Рішення

від 08.07.2020 по справі 510/2240/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2240/19

Провадження 2/510/439/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.

за участю секретаря Березенко С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07.03.2019р.; копія паспорту громадянки України ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2019р.; копія довідки Лиманської сільської ради Ренійського району від 11.07.2019р. № 1051; копія довідки Лиманської сільської ради Ренійського району від 11.07.2019р. № 1052; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна; копії витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 939140; копія газети Ренійський вісник ; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.10.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони по справі є дітьми померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_3 . За життя йому належало право власності на житловий будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить довідки Лиманської сільської ради Ренійського району від 11.07.2019р. № 1052 та земельна ділянка розміром 2,1461 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області.

Під час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишив, у зв`язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги були його доньки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (сторони по справі) та його дружина ОСОБА_4 .

У встановлений законодавством строк ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, його дружина ОСОБА_4 постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області. Так, його дружина ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак відносно житлового будинку спадщина не оформлювалась внаслідок її необізнаності про те, що могла оформити право власності на житловий будинок у той самий спосіб що і землю. Його доньки спадщину не прийняли та на той час неї не претендували.

Таким чином, ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину у вигляді житлового будинку, що залишилася після померлого чоловіка однак не оформила її юридично.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помела матір сторін ОСОБА_4 . За життя їй належало право власності на: житловий будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який вона фактично прийняла після смерті чоловіка, земельну ділянку розміром 2,1461 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.05.2009р. та земельну ділянку розміром 2,7165 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 939140.

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцем за законом першої черги після її смерті є її діти - позивач ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач (як спадкоємець за законом) звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач спадщину не прийняла та не заперечує щоб спадщину на своє ім`я оформила позивач. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 02.10.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті матері в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, матір позивача ОСОБА_4 як спадкоємець за законом першої черги прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Після смерті матері ОСОБА_4 позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги. Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса. Однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти спадкового майна, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку загальною площею 2,1461 га (площею 1,9861 га. та площею 0,16 га із кадастровими номерами 5124181700:01:001:0148, 5124181700:01:002:0133), яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку загальною площею 2,7165 га (площею 2,5565 га. та площею 0,16 га із кадастровими номерами 5124181700:01:002:0234, 5124181700:01:001:0524), яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков