Рішення

від 15.07.2020 по справі 933/407/20

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/407/20

Провадження № 2/933/112/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

14.05.2020 року позивач - ОСОБА_2 , через свого представника - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування.

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 79 років, в селі Новополтавка, Олександрівського району, Донецької області, помер батько позивача - ОСОБА_6 . Після його смерті залишилася спадщина, у тому числі, у вигляді нерухомого майна - домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

За життя померлий склав заповіт від 06.03.2018 року, який був посвідчений секретарем виконкому Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області, та зареєстрований в реєстрі за №05, яким заповів все своє майно своєму синові - ОСОБА_2 .

Після його смерті позивач своєчасно, та в належний спосіб, звернувся до приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області з відповідною заявою, про прийняття спадщини за заповітом, та прийняв спадщину на земельну ділянку, розміром 0,2500 га, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на землю серії ЯИ №342586, виданого 21.12.2009 року Олександрівською селищною радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1420355109:00:000:0014.

Але, успадкувати будинок позивач не може, через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок на ім`я померлого. В інший спосіб він не може оформити свої спадкові права на житловий будинок, а тому, посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд визнати за позивачем - ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування після смерті його батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 28 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 22 червня 2020 року, а також, витребувано у приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області копію спадкової справи.

22.06.2020 року, на виконання ухвали суду від 28.05.2020 року, надійшла копія спадкової справи № 80/2018 року на ім`я ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 22.06.2020 року залучено до участі у цивільній справі, у якості співвідповідачів, рідних сестер позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , та відкладено підготовче судове засідання на 13 год. 00 хв. 15 липня 2020 року.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, та просив їх задовольнити. Зазначив, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину. Його сестри спадщину не приймали, і на неї не претендують. Частину спадкового майна позивач оформив, але свідоцтво про право на спадщину на будинок, в якому проживав батько, нотаріус не видав, через відсутність документів на вказане майно. Хоча, він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка надана для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, який було побудовано батьками позивача у 1969 році.

Представник відповідача - Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, у підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просять розглянути справу без їх участі, та проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує.

Співвідповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Проте, надали до суду заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутність, та проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, складено відповідний актовий запис №26 від 13.03.2018 року (а.с. 9). Він заповів все своє майно позивачу - ОСОБА_2 . Заповіт був посвідчений 06.03.2018 року секретарем виконкому Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області, та зареєстрований в реєстрі за №05 ( а.с. 10).

Факт родинних відносин між позивачем та його батьком, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_2 , виданого Олександрівським районним бюро РАГС Олександрівського району Донецької області, актовий запис №92 від 27.12.1972 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, у т.ч. на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №62527098 від 06.06.2018 року, наданої приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа за №80/2018.

Позивач - ОСОБА_2 , 31.03.2020 року отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті батька - ОСОБА_6 , на земельну ділянку розміром 0,2500 га, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на землю серії ЯИ №342586, виданого 21.12.2009 року Олександрівською селищною радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1420355109:00:000:0014 (а.с. 12).

Відомості про отримання позивачем вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом занесені до Спадкового реєстру, та підтверджено копіями витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі (а.с. 12 (зворот.), 13). Право власності за позивачем на вказану земельну ділянку підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 13(зворот.).

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як зазначено у ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_2 доводиться померлому ОСОБА_6 рідним сином, фактично вступив в управління спадковим майном, заволодів правовстановлюючими документами, а отже, вважається таким, що прийняла спадщину після смерті батька.

Натомість, оформити свої спадкові права на житловий будинок позивач не має можливості, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено постановою приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу - Левочки М.М., від 31.03.2020 року ( а.с. 14).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, після смерті батька - ОСОБА_6 , позивач обґрунтовано звернувся до суду.

Вирішуючи вимогу про визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірними побудовами та господарськими спорудами у порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.

За даними погосподарського обліку на 2016-2021 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 09-0292-1, будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_6 , як власником домоволодіння (а.с. 22-23).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 27.04.2020 року, за замовленням ОСОБА_2 , та інформаційної довідки Олександрівського районного КП Олександрівське БТІ , житловий будинок АДРЕСА_1 , є одноповерховим будинком загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., побудований у 1969 році (а.с.15-17).

Відповідно до довідки-характеристики комунального підприємства Олександрівське БТІ №156 від 27.04.2020 року, при обстеженні 27.04.2020 року житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , самовільних будівель та споруд не виявлено, технічні показники житлового будинку - не змінилися, а саме: загальна площа будинку А-1 - 50,2 кв.м, житлова площа - 33,0 кв.м. Згідно з даними інвентаризації, розташовані наступні будівлі та споруди: А-1 - житловий будинок, а2 - прибудова, а3 - ганок, Б1 - літня кухня, б2 - прибудова, В1,Г1,Д1, Е1, Л1 - сараї, З1 - вбиральня, М1 - підвал, Ж1 - душова, И1 - гараж, №1 - паркан, №2 - ворота, №3 - колодязь. Інвентаризаційна вартість будинку, станом на 27.04.2020 року, становить 105911,00 грн.(а.с.18).

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 ЦК України).

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-137цс13 від 18.12.2013 року, право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Так, ст. 41 Конституції України визначено, що право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведені в ДБН А3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року №12/5, в якому зокрема роз`яснюється: по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 №449, якою встановлено порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинків (будівлі), що складається БТІ.

Відповідно до абз. 60 п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, що побудовані до 05 серпня 1992 року.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Об`єкти, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року №449, встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності, де одним із документів - є висновок про технічний стан будинку (будівні), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі і споруди до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримувати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Таким чином, враховуючи що спірний будинок, прибудова, літня кухня, сараї, були збудовані у 1969 році, та наявність технічного паспорту від 05.12.1989 року (а.с. 19-21) свідчить, що вказаний будинок було прийнято в експлуатацію.

Вказані обставини підтверджують про те, що за життя ОСОБА_6 мав право власності на спірний житловий будинок.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_6 , набув право на спадкування права спадкодавця на житловий будинок, що розташований на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , однак, за відсутності правовстановлюючого документу на указане нерухоме майно на ім`я померлого, який не отримав його за життя, позивач, згідно із положеннями статті 67 Закону України Про нотаріат позбавлений можливості одержати у нотаріуса свідоцтво про право на цю спадщину, тому, захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право у порядку спадкування за заповітом слід визнати за ним рішенням суду.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачами позову до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), право власності на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті його батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову, згідно квитанції № 0.0.1703273718.1 від 13.05.2020, в розмірі 529 (п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 55 копійок.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Олександрівська селищна рада Олександрівського району Донецької області, юридична адреса - вулиця Центральна, буд. 15А, смт Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341519.

Співвідповідачі:

- ОСОБА_3 ,місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 25.02.1997 року;

- ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 15 липня 2020 року.

Суддя А.І. Шинкаренко