Постанова

від 16.07.2020 по справі 240/87/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 240/87/19

провадження № К/9901/28823/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 (суддя Черняхович І.Е.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 (головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді Залімський І.Г., Ватаманюк Р.В.)

у справі № 240/87/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Віндзор

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі

про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Віндзор звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі, в якій просило суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 № 931 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,6148 га, кадастровий номер 1810136600:06:026:0004, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова ), 85-а, а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306;

- зобов`язати відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,6148 га, кадастровий номер 1810136600:06:026:0004, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова ), 85-а, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п. 4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №931.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі №240/87/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, позовні вимоги задоволено.

3. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №240/87/19.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 10.06.2015 47-ю сесією 6-го скликання Житомирської міської ради прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі".

5. Згідно із п.1 цього рішення затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира.

Відповідно до п. 4 вказаного рішення умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме, вирішено:

- обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира .

У п. 6 рішення Житомирської міської ради зазначено про те, що користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, необхідно отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016.

6. У зв`язку з необхідністю приведення договору оренди землі у відповідність до прийнятого рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 № 931, а також для визначення розміру податку на землю, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Віндзор" звернулося до Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відповідно до Закону України "Про оцінку землі"

7. Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:06:026:0004, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Баранова , 85-а, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 1,808.

8. Позивач з такими діями непогодився, оскільки він вважає, що відповідачем протиправно, при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не застосовувано п.4 вищевказаного рішення Житомирської міської ради, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що рішення 47-ї сесії 6-го скликання Житомирської міської ради від 10.02.2015 № 931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомирі" є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій зробили висновок про те, що невиконання відповідачем п.4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 № 931 суперечить вимогам законодавства, а тому такі дії слід визнати незаконними.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

Зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначає, що у суді першої інстанції його не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи, чим позбавлено процесуальних прав на участь у судових засіданнях, подання відзиву, клопотань тощо.

Суд апеляційної інстанції не надав процесуальним порушенням належної уваги.

11. Щодо суті спору, скаржник наголошує, що жодним нормативно-правовим актом не визначено, що витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування. При цьому існує прогалина в законі, оскільки саме по собі рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №931 суперечить положенням Закону України Про оцінку земель , проте ст. 144 Конституції України встановлює загальний обов`язок виконання рішення органів місцевого самоврядування на їх території.

12. За посиланням скаржника, повноваження щодо видачі витягів із технічної документації є виключною компетенцією органів Держгеокадастру.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

14. Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції копії ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи від 23.01.2019 направляв Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма Віндзор , адвокату вказаного товариства та Міськрайонному управлінню у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Велика Бердичівська, 17, м. Житомир, 10014).

15. Позивач і адвокат позивача отримали поштову кореспонденцію від Житомирського окружного адміністративного суду.

16. Поштове відправлення, надіслане Міськрайонному управлінню у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повернулося до суду не вручене з відміткою пошти замінено обслуговування .

17. Положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою замінено обслуговування , така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Також подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає, чи відмовився адресат від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

19. Суд першої інстанцій не надав належного значення причині повернення поштового відправлення і не вчинив дій щодо належного повідомлення відповідача.

Так, на адресу саме юридичної особи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002) копія ухвали суду про відкриття провадження не надсилалася. При цьому, позивачем така адреса зазначена у позовній заяві, а також така адреса є у загальному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20. Тобто, доводи касаційної скарги про те, що відповідач дізнався про свій процесуальний статус у цій справі після прийняття рішення судом першої інстанції по суті позовних вимог є підтвердженими.

21. Пунктом 3 ч. 3 ст. 353 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

22. Оскільки справа розглядалася в письмовому провадженні, тобто без виклику сторін, і судове засідання не проводилося, положення п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України не може бути застосовано при буквальному тлумаченні.

23. Однак Верховний Суд вважає, що положення п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України слід тлумачити розширено, з метою забезпечення права особи на участь у справі, а не лише в судовому засіданні.

24. На думку Суду, неповідомлення відповідача є суттєвим порушенням, оскільки він був позбавлений можливості взяти участь на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та не зміг реалізувати усі свої процесуальні права, зокрема, право на подання заперечення, право заявити клопотання про розгляд справи за його участю в судовому засіданні, і як наслідок - взяти участь у ньому.

25. Верховний Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018 у справі Созонов та інші проти України , в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

26. Враховуючи наведене, це порушення призвело до порушення принципу рівності сторін та є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Суд апеляційної інстанції процесуального порушення не вияв не усунув, незважаючи на те, що одним з доводів апеляційної скарги було посилання на неналежне повідомлення відповідача судом першої інстанції.

27. З огляду на викладене, судові рішення підлягають скасуванню з процесуальних мотивів з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

28. Інші доводи касаційної скарги Суд залишає без розгляду, оскільки до вирішення під час нового розгляду справи, їх оцінка судом касаційної інстанції є передчасною.

Керуючись ст. ст. 242, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №240/87/19 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб