Постанова

від 06.07.2020 по справі 904/4196/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа №904/4196/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желік М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз"

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2020 (суддя Синчук М.М., повний текст рішення складено 27.02.2020)

у справі № 904/4196/19

за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до відповідача Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", м.Львів

про стягнення збитків в розмірі 4734,84 грн.,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз"

до відповідача Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради

про стягнення майнової шкоди в розмірі 26775,21 грн.,

представники сторін:

- від позивача - не з`явився,

- від відповідача - Бойко Вікторія Володимирівна .

23 вересня 2019 року Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства (надалі - ПП) "Фірма "Сомгіз" про стягнення збитків у формі доходів (упущеної вигоди) в розмірі 4734,84 грн. (із врахуванням подальшої заяви про збільшення позовних вимог, а.с. 111-113, т.1).

Вказаний позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови договору №17-18-Т від 03.10.2018 про підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів, а саме, у встановлений строк не надав організатору відповідної документації (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, експертної грошової оцінки), через що організатор змушений був розірвати договір із відповідачем та розпочати пошук нового виконавця. Внаслідок цього на 211 днів було прострочено проведення відповідних земельних торгів і позивач, як організатор земельних торгів, не мав змоги укласти договір оренди землі та отримувати відповідну суму орендної плати. Сума нарахованої орендної плати за період з 23.04.2019 (дата проведення аукціону згідно договору №17-18-Т від 03.10.2018) до 20.11.2019 (дата проведення аукціону) і становить, на думку позивача, його упущену вигоду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2019 матеріали справи №904/4196/19 за вказаним позовом були передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження.

04.11.2019 до Господарського суду Львівської області звернулося ПП "Фірма "Сомгіз" із зустрічним позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про стягнення з Державного бюджету України на її користь 26775,21 грн. майнової шкоди.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що умови договору №17-18-Т від 03.10.2018 виконавцем були повністю виконані, у зв`язку з чим він очікує на отримання передбаченої договором оплати.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 обидва позови були прийняті до спільного розгляду та об`єднані в одне провадження, розгляд якого суд постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2019 первісні позовні вимоги було задоволено; стягнено з відповідача на користь позивача збитки у вигляді неотриманих доходів (упущена вигода) у розмірі 4734,84 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.; в задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач за первісним позовом не виконав визначених договором послуг, а саме: не надав позивачу документацію, вказану в пункті 5.2 договору у строки, встановлені додатком №2; між сторонами не було підписано акта приймання-передачі виконаних робіт; аукціон у строки, встановлені п. 5.1 та додатком №2, не було проведено; загальний термін прострочення проведення торгів складає 211 днів. Крім того, суд зазначив, що відповідач за первісним позовом не довів у встановленому порядку обставин, на які він покликається, а саме, факт його звернення до позивача з листом №463 від 10.04.2019 про складнощі, що виникли в процесі надання послуг, та з листом від 27.06.2019 про незгоду на розірвання договору. З огляду на це, суд дійшов висновку про безпідставність доводів ПП Фірма Сомгіз щодо відсутності його вини у порушенні умов укладеного між сторонами договору та про дотримання позивачем умов договору та вимог чинного законодавства при розірванні договору №17-18-Т.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем за первісним позовом збитків у вигляді доходів (упущеної вигоди) у розмірі 4 734,84 грн. та про безпідставність зустрічного позову.

Не погодившись з даним рішенням ПП Фірма Сомгіз подала до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в первісному позові, а зустрічний позов задоволити. Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок визнання судом встановленими тих обставин, які є недоведеними, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) суд безпідставно визнав встановленим той факт, що передбачений календарним планом 120-дений строк розроблення проекту землеустрою розпочався з моменту підписання договору, оскільки ані договором, ні завданням на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів, ні календарним планом, не встановлено дату початку перебігу термінів виконання послуг за договором;

2) суд визнав встановленою дату проведення земельних торгів 23.04.2019, однак, такої дати не містить ані договір, ані календарний план;

