Ухвала

від 15.07.2020 по справі 759/11389/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/3556/20

ун. № 759/11389/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора віділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110000000124від 04.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора, в якому останній просив накласти арешт на майно, яке було вилучено 07.07.2020 під час обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Будівельна Компанія «Сонячна Долина» (код ЄДРПОУ № 37001036) в будинку за адресою: м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, 6/1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером № 8000000000:79:061:0079, яка на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Обгрунтовуючи клопотаннятим,що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 використовуючи у своїй злочинній діяльності ТОВ "Будівельна компанія Сонячна Долина" (код за ЄДРПОУ №37001036) де, в порушення законодавства про авторське право, використовують неліцензійні копії комп`ютерних програм «ArchiCAD», чим завдали матеріальної шкоди у особливо великому розмірі власнику програмного забезпечення компанії «Graphisoft SE».

Крім того, допитаний директор ТОВ «Юридична фірма «Віндекс», ОСОБА_7 , яка являється, на підставі відповідної довіреності юридичним представником з питань захисту прав інтелектуальної власності «Graphisoft SE», повідомив, що комп`ютерна програма «ArchiCAD» є розробкою та власністю «Graphisoft SE». «Graphisoft SE» є юридичною особою, що зареєстрована і діє відповідно до законодавства Угорщини. «Graphisoft SE» є власником виключних прав інтелектуальної власності на вище зазначену комп`ютерну програму.

Програмний продукт компанії «ArchiCAD» є спеціалізованим програмним забезпеченням для проектування екстер`єрів, інтер`єрів, будинків, яке активно застосовується архітекторами, будівельниками, інженерами, дизайнерами інтер`єру та ландшафтними дизайнерами в своїй професійній діяльності.

Комп`ютерні програми охороняються в Україні як літературні твори на підставі ч. 4 ст. 433 ЦКУ, ст. 18 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ст. 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право.

ТОВ «Юридична фірма «Віндекс» як прдеставник «Graphisoft SE» в Україні веде системну роботу у рамках програми по контролю за дотриманням ліцензійних угод та захисту авторських прав компанії.

ТОВ «Юридична фірма «Віндекс» як прдеставник «Graphisoft SE» в Україні веде системну роботу у рамках програми по контролю за дотриманням ліцензійних угод та захисту авторських прав компанії.

Для підтримки даної програми у ряд продуктів компанії «Graphisoft SE» вбудована спеціальна технологія, яка дозволяє виявляти факти нелегального використання комп`ютерних програм та компанії що здійснюють таке використання у своїй комерційній діяльності.

Дана технологія використовується у повній відповідності із Ліцензійною угодою на програмне забезпечення «Graphisoft SE» (GRAPHISOFT SOFTWARE LICENSE AGREEMENT) та є дозволеним механізмом захисту авторського права який передбачений міжнародним правом та законодавством України.

Зазначена технологія залишається неактивованою, доки не буде виявлений факт нелегального використання комп`ютерної програми. Під час виявлення змін у механізмі ліцензування, технологія збирає та направляє до «Graphisoft SE» базову інформацію про комп`ютер, користувач якого здійснює порушення.

Крім, того ОСОБА_7 повідомив, що з використанням вище вказаної технології представниками «Graphisoft SE» виявлено, що в діяльності ТОВ "Будівельна компанія Сонячна Долина" (код за ЄДРПОУ № НОМЕР_1 ) протягом тривалого часу використовуються неліцензійні копії комп`ютерних програм «ArhiCad», авторські права на які належать «Graphisoft SE», а саме станом на січень 2020 року у діяльності підприємства незаконно використовуються праграма « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на комп`ютерному обладнанні з кінцевою ІР-адресою: НОМЕР_2 .

У відповідності до листа вих. № 04-99 від 06.03.2020 ТОВ «Українські новітні телекомунікації» ІР-адреса 80.64.80.77 була динамічно виділена фізичній особі - ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Харківським РУ ГУ MBC України в м. Києві, 10.12.1998 року) відповідно до діючого Договору № 91/17 про надання телекомунікаційних послуг від 17.01.2017 між ТОВ «Українські новітні телекомунікації» та ОСОБА_5 Фактичне розміщення абонентського обладнання з ІР-адресою 80.64.80.77 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ДПС України № 5575/5/99-00-12-04-02-05 від 10.05.2020 ТОВ "Будівельна компанія Сонячна Долина" (код за ЄДРПОУ №37001036) використовує ІР-адресу НОМЕР_2 для направлення податкової звітності.

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_8 повідомив, що в своїй протиправній діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 використовують офісне приміщення ТОВ "Будівельна компанія Сонячна Долина" (код за ЄДРПОУ №37001036) розташоване на другому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0079. Відтворення та розповсюдження неліцензійних копії комп`ютерних програм, авторські права на які належать компанії «Graphisoft SE», завдає матеріальну шкоду правовласнику у значному розмірі, враховуючи, що вартість однієї ліцензійної копії комп`ютерної програми ArchiCAD складає 3 850 EUR (Євро). Відповідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0079, яка на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (Код ЄДРПОУ № 22883141). Отже, у ході здійснення досудового розслідування здобуті дані, що вказують на наявність достатніх підстав вважати, що в житлових та нежитлових приміщеннях будинку за адресою: АДРЕСА_2 який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0079, можуть знаходитися речі і документи, що мають значення для досудового розслідування та містять відомості, які можуть бути доказами під час досудового розслідування.

07.07.2020, в офісному приміщенні ТОВ «Будівельна Компанія «Сонячна Долина» (Код за ЄДРПОУ № 37001036) в будинку за адресою: м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, 6/1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером № 8000000000:79:061:0079, яка на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради в присутності двох понятих на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 26.06.2020 (справа № 759/10562/20, номер провадження № 1-кс/759/3352/2020) проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено майно на яке прокурор просить накласти арешт.

07.07.2020 слідчим СУ ГУНП в Київській області винесено постанову про визнання речовим доказом вище перелічених речей вилучених в ході обшуку.

Крім того вищевказані предмети, речі, документи можуть бути знаряддями вчинення злочинів і можуть містити відомості щодо незаконної діяльності та які можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, викривати співучасників вчинення злочинів, свідчити про вчинення ряду інших злочинів, містити відомості, що викривають чи виправдовують їх вину, пом`якшують чи обтяжують покарання, викривають інших фізичних та юридичних осіб, причетних до вчинення даного злочину, в тому числі тих, які викривають причетність останніх до злочинних дій.

Таким чиномв органудосудового розслідуваннявиникла необхідністьв накладенніарешту на вилучене під час проведення обшуку майно в офісному приміщенні ТОВ «Будівельна Компанія «Сонячна Долина» (Код за ЄДРПОУ № 37001036) в будинку за адресою: м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, 6/1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером № 8000000000:79:061:0079 яка на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, які є об`єктом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, в частині вилучення та збереження речових доказів.

На підставі наведеного прокурор просив клопотання задовольнити.

В судове засідання прокурор не з`явився, причини не відомі, однак направив до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Слдічий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні володілець майна, проти задоволення клопотання заперечув з підстав його необгрунтованості, зазначивши при цьому, що діями працівників правоохоронних органів вилучаючи зазначене в клопотанні майно, створюються перешкоди в господарськеій діяльності товариства, та спричиняє тиск на бізнес, що суперечить діючому законодавству.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши заперечення володільця майна, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні цього клопотання враховується слідчим суддею і те, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують реальні ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження всього вилученого майна. Враховується слідчим суддею і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; оцінюються наслідки арешту майна для підозрюваних.

Проте, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110000000124 від 04.03.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

07.07.2020, в офісному приміщенні ТОВ «Будівельна Компанія «Сонячна Долина» (Код за ЄДРПОУ № 37001036) в будинку за адресою: м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, 6/1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером № 8000000000:79:061:0079 яка на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради в присутності двох понятих на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 26.06.2020 (справа № 759/10562/20, номер провадження № 1-кс/759/3352/2020) проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

У встановлені законом строки, а саме 09.07.2020 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке має статус тимчасово вилеченого майна.

Як вбачається з ухвали від 26.06.2020 року (справа № 759/10562/20, номер провадження № 1-кс/759/3352/2020) слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання та вилучення речей, предметів і документів, а саме: комп`ютерної техніки (персональні комп`ютери, моноблоки, ноутбуки, планшети, тощо); електронних носіїв інформації (жорсткі диски, флеш-накопичувачі, оптичні диски, сервера, тощо) на яких були створені та зберігаються/зберігалися дані (документи, файли тощо) які використовувались/використовуються для підтримки роботи) комп`ютерної програми «ArchiCAD»;Wi-Fiроутери,які використовуються/використовувалисядля підключеннякомп`ютерної техніки; оригінали та копії документів, які підтверджують права отримання комп`ютерної програми «ArchiCAD»; оригінали та копії документів, що відображають відомості про осіб, які здійснюють оплату послуг доступу до мережі Інтернет; документи, чорнові записи, які відображають відомості щодо обставин використання комп`ютерної програми «ArchiCAD»; банківські платіжні картки, які використовувались для оплати незаконних послуг, пов`язаних із використанням комп`ютерної програми «ArchiCAD»; накази, заяви на прийом на роботу і звільнення, Книга обліку наказів, що стосуються трудових відносин, Журнал обліку руху трудових книжок і вкладишів до них; бланки трудових книжок і вкладишів до них, трудові книжки, документи, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати, договори цивільно-правового характеру, акти виконаних робіт, трудові договори (у т.ч. контракти), штатний розклад та інші предмети які можуть мати значення доказів та необхідні для встановлення істини по даному кримінальному провадженню.

Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини «Бук проти Німеччини» від 28.04.2005 року, (Buck v. Germany), заява № 41604/98, ECHR 2005-IV) встановлено, що держави можуть за необхідності вдаватися до проведення обшуку з метою отримання доказів на підтвердження факту вчинення певних правопорушень. При цьому, суду необхідно оцінювати, чи підстави, наведені на обґрунтування проведення обшуку житла та виїмки з нього, є належними та достатніми і чи принцип пропорційності дотриманий (див. зазначене рішення у справі «Функе проти Франції», пункти 5557; рішення від 25 лютого 1993 р. «Крем`є проти Франції», № 11471/85, пункти 38-40 тощо).

Предмети, які вилучені законом з обігу (тобто такі, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначених законодавством України; предмети, виготовлення, придбання, зберігання, збут, розповсюдження яких забороняється законодавством) підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Об`єкти цивільних прав, які обмежені в обігу, в обов`язковому порядку вилученню в ході обшуку не підлягають, за винятком випадків, коли це передбачено національним законодавством.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Питання щодо правового статусу майна, яке вилучене в ході обшуку, врегулювано діючими нормами процесуального законодавства.

Так відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Отже, з цієї норми можна зробити висновок, що майно на відшукання якого надано дозвіл в ухвалі суду, не є тимчасово вилученим майном.

В даному випадку майно щодо якого прокурор звернувся до слідчого судді з вимогою про арешт майна, як тимчасово вилученого, немає процесуального статусу тимчасово вилученого майна, в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки в ухвалі слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2020 року, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , речі входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Враховуючи той факт, що вилучене майно під час обшуку 07.07.2020 року здійснено на підставі ухвали слідчого судді, не має статусу тимчасово вилученого майна, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає, що твердження прокурора про необхідність арешту майна як тимчасово вилученого є безпідставним, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 98, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора віділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110000000124від 04.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1