Рішення

від 09.07.2020 по справі 905/772/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.07.2020 Справа № 905/772/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - екологія» , відповідача 2 - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 239 907,13 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2 : не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-екологія» , відповідача 2 - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 239 907,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.05.2020 відкрито провадження у справі №905/772/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.05.2020.

26.05.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 09.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/772/20 та призначено розгляд справи по суті на 09.07.2020 року.

У судове засідання 09.07.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач 1, 2 своїм правом на подання відзиву не скористались, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

05.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНБАС-ЕКОЛОГІЯ" звернувся до позивача із заявою (підписана відповідачем 1 електронно-цифровим підписом), відповідно до якої банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - договір). Підписавши цю заяву, Клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

На підтвердження зазначених вище обставин, позивач надав копію відповідної заяви, витяг з Умов та правил надання банківських послуг , заяву про відкриття поточного рахунку та заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг.

03.02.2016 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) було укладено договір поруки № РОR 1454504312615 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Пунктом 1.5 договору поруки встановлено, у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.4.1 договору, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через п`ятнадцять років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за договором кредиту цей договір припиняє свою дію.

Позивач свої зобов`язання за договором щодо надання відповідачу грошових коштів виконав, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахункам відповідача.

Згідно з довідкою позивача про розміри встановлених кредитних лімітів №20905КТН3S1CZ від 31.03.2020, відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , а саме: 05.09.2012 - 0 грн, 04.03.2013 - 1000, 00 грн, 13.03.2013 - 3000, 00 грн, 21.06.2013 - 12000, 00 грн, 08.10.2013 - 14000, 00 грн, 23.10.2013 - 16000, 00 грн, 01.03.2014 - 16000, 00 грн, 02.03.2014 - 14044,09 грн, 18.03.2014 - 14000, 00 грн, 20.06.2014 - 0 грн, 31.12.2014 - 0 грн, 04.02.2016 - 10000, 00 грн, 26.03.2016 - 0 грн, 21.11.2018 - 10000, 00 грн, 26.12.2018 - 200000, 00 грн, 24.06.2019 - 55000, 00 грн, 01.07.2019 - 55000, 00 грн (а.с.30).

Згідно з наданих банком розрахунком, заборгованість відповідача 1 за вказаним кредитним договором станом на 13.03.2020 становить 239 907,13 грн і складається із: заборгованості за кредитом - 196 950,07 грн, заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість - 18 604,85 грн, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 3954,25 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 20397,96 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1,2 ст. 633 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то саме на банк покладається обов`язок довести, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Отже, виходячи зі змісту заяви від 05.09.2012, відповідач був обізнаний, зокрема, про наявність відсоткової ставки за користування кредитним лімітом та місцем розміщення вказаної ставки.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п.3.18.4.1.3 Умов, у разі не погашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1,2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 196950,07 грн та процентів за договором у розмірі 18604,85 грн обґрунтованими та доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 3954,25 грн та нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 20397,96 грн, суд відмовляє у їх задоволенні та зазначає, що позивачем не надано підтверджень, що заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на момент отримання боржником кредитних коштів, містила умови щодо сплати комісії та сплати неустойки (пені, штрафів). Крім того, витяг з Умов та правил, який є підставою для нарахування позивачем комісії та пені, не містить підпису боржника (ані фізичного, ані цифрового), а тому його не можна розцінювати як частину договору, яким погоджено сторонами нарахування комісії та пені. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення виконання договірних зобов`язань.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019, справа №342/180/17, а також у постановах Верховного Суду від 30.09.2019, справа № 916/2755/18 та від 01.11.2019, справа № 910/13940/18.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідачі, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відсутність відзиву чи будь-яких заперечень відповідачів щодо заявлених позовних вимог не звільняє суд від здійснення оцінки доказів поданих позивачем з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. В іншому випадку це свідчило б про недосягнення завдання господарського судочинства при вирішенні спору судом.

Тому, враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - екологія» , відповідача 2 - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 239 907,13 грн - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - екологія» (84400, Донецька обл., місто Красний Лиман, вулиця Комунальна, будинок 7, код ЄДРПОУ 37160554) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 196 950,07 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18604,85 та судовий збір у розмірі 3233, 33 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 липня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов