Рішення

від 10.07.2020 по справі 916/350/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/350/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Шпак І.А.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» (вул. Компресорна, буд. 3, офіс 65, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08140)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Надім 2016» (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005)

про стягнення 1224889,71 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Базилюк К.В.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Надім 2016» , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за неоплаченим векселем в сумі 1224889,71 грн.

Підставою позову позивач визначив невиконання відповідачем-1 вимоги позивача щодо погашення векселю номіналом 1224889,71 грн, який було авальовано відповідачем-2 та переданий відповідачем-1 позивачу на виконання укладеної між ними угоди № 1 від 19.04.2019 про проведення розрахунку за договором поставки від 08.02.2019 №68/2019 АК.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2020 вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на "05" березня 2020 о 10год. 30хв.

05.03.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче судове засідання на "02" квітня 2020 о 14год. 30хв.

30.03.2020 від позивача до канцелярії суду за вх. № 8016/20 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача до якої позивачем було долучено для огляду суду оригінали векселю серії АА №2566972, договору поставки від 08.02.2018 №68/2019 АК, угоди №1 про проведення розрахунку шляхом передачі простих векселів від 19.04.2019, акту приймання-передачі векселів від 19.04.2019.

02.04.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, водночас, 31.03.2020 від представника відповідачів до канцелярії суду за вх. №8156/20 надійшла заява, в якій він просив суд відкласти розгляд справи до закінчення заходів щодо запровадження на території України карантину та надзвичайної ситуації через спалах коронавірусу COVID-19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2020 було продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "30" квітня 2020 о 14:00.

30.04.2020 від представника відповідачів до суду за вх. № 10883/20 надійшла заява, в якій останній просив суд відкласти розгляд справи до закінчення встановленого на території України карантину.

30.04.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче судове засідання на "15" травня 2020 о 14год. 00хв. 15.05.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче судове засідання на "25" травня 2020 о 17год.00хв. 25.05.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче судове засідання на "23" червня 2020 о 11год.30хв.

01.06.2020 від представника відповідачів за вх. № 13910/20 та № 13915/20 надійшли заяви, згідно яких відповідачі позов позивача визнали в повному обсязі, просять його задовольнити та здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідачів.

11.06.2020 від представника відповідачів до канцелярії суду за вх. № 14982/20 надійшла заява з доказами повноважень адвоката Калюжного А.Є. представляти інтереси відповідачів, а саме: договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом та ТОВ Надім 2016 від 30.03.2020 №30; договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом та ТОВ Південь-Агрохімпроект від 30.03.2020 №30. Зі змісту вказаних договорів вбачається, що адвокат відповідно до узгоджених між сторонами доручень, зокрема, представляє інтереси відповідачів з усіма правами, які надані законом відповідачу, у тому числі з правом визнання позову. Згідно з п. 2.1. вказаних договорів вони набирають чинності з моменту їх підписання і діють до 30.03.2022 року. Крім цього, в матеріалах справи є ордери на представництво адвокатом Калюжним А.Є. відповідачів ОД № 403760, ОД № 403756 з написом на зворотній сторінці без обмежень .

У судове засідання 23.06.2020 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 23.06.2020 судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до "10" липня 2020 о 10:30; зобов`язано сторін надати суду: письмові пояснення з урахуванням ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та доданням доказів щодо суми грошового боргу за фактично поставлені товари за договором від 08.02.2019 № 68/2019АК, для оформлення якого видано вексель від 19.04.2019 серії АА №2566972, а також докази фактичного здійснення поставки за цим договором у строк до 08.07.2020.

09.07.2020 від позивача до канцелярії суду за вх. № 17919/20 на виконання вимог вищевказаної ухвали супровідним листом надійшли копії видаткових накладних на підтвердження боргу за поставлені товари, за якими проводився вексельний розрахунок.

10.07.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, який в повному обсязі підтримав заявлені до відповідачів вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання 10.07.2020 не з`явились, водночас про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення останнім ухвали суду від 23.06.2020.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1 Закону України Про обіг векселів в Україні законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон ), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 4 Закону України Про обіг векселів в Україні визначено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

У відповідності до ст. 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред`явленням не може бути пред`явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред`явлення починається від зазначеної дати.

Згідно з ст. 30 Уніфікованого закону платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі.

У відповідності до ст. 31 Уніфікованого закону аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі. Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Він підписується тим, хто надає аваль. Вважається, що для здійснення авалю достатньо одного лише підпису, вчиненого авалістом на лицьовій стороні векселя, якщо тільки цей підпис не вчинений трасатом або трасантом. В авалі повинно бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за трасанта.

За умовами статті 32 Уніфікованого закону аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов`язання якої він забезпечив. Його зобов`язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов`язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми. Здійснюючи платіж за переказним векселем, аваліст набуває прав, що випливають з переказного векселя, проти особи, зобов`язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов`язані перед останньою за переказним векселем.

Згідно з ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов`язаними перед держателем. Держатель має право пред`явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов`язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов`язалися. Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним. Пред`явлення позову до однієї із зобов`язаних осіб не перешкоджає пред`явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред`явлено позов.

Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 статті 185 ГПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Як вбачається з пояснень позивача та не заперечується відповідачами, 08.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агріклаб (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Південь-Агрохімпроект (покупець) було укладено договір поставки №68/2019.

Як зазначив позивач, на умовах вищевказаного договору позивачем було поставлено відповідачу-1 згідно долучених позивачем до матеріалів справи видаткових накладних товар на загальну суму 2449779,42 грн. У судовому засіданні 10.07.2020 представник позивача пояснив суду, що за отриманий від позивача товар відповідач-1 розрахувався частково, сплативши позивачу на умовах договору аванс у розмірі 30% від зазначеної суми.

Позивач пояснив суду, що згідно угоди від 19.04.2019 №1, укладеної між позивачем (векселеодержувач) та відповідачем-1 (векселедавець) сторони погодили здійснення розрахунків за договором поставки від 08.02.2019 №68/2019 на підставі п.3.23 договору на суму 1714845,60 грн шляхом передачі простих векселів за пред`явленням, авальованих ТОВ Надім 2016 , а саме: від 19.04.2019 серії АА №2566921 на суму 489955,89 грн за пред`явленням не раніше 01.08.2019 та від 19.04.2019 серії АА №2566972 на суму 1224889,71 грн за пред`явленням не раніше 15.10.2019, які передані відповідачем-1 та прийняті позивачем згідно акту приймання-передачі від 19.04.2019.

Як зазначив позивач, вищевказані векселі були пред`явлені позивачем до оплати відповідачу-1 шляхом направлення на адресу останнього акту пред`явлення векселів від 28.12.2019, водночас, оскільки відповідач-1 оплату за векселем не здійснив, позивач направив на адресу аваліста - відповідача-2 вимогу про погашення векселів, на яку відповідач-2 також не відреагував.

Оскільки відповідачами вимогу позивача щодо здійснення оплати за векселями не задоволено, останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом до відповідачів та в межах цієї справи позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за векселем від 19.04.2020 серії АА №2566972 в розмірі 1224889,71 грн, який виданий відповідачем-1 та авальований відповідачем-2, оригінал якого був наданий суду на огляд та оглянутий судом.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні відповідачами було в повному обсязі визнано позов позивача, про що останніми подано відповідні заяви до канцелярії суду 01.06.2020 (вх. ГСОО № 13910/20 та № 13915/20).

Отже, враховуючи визнання відповідачами позову, відсутність у суду підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовження судового розгляду, суд дійшов висновку, що згідно з вищенаведеними нормами ГПК України позов позивача слід задовольнити за результатами підготовчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги визнання відповідачами позову до початку розгляду справи по суті судом, враховуючи задоволення судом позову позивача, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідачів судового збору в розмірі 50% від суми, яка була сплачена позивачем при поданні позову, а саме в розмірі 9186,68 грн.

Між цим, у п. 4.1. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 9186,68 грн покладаються на відповідачів порівну. Водночас, враховуючи, що станом на день ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення на його користь 50% суми судового збору, сплаченого при поданні позову, суд не вважає необхідним вирішувати це питання в судовому рішенні, разом з цим суд роз`яснює, що вказане не позбавляє права позивача звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39698458) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Надім 2016» (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 40708652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» (вул. Компресорна, буд. 3, офіс 65, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08140, код ЄДРПОУ 40298071) заборгованість в сумі 1224889 /один мільйон двісті двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять/ грн 71 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39698458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» (вул. Компресорна, буд. 3, офіс 65, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08140, код ЄДРПОУ 40298071) судовий збір в сумі 4593 /чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три/грн 34 коп.

4 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надім 2016» (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 40708652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» (вул. Компресорна, буд. 3, офіс 65, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08140, код ЄДРПОУ 40298071) судовий збір в сумі 4593 /чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три/грн 34 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України, з врахуванням положень п. 4 Розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Повне рішення складено 15 липня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля