Рішення

від 07.07.2020 по справі 914/1353/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2020 справа № 914/1353/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смід Груп», м.Львів

до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , м.Львів

про стягнення 82 896,33 грн основного боргу.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Катревич Н.А. представник (довіреність №14/9196 від 27.08.2020р.).

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Смід Груп» до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 82 896,33 грн основного боргу.

Ухвалою від 10.06.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.07.2020 р.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2020 р. отримано позивачем і відповідачем.

07.07.2020 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вих.№14/6880 від 06.07.2020 р. (вх.№21377/20) з доказами надіслання даного відзиву на адресу позивача. У поданому відзиві представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити, справу розглядати за участі представника Львівського прикордонного загону.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 08.07.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив. 25.06.2020 р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява-пояснення за вих.№25/06/01 від 25.06.2020 р. (вх.№20609/20) якою на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2020 р. надав рахунок-фактуру №СФ-0000043 та акт прийому-передачі №РН-0000047 від 14.02.2020 р., які зазначені у платіжному дорученні №217 від 18.02.2020 р. в графі «призначення платежу». Крім того, у поданій заяві-поясненні представник позивача зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, проти позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 08.07.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 15.11.2019 р. було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №403-19 та додаткові угоди до нього: №1 від 18.12.2019 р., №2 від 26.12.2019 р., №3 від 27.12.2019 р., №4 від 27.12.2019 р., №5 від 30.01.2020 р., № 6 від 04.03.2020 р., на виконання умов якого відповідачу було передано у власність природний газ. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості природного газу по договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №403-19 від 15.11.2019 р. виконав не в повному обсязі. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості газу, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 82 896,33 грн заборгованості за спожитий природний газ в січні 2020 р.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вих.№14/6880 від 06.07.2020 р.) (вх.№21377/20 від 07.07.2020 р.). Зокрема зазначив, що заборгованість перед ТзОВ «Смід Груп» за поставлений газ виникла за січень 2020 року у зв`язку із закінченням терміну дії договору. Тобто, заборгованість утворилася не з вини споживача, а у зв`язку із закінченням договору та перемогою в тендері на 2020 рік іншого постачальника. Отже, на думку відповідача, ТзОВ «Смід Груп» повинно було припинити постачання газу.

Погасити заборгованість прямими договірними зобов`язаннями у 2020 році відповідно до чинного законодавства було неможливо. Прикордонний загін діяв в межах чинного законодавства та не вчинив дії з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи вищенаведене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Обставини встановлені судом.

15.11.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смід Груп», в особі директора Жезло С.І., що діє на підставі статуту (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 , в особі командира ВЧ НОМЕР_1 Римарчука І.І., який діє на підставі прав наданих за посадою (споживач) за результатами проведення процедури закупівлі природного газу згідно Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №403-19 (надалі - договір).

Згідно з пунктом 2.1. договору, постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 газове паливо (природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Споживач підтверджує, що він ознайомлений з тим, що передача газу неможлива без замовлення відповідної потужності на відповідний обсяг газу, який належить до передачі та підписанням цього договору надає згоду постачальнику на замовлення (бронювання) потужності для споживача.

Відповідно до п. 2.2. договору споживач є кінцевим споживачем газу, який передається за договором. Споживач не є побутовим споживачем газу.

Відповідно до п. 3.1. договору загальний об`єм постачання природного газу у 2019 р. за договором складає 77.114 тис. м куб.

Згідно з п. п. 3.1.2.-3.2. договору газовий місяць, який складається із газових діб, є розрахунковим періодом. Обсяги газу щодо кожного газового місяця, вказані в п. 3.1. даного договору, є орієнтовними та можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторону, до укладення сторонами подобового «Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності» на відповідний газовий місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору сторони домовились відповідно до встановленого порядку оперативно змінювати обсяги постачання газу в зв`язку з непередбаченими обставинами (аварії трубопроводів, стихійні лиха тощо).

Згідно з п. 3.4. договору за розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (Т-20 град.С.Р.=101,325 КПа/760 мм. рт. ст./).

Відповідно до п. 5.1. договору фактичний обсяг постачання газу за даним договором визначається на підставі Актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного газового місяця постачання.

Згідно з п. 5.1.3. договору споживач протягом 2 (двох) днів з дати одержання двох примірників Акта зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу Акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акта.

Відповідно до п. 5.1.4. договору у випадку ненадходження від споживача підписаного примірника Акта або письмової мотивованої відмови від підписання такого Акта в строки, визначені п.5.1.3., Акт вважається підписаним споживачем без зауважень.

Згідно з п. 5.2. договору Акти, визначені у п. 5.1. даного договору, є підставою для розрахунків.

Відповідно до п. 6.2.2. та п. 6.2.15. договору постачальник зобов`язувався забезпечувати споживачеві постачання газу на умовах, визначених даними договором, за умови виконання споживачем усіх своїх обов`язків згідно даного договору; здійснювати для споживача замовлення (бронювання) потужності щодо кожного газового місця постачання.

Згідно з п. 6.3.3. договору відповідач зобов`язувався своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за газ з урахуванням замовлення (бронювання) потужності на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 7.1. договору ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 3 975,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 795,00 грн, що разом з ПДВ складає 4 770,00 грн, в тому числі вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного договору за 1 0000 кубічних метрів на добу становить 157,19 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 31,44 грн, що разом з ПДВ складає 188,63 грн, що відповідає затвердженому тарифу Регулятором за Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 р.№ 2001 «Про встановлення тимчасових тарифів для АТ «УКТРАНСГАЗ» за послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП».

Згідно з п. п. 7.2.-7.3. договору загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного договору та не може перевищувати 367 833,78 грн. Коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 8.1. договору споживач зобов`язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним договором з урахуванням замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно з п. 8.2. та п. 8.4. договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При невиконанні споживачем вимог, передбачених у п.8.2. цього договору, постачальник має право обмежити постачання газу споживачу, або припинити у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 8.5. договору в платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати код товару та призначення платежу оплат за природний газ, з урахуванням замовлення (бронювання) потужності згідно номеру та дати договору. За наявності заборгованості у споживача за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за минулі періоди (газові місяці) по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Згідно з п. 8.6. договору за загальними умовами взаємовідносин за даним договором передоплата за товар не передбачена. Однак, надмірно сплачені кошти, які надійшли від споживача та за згодою споживача, можуть бути зараховані як передоплата повна або часткова) на наступні періоди постачання (газові місяці), за умови відсутності будь-якої заборгованості по даному договору або ж повернуті за письмовою вимогою споживача.

Відповідно до п. 14.1. договору цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу до 31.12.2019 р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 15. договору невід`ємною частиною цього договору є додаток №1 «Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності, додаток №2 «Перелік об`єктів споживача та ЕІС-коду/кодів точка/точок комерційного обліку з плановими об`ємами (обсягами) постачання природного газу на 2019 рік» для кожного примірника договору, які мають однакову юридичну силу.

У зв`язку зі зміною ціни на природний газ на ринку природного газу України, а також зміни загального об`єму постачання природного газу у 2019 р., між сторонами підписано наступні додаткові угоди:

- Додаткову угоду №1 від 18.12.2019 року про зміну ціни природного газу з 01.12.2019 р. до 4 372,50 грн за 1000,0 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 474,50 грн, що разом з ПДВ складає 5 247,00 грн, в тому числі вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного договору за 1 0000 кубічних метрів на добу становить 157,19 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 31,44 грн, що разом з ПДВ складає 188,63 грн, що відповідає затвердженому тарифу Регулятором за Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 р.№ 2001 «Про встановлення тимчасових тарифів для АТ «УКТРАНСГАЗ» за послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП».

Загальний об`єм постачання природного газу у 2019 р. за договором складає 70.103 тис. м куб.;

- Додаткову угоду №2 від 26.12.2019 року про зміну ціни природного газу з 01.12.2019 р. до 4 739,79 грн за 1000,0 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 947,96 грн, що разом з ПДВ складає 5 687,75 грн, в тому числі вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного договору за 1 0000 кубічних метрів на добу становить 157,19 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 31,44 грн, що разом з ПДВ складає 188,63 грн, що відповідає затвердженому тарифу Регулятором за Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 р.№ 2001 «Про встановлення тимчасових тарифів для АТ «УКТРАНСГАЗ» за послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП».

Загальний об`єм постачання природного газу у 2019 р. за договором складає 64.671 тис. м куб.;

27.12.2019 р. між сторонами підписано додаткову угоду №3, якою сторони враховуючи фактичне споживання природного газу споживачем дійшли згоди зменшити суму договору на 66 383,77 грн. Також, вказаною додатковою угодою сторони виклали п.7.2. розділу 7 у наступній редакції: «Загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного договору та не може перевищувати 301 450,01 грн.

27.12.2019 р. між сторонами підписано додаткову угоду №4, якою сторони керуючись нормами ЗУ «Про публічні закупівлі» чинного цивільного та господарського законодавства прийшли згоди продовжити строк дії договору №403-19 від 15.11.2019 р. для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі що не перевищує 20% від суми, визначеної в договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку. Додаткова угода поширює свою дію з 01.01.2020 р. та діє до 01.03.2020 р.».

30.01.2020 р. між сторонами підписано додаткову угоду №5, якою сторони керуючись нормами ЗУ «Про публічні закупівлі» чинного цивільного та господарського законодавства продовжили строк дії договору №403-19 від 15.11.2019 р. для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі що не перевищує 20% від суми, визначеної в договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку. Вартість цієї додаткової угоди складає 60 290,00 грн з ПДВ».

04.03.2020 р. між сторонами підписано додаткову угоду №6, якою сторони дійшли згоди зменшити суму додаткової угоди №5 до договору №403-19 від 15.11.2019 р. на 0,04 грн. Також, вказаною додатковою угодою сторони виклали п.2. додаткової угоди №5 у наступній редакції: «Вартість цієї додаткової угоди складає 60 289,96 грн з ПДВ».

В грудні 2019 року відповідач прийняв та спожив природний газ в обсязі 37.22129 метрів кубічних на суму 211 704,88 грн, про що сторони підписали акт прийому-передачі № РН-0000051.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000048 на суму 211 704,88 грн на оплату природного газу спожитого у грудні 2019 р. по договору №403-19 від 15.11.2019 р.

Військова частина НОМЕР_1 сплатила кошти за спожитий газ у грудні в сумі 301 450,01 грн. згідно платіжного доручення №2626 від 26.12.2019 р.

Враховуючи те, що відповідач у грудні 2019 р. фактично спожив природного газу на суму 211 704,88 грн, а сплатив 301 450,01 грн у більшому розмірі, різницю в сумі 89 745,13 грн позивач відповідно до п. 8.6. договору, зарахував як часткову передоплату на наступні періоди постачання (газові місяці).

В січні 2020 року відповідач прийняв та спожив природний газ в обсязі 40.95319 метрів кубічних на суму 232 931,42 грн, про що сторонами підписано акт прийому-передачі № РН-0000010.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000010 на суму 232 931,42 грн на оплату природного газу спожитого у січні 2020 р. по договору №403-19 від 15.11.2019 р.

Проте, станом на 19.02.2020 р. відповідач сплатив за спожитий у січні 2020 року газ лише 60 289,96 грн.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість в сумі 82 896,33 грн (232 931,42 грн - 89 745,13 грн - 60 289,96 грн = 82 896,33 грн).

Між сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.04.2020 р. складає 82 896,33 грн.

05.05.2020 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих.№04/05/01 від 04.05.2020 р., в якій просив погасити заборгованість згідно умов договору №403-19 від 15.11.2019 р. за спожитий природний газ у грудні 2019 р. та січні 2020 р. на суму 82 896,33 грн.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за спожитий природний газ у січні 2020 р. в повному обсязі не провів, відтак станом на момент прийняття рішення (08.07.2020 р.), у відповідача існує основний борг в сумі 82 896,33 грн.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №403-19 від 15.11.2019 р. з врахуванням додаткових угод до нього.

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктами 7.2. та 7.3. договору сторони погодили, що загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного договору та не може перевищувати 367 833,78 грн. Коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно частини першої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору, зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Факт прийняття та споживання відповідачем в грудні 2019 року природного газу в обсязі 37.22129 метрів кубічних на суму 211 704,88 грн, підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі № РН-0000051, який підписаний та скріплений печатками сторін у справі.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000048 на суму 211 704,88 грн на оплату природного газу спожитого у грудні 2019 р. по договору №403-19 від 15.11.2019 р.

Військовою частиною НОМЕР_1 було сплачено кошти за спожитий газ у грудні у розмірі 301 450,01 грн. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №2626 від 26 грудня 2019 року.

Враховуючи те, що відповідач у грудні 2019 р. фактично спожив природного газу на суму 211 704,88 грн, а сплатив 301 450,01 грн у більшому розмірі, різницю в сумі 89 745,13 грн позивач відповідно до п. 8.6. договору зарахував як часткову передоплату на наступні періоди постачання (газові місяці).

В січні 2020 року відповідач прийняв та спожив природного газу в обсязі 40.95319 метрів кубічних на суму 232 931,42 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі № РН-0000010, який підписаний та скріплений печатками сторін у справі.

Позивачем виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000010 на суму 232 931,42 грн на оплату природного газу спожитого у січні 2020 р. по договору №403-19 від 15.11.2019 р.

Проте, станом на 19.02.2020 р. відповідачем сплатив лише частину суми за спожитий у січні 2020 року газ у розмірі 60 289,96 грн.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість в сумі 82 896,33 грн (232 931,42 грн - 89 745,13 грн - 60 289,96 грн =82 896,33 грн).

01.04.2020 р. між сторонами підписано та скріплено печатками сторін у справі Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.04.2020 р. складає 82 896,33 грн.

05.05.2020 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих.№04/05/01 від 04.05.2020 р., в якій просив погасити заборгованість згідно умов договору №403-19 від 15.11.2019 р. за спожитий природний газ у грудні 2019 р. та січні 2020 р. на суму 82 896,33 грн.

Факт надсилання даної претензії на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи: описом вкладення у цінний лист від 05.05.2020 р., списком « 18» ф.103А згрупованих відправлень Укрпошта Експрес від 05.05.2020 р., фіскальним чеком №300420789 від 05.05.2020 р.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо передачі відповідачу природного газу на загальну суму 444 636,30 грн за період з грудня 2019 р. по січень 2020 р. включно по договору №№403-19 від 15.11.2019 р., з врахуванням додаткових угод до нього підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі, які підписані та скріплені печатками сторін у справі.

Проте, на час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, оплата основного боргу за фактично спожитий природний газ у січні 2020 р. відповідачем проведена не в повному обсязі, у зв`язку з чим наявна заборгованість у сумі 82 896,33 грн.

Суд зазначає, що позивач належними доказами довів підставність визначення фактичної кількості спожитого газу Військовою частиною НОМЕР_1 за період грудень 2019 р. - січень 2020 р. включно, а відповідач, заперечуючи проти можливості стягнення з нього заборгованості за спожитий природний газ за період грудень 2019 р. - січень 2020 р. включно в розмірі 78.17448 куб м. не спростував такого розміру та не довів належними, достатніми та допустимими доказами того, що ним було спожито меншу кількість природного газу за вказаний період.

Суд зазначає, що докази на підтвердження кількості спожитого газу Військовою частиною НОМЕР_1 за період грудень 2019 р. - січень 2020 р. включно у розмірі 78.17448 куб м., відповідно до даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Смід Груп» є в своїй сукупності більш вірогідними, ніж обставини, що наводяться відповідачем на спростування позовних вимог.

Твердження відповідача щодо того, що заборгованість утворилася не з вини споживача, а у зв`язку із закінченням договору та перемогою в тендері на 2020 рік іншого постачальника спростовуються підписаною між сторонами у даній справі додатковою угодою №4 від 27.12.2019р., відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії договору №403-19 від 15.11.2019р. з 01.01.2020р. до 01.03.2020р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 82 896,33 грн. заборгованості за спожитий природний газ в січні 2020 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №34 від 28.05.2020 р.

Оскільки спір підлягає до задоволення повністю, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (79010, місто Львів, вулиця Личаківська, буд. 74; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смід Груп» (79067, місто Львів, вулиця Тракт Глинянський, буд. 152; ідентифікаційний номер 41761118) 82 896,33 грн основного боргу та 2 102,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 13.07.2020 року.

Суддя Ю.О. Сухович