Рішення

від 16.07.2020 по справі 240/1884/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/1884/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 997507,47 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" рахується податковий борг в сумі 997507,47 гривень, з них: 82708,63 гривень - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (в тому числі: 76546,00 грн. - основний платіж, 6162,63 грн. - штрафна санкція) та 914798,84 гривень - з податку на доходи фізичних осіб (в тому числі: 562321,90 грн. - основний платіж, 20506,11 грн. - штрафна санкція, 331970,83 грн. - пеня). У зв`язку з тим, що вказана заборгованість Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду про її стягнення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/1884/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 25 березня 2020 року о 10:00.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки про призначення підготовчого судового засідання на 25.03.2020 було надіслано на адреси місцезнаходження Головного управління ДПС у Житомирській області та Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)", що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу суду, копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку Головне управління ДПС у Житомирській області отримало 10 березня 2020 року (а.с.75), а Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" - 11 березня 2020 року (а.с.76).

В підготовче судове засідання, що було призначене на 25 березня 2020 року, сторони, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, не з`явились.

Разом з тим, 20 березня 2020 року від Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.№8654/20) та 24 березня 2020 року від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" (вх.№9185/20) на електронну пошту суду надійшли клопотання, в яких сторони, у зв`язку із встановленням Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, просили призначити розгляд справи на іншу дату (а.с.77, 82).

У зв`язку з надходженням зазначених клопотань, підготовче судове засідання у справі було відкладено на 16 квітня 2020 року о 11:00.

На виконання вимог статті 124 КАС України судові повістки про призначення підготовчого судового засідання на 16 квітня 2020 року були надіслані місцезнаходження Головного управління ДПС у Житомирській області та Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)", що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу суду, вищезазначені судові повістки Головне управління ДПС у Житомирській області отримало 30 березня 2020 року (а.с.85), а Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" - 07 квітня 2020 року (а.с.86).

В підготовче судове засідання, що було призначене на 16 квітня 2020 року, сторони, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, не з`явились.

В свою чергу, 13 квітня 2020 року від Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.№12470/20) та 14 квітня 2020 року від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" (вх.№12628/20) на електронну пошту суду надійшли клопотання, в яких сторони, у зв`язку із встановленням Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, просили призначити розгляд справи на іншу дату (а.с.87, 92)

З огляду на зазначене, підготовче судове засідання у справі було відкладено на 01 червня 2020 року о 10:00.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу суду, судову повістку про призначення підготовчого судового засідання по справі на 01.06.2020 Головне управління ДПС у Житомирській області та Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" отримали 28 квітня 2020 року (а.с.95-96).

Однак, 01 червня 2020 року Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало на електронну пошту суду клопотання, в якому у зв`язку із встановленням Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, просило здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, а у разу неможливості такого розгляду - призначити розгляд справи на іншу дату (а.с.97).

Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" 01 червня 2020 року також була подана до суду заява (вх.№18567/20), в якій відповідач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також просив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с.105).

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене, суд 13 липня 2020 року постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження у справі та призначив адміністративну справу №240/1884/20 до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" є платником податків, в тому числі й податку на додану вартість, та перебуває на обліку в Бердичівському управлінні Головного управління ДПС у Житомирській області, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстраційними даними з АІС "Податковий блок" (а.с.6).

З наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку сум податкового боргу (а.с.4-5) вбачається, що за Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" обліковується податковий борг в загальному розмірі 997507,47 гривень, з них: 82708,63 гривень - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (в тому числі: 76546,00 грн. - основний платіж, 6162,63 грн. - штрафна санкція) та 914798,84 гривень - з податку на доходи фізичних осіб (в тому числі: 562321,90 грн. - основний платіж, 20506,11 грн. - штрафна санкція, 331970,83 грн. - пеня), стягнення якого і є предметом спору у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" були подані до контролюючого органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.11.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за жовтень 2019 року становить 482,00 гривні (а.с.7);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.10.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за вересень 2019 року становить 1001,00 гривня (а.с.8);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.09.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за серпень 2019 року становить 1946,00 гривень (а.с.9);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.08.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за липень 2019 року становить 965,00 гривень (а.с.43);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.07.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за червень 2019 року становить 1772,00 гривні (а.с.10);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.06.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за травень 2019 року становить 6567,00 гривні (а.с.11);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за квітень 2019 року становить 3247,00 гривень (а.с.25);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.04.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за березень 2019 року становить 1622,00 гривні (а.с.26);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.03.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за лютий 2019 року становить 3040,00 гривень (а.с.27);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.02.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за січень 2019 року становить 1826,00 гривень (а.с.28);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.01.2019, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за грудень 2018 року становить 3225,00 гривень (а.с.29);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.12.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за листопад 2018 року становить 172,00 гривні (а.с.30);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.10.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за вересень 2018 року становить 3673,00 гривень (а.с.31);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.09.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за серпень 2018 року становить 544,00 гривні (а.с.32);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.08.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за липень 2018 року становить 2312,00 гривень (а.с.33);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.07.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за червень 2018 року становить 1075,00 гривень (а.с.34);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.06.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за травень 2018 року становить 2351,00 гривень (а.с.35);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.05.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за квітень 2018 року становить 2435,00 гривень (а.с.36);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.04.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за березень 2018 року становить 2839,00 гривень (а.с.37);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.03.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за лютий 2018 року становить 3129,00 гривень (а.с.38);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.02.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за січень 2018 року становить 3140,00 гривень (а.с.39);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 22.01.2018, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за грудень 2017 року становить 1058,00 гривень (а.с.40);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.12.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за листопад 2017 року становить 4717,00 гривень (а.с.41);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.11.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за жовтень 2017 року становить 1335,00 гривень (а.с.42);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.07.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за вересень 2017 року становить 2207,00 гривень (а.с.12);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.09.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за серпень 2017 року становить 2084,00 гривні (а.с.13);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.08.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за липень 2017 року становить 3262,00 гривні (а.с.14);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.07.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за червень 2017 року становить 2296,00 гривень (а.с.15);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.06.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за травень 2017 року становить 1085,00 гривень (а.с.16);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.05.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за квітень 2017 року становить 2052,00 гривні (а.с.17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.04.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за березень 2017 року становить 974,00 гривні (а.с.18);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.03.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за лютий 2017 року становить 1139,00 гривень (а.с.19-20);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.02.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за січень 2017 року становить 619,00 гривень (а.с.21-22);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.01.2017, в якій відповідач самостійно визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за грудень 2016 року становить 1421,00 гривень (а.с.23-24);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 19.08.2017, в якій відповідач визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за червень 2017 року становить не 2296,00 гривень, як це було вказано в декларації від 20.07.2017, а 5513,00 гривень, у зв`язку з чим донарахував собі 3217,00 гривень грошового зобов`язання із вказаного податку за червень 2017 року та 97,00 гривень штрафних санкцій (а.с.44);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 19.09.2017, в якій відповідач визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за липень 2017 року становить не 3262,00 гривні, як це було вказано в декларації від 19.08.2017, а 4979,00 гривень, у зв`язку з чим донарахував собі 1717,00 гривень грошового зобов`язання із вказаного податку за липень 2017 року та 52,00 гривні штрафних санкцій (а.с.45).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

З огляду на положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" у вищезазначених податкових деклараціях сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 76695,00 гривень (76546,00 грн. основного платежу + 149,00 грн. штрафних санкцій самостійно нарахованих платником) вважається узгодженою.

Однак, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.4-5) судом встановлено, що вказане грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 76695,00 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до акту перевірки №191/06-30-12-01-27/08680023 від 07.02.2017 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2017 №000191901201 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" штрафу у розмірі 316,69 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1583,45 гривень на 446-452 календарних дні (а.с.46).

23 березня 2017 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області відповідно до акту перевірки №806/06-30-12-01-27 від 14.03.2017 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0000421200 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" штрафу у розмірі 270,00 гривень за порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.50).

20 листопада 2017 року контролюючим органом відповідно до акту перевірки №162/06-30-50-12/08680023 від 13.11.2017 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0010425012 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" штрафу у розмірі 358,48 гривень за порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.47).

Крім того, Головним управлінням ДПС у Житомирській області 14 березня 2018 року відповідно до акту перевірки №1562/06-30-50-12/08680023 від 03.03.2018 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0019035012, яким до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" було застосовано штраф у розмірі 170,00 гривень за порушення пп. 49.18.1 п.49.18 ст. 49, п.203.1 ст.203 ПК України (а.с.48).

10 грудня 2018 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до акту перевірки №7725/06-30-50-12/08680023 від 23.11.2018 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0104755012 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" штрафу у розмірі 3030,51 гривень за порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.51).

Також, 17 січня 2019 року контролюючим органом відповідно до акту перевірки №169/06-30-50-12/08680023 від 14.01.2019 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0004975012 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" штрафу у розмірі 1060,49 гривень за порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.49).

30 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до акту перевірки №795/06-30-50-04/08680023 від 16.09.2019 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0103255004 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" штрафу у розмірі 807,46 гривень за порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.52).

Відповідно до пункту 58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 20.02.2017 №0001901201, від 23.03.2017 №0000421200, від 20.11.2017 №0010425012, від 14.03.2018 №0019035012, від 10.12.2018 №0104755012, від 17.01.2019 №0004975012, від 30.09.2019 №0103255004 були вручені представнику Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)", що підтверджується його підписом про отримання, зазначеним на вказаних податкових повідомленнях-рішеннях.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Доказів того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 20.02.2017 №0001901201, від 23.03.2017 №0000421200, від 20.11.2017 №0010425012, від 14.03.2018 №0019035012, від 10.12.2018 №0104755012, від 17.01.2019 №0004975012, від 30.09.2019 №0103255004 оскаржувались відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у них грошове зобов`язання із штрафних санкцій за платежем з податку на додану вартість в загальному розмірі 6016,63 гривень (316,69 грн. + 358,48 грн. + 170,00 грн. + 1060,49 грн. + 270,00 грн. + 3030,51 грн. + 807,46 грн. = 6016,63 грн.) є узгодженим.

Водночас, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.4-5) судом встановлено, що визначене в податкових повідомленнях-рішеннях від 20.02.2017 №0001901201, від 23.03.2017 №0000421200, від 20.11.2017 №0010425012, від 14.03.2018 №0019035012, від 10.12.2018 №0104755012, від 17.01.2019 №0004975012, від 30.09.2019 №0103255004 грошове зобов`язання із штрафних санкцій за платежем з податку на додану вартість в загальному розмірі 6016,63 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У визначені законом строки узгоджене податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 82708,63 гривень, з яких: 76546,00 грн. - основний платіж, 6162,63 грн. - штрафні санкції, відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб врегульовані розділом ІV Податкового кодексу України.

Пунктом 162.1. статті 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п. 163.1. ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п. 168.1 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп.168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області на підставі акту перевірки від 10.12.2018 №1454/06-30-13-06-07/08680023, яким встановлено порушення Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, керуючись при цьому пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.58.1, п.58.2 ст. 58, п.126.1 ст. 126, пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0038001306, яким Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 562321,90 гривень, а також застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 20506,11 гривень та нараховано йому пеню в розмірі 331970,83 гривень (а.с.53).

Відповідно до пункту 58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так п. 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0038001306 було рекомендованим листом надіслане на адресу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" та отримане відповідачем, що підтверджується відповідними рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Доказів того, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0038001306 оскаржувалось відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у ньому грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 914798,84 гривень, в тому числі: 562321,90 грн. - основний платіж, 20506,11 грн. - штрафна санкція, 331970,83 грн. - пеня, є узгодженим.

Водночас, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.4-5) судом встановлено, що грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 914798,84 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем було сформовано та направлено на адресу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" податкову вимогу форми "Ю-1" від 17.06.2008 №1/79 на суму боргу 21403,06 гривень та вимогу форми "Ю-2" від 21.07.2008 №2-/96 на суму боргу 60780,67 гривень (а.с.55-56). Вказані вимоги відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг в загальному розмірі 997507,47 гривень, з них: 82708,63 гривень - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (в тому числі: 76546,00 грн. - основний платіж, 6162,63 грн. - штрафна санкція) та 914798,84 гривень - з податку на доходи фізичних осіб (в тому числі: 562321,90 грн. - основний платіж, 20506,11 грн. - штрафна санкція, 331970,83 грн. - пеня), відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав. Більш того, заявлені позовні вимоги Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" визнало у повному обсязі (а.с.105).

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.1 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" податкового боргу в сумі 997507,47 гривень такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управлінням ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000; код ЄДРПОУ 43142501) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" (вул. Низгірецька, 2, м. Бердичів, Житомирська область, 13306; код ЄДРПОУ 08680023) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№108)" (вул. Низгірецька, 2, м. Бердичів, Житомирська область, 13306; код ЄДРПОУ 08680023) податкову заборгованість в розмірі 997507,47 гривень (дев`ятсот дев`яносто сім тисяч п`ятсот сім гривень сорок сім копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович