Постанова

від 16.07.2020 по справі 820/5994/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/5994/15

адміністративне провадження № К/9901/25535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого товариства Іволга на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Тітова О.М. від 28 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Старостіна В.В., суддів Бегунца А.О., Рєзнікової С.С. від 29 січня 2018 року у справі за позовом Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Садівничого товариства Іволга про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Лозівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - позивач, Інспекція) звернулася до суду з позовом до Садівничого товариства Іволга (далі - відповідач, Товариство), в якому просила припинити юридичну особу.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція послалася на те, що в порушення вимог підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариство, починаючи з 2013 року, не подає до контролюючого органу податкову звітність - звіти про використання коштів неприбуткових установ та організацій, що згідно положень частини другої статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №755-IV) є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, позов задоволено; припинено юридичну особу Садівниче товариство Іволга (64662, Харківська область, Харківська область, Лозівський район, с. Братолюбівка, код ЄДРПОУ 22675922).

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, а тому, враховуючи обставини неподання Товариством з 2013 року документів податкової звітності, керуючись положеннями частини другої статті 38 Закону №755-IV, заявлені Інспекцією позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те що, при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення Закону України від 22 березня 2012 року №4572-VI Про громадські об`єднання (далі - Закон №4572-VI), якими не передбачено як підставу для припинення діяльності громадського об`єднання неподання ним протягом року контролюючим органам звітних документів; норми Закону №4572-VI є спеціальними відносно Закону №755-IV, а тому застосуванню в цьому випадку підлягають саме приписи Закону №4572-VI, згідно із яким, до того ж, позивач не входить до переліку органів, які мають право звертатись до суду з позовом про ліквідацію об`єднання громадян.

Позивач у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 22675922) та знаходиться за адресою: 64662, Харківська область, Лозівський район, с. Братолюбівка; перебуває на обліку як платник податків в Інспекції з 29 листопада 1993 року.

Відповідно до інформації, наведеної у довідках Інспекції від 20 травня 2015 року за №№ 3008/10/20-27-15-02-15 та 3009/10/20-27-15-02-15, Товариство з 2013 року не подавало до контролюючого органу податкову звітність, а саме звіти про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 2013 та 2014 роки з граничним терміном їх подачі 03 березня 2014 року та 02 березня 2015 року відповідно.

Обставина неподання відповідачем податкової звітності більше, ніж один рік, стала підставою для звернення Інспекції до суду з позовом про припинення юридичної особи - Товариства.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Положеннями пункту 67.2 статті 67 ПК України передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Ці повноваження, з врахуванням норм Закону №755-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

За правилом, встановленим частиною першою статті 3 Закону №755-IV, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Частина друга цієї норми містить застереження про можливість встановлення законом особливостей державної реєстрації об`єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

У той же час зазначені вище суб`єкти, для яких законом встановлено особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом №755-IV (частина третя статті 3 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №4572-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом №755-IV, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

З огляду на викладене, норми Закону №755-IV є загальними відносно спеціальних норм Закону №4572-VI, які регулюють окремі аспекти реєстрації та діяльності об`єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать спеціальним нормам.

У зв`язку з цим залежно від підстав припинення об`єднання громадян та суб`єкта звернення до суду застосуванню підлягають відповідно норми Закону №755-IV чи Закону №4572-VI.

На користь висновку про можливість застосування Закону №755-IV до відносин, які виникають у процесі визначення підстав для припинення громадського об`єднання як юридичної особи, свідчить й зміст частини п`ятої статті 29 Закону №4572-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), яка передбачала, що у разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об`єднання з підстав, зазначених у Законі №755-IV, громадське об`єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об`єднання, в обсязі, визначеному пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи, визначено статтею 38 Закону №755-IV, у відповідності до абзацу п`ятого частини другої якої підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України.

Абзацом другим пункту 1.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, установлено, що взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

За змістом частини третьої статті 23 Закону №4572-VI громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов`язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов`язкові платежі відповідно до закону.

Ведення обліку платників податків підпунктом 62.1.1 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено одним із шляхів здійснення податкового контролю.

Таким чином контролюючі органи наділені правом звернення до суду з позовом про припинення громадського об`єднання як юридичної особи за неподання ним протягом року документів податкової звітності відповідно до закону.

Встановивши обставини неподання Товариством з 2013 року до контролюючого органу за місцем податкового обліку податкової звітності, що підтверджено довідками Інспекції від 20 травня 2015 року за №№ 3008/10/20-27-15-02-15 та 3009/10/20-27-15-02-15 та не спростовано відповідачем у ході розгляду справи, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали наявними підстави для припинення Товариства як юридичної особи.

Наведене, а також зміст встановлених фактичних обставин свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі прийнято за правильного застосування вказаних норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують й підстави для її задоволення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Садівничого товариства Іволга залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко