Постанова

від 14.07.2020 по справі 640/6470/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6470/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Патратій О.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Лічевецького І.О., Файдюка В.В.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року в справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Київської міської організації Військовий автоаматор про зобов`язання знести самочинно збудовані об`єкти, -

В С Т А Н О В И В :

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач, Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської організації Військовий автоаматор (далі по тексту - відповідач, КМО Військовий автоаматор ) в якому просив зобов`язати відповідача знести самочинно збудовані об`єкти, що розташовані на земельній ділянці № 1 з кадастровим номером 8000000000:62:212:0005; земельній ділянці № 2 з кадастровим номером 8000000000:62:212:0004; земельній ділянці № 3 з кадастровим номером 8000000000:62:212:0003; за межами земельної ділянки № 1 з кадастровим номером 8000000000:62:212:0005 з боку озера Алмазного та за межами земельної ділянки № 3 з кадастровим номером 8000000000:62:212:0003 з боку озера Алмазного на вул. Пухівській, 2 у Деснянському районні міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ОСОБА_1 від 17.04.2018 року, яке надійшло з листом Департаменту ДАБІ у місті Києві від 24.04.2018 року № 10/26-33/2404/10, наказу Департаменту від 30.05.2018 року № 363 та направлення від 30.05.2018 року посадовою особою Департаменту, проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування громадською організацією Київська міська організація Військовий-автоаматор вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил за адресою: вул. Пухівській, 2 у Деснянському районні міста Києва.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 18-0030-03 від 20.03.2018 року, стосовно земельної ділянки № 1 площею 6,4622 га, кадастровий номер 8000000000:62:212:0005, яким встановлено, що земельні ділянки на вул. Пухівській у Деснянському районі міста Києва, згідно з розпорядженням КМДА від 21.11.1995 року № 227 передано КМО Військовий-автоаматор у довгострокову оренду на 25 років для будівництва одноповерхових гаражів для зберігання приватного автотранспорту. Проте під час проведення обстеження з виїздом встановлено, що земельна ділянка забудована одноповерховими та багатоповерховими будівлями. Також встановлено, що за межами земельної ділянки відбуваються будівельні роботи з будівництва 1 та 2 поверхових будівель, розміщення споруд, паркану.

Також, за результатами перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 18-0033-03 від 27.03.2018 року стосовно земельної ділянки № 3 площею 3 5750 га, кадастровий номер 8000000000:62:212:0003, яким встановлено аналогічні порушення.

За результатами проведення перевірки було складено Акт перевірки від 02.07.2018 року та враховуючи виявлені порушення Департамент замовнику будівництва КМО Військовий автоаматор винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.07.2018 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.07.2018 року. У приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зобов`язано замовника будівництва у строк до 03.10.2018 року усунути виявлені порушення законодавства.

Крім того, Департаментом було складено протоколи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 02.07.2018 року.

Як вбачається з зазначених документів, уповноважена особа замовника будівництва - голова правління КМО Військовий автоаматор Артюх В.М. ознайомився з ними, однак відмовився від отримання акту, приписів та протоколів від 02.07.2018 року, у зв`язку з чим, вказані вище матеріали, складені за результатами перевірки були надіслані рекомендованим листом від 03.07.2018 року № 073-6150 з повідомлення (р. 0104403857416) на адресу КМО Військовий автоаматор , про що зроблено відповідний запис. Одночасно замовника будівництва КМО Військовий автоаматор було запрошено до Департаменту на 10.07.2018 року для розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності. Проте, на зазначену дату уповноважена особа КМО Військовий автоаматор не з`явилась.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.07.2018 року № 27/18/073-6349, № 28/18/073-6350, якими КМО Військовий автоаматор визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абзацом 2 пункту 4 частини 3 статті 2, виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання; абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2, експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штрафи.

10.07.2018 року Департаментом розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 21/18, якою посадову особу голову правління КМО Військовий автоаматор визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6, ч. 10 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), з урахуванням статті 36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вказані вище постанови були направлені на адресу КМО Військовий автоаматор рекомендованими листами від 10.07.2018 № 073-6349, № 073- 6350, № 073-6377 з повідомленням № 0104403857599; 0104403857564; 0104403857572 про, що зроблено відповідний запис.

Разом з тим, КМО Військовий автоаматор , у строк до 03.10.2018 року, не повідомлено Департамент про виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Департаментом від 02.07.2018 року.

На підставі вказаних обставин посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку на вул. Пухівській, 2 у Деснянському районі міста Києва, під час проведення якої встановлено, що замовник будівництва КМО Військовий автоаматор не виконав вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Департаментом від 02.07.2018 року, а саме: не усунув допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у зазначений в приписі термін.

Як зазначає позивач, станом на 08.02.2019 року, Департамент не реєстрував та не видавав документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за адресою, вул. Пухівська, 2 у Деснянському районні м. Києва.

Згідно єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: вул. Пухівська, 2 у Деснянському районі м. Києва.

Також, за результатами позапланової перевірки складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2019 року та протокол про правопорушення в сфері містобудівної діяльності 08.02.2019 року.

У зв`язку з відмовою уповноваженої особи КМО Військовий автоаматор Артюха В.М. від отримання акта від 08.02.2019 року та протоколу від 08.02.2019 року, складених за результатами перевірки виконання вимог приписів, останні направлені рекомендованим листом від 08.02.2019 року № 073-1266 на адресу останнього та одночасно запрошено уповноважену особу до Департаменту для розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності та складання протоколу про адміністративне правопорушення на 21.02.2019. Проте, на зазначену дату уповноважена особа КМО Військовий автоаматор не з`явилась.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.02.2019 року № 19/19/073-1723, якою КМО Військовий автоаматор визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2, не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штрафи. Вказана вище постанова була направлена на адресу КМО Військовий автоаматор рекомендованими листами від 22.02.2019 року № 073- 1723, з повідомленням №0104403939960, про, що зроблено відповідний запис.

Невиконання КМО Військовий автоаматор приписів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зумовили позивача звернутися з даним позовом до суду, на підставі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 року.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до КМО Військовий автоаматор зобов`язання щодо знесення самочинно збудованих об`єктів є передчасним та не співмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (далі по тексту - Закон № 3038-VI), Законом України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII Про основи містобудування (далі по тексту - Закон № 2780-XII) та Законом України від 20 травня 1999 року № 687-XIV Про архітектурну діяльність (далі по тексту - Закон № 687-XIV), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі по тексту - Порядок №466).

Правовідносини з приводу реалізації особою права власності унормовані приписами ст.ст. 13, 14, 41, 47 Конституції України, ст.ст. 316-394 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).

Усі нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2780-XII визначено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

За змістом вимог статті 5 Закону № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Частинами 1 та 2 статті 10 Закону № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (ч.3).

Відповідно до ст. 14 Закону № 2780-XII до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.

Статтею 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Частиною 1 статті 38 Закону № 3038 встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 3038 за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Правовідносини з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва визначені приписами ст. 376 ЦК України.

Так, ч. 1 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак:

1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва;

2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт;

3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту;

4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що сама по собі лише кваліфікація нерухомого майна, як об`єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Правовими положеннями ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлено, що об`єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об`єкта) порушує права інших осіб.

Окрім того, за приписами ч. 7 ст. 376 ЦК України об`єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявний Договір на право тимчасового користування землею від 28.11.1995 року, укладений між Київською міською державною адміністрацією та КМО Військовий автоаматор , стосовно оренди на 25 років земельних ділянок № 1 - 64622 кв.м., № 2 - 38440 кв.м., № 3- 35750 кв.м. згідно з планом землекористування (Т.1 а.с.183-185).

Також, у матеріалах справи наявний дозвіл на виконання будівельних робіт № 1190-Дс/ІІІ від 27.02.2009 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, виданий ГО КМО Військовий автоаматор`для будівництва гаражів, за адресою: вул. Пухівська 2, у Деснянському районі м. Києва.

Таким чином, по вул. Пухівська 2 м. Києва було дозволено ГО КМО Військовий автоаматор здійснювати будівництво на земельній ділянці, яку надано було відповідачу в законний спосіб.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на вказаній земельній ділянці, окрім двоповерхових споруд, незаконне будівництво яких зафіксовано позивачем в Актах, наявні також і одноповерхові гаражі.

Відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власниками таких гаражів є наступні громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_6 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .

Так, правовими положеннями ч.7 ст.376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено випадки, у яких відповідний орган державної влади має право на звернення до суду з певними позовними вимогами (позовом):

1) про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову у разі наявності фактів: а) відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; б) істотного порушення будівельних норм і правил);

2) про знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво позивач у разі наявності факту: а) якщо проведення такої перебудови є неможливим; б) особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.

Тобто, наведений перелік позовних вимог, з якими позивач вправі звертатися до суду, застосовується за наявності чітко визначених випадків та є взаємовиключним.

Як вбачається з позову, вимогою у даній справі є зобов`язання відповідача знести об`єкти самочинного будівництва.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, для задоволення позову про зобов`язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність наступних фактів як:

- неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Між тим, позивачем не надано, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних доказів неможливості перебудови вказаних об`єктів або відмов осіб, які здійснили самочинне будівництво, від такої перебудови, що в свою чергу виключає можливість застосування заходів знесення вказаних об`єктів самочинного будівництва.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Проте, у даному випадку в матеріалах справи не міститься, а сторонами суду не надано, судового рішення про зобов`язання осіб, яким належать гаражі, провести їх перебудову, що в свою чергу також є передумовою для застосування заходів знесення вказаних об`єктів самочинного будівництва.

Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою , яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 березня 2019 року по справі №814/2645/15 (провадження №К/9901/12518/18), по справі №810/5680/15 (провадження №К/9901/14299/18).

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, під час розгляду справи, 09.06.2020 року, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник позивача зазначив, що самочинне будівництва двоповерхових гаражів порушує норми чинного законодавства, адже КМО Військовий автоаматор було надано дозвіл на будівництво одноповерхових гаражів.

Разом з тим, на запитання суду апеляційної інстанції щодо співмірності заходу, на якому апелянт наполягає в позовній заяві, а саме: знесення всіх об`єктів на земельних ділянках, тобто одноповерхових і двоповерхових гаражів, представник позивача зазначив, що вважає доцільним всіх будівель.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що скаржником не досліджувалося питання про порушення окремими особами норм чинного законодавства, а саме: Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII Про основи містобудування .

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що надане особі право не може бути ліквідовано через зміну певних положень законодавства або рішення будь-якого повноважного органу, оскільки буде порушено принцип верховенства права.

Крім того, ст. 58 Конституцією України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що застосування до КМО Військовий автоаматор зобов`язання щодо знесення самочинно збудованих об`єктів є передчасним та не співмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відсутність у відповідача дозволу на будівництво двоповерхових споруд не є безумовною підставою для знесення всіх об`єктів будівництва, які знаходяться на його території.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін . Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: І.О. Лічевецький

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено 16.07.2020 року