Вирок

від 15.07.2020 по справі 338/625/20

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/625/20

15 липня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження № 12020090120000151, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2020 року з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна, за що передбачена кримінальна відповідальність ч.1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 04 червня 2020 року о 9 год. з метою зрізати, використати дерева та порізати їх на колоди, взяв із собою бензопилу марки «STIHL MS 100» та прибув на земельну ділянку урочища «Береги» в с. Гута Богородчанського району Івано-Франківської області. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи бензопилу марки «STIHL MS 100», зрізав 3 дерева породи «ялиця», загальною кубомасою 2,82 м3, вартістю 2933 грн.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, завдавши Гутянській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області матеріальних збитків на суму 2933 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив, що 04 червня 2020 року о 9 год з метою зрізати та використати дерева, взяв із собою бензопилу та пішов в урочище «Береги» в с. Гута Богородчанського району Івано-Франківської області. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи бензопилу, зрізав 3 дерева породи «ялиця». Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, врахувавши, що учасники судового провадження не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.

Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.

При призначенні покарання судом враховуються вимоги ч. 2 ст.61Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.65КК України припризначенні покараннясуд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст.66КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує позитивну характеристику на ОСОБА_4 по місцю проживання, думку представника потерпілого щодо покарання, те, що він на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах лікувальних закладів не перебуває, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

ОСОБА_4 вчинив діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку.

Відповідно до ч.2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За наведенихобставин таданих проособу обвинуваченого,зважаючи нате,що обвинуваченийвчинив кримінальнеправопорушення 04червня 2020року,суд вважає,що ОСОБА_4 слід призначитипокарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України (в редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.50, 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 373-376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Накладений ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2020 року арешт на саморобний одноосний металевий причіп, без реєстраційних документів, який належить ОСОБА_5 та на колоди дерев породи «ялиця», в кількості 7 штук, довжиною від 3,37 м до 6,3 м, скасувати.

Речові докази:

- саморобний одноосний металевий причіп, без реєстраційних документів, який зберігається на території колишнього Порогівського лісопункту, що в с. Пороги вул. Січових Стрільців Богородчанського району Івано-Франківської області, повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 ;

- колоди дерев породи «ялиця», в кількості 7 штук, довжиною від 3,37 м до 6,3 м, які зберігаються на території колишнього Порогівського лісопункту, що в с. Пороги вул. Січових Стрільців Богородчанського району Івано-Франківської області повернути власнику - Гутянській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області;

- бензопилу марки «STIHL MS 100», що належить ОСОБА_4 і знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, конфіскувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча ОСОБА_1