Постанова

від 07.07.2020 по справі 280/132/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/132/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу в місті Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року по справі за позовом за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЧЕРК (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд.138а) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЧЕРК , в якому позивач просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЧЕРК застосованого на підставі рішення в.о. заступника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.12.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області був прийнятий наказ № 1041 від 11.12.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПОЧЕРК .Разом з тим, під час виходу на перевірку співробітникам контролюючого органу було відмовлено у допуску до проведення перевірки. Зазначає, що відповідач не виконує встановлені діючим законодавством обов`язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення ГУ ДПС у Запорізькій області позапланової документальної виїзної перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів. Вказує, що у зв`язку із викладеним керівником ГУ ДПС у Запорізькій області було прийнято обґрунтоване рішення про застосування адміністративного арешту, який позивач просить суд підтвердити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЧЕРК (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд.138а, код ЄДРПОУ 22138510) відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області був прийнятий наказ № 1041 від 11.12.2019 Про проведення документальноїпозапланової виїзної перевірки ТОВ ПОЧЕРК .

Фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області, з метою ознайомлення з направленнями на проведення перевірки від 12.12.2019 №675, №676, було здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ ПОЧЕРК : 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд.138а. Однак, директором відповідача було відмовлено в допуску працівників ГУ ДПС у Запорізькій області до проведення фактичної перевірки

На підставі приписі п.81.2 ст.81 ПК України контролюючим органом складено Акт про відмову в допуску до проведення перевірки № 389/08-01-05-13/22138510 від 12.12.2019.

У зв`язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області 19.12.2019 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ ПОЧЕРК , застосування якого контролюючий орган просить підтвердити у даній справі.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги податкового органу є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія судів апеляційної інствнції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України).

Згідно з п. 94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Відповідно до п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Аналогічне положення містить і Кодекс адміністративного судочинства України.

Так, згідно частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 7 статті 283 КАС України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що законодавець, при прийнятті норми щодо можливості застосування адміністративного арешту майна платника податків (зокрема, у разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки), виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об`єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, вказує на необхідність судового контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковим органом, законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із заявами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому, стаття 283 КАС України встановлює особливий (оперативний) порядок розгляду такої заяви, та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Суд при розгляді вказаної заяви здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як при розгляді позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Разом з тим, у положенні пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України чітко визначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 цієї статті, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Таким чином, проаналізувавши норми вищеозначених законодавчих приписів, колегія суддів дійшла висновку, що згідно з пунктом 2 частини 4 статті 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою податкового органу, зокрема, у зв`язку з тим, що із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, унеможливлює повторне звернення позивача з аналогічною заявою, та позивач у даному випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку, шляхом подачі позовної заяви щодо накладання умовного адміністративного арешту майна. При цьому вимогами п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 цієї статті, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Фактично законодавець, надавши податковому органу право на звернення до суду в порядку позовного провадження стосовно підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, не врахував вимоги Податкового кодексу України, яким визначено граничний термін 96 годин на підтвердження такого адміністративного арешту, який не може бути продовженим на час розгляду справи у суді та припиняється зі спливом вказаного терміну.

Колегія суддів зазначає, що у випадках недоліків національного законодавства повинно діяти правило вирішення сумнівів на користь платника податків, визначене пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України, тобто принцип презумпції правомірності рішень платника податку. Для правильного дотримання цього принципу у демократичному суспільстві має бути підхід, відповідно до якого істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника, а у випадку прийняття негативного для платника рішення неприпустимою є відсутність однозначних висновків, прийнятих за результатами буквального застосування норми податкового законодавства.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на сплив такого строку як на момент звернення з позовом до суду так і на дату ухвалення рішення у справі, у суду відсутні підстави для задоволення позову оскільки, застосований арешт є припиненим в силу положень Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 18 квітня 2019 року по справі № 820/2522/17.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов