Ухвала

від 13.07.2020 по справі 916/3743/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

"13" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3743/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Майданик Ю.В.

розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог

у справі

за заявою кредитора: Компанії „ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ГРЕЙНС» (65014, м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд. 5; код ЄДРПОУ 37007918)

про визнання банкрутом

у відкритому судовому засіданні за участі

представників сторін та учасників:

від ініціюючого кредитора: Журавська Т.М.;

від боржника: Луцюк В.В. за довіреністю від 26.12.2019р.;

від Головного управління ДПС в Одеській області: не з`явився;

розпорядник майна боржника: не з`явився.

У судовому засіданні 06.07.2020р. оголошувалась перерва до 13.07.2020р. о 09 год. 30 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.

Судове засідання 13.07.2020р. проведено в режимі відеоконференції із Шостим апеляційним адміністративним судом м. Києва.

Представники сторін були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання 13.07.2020р., про що свідчать їх підписи на розписці про оголошення перерви (т. 7 а.с. 60).

Заявник Головне управління ДПС в Одеській області у судове засідання 13.07.2020р. не з`явився, не зважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце його проведення, про що свідчить підпис представника на розписці про оголошення перерви (т. 7 а.с. 60), про причини неявки суд не повідомив.

Явка розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ратинської С.В. у судове засідання, призначене на 13.07.2020р., не визнавалася обов`язковою.

Історія справи

Ухвалою підготовчого засідання суду від 27.12.2019р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» ; визнано вимоги Компанії „ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» до ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» в сумі 955 271 388, 19 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» ; призначено розпорядником майна боржника ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» арбітражного керуючого Ратинську С.В. (т. 2 а.с. 81-90).

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 03.01.2020р. здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет від за № 64420 (т. 2 а.с. 93-94).

Зміст питань, що розглядаються судом. Заяви учасників

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із заявою від 23.01.2020р. (вх. №ГСОО 3-66/20 від 24.01.2020р.) (т. 3 а.с. 98-100) про визнання кредиторських вимог до боржника ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» на загальну суму 5 972 945, 03 грн. (2 858 389 грн. (основний платіж) + 1 429 195 грн. (штрафна санкція) + 1 685 361, 03 грн. (пеня). Заявник зазначає, що заборгованість боржника з податку на прибуток виникла в результаті проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» щодо відносин з ПП Ан Транс , за результатами якої складений акт від 11.06.2015р. №4139/15-53-22-03/37007918, на підставі якого нараховане податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 на загальну суму 4 287 584 грн. (2 858 389 грн. (основний платіж) + 1 429 195 грн. (штрафна санкція). Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України та ч. 4 гл. 2 розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування боржнику була нарахована пеня на загальну суму 1 685 361, 03 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області надані письмові пояснення від 19.03.2020р. (вх. №№ГСОО 7219/20 та 7224/20 від 19.03.2020р. (т. 5 а.с. 150-152, 156-157), від 29.05.2020р. (вх. №ГСОО 13819/20 від 29.05.2020р.) (т. 6 а.с. 97-100) та від 01.07.2020р. (вх. №ГСОО 17001/20 від 01.07.2020р.) (т. 6 а.с. 128-130), в яких викладено прохання визнати кредиторські вимоги до боржника ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» на загальну суму 5 972 945, 03 грн. (2 858 389 грн. (основний платіж) + 1 429 195 грн. (штрафна санкція) + 1 685 361, 03 грн. (пеня). Щодо наявності переплати у розмірі 3 444 109, 23 грн. зазначено, що дане позитивне на користь платника сальдо виникло по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), тоді як грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області, викладені у заяві від 23.01.2020р., виникли за платежем податок на прибуток приватних підприємств. Заявник вважає, що твердження боржника стосовно змісту вироку Приморського суду Одеської області від 07.11.2014р. та рішення інших судів щодо взаємовідносин з ПП АН Транс не заслуговує на увагу з врахуванням положень ч. 2 ст. 76 ГПК України, з огляду на зміст якої та з врахуванням того, що вимогою заяви є визнання кредиторських вимог, предметом доказування у даному випадку є обставини, які свідчать про наявність підстав, за якими закон пов`язує можливість визнання кредиторських вимог: встановлення факту сплати податкової заборгованості в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України. Заявник зазначає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/962/19 від 18.10.2019р. виходить за межі предмету доказування та не підлягає встановленню у даному спорі. Справа №815/5861/15 неодноразово розглядалась Одеським окружним адміністративному судом та П`ятим апеляційним адміністративному судом та по вказаній справі станом на теперішній час є постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2015р., яка набрала законної сили та згідно з якою податкове повідомлення-рішення №0000722203 від 14.07.2015р. не скасоване та відповідно сума податкового боргу, яка виникла на його підставі є узгодженою. Стосовно правомірності нарахування пені заявник зазначає, що остання була нарахована у розмірі 1 685 361, 03 грн., з яких 1 164 860, 08 грн. по акту перевірки від 11.06.2015р. №4139/15-52-22-03/37007918 згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203. Заявник вказує, що оскільки ухвалу підготовчого засідання суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника було внесено до АІС Податковий блок після 27.12.2019р. (отримано 11.01.2020р.), заборгованість по пені на суму 347 000, 59 грн. та 173 500, 36 грн. відповідно до облікових даних боржника була відображена 13.01.2020р., а тому зазначена дата є датою виникнення боргу. Посилаючись на положення ст. 129 ПК України, Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016р., заявник зазначає, що боржнику була нарахована пеня у розмірі 173 500, 36 грн. за період з 31.05.2019р. по 27.12.2019р. по податковому повідомленню-рішенню від 14.07.2015р. №0000722203.

Щодо невірного відображення дати податкового повідомлення-рішення заявник вказує, що в межах діючого законодавства було здійснено опрацювання матеріалів судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000722203 від 14.07.2015р. на суму 4 287 584 грн., яке прийнято за результатами акту перевірки ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» від 11.06.2015р. №4139/15-53-22-03/37007918 в режимі системи Податковий блок підсистеми Податковий аудит . Заявник зазначає, що оскільки ІТС Податковий блок режим Апеляційне та судове оскарження не передбачає опрацювання оскарження Верховного Суду України вказане податкове-повідомлення рішення згідно постанови Верховного Суду у справі №815/4489/15 було опрацьовано в системі Податковий блок підсистеми Податковий аудит для імпортування донарахованих сум до ІКП. Нарахування за податковим повідомленням-рішенням опрацьовано за датою опрацювання постанови Верховного Суду України, а саме 31.05.2019р.

Головним управлінням ДПС в Одеській області зазначено, що в 2013р. проводилися документальні перевірки, зокрема щодо повноти декларування податку та прибуток, за результатами яких складені акти. Проведеною документальною невиїзною перевіркою з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП Ан Транс за 2013р. встановлено завищення витрат на 15 044 153 грн., що призвело до завищення заниження податку на прибуток на 2 858 389 грн. та було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 на суму 4287584 грн. На підставі акту перевірки від 25.09.2015р. №6623/15-53-22-04/37007918 складені податкові повідомлення-рішення від 12.10.2015р. №0001292204, від 12.10.2015р. №0001302204, по яким борг відсутній. Посилаючись на положення ч. 3 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , заявник вказує, що визнання ПП Ан Транс фіктивним не спричиняє обов`язок контролюючого органу звернення до суду щодо державної реєстрації припинення юридичної особи. Податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 є узгодженим у відповідності до п.п.56.18 ст. 56 ПК України.

У повідомленні розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ратинської С.В. за вих. №01-34/33 від 03.02.2020р. (вх. №ГСОО 3175/20 від 06.02.2020р.) (т. 3 а.с. 22) зазначено про визнання кредиторських вимог Головного управління ДПС в Одеській області із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 858 389 грн., штрафних санкцій в сумі 1 429 195 грн. та пені в сумі 1 685 361, 03 грн., що загалом становить 5 972 945, 03 грн. Розпорядником майна боржника вимоги в сумі 2 858 389 грн. включені до третьої черги вимог кредиторів, вимоги в сумі 1 429 195 грн. та в сумі 1 685 361, 03 грн. - до шостої черги вимог кредиторів.

Боржником надані заперечення від 03.03.2020р. (вх. №ГСОО 5743/20 від 04.03.2020р.) (т. 4 а.с. 57-61), в яких вказано про не визнання кредиторських вимог Головного управління ДПС в Одеській області з наступних підстав. Податковим органом показана уявна заборгованість ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» з податку на прибуток, однак не показана реальна передплата та право боржника на 3, 4 мільйона гривень з податку на додану вартість. Заборгованість ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» з податку на прибуток є штучною , фактично створеною діями самого податкового органу, оскільки така заборгованість була донарахована у зв`язку з тим, що контрагента боржника ПП АН Транс було визнано фіктивним, а його керівника вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014р. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та який в подальшому був звільнений від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження. Боржник посилається на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/962/19 від 18.10.2020р., яким встановлено наступне: незважаючи на вирок щодо директора ПП АН Транс Офісом великих платників податків ДФС не надано рішення суду при припинення діяльності ПП АН Транс у порядку, визначеному законодавством, а сам контрагент продовжує працювати на ринку України як діючий суб`єкт господарювання і в 2019р.; факт не звернення Офісом великих платників податків ДФС до суду з позовом про припинення ПП АН Транс та той факт, що він досі продовжує працювати як діючий суб`єкт господарювання свідчить про відсутність достовірної інформації про наявність ознак фіктивності в діяльності ПП АН Транс ; судом враховані доводи ТОВ Грінтур-Екс про те, що у нього була відсутня будь-яка податкова вигода від проведення нереальних операцій з ПП АН Транс ; при розгляді аналогічних справ за позовами інших платників податків, яким як і ТОВ Грінтур-Екс було знято витрати за операціями з ПП АН Транс , суди визнали вирок Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014р. як неналежний доказ та у результаті здійснення аналізу доказів в їх сукупності встановили реальність операцій ПП АН Транс з цими платниками податків.

Враховуючи викладене, боржник зазначає про не визнання вимог Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки наявний факт переплати з податку на додану вартість на суму 3 443 108, 23 грн., що підтверджується довідкою податкового органу та встановлено декількома судовими рішеннями, які набрали законної сили, по різним контрагентам ПП АН Транс факту визнання вироку Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014р. як неналежний доказ та реальність діяльності та операцій ПП АН Транс .

Боржником надані додаткові пояснення від 17.03.2020р. (вх. №ГСОО 6992/20 від 18.03.2020р.) (т. 4 а.с. 122-135), в яких зазначено, що заборгованість перед бюджетом не є прямою заборгованістю зі сплати податків та була штучно створена ГУ ДПС в Одеській області та вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014р. по справі №522/20533/14-к, який не приймався до уваги адміністративними судами у спорах між контрагентами ПП Ан Транс та органами податкової служби, оскільки адміністративні суди визнають його як неналежний доказ та у результаті здійснення аналізу доказів в їх сукупності, якими встановлюють реальність операцій ПП Ан Транс . Зазначене встановлено судовим рішеннями у справах №400/962/19 від 18.10.2019р., №826/17517/15 від 19.04.2016р., №825/2062/15-а від 22.09.2015р., №826/27035/15 від 31.01.2018р., №826/1088/17 від 11.09.2018р. Боржник зазначає, що переплата з податку на додану вартість в сумі 3 443 108, 23 грн. вперше була пред`явлена у доповненні до податкової декларації за лютий 2015р. за вих. №30 від 15.04.2015р., однак податковий орган не виконав свої прямі обов`язки, які встановлені ПК України, не надав роз`яснень, не подав документи казначейству на повернення суми та відповіді якого зводились до того, що законодавством не передбачено можливості відшкодовувати суми, які знаходяться/знаходились в інтегрованій картці платника податків, але не були перенесені в 2015р. при переході на електронне декларування податків, а після 2016р. всі відповіді зводились до того, шо контрагент боржника визнаний фіктивним.

Боржником надані заперечення від 14.04.2020р. (вх. №ГСОО 9617/20 від 15.04.2020р.) на письмові пояснення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2020р. (т. 6 а.с. 11-13), в яких зазначено, що боржник неодноразово звертався до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про повернення переплати із податку на додану вартість у розмірі 3 444 109, 23 грн., однак останні так і не були повернуті. Наявність кредиторських вимог у розмірі 5 972 945, 03 грн. була спростована у ході додаткової перевірки ГУ ДПС за той самий період діяльності боржника (2013р., у т.ч. по взаємовідносинам з ПП АН Транс ), за наслідком якої наявна інша основна сума заборгованості боржника з податку на прибуток - 468 039 грн., що підтверджується актом №6623/15-53-22-04/37007918 від 11.06.2015р., податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2015р. №0001292204 та постановою ГУ ДФС в Одеській області від 29.04.2016р. про закриття кримінального провадження по матеріалам досудового розслідування №32014160000000149. ГУ ДПС не наведено жодних розрахунків на підтвердження суми нарахованої пені розмірі 1 685 361, 03грн. Боржник вказує, що останньою датою наведеного розрахунку пені зазначено 13.01.2020р., що є порушенням вимог ПК України, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів був запроваджений 27.12.2019р. та відповідно крайньою датою проведеного розрахунку мало бути 27.12.2019р.

У додаткових поясненнях від 27.05.2020р. (вх. №ГСОО 13643/20 від 27.05.2020р.) (т. 6 а.с. 73-77) боржник зазначає про проведення ГУ ДФС в Одеській області позапланової невиїзної документальної перевірки з питань підтвердження взаємовідносин з ПП Ан Транс за 2013р., результат якої оформлений актом від 11.06.2015р. №4139/15-53-22-03/37007918. Вказаною перевіркою податковий орган зняв з витрат товариства 15 044 153 грн. по взаємовідносинам з ПП Ан Транс донарахував товариству 2 858 389 грн. на прибуток. У зв`язку із поданням уточнюючої декларації з податку на прибуток, ГУ ДФС в Одеській області провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» з питання повноти декларування податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 01.10.2013р. по 31.12.2014р. та валютного законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої оформлені акт від 25.09.2015р. №6623/15-53-22-04/37007918 та податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015р. №0001292204 на суму 266 358 грн. Донарахування податку на прибуток в сумі 266 358 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ Нобілі ) були повністю погашені боржником: частково з суми передоплати з податку на прибуток, а частково - у розмірі 140 000 грн. платіжним дорученням від 28.10.2015р.; донарахування податку на прибуток сумі 468 039 грн. не сплачувались боржником, оскільки така сума - це податок з різниці між від`ємним об`єктом оподаткування (-12 580 793 грн.) та сумою донарахованою податковим органом по взаємовідносинам боржника з ПП АН Транс (15 044 153 грн.). Боржник зазначає, що внаслідок проведення вказаних перевірок основна сума несплаченого товариством податку на прибуток, яку ГУ ДПС в Одеській області може пред`явити як кредиторські вимоги, становить 468 039 грн., а не 2 858 389 грн.

У відзиві від 03.07.2020р. (вх. №ГСОО 17425/20 від 06.07.2020р.) (т. 7 а.с. 6-9) боржник вказує, що у сукупності з вимогами абз. 4 ч. 1 ст. 51, ст. 55№ Господарського кодексу України, ст. 110 Цивільного кодексу України та п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, функція податкового органу виражається саме в проведені ліквідації фіктивного підприємства.

Боржником надано заяву від 03.07.2020р. (вх. №ГСОО 17426/20 від 06.07.2020р. ) (т. 7 а.с. 30-33) про застосування строків позовної давності, обґрунтовуючи її наступним. Податкове повідомлення-рішення №0000722203 від 14.07.2015р. оскаржувалося боржником у судовому порядку. Після залишення ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. по справі №815/4489/15 без задоволення скарги ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р., грошові зобов`язання, які були визначені зазначеним податковим повідомленням-рішенням стали узгодженими у відповідності до абз. 4 п. 56.18 ПК України та ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилаючись на положення п. 57.3 ст. 53, п.п. 14.1.175, п. 102.4 ст. 102 ПК України, боржник зазначає, що його зобов`язання на суму 4 287 584 грн. вважаються узгодженими 30.06.2016р. та починаючи з 14.04.2016р. у ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» виник податковий борг, який міг бути стягнутий заявником до 13.04.2019р. включно, однак останнім не було подано до адміністративного суду відповідного позову, а тому починаючи з 14.04.2019р. стягнути заявлену суму з боржника неможливо.

Кредитором Компанією „ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» надані заперечення від 11.02.2020р. (вх. №ГСОО 3621/20 від 120.2.2020р.) (т. 3 а.с. 95-97) та додаткові пояснення до них від 27.05.2020р. (вх. №ГСОО 13557/20 від 27.05.2020р.) (т. 6 а.с. 68-71), в яких викладено прохання відхилити вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» у повному розмірі, а саме на загальну суму 5 972 945, 03 грн., з яких: 2 858 389 грн. - податковий борг (основний платіж), 1 429 195 грн. - штрафні санкції, 1 685 361, 03 грн. - пеня. Кредитор зазначає, що розрахунок заборгованості станом на 13.01.2020р. складений із наступними порушеннями: останньою датою розрахунку вказано 13.01.2020р., тоді як відповідно до ч. 3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів та ухвалою суду від 27.12.2019р. був запроваджений мораторій на задоволення вимог кредиторів а тому крайньою датою проведеного розрахунку є дата 27.12.2019р.; в третьому пункті наведеної таблиці ГУ ДПС в Одеській області зроблено посилання на п.п. 129.1.2 ПК України, яким регулюються питання нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках не пов`язаних з проведенням податкових перевірок , тоді як на сторінці 2 заяви зазначена заборгованість виникла в результаті проведення позапланової невиїзної документальної перевірки боржника таблиці розрахунків, а саме в пунктах 1, 2, 4 та 5 ГУ ДПС в Одеській області посилається на податкове повідомлення-рішення від 31.05.2019р., тоді як у заяві заявник посилається на податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015р. у зв`язку з чим неможливо встановити внаслідок яких обставин виникла заборгованість боржника. Кредитор зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області не надано належного обґрунтування своїх вимог до боржника, що є прямою вимогою Кодексу, оскільки з наданого розрахунку заборгованості неможливо зробити висновок щодо порядку розрахунку пені; підстав для її розрахунку, строків розрахунку пені; правильності математичних розрахунків, проведених ГУ ДПС. Кредитор вказує про проведення ГУ ДПС в Одеській області першої перевірки, результати якої були оформлені актом перевірки від 11.06.2015р. №4139/15-53-22-03/37007918, та яка стосувалась відносин боржника з ПП Ан-Транс за 2013р., та проведення позапланової перевірки, результати якої були оформлені актом перевірки від 25.09.2015р. №6623/15-53-22-04/37007918. За результатами першої перевірки ГУ ДПС визначено, що об`єкт оподаткування податком на прибуток товариства мав би становити 16 466 665 грн., то з урахуванням уточнюючої декларації в акті №6623/15-53-22-04/37007918 встановлено, що об`єкт оподаткування становить лише 3 865 244 грн. За висновком ГУ ДПС за 2013р. боржник занизив податок на прибуток лише на 734 397 грн., з яких 266 358 грн. було погашено боржником. Позаплановою перевіркою встановлено, що товариством не було сплачено лише 468 039 грн. донарахувнь податку на прибуток. Кредитор вважає, що включення вимог ГУ ДПС у розмірі 5 972 945, 03 грн. до реєстру вимог кредиторів матиме наслідком подвійне стягнення вказаних сум з товариства.

Обставини, встановленні судом.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 (т. 3 а.с. 108), винесеного Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на підставі акту перевірки від 11.06.2015р. №4139/15-53-22-03/37007918, за платежем податок на прибуток сума грошового зобов`язання за основним платежем становить 2 858 389 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) становить 1 429 195 грн.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі №815/4489/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р., у задоволенні адміністративного позову ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 відмовлено.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судовий рішень постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016р. касаційну скаргу ТОВ "Іст Грейнс" задоволено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016р. у справі №815/4489/15 - скасовано.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2018р. заяву ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено; постанову Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 скасовано, залишивши в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016р.

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018р. по справі №815/4489/15, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019р., в задоволенні заяви ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. за нововиявленими обставинами відмовлено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. залишено в силі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019р. по справі №815/4489/15 (т. 3 а.с. 123-131), яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019р. (т. 3 а.с. 132-140), в задоволенні заяви ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. за нововиявленими обставинами відмовлено.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №815/4489/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» .

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 є чинним та не скасовано.

Із інтегрованої картки платника ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» по податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що в період з 31.05.2019р. по 27.12.2019р. була нарахована пеня на податкове повідомлення-рішення №0000722203, та яка є не сплаченою в розмірі 1 685 361, 03 грн. (т. 3 а.с. 105-107), про що внесена відповідна операція 13.01.2020р.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Ч 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Грошове зобов`язання згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

П. 14.1.157 ст. 14 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 14.1.162 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Ст. 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

Положеннями ст. 46 ПК України на платників податків покладено обов`язок з подання податкових декларацій контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування (сплата) податкового зобов`язання. У разі невиконання платником податків обов`язку щодо подання податкової звітності контролюючий орган в силу частини 102.1. статті 102 ПК України має право провести податкову перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

П. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 101.1. ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до п. 101.2.3. ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

П. 102.1. ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ч. 1 ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Висновки суду

Виходячи з вимог ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019р. у справі №910/1678/19).

Дослідивши додані до заяви Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог докази, суд встановив наявність грошового зобов`язання ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» на підставі податкового повідомлення рішення №0000722203 від 14.07.2015р., оскільки останнє не визнано протиправним та не скасовано.

Доводи боржника щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення судом до уваги не приймаються з огляду на наступне. Питання правомірності дій контролюючого органу та податкового повідомлення-рішення не є предметом розгляду заяви, спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, яким нараховано суму боргу, вирішено судом у встановленому Законом порядку.

При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019р. у справі № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019р. у справі №910/11620/18).

П.102.4. статті 102 ПК України законодавцем встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки та/або самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, податковим законодавством передбачено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної ст. 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно ч.3 ст. 267 ЦК України.

Зміст наведених норм ПК України дає підстави для висновку, що у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення податкового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення податкове зобов`язання (його частина) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС в Одеській області на підставі податкового повідомлення рішення №0000722203 від 14.07.2015р. заявило грошові вимоги до боржника з податку на прибуток в розмірі 4 287 584 грн., з яких: 2 858 389 грн. - основний платіж, 1 429 195 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та на підставі 129 ПК України вимоги в сумі 1 685 361, 03 грн., які складаються з пені.

Податкове повідомлення-рішення №0000722203 від 14.07.2015р. було оскаржено боржником в судовому порядку, за наслідком чого постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі №815/448915, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р., яка набрала законної сили 30.03.2016р., зазначене податкове повідомлення-рішення не скасоване, не визнано протиправним.

Таким чином, податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення№0000722203 від 14.07.2015р. за результатами розгляду адміністративної справи №815/4489/15 у відповідності до положень ПК України став узгодженим 30.03.2016р.

Перевіривши дотримання Головним управлінням ДПС в Одеській області спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. ст. 102 ПК встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним, суд встановив, що строк давності податкового зобов`язання, який виник на підставі податкового повідомлення рішення №0000722203 від 14.07.2015р., з урахуванням приписів ст. 102 ПК України, сплив 13.04.2019р.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018р. у справі № 807/2097/16 сформував висновок, що у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що обов`язок сплати пені безпосередньо пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу, відтак нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.

Враховуючи встановлені судом обставин спливу строку давності для стягнення податкового боргу та те, що нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється, суд доходить висновку про відхилення повністю грошових вимог Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» в сумі 5 972 945, 03 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

Відхилити повністю грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ГРЕЙНС» (65014, м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд. 5; код ЄДРПОУ 37007918) в сумі 5 972 945, 03 грн.

Ухвала набирає законної сили 13 липня 2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено та підписано 16 липня 2020 р.

Копію ухвали надіслати: Компанії „ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 24, 4 пов.), ТОВ „ІСТ ГРЕЙНС» (65014, м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд. 5), арбітражному керуючому Ратинській С.В. (54017, м. Миколаїв, вул. Московська, 54а), Головному управлінню ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя Л.І. Грабован