарахуванні пені позивач виходить із ціни договору.

При цьому слід зазначити, що у суду відсутні підстави вважати, що розрахунок пені здійснено виходячи із суми вартості послуг підрядника, вказаної у кошторисі, як це встановлено пунктом 4.2. договору, адже позивачем не долучено до матеріалів справи кошторису, який відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною і з якого можна було б встановити суму вартості послуг підрядника.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення термінів виконання робіт, однак ним не доведено, що сума вартості послуг підрядника становить саме 109732,00 грн., адже ним не долучено до матеріалів справи кошторису, в якому зазначається ця вартість.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 82894,87 грн. пені, оскільки позивач не довів правомірності її нарахування в такому розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 32919,60 грн., які отримані відповідачем в якості авансового платежу.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1252 від 22.01.2020р.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 597,48 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Енерго Груп" (77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Литвина, будинок 9А, ідентифікаційний код 39222486) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (79000, місто Львів, вулиця Словацького, будинок 1, ідентифікаційний код ВП 22336769) грошові кошти в розмірі 32919,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 597,48 грн.

3 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.07.2020р.

Суддя М.М. Петрашко