Рішення

від 16.07.2020 по справі 200/5146/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р. Справа№200/5146/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій і скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій і скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 27 лютого 2020 року звернулася до Відповідача із заявою № 2719 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На час звернення із заявою Позивач мала необхідний для призначення пенсії стаж роботи, однак після розгляду поданих документів рішенням № 36 від 03.03.2020 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 06.02.1987 року по 30.11.1987 року, з 01.12.1987 року по 30.06.1991 року, з 01.07.1991 року по 16.06.1995 року, з тих підстав, що підприємство-роботодавець знаходиться на території, що тимчасово не контролюється українською владою. Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії № 36 від 03.03.2020 р. було прийнято Відповідачем неправомірно.

Просить суд:

- визнати протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи і скасувати рішення № 36 від 03.03.2020р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списків № 1 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,

- зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020р. №2719 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періодів роботи: з 06.02.1987р. по 30.11.1987р. за професією - робоча цеха №4 (список №1), з 01.12.1987р. по 30.06.1991р. за професією - робоча цеха №7(список №1), з 01.07.1991р. по 16.06.1995р. за професією - пакувальник спец, виробів цеха №1 (список №1) на Донецькому казенному заводі хімічних виробів (м. Донецьк, вул. Софійська, буд.1, ЄДРПОУ 14311844) та додати до матеріалів пенсійної справи довідку № 1К-10-20 від 10.10.2014р. про заробітну плату для нарахування пенсії та довідку № 1К-10-19 від 10.10.2014р. про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.07.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого загальний стаж позивача складає 24 роки 05 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - відсутній.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1445-5000245611 від 12.12.2019 року, фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Положенням про Пенсійний фонд України , затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

27 лютого 20120 року Позивач звернулася до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 2719 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пенсійний орган рішенням № 36 від 03.03.2020 року відмовив в призначенні пенсії, не зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.12.1987 по 30.06.1991 та з 01.07.1991 року по 16.06.1995, у зв`язку з тим, що відсутня можливість провести перевірку первинних документів, так як підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території, а саме м. Донецьк.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 затверджено, зокрема, список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мають право працівники виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення , органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17), оцінюватися судом мають саме підстави, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Орган Пенсійного фонду не зарахував спірні періоди роботи до пільгового стажу, виходячи з того, що підприємство - роботодавець знаходиться на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі.

Судом встановлено, що із записів трудової книжки БТ-ІІ № 2772726, яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що остання працювала:

- з 06.02.1987 року по 30.11.1987 року на Донецькому заводі гумо - хімічних виробів на посаді робочого в цеху № 4,

- з 01.12.1987 року по 31.06.1991 року на Донецькому заводі гумо - хімічних виробів на посаді робочого в цеху № 7,

- 01.07.1991 року по 16.06.1995 року на Донецькому заводі гумо - хімічних виробів на посаді пакувальника спецвиробів в цеху № 1.

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені їх підписом, та скріплені печатками.

Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 та від 22.08.1956 року № 1173 затверджено, зокрема, список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З огляду на підтвердження пільгового стажу роботи позивача (п. 8 розділу IX постанови № 1173, п. 10907000 розділу IX постанови № 10) записами в її трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства взагалі відсутня.

Суд зауважує, що за вказані спірні періоди в трудовій книжці наявні всі необхідні відомості для зарахування цих періодів до пільгового стажу.

Згідно п.4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення Відповідача про відмову в призначенні Позивачу пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправним, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування цього рішення обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

В той же час, позовні вимоги про визнання протиправними дій Відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи задоволенню не підлягають, оскільки достатнім та необхідним способом захисту порушеного права Позивача є скасуваня спірного рішеня Відповідача та зобов`язання його повторно розглянути заяву Позивача з зарахуванням до пільгового стажу перідів роботи.

Вимога щодо врахуваня довідок про підтвердження пільгового стажу та про заробітну плату для нарахування пенсії є передчасною та задоволенню не підлягає також, оскільки докази подання цих довідок до пенсійного органу в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки Позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код в ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправними дій і скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву - задовольнити частково.

Скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області № 36 від 03.03.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2719 від 27.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 перодів роботи з 06.02.1987 року по 30.11.1987 року на посаді робочого на Донецькому заводі гумо - хімічних виробів, з 01.12.1987 року по 31.06.1991 року на посаді робочого на Донецькому заводі гумо - хімічних виробів, з 01.07.1991 року по 16.06.1995 року на посаді пакувальника спец виробів на Донецькому заводі гумо - хімічних виробів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Є.В. Череповський