3) суд без жодних доказів визнав встановленим факт безпосереднього звернення позивача за первісним позовом до розробника документації із землеустрою;

4) неправильним є висновок суду про те, що 21.06.2019 ПП Фірма Сомгіз отримало лист №6/10-42 від 03.06.2019 про розірвання договору, оскільки цей лист 21.06.2019 було лише відправлено засобами поштового зв`язку;

5) в рішенні суду першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що відповідач не виконав умови договору, оскільки: а) проект землеустрою було розроблено 27.11.2018, більше того, у запереченні на відзив та заяву про збільшення позовних вимог, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради визнав факт отримання проекту землеустрою та надання позитивного містобудівного висновку щодо відведення земельної ділянки за адресою м. Дніпро, просп. Миру у районі буд. 18-К; б) дата 31.01.2019 є надуманою та не підтверджується жодними наявними у матеріалах справи доказами; в) ані договір, ані календарний план не містить строку організації заходів щодо погодження цієї документації;

6) висновок суду першої інстанції про відсутність акта приймання-передачі наданих послуг за договором є неправомірним, оскільки 30.08.2019 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради безпідставно та протиправно оголосив та призначив на 20 вересня 2019 року новий конкурс з відбору виконавців земельних торгів та визначив нового виконавця земельних торгів - ТзОВ Земля і право , що унеможливило проведення земельних торгів ПП Фірма Сомгіз . Таким чином, внаслідок неправомірних дій позивача за первісним позовом договір не було виконано в повному обсязі, отже, підписання акта приймання-передачі наданих послуг за договором не могло відбутися;

7) позивач за первісним позовом не довів належними та допустимими доказами того, що упущена вигода, котру він намагається стягнути з відповідача, не є абстрактною, і лише неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цю вигоду, оскільки:

- як було зазначено вище, в матеріалах справи та в рішенні суду відсутнє будь-яке обґрунтування дати проведення земельних торгів саме 23.04.2019;

- із врахуванням положень ст. 135 та ст. 138 ЗК України, вбачається, що навіть у випадку оголошення проведення земельних торгів 23.04.2019, відсутні підстави вважати, що такі торги обов`язково відбулися б і за результатами проведених торгів був би визначений переможець, котрий уклав би із позивачем договір оренди із сплатою йому орендної плати у визначеному позивачем розмірі. Так, земельне законодавство встановлює можливість, незалежно від дій відповідача, скасовувати земельні торги, визнавати їх такими, що не відбулися, а також анульовувати результати земельних торгів. Відтак, заявляючи збитки (упущену вигоду) у вигляді неотриманої орендної плати, позивач за первісним позовом повинен був би довести, що саме 23.04.2019 обов`язково були б проведені торги, які б не були скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи результати цих торгів не були б анульовані і за результатами котрих було б укладено договір оренди земельної ділянки;

- посилання на договір оренди земельної ділянки, який було укладено лише 20.11.2019 та який не було долучено до матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки такий договір не доводить обставин можливості визначення переможця та укладення відповідного договору 23.04.2019 та правомірності нарахування збитків за період з 23.04.2019 по 20.11.2019;

8) суд першої інстанції помилково визнав правомірними дії позивача за первісним позовом в частині розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки, на думку скаржника, розірвання договору відбулося із порушенням порядку, встановленого ст. 188 ГПК України.

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначив наступне:

1) з огляду на положення ст. 251, 530, 612 та 631 ЦК України, всі строки, які передбачені в договорі та в календарному плані підготовки лота до продажу та проведення торгів, слід відраховувати від дати підписання договору. З огляду на це, встановлений договором строк виконання послуг з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та організація заходів щодо погодження цієї документації (у т. ч. узгодження меж із суміжними землекористувачами), сплинув 31.01.2019 (120 днів з дати укладання договору);

2) посилання скаржника на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було виготовлено ТзОВ Бюро оцінки 27.11.2018 є хибним. Вказану дату можна вважати датою підготовки матеріалів проекту для погодження, проте вказаний документ не відповідав вимогам чинного законодавства. Зокрема, у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 13.12.2018 № 12299/82-18 проект було погоджено з зауваженнями. При цьому, без виправлення зауважень земельна ділянка за проектом не могла бути зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Лише 19.12.2018 Головне архітектурне-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надало позитивний містобудівний висновок проекту. Таким чином, погодження проекту та виправлення всіх зауважень здійснювалися протягом певного часу, після 27.11.2018. В результаті, Департамент так і не отримав від відповідача проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

3) відповідачем не було виконано п. 1.2.1 договору та не надано організатору передбачену договором документацію; відповідачем не було проінформовано організатора про труднощі у процесі надання послуг відповідно до п.6.3.4 договору; докази направлення листа від 10.04.2019 № 463 в матеріалах справи відсутні, а організатор цього листа не отримував. У зв`язку з тим, що відповідач не виконував свої зобов`язання по договору, Департамент був змушений звернутися з проханням безпосередньо до розробника документації із землеустрою. Вказана документація передана Департаменту розробником документації тільки у червні 2019, тобто за зобов`язанням по договору виконавцем зазначена документація не передавалась;

4) розраховуючи на належне виконання відповідачем умов договору, позивачем було заплановано вчинення низки дій: на найближчому пленарному засіданні Дніпровської міської ради було заплановано прийняття рішення про проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки (20.02.2019); реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку (5 робочих днів, 04.03.2019); передача виконавцю матеріалів на лот для розміщення оголошення про торги (12.03.2019); надання виконавцем послуги з підготовку лота до продажу відповідно до умов договору (до 19.03.2019); проведення земельних торгів відповідно до п. 5.1 договору та календарного плану (34 календарних дні, 23.04.2019);

5) у зв`язку з розірванням договору всі заплановані Департаментом заходи щодо продажу земельної ділянки (або прав на неї) були скасовані, у зв`язку з чим Департамент був змушений розпочати заново проводити роботи щодо продажу земельної ділянки (або прав на неї). Так, 25.09.2019 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №327/48 Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки по просп. Миру в районі буд. № 18 К (Індустріальний район) , яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТзОВ Бюро оцінки ; прийнято рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки для розміщення будівлі магазину; затверджено початковий розмір орендної плати та крок аукціону. На офіційному сайті Держгеокадастру розміщено оголошення про проведення земельних торгів із датою проведення аукціону 20.11.2019. Вся інформація про лот, витрати на підготовку лота у розмірі 19980 грн, стартовий розмір орендної плати у розмірі 8149,68 грн. визначені у цьому оголошенні;

6) з огляду на наведені обставини позивач вважає, що він обґрунтовано нарахував збитки (упущену вигоду), що полягали в неотриманій орендній платі. При цьому, вихідними даними для нарахування збитків стали наступні відомості: стартовий розмір річної орендної плати (2,3 % від нормативної грошової оцінки) - 8149,68 грн.; крок аукціону - 40,75 грн.; загальний термін прострочення проведення торгів з 23.04.2019 (дата проведення аукціону згідно договору відповідно п. 5.1 договору та додатку №2 договору) до 20.11.2019 (дата зазначена в оголошенні про проведення аукціону) - 211 днів.

22 червня 2020 року від Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" до суду надійшла низка документів, а саме: заява про відмову від зустрічного позову; письмові пояснення по суті спору; заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заява про відмову від зустрічного позову обґрунтована п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України та ст. 274 ГПК України. Водночас, у вказаній заяві ПП Фірма Сомігз зазначило, що повністю підтримує свою апеляційну скаргу в частині скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по первісному позову.

Вказана заява підписана генеральним директором ПП Фірма Сомгіз Сімчуком О.М., датована 18.06.2020 та містить відбиток печатки підприємства.

У прохальній частині заяви ПП Фірма Сомігз просило:

1) прийняти відмову від його зустрічного позову у даній справі, визнати нечинним рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2020 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та в цій частині закрити провадження у справі;

2) в частині скасування рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2020 про задоволення первісного позову - здійснювати судовий розгляд у загальному порядку, встановленому законом.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав подану заяву та зазначив, що йому відомі правові наслідки подання такої.

Згідно положень ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно з статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи те, що клопотання ПП Фірма Сомігз про відмову від зустрічного позову підписане керівником товариства, а також те, що відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що таку відмову від зустрічного позову належить прийняти, судове рішення першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові визнати нечинним та закрити у цій частині провадження у справі №904/4196/19.

Подальше дослідження та оцінка обставин даної справи буде здійснюватися судом апеляційної інстанції із врахуванням відмови ПП Фірма Сомігз від свого зустрічного позову.

У письмових поясненнях від 18.06.2020 відповідач за первісним позовом наголосив на тому, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вимоги) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. У цій справі позивач не довів реальність отримання упущеної вигоди. Так, у справі немає доказів того, що якби земельні торги у формі аукціону і відбулися 23.04.2019, то на цих земельних торгах були б зареєстровані учасники та визначений переможець, та, якби такий переможець і був визначений, що він уклав би відповідний договір оренди земельної ділянки-лоту цього аукціону. Відповідач наголосив на тому, що отриманню Дніпровською міською радою орендної плати за договором оренди земельної ділянки передує настання багатьох обставин (наявність учасників аукціону, успішне проведення аукціону (який не визнано таким, що не відбувся, не скасований, не анульований), визначення переможця, укладення з переможцем договору оренди, належне виконання договору у вигляді сплати орендної плати за користування земельною ділянкою), що перебувають поза повноваженнями та контролем сторін. Таким чином, позивач не довів наявності причинового зв`язку між неправомірними діями відповідача щодо ненадання позивачу землевпорядної документації у строк, встановлений в договорі, та упущеною вигодою у формі неотриманої орендної плати за договором оренди земельної ділянки.

У прохальній частині пояснень відповідач просив задоволити його апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване судове рішення, відмовити у задоволенні первісного позову, а також визнати нечинним вказане судове рішення та закрити в провадження у справі за зустрічним позовом у даній справі.

У заяві про відшкодування витрат на правову допомогу ПП Фірма Сомігз просило, у випадку задоволення апеляційної скарги, стягнути з позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Вказана заява обґрунтована наступними документами: договором про надання правової допомоги №14/20 від 18.06.2020, укладеним між ПП Фірма Сомгіз та Адвокатським бюро Вікторії Бойко ; замовленням №1 від 18.06.2020 до вказаного договору, у якому зафіксовано інформацію про надання правової допомоги в межах судової справи №904/4196/19; актом №1 про надану правову допомогу від 18.06.2020, в якому зафіксовано вид наданих юридичних послуг, кількість затрачених годин, їхню ціну та загальну вартість у розмірі 3000 грн.; ордером №1027382; фактом участі адвоката Бойко В.В. в судовому засіданні 06.07.2020, яка, відповідно до договору, підлягає оплаті у розмірі 1000 грн.

Заява про відшкодування витрат на правову допомогу (а також письмові пояснення та заява про відмову від зустрічного позову) були направлені відповідачем на адресу позивача, про що свідчить відповідний опис вкладення до цінного листа, який міститься в матеріалах справи.

Від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до суду надійшла заява №12/3-158 від 25.06.2020 про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Окрім того, до суду надійшло клопотання від позивача №12/3-160 від 01.07.2020, у якому позивач просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У своєму клопотанні позивач наголосив на тому, що найм представника є правом, а не обов`язком сторони і сторона вправі здійснювати представництво в суді шляхом самопредставництва. Більше того, позов у даній справі пов`язаний із протиправними діями відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

14.08.2018 на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради оприлюднено офіційне оголошення про проведення конкурсу з відбору виконавців земельних торгів з продажу земельних ділянок (або прав оренди на них), що розташовані у м. Дніпро (в межах населеного пункту).

За рішенням конкурсної комісії, затвердженим протоколом №11 від 17.09.2018, ПП Фірма Сомгіз було визнано переможцем конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів по продажу земельних ділянок згідно з переліком (лист Дніпровської міської ради №7/10-1685 від 24.09.2018), в тому числі за адресою просп. Миру у районі буд. 18 К, площею 0,060 га для розміщення будівлі магазину.

На виконання рішення конкурсної комісії, між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (організатор) та Приватним підприємством Фірма Сомгіз (виконавець), 03.10.2018 було укладено договір №17-18-Т про підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів з продажу земельної ділянки (або права на її оренду) несільськогосподарського призначення комунальної власності.

Згідно п.1.1 договору, виконавець зобов`язався, за рахунок власних коштів, здійснити підготовку лота до продажу та продаж на земельних торгах земельної ділянки (або права на її оренду) несільськогосподарського призначення комунальної власності, місцезнаходження якої: м. Дніпро, пр. Миру у районі буд. № 18К, орієнтовною площею 0,0600 га, для розміщення будівлі магазину.

Пунктом 1.2 договору визначено, що послугами в розумінні цього договору є роботи із землеустрою, оцінки земель та проведення земельних торгів на конкурентних засадах (дозвіл на виконання робіт із землеустрою та оцінки земель надано рішенням Дніпровської міської ради № 347/34 від 25.07.2018), а саме:

- розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та організація заходів щодо погодження цієї документації (у т. ч. узгодження меж із суміжними землекористувачами) (п.1.2.1) ;

- проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та організація заходів щодо отримання рецензії на звіт з оцінки (у разі продажу у власність) (п.1.2.2);

- продаж лота на земельних торгах (п.1.2.3).

Вартість послуг за пунктами 1.2.1 - 1.2.2 цього договору відповідно до кошторису з конкурсної пропозиції становить 22680,00 грн. без ПДВ, а саме: на розроблення проекту землеустрою 19980,00 грн.; проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки 2700,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець повинен надати організатору послуги, якість яких відповідає технічним, технологічним, економічним та іншим вимогам до послуг, зазначених у п.1.2 цього договору, та які викладені у завданні на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів (додаток 1) і передбачені діючими нормативно-правовими і законодавчими актами.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк надання послуг за цим договором визначений у календарному плані підготовки лота до продажу та проведення земельних торгів (додаток 2).

У додатку № 2 договору - календарному плані підготовки лота до продажу та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки встановлено, зокрема, наступні строки надання послуг: з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 120 календарних днів; з проведення експертної грошової оцінки - 14 календарних днів; з продажу лота на земельних торгах - 34 календарних дні.

У п. 6.3.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені п. 5.1 договору.

Пунктом 6.3.4 договору визначено, що виконавець повинен письмово інформувати організатора про складнощі, які виникають у процесі надання послуг (при погодженні і т. п.) і про заходи, які здійснюються виконавцем для їх усунення та в разі необхідності звертатись з пропозицією про продовження строку надання послуг.

Відповідно до п. 5.1.1 договору послуги, зазначені в п. 1.2.1-1.2.3 вважаються виконаними після підписання акта приймання-передачі наданих послуг за договором.

У п. 5.2 договору зазначено, що в результаті надання послуг, зазначених в п.1.2.1, п. 1.2.2 та 1.2.3 виконавець зобов`язаний передати організатору:

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на паперових носіях у кількості 4 (чотирьох) примірників та електронних носіях (п. 5.2.1);

- кадастровий план на земельну ділянку у кількості 4 (чотирьох) примірників (п. 5.2.3);

- фотографічні матеріали земельної ділянки в електронному вигляді (п. 5.2.4).

Договір між сторонами укладено 03.10.2018 і згідно п.10.1 він набирає чинності з дати його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що акта приймання-передачі наданих послуг за договором сторонами не підписувалося. У матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б свідчили про виконання своїх обов`язків за договором безпосередньо зі сторони ПП Фірма Сомгіз .

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідач умови договору щодо виконання послуг з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (до 31.01.2019) та організації заходів щодо погодження цієї документації не виконав. Доказів, які би спростовували вказаний висновок суду, відповідач не надав.

Пунктом 6.2.4 договору встановлено, що організатор має право у випадку ненадання виконавцем документації, вказаної в пункті 5.2 у встановлені пунктом 5.1 строки (або продовжені строки) цього договору або надання послуг, зазначених в п. 1.1, з порушенням чинного законодавства, розірвати договір в односторонньому порядку відповідно до статті 188 ГК України, про що надіслати лист-повідомлення.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач звернувся до нього з листом № 6/10-42 від 03.06.2019 Про розірвання договорів , яким повідомив ПП Фірма Сомгіз , що відповідно до п. 6.2.4 договір розірвано в односторонньому порядку.

Факт отримання вказаного листа відповідачем не заперечується. Більше того, відповідач стверджує, що звертався до позивача із листом №463 від 10.04.2019, у якому повідомив позивача про складнощі у процесі надання послуг за договором та запропонував продовжити строк надання послуг, а також із листом №961 від 27.06.2019, у якому висловив заперечення з приводу ініційованого позивачем розірвання договору.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем вказаних листів на адресу позивача, а останнім заперечується факт їх одержання.

З огляду на порушення відповідачем умов договору, позивач стверджує про факт зриву відповідачем запланованого проведення земельних торгів щодо передачі в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: м. Дніпро, пр. Миру у районі буд. № 18К, а також про те, що внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач був змушений самостійно звертатися до безпосереднього розробника документації із землеустрою (ТзОВ Бюро оцінки ), а також залучати нового виконавця для публікації оголошення та проведення торгів (ТзОВ Земля і право ).

Внаслідок безпосередньої діяльності Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, державна реєстрація земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:212:298) відбулась 25.06.2019.

Збитки у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди), на думку позивача, полягають у неотриманні ним орендної плати, яку він міг би отримати у разі належного виконання відповідачем умов договору (а саме, своєчасного виготовлення та погодження проекту землеустрою та належного проведення торгів).

Неотриману орендну плату позивач нарахував, виходячи з того, що загальний термін прострочення запланованих земельних торгів становить 211 днів - з 23.04.2019 (очікувана дата проведення аукціону згідно договору, із врахуванням п. 5.1 договору та додатку №2 до нього) до 20.11.2019 (фактична дата проведення аукціону).

В підтвердження цього позивач долучив до матеріалів справи оголошення про проведення земельних торгів лоту - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:212:0298 (лот № 41176, аукціон № 21355) із, зокрема, зазначеною датою проведення аукціону 20.11.2019 та зазначеним стартовим розміром річної орендної плати.

Розрахунок суми упущеної вигоди, який провів позивач, виглядає наступним чином: 8149,68 грн. (стартовий розмір річної орендної плати) + 40,75 грн. (крок аукціону) = 8 190,43 грн., що з розрахунку орендної плати за один день становить 22,44 грн. в день; термін прострочення запланованих земельних торгів становить 211 днів, у зв`язку з чим збитки міському бюджету у вигляді доходів, які би могли надходити починаючи з моменту укладання договору (упущена вигода) становлять 4734,84 грн. (22,44 грн. * 211 днів).

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 ГК України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 923/700/17 від 03.08.2018:

- неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується;

- пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц навела схоже тлумачення поняття упущеної вигоди, а також тих обставин, які позивач повинен довести для стягнення упущеної вигоди з відповідача. Так, при стягненні упущеної вигоди, слід враховувати наступне:

- у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання (ст. 22 ЦК України);

- при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ст. 623 ЦК України);

- кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди; вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України);

- пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів вважає доведеним той факт, що Приватне підприємство Фірма Сомгіз не виконало умови договору №17-18-Т 03.10.2018 щодо надання документації, вказаної в пункті 5.2 договору у встановлені додатком №2 до договору строки. Вказаного висновку також дійшов суд першої інстанції.

Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, позивач не довів належними та вірогідними доказами того, що упущена вигода, котру він намагається стягнути з відповідача, не є абстрактною, і лише неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цю вигоду.

В обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення з ПП Фірма Сомгіз збитків (упущеної вигоди) позивач стверджує, що заявлену до стягнення суму становлять грошові кошти, які є неотриманою орендною платою, яку б він міг одержати у разі проведення 23.04.2019 земельних торгів та укладення з переможцем таких торгів договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 138 ЗК України, земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки. Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані. Земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів у разі надходження до нього документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування.

Положеннями ч. 4-5 ст. 138 ЗК України передбачено, зокрема, що земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі: а) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім проведення повторних торгів); б) якщо жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота; в) відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів. Результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.

Із врахуванням наведених законодавчих положень вбачається, що навіть у випадку оголошення проведення земельних торгів 23.04.2019 (дата, на яку посилається позивач і від якої він обраховує настання упущеної вигоди), відсутні підстави вважати, що на цих земельних торгах були б зареєстровані учасники та визначений переможець, та, якби такий переможець і був визначений, що він уклав би відповідний договір оренди земельної ділянки -лоту цього аукціону.

Отриманню Дніпровською міською радою орендної плати за договором оренди земельної ділянки передує настання багатьох обставин (наявність учасників аукціону, успішне проведення аукціону (який не визнано таким, що не відбувся, не скасований, не анульований), визначення переможця, укладення з переможцем договору оренди, належне виконання договору у вигляді сплати орендної плати за користування земельною ділянкою), що перебувають поза повноваженнями та безумовним контролем як позивача, так і відповідача.

Крім того, колегія суддів зазначає про безпідставність твердження позивача про те, що початковою датою земельних торгів, проведення яких зірвав відповідач, було саме 23.04.2019. Вказана дата безпосередньо не була узгоджена у договорі між сторонами, а, відтак, позивач не вправі посилатися на цю дату як безумовну. Більше того, сам договір (а саме, пункт 6.3.4) містить положення, які надають можливість виконавцю ініціювати продовження строку надання послуг за договором, а п.1.3 договору та ч. 4 ст. 135 ЗК України Земельний кодекс України чітко встановлюють, що рішення про проведення земельних торгів приймається організатором земельних торгів (Дніпровською міською радою). В той же час, в матеріалах справи немає доказів того, що станом на момент прострочення відповідача, позивач у встановленому порядку прийняв таке рішення. Отже, на переконання суду, позивач не довів того, що земельні торги у формі аукціону мали б відбутися саме 23.04.2019, а, відповідно, необґрунтованою є дата, з якої позивач розпочав нараховувати упущену вигоду.

З огляду на наведене, судова колегія констатує про недоведеність розміру збитків, понесених позивачем та про недоведеність причинового зв`язку між неправомірними діями відповідача щодо ненадання позивачу землевпорядної документації у строк, встановлений в договорі, та упущеною вигодою позивача у формі неотриманої орендної плати за договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв`язку з вищевикладеним, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в частині первісного позову, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, слід покласти на позивача.

Питання про повернення відповідачу судового збору за розгляд зустрічного позову слід вирішити відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України Про судовий збір . Так, відповідно до положень вказаної статті, у разі відмови від позову на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Таким чином, поверненню з Державного бюджету України на користь відповідача підлягає 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги на оскаржуване рішення в частині вирішення зустрічного позову.

Стосовно заявленої відповідачем суми судових витрат на відшкодування правничої допомоги, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно п.8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Еаst/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

За змістом п.1 ч.2 ст. 126, ч.8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особо.

Як було зазначено вище, у своєму клопотанні від 18.06.2020 скаржник заявив вимогу про стягнення з боржника 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, яку заявник обґрунтував наступними доказами:

- договором про надання правової допомоги №14/20 від 18.06.2020, укладеним між ПП Фірма Сомгіз та Адвокатським бюро Вікторії Бойко , у якому, зокрема, встановлено розмір гонорару адвоката з розрахунку 1000 грн. за годину його роботи, в тому числі, за надання консультацій, складання документів правового характеру та представництва інтересів клієнта в суді;

- замовленням №1 від 18.06.2020 до вказаного договору, у якому сторонами зафіксовано необхідність надання адвокатом правової допомоги в межах судової справи №904/4196/19, а саме, ознайомлення з документами, що стосуються вказаної судової справи, підготовки заяви про відмови від позову, представництво інтетесів клієнта в судовому засіданні (судових засіданнях);

- актом №1 про надану правову допомогу від 18.06.2020, в якому зафіксовано вид наданих юридичних послуг, кількість затрачених годин, їхню ціну, а саме: ознайомлення із документами, що стосуються справи №904/4196/19 та ознайомлення із судовою практикою (2 години, вартість 2000 грн.); підготовка та подання до Західного апеляційного господарського суду заяви про відмову від позову від 18.06.2020 (1 година, вартість 1000 грн.), всього - 3000 грн.

- фактом участі адвоката Бойко В.В. в судовому засіданні 06.07.2020, яка, відповідно до п.1.2.7 та 2.2 договору, підлягає оплаті у розмірі 1000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Бойко Вікторія Володимирівна діяла на підставі ордеру серії ВС №1027382 від 18.06.2020, виданого Адвокатським бюро Вікторії Бойко на підставі договору про надання правової допомоги №14/20 від 18.06.2020, дія якого поширюється на представництво інтересів клієнта в Західному апеляційному господарському суді.

Таким чином, у матеріалах апеляційної скарги містяться належні та достатні докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн. на стадії апеляційного перегляду, які підлягають стягненню з позивача разом із сумою судового збору.

Заперечення позивача, які ґрунтуються на тому, що відповідач не був позбавлений можливості здійснювати представництво своїх інтересів у справі шляхом самопредставництва, відхиляються судом з огляду на вищезазначені ст. 126 та 129 ГПК України, які встановлюють правила розподілу судових витрат і чітко відносять до їх складу витрати на професійну правничу допомогу.

Стосовно поданої відповідачем заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, яка була подана в суді першої інстанції (а.с. 252-266, т.1) у розмірі 17000 грн., то незважаючи на відмову в первісному позові, колегія суддів вважає, що така заява не підлягає задоволенню. Так, до вказаної заяви відповідач долучив договір про надання правової допомоги від 17.05.2019, укладений з Адвокатським бюро Тетяни Кушнір , додаткову угоду №1 від 24.09.2019, акт виконаних робіт від 22.01.2020 та детальний опис виконаних робіт, які стосуються представництва інтересів ПП Фірма Сомгіз у даній справі як щодо первісного позову, так і щодо зустрічного позову. Однак, вартість послуг за договором (гонорар адвоката) передбачена у додатковій угоді шляхом зазначення фіксованої суми (17000 грн.), а акт виконаних робіт від 22.01.2020 та детальний опис виконаних робіт не містять достатніх відомостей, з яких би суд міг зробити висновок про вартість наданих правничих послуг в розрізі саме первісного позову.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 274, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Прийняти відмову Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" від зустрічного позову у справі №904/4196/19. Визнати нечинним рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2020 у справі № 904/4196/19 в частині вирішення зустрічного позову Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз". Закрити провадження у справі №904/4196/19 за зустрічним позовом Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз".

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2020 у справі №904/4196/19 в частині вирішення первісного позову скасувати. В задоволенні первісного позову Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради - відмовити.

3. Стягнути з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, ідентифікаційний код 37454258) на користь Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" (79012, Львівська обл., місто Львів, вул.Сахарова, будинок 46, ідентифікаційний код 20810095) 1440,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Повернути Приватному підприємству "Фірма "Сомгіз" (79012, Львівська обл., місто Львів, вул.Сахарова, будинок 46, ідентифікаційний код 20810095) з Державного бюджету України 720,37 грн. судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги (в порядку ч. 4 ст. 8 Закону України Про судовий збір ).

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути у Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 17.07.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік