Постанова

від 16.07.2020 по справі 540/130/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/130/20 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Стас Л.В.,

суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся з позовом до ГУПФ України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №213050009289 від 27 вересня 2019 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України у Херсонській області, яким відмовлено позивачу у призначені пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі-Закон №1058), у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу - 26 років;

- зобов`язати ГУПФ України у Херсонській області зарахувати до трудового стажу позивача наступні періоди роботи: на посаді водія у ВАТ "Станіславське РТП" з 01 січня 1993 року по 31 січня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 30 листопада 1993 року, з 01 січня 1994 року по 31 січня 1994 року, з 01 травня 1994 року по 30 червня 1994 року, з 01 серпня 1994 року по 30 вересня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 30 квітня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 31 березня 1996 року, з 01 травня 1996 року по 01 січня 2004 року, та призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15 серпня 2019 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував, що рішення відповідача про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу 26 років, є протиправним, оскільки запис в трудовій книжці про звільнення з ВАТ Станіставське РТП зроблений відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі-Інструкція №58).

Окрім того, ОСОБА_1 вважає безпідставним врахування відповідачем інших документів окрім трудової книжки, оскільки посилання пенсійного органу на те, що на відтиску печатки підприємства не видно його назви та коду ЄДРПОУ не є неправильним чи неточним записом про період роботи.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України в Херсонській області від 27 вересня 2019 року №213050009289, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до ст.26 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу - 26 років.

Зобов`язано ГУПФ України в Херсонській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: з 01 січня 1993 року по 31 січня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 30 листопада 1993 року, з 01 січня 1994 року по 31 січня 1994 року, з 01 травня 1994 року по 30 червня 1994 року, з 01 серпня 1994 року по 30 вересня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 30 квітня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 31 березня 1996 року, з 01 травня 1996 року по 01 січня 2004 року, та вирішити питання про призначення позивачу пенсії відповідно до ст.26 Закону №1058, з дати звернення - 15 серпня 2019 року.

В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 склав 18 років 10 місяців 14 днів, при необхідних 26 роках.

Окрім того, скаржник також зазначає, що накази по особовому складу ВАТ Станіславське ремонтно-транспортне підприємство за 2005 рік на збереження до Трудового архіву Білозерського району Херсонської області не передавались, що ставить під сумнів врахування вказаного періоду роботи до трудового стажу позивача.

05 червня 2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, за яким позивач вказує на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 11 березня 2020 року прийнято в межах висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №482/434/17, від 26 лютого 2020 року у справі №465/4114/17.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні, на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Судом встановлено, що 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУПФ України в Херсонській області №213050009289 від 27 вересня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 26 років.

Правомірність прийнятого рішення від 27 вересня 2019 року є предметом судового спору у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що неналежний облік первинних документів, документів, що підтверджують трудовий стаж, не може впливати на право щодо призначення пенсії позивача, водночас коли стаж роботи підтверджено записами трудової книжки.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення з заявою про призначення пенсії - 15 серпня 2019 року, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу та обраховувати загальний стаж роботи позивача на посадах, на день звернення із заявою про призначення пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону №1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно статті 1 вказаного Закону, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 20 Закону №1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, згідно вимог Закону №1058-ІV, покладено на страхувальника, тобто роботодавця.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу періодів роботи .

При цьому, колегія суддів вказує на те, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (стаття 56 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ (далі Закон №1788).

Статтею 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі-Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи (довідки, виписки із наказів, особові рахунки).

Дослідивши наявну в матеріалах копію трудової книжки, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01 квітня 1986 року по 28 квітня 2005 року працював на посаді водія ВАТ Станіславське ремонтно-транспортне підприємство .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006446297 ВАТ Станіславське РТП припинило діяльність лише 21 травня 2007 року.

Окрім того, факт роботи позивача на посаді водія ВАТ Станіславське РТП у вказаний період підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що для обрахування стажу роботи позивача, пенсійним органом було взято до уваги наступні документи: архівна довідка від 20 серпня 2019 року №04-04/760, трудового архіву Білозерського району Херсонської області, довідка про відповідність даних первинних документів даним довідки про заробітну плату, наданої для призначення пенсії (перерахунку) пенсії від 18 вересня 2019 року №347/1-01, довідка про відповідність даних первинних документів даним довідки наданої для призначення (перерахунку) пенсії від 18 вересня 2019 року №348/1-01.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що в матеріалах справи достатньо належних доказів для зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи водієм в ВАТ Станіславське ремонтно-транспортне підприємство .

Неможливість отримання додаткових доказів, внаслідок припинення юридичної особи, на якій працював позивач, чи відсутність архівних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першоїінстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст.315,316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 16.07. 2020 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.