Рішення

від 07.07.2020 по справі 908/3521/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/170/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020 Справа № 908/3521/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали № 908/3521/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» , ідентифікаційний код юридичної особи 37434954 (69006, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, офіс 210)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» (ООО «Международная торгово-логистическая компания» , УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000, 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8; фактична адреса: 213807, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, проїзд Звездний, б. 13, кв. 34)

)

про стягнення 1522474,00 рос. руб., що еквівалентно 569557,52 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом № 19/12-110 від 19.12.2019 (вх. № 3784/08-07/19 від 19.12.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» , Республіка Білорусь, про стягнення 1522474,00 рос. руб., що еквівалентно 569557,52 грн за контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, укладеного між сторонами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 справу № 908/3521/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2019 у справі № 908/3521/19 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2020 о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 21.01.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу «Акорд» .

По закінченні судового засідання 21.01.2020, враховуючи не отримання судом доказів повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд ухвалив: звернутися до Економічного суду Могильовської області з дорученням про надання правової допомоги; зупинити провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги; поновити провадження у справі з 02.04.2020; наступні підготовчі засідання призначити на 02.04.2020 о 10 год. 30 хв. та 16.04.2020 об 11 год. 30 хв.

03.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшов супровідний лист Економічного суду Могильовської області від 21.02.2020 № 8-17/Ип/2020 з ухвалою від 19.02.2020 № 8-17/Ип/2020 про виконання судового доручення іноземного суду.

02.04.2020 суд відкрив підготовче засідання у справі 908/3521/19. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 02.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання, враховуючи призначення ухвалою суду від 21.01.2020 наступного підготовчого засідання на 16.04.2020 об 11 год. 30 хв., суд відклав підготовче засідання на вказану дату та час.

16.04.2020 суд продовжив підготовче засідання у справі 908/3521/19. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 16.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів, звернутися до Економічного суду Могильовської області з дорученням про надання правової допомоги; зупинити провадження у справі № 908/3521/19 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги; поновити провадження у справі з 02.06.2020; наступне підготовче засідання у справі № 908/3521/19 призначити на 02.06.2020 об 11 год.

02.06.2020 суд продовжив підготовче засідання у справі 908/3521/19. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 02.06.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.07.2020 об 11 год. 40 хв. та встановив порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватись в хронологічному порядку (в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи).

Крім того, суд зазначив, що відповідач по справі є нерезидентом України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» (ООО «Международная торгово-логистическая компания» , УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000 є - 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 ГПК України основним завданням (принципом) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частинами першою та другою статті 367 ГПК України передбачено, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно зі ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, учасниками якої є Україна та Республіка Білорусь, компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема, проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує,

бо російською мовою.

Враховуючи вищевикладене, суд звернувся до Економічного суду Могильовської області (Республіка Білорусь) з дорученням про надання правової допомоги з вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» копії ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.06.2020 у справі № 908/3521/19, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України, зупинив провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 07.07.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Згідно позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» , Республіка Білорусь, про стягнення 1522474,00 рос. руб., що еквівалентно 569557,52 грн за контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, укладеного між сторонами. Пред`явлена до стягнення сума виникла у зв`язку з несплатою відповідачем поставленого на підставі специфікації № 6 від 18.12.2018 до договору товару за видатковою накладною від 21.12.2018 на суму 1522474 рос. руб.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Представника для участі в судове засідання не направив.

Представники сторін належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення, якими підтверджується отримання сторонами ухвал суду та обізнаність про судовий розгляд даної справи.

В судовому засіданні 07.07.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (резидентом України, постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» (ООО «Международная торгово-логистическая компания» (резидентом Республіки Білорусь, покупцем, відповідачем у справі) укладено контракт на поставку № 01-11-17/ЭК (надалі -контракт).

Відповідно до п. 1.1 контракту постачальник зобов`язувався на умовах, викладених у контракті поставити, а покупець зобов`язався оплатити та прийняти технічні масла, змазки та іншу продукцію, обумовлену у відповідних додатках до контракту.

Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, кількість, асортимент, ціна товару та строки поставки узгоджуються додатково і оформлюються у відповідних додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.2. договору визначено, що валютою даного контракту і валютою платежів є російський рублю.

Пунктом 3.1 контракту передбачені розрахунки за контрактом банківським переведенням на банківський рахунок постачальника 100% передоплати, якщо інше не буде встановлено у додатках до контракту.

Розділом четвертим сторони контракту узгодили базисні умови поставки.

Пунктом 11.1 сторони контракту визначили строк дії договору до 31.10.2018, що не звільняє сторони від виконання не виконаних зобов`язань та його пролонгацію на один рік.

Контракт підписаний з боку директорів обох сторін та скріплений печатками товариств.

У додатковій угоді від 01.11.2017 до контракту, сторони дійшли згоди щодо зміни п. 4.1 договору (перехід права власності на товар здійснюється в момент оформлення митної декларації) та щодо підсудності спорів за контрактом у Господарському суді Запорізької області.

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2018 до контракту сторони продовжили строк дії контракту до 31.10.2019.

Додатковою угодою № 3 до контракту сторони внесли зміни в преамбулу контракту щодо реквізитів постачальника.

До контракту сторонами підписані специфікації, у т.ч. специфікація № 6 - додаток № 6 до контракту, яка є невід`ємною частиною контракту.

Згідно специфікації № 6 від 18.12.2018 постачальник зобов`язувався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, наведену у таблиці, на загальну суму 1522474, 00 рос.руб. Специфікацією № 6 визначено, що оплата здійснюється не пізніше 60-ти календарних днів з дати поставки товару.

Специфікація № 6 від 18.12.2018 підписана директорами з боку обох сторін та скріплена печатками товариств.

Згідно видаткової накладної від 21.12.2018, підписаної сторонами на виконання контракту та специфікації № 6, постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 1522474,00 рос. руб.

Поставка та прийняття товару на загальну суму 1522474,00 рос. руб. підтверджується вантажно-митною декларацією за формою МД-2 від 21.12.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною А№414385 від 21.12.2018, інвойсом № 1110 від 21.12.2018.

Наявність заборгованості за контрактом, у т.ч. за товар на суму 1522474 грн 00 коп. підтверджується актом звірки, складеним станом на 31.07.2019 і підписаним з боку обох сторін та скріпленим печатками.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» , Республіка Білорусь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» основного боргу в сумі 1522474,00 рос. руб., що еквівалентно 569557,52 грн, який виник за контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, специфікацією № 6 від 18.12.2018 та видатковою накладною від 21.12.2018 на суму 1522474 рос. руб., було предметом судового розгляду у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача на стадії підготовчого провадження, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» (ООО «Международная торгово-логистическая компания» ), покупець за контрактом та відповідач у даній справі є резидентом Республіки Білорусь.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У додатковій угоді від 01.11.2017 до контракту, сторони дійшли згоди підсудності спорів за контрактом у Господарському суді Запорізької області.

Спірні правовідносини між сторонами врегулювані контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017 та специфікацією № 6 від 18.12.2018 до контракту.

Сторонами не надано доказів щодо розірвання чи визнання недійсним вказаного контракту на поставку № 01-11-17/ЄК від 01.11.2017.

Відповідно до п. 10.2 контракту, право, яке регулює даний договір є матеріальне право України.

Сторони керуються діючим законодавством України, в частині, що не врегульована контрактом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно специфікації № 6 від 18.12.2018, яка є невід`ємною частиною контракту, підписана та скріплена печатками з боку обох сторін, постачальник зобов`язувався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, наведену у таблиці, на загальну суму 1522474, 00 рос.руб.

Специфікацією № 6 визначено, що оплата здійснюється не пізніше 60-ти календарних днів з дати поставки товару.

Згідно видаткової накладної від 21.12.2018, підписаної сторонами на виконання контракту та специфікації № 6, постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 1522474,00 рос. руб.

Поставка та прийняття товару на загальну суму 1522474,00 рос. руб. підтверджується вантажно-митною декларацією за формою МД-2 від 21.12.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною А№414385 від 21.12.2018, інвойсом № 1110 від 21.12.2018.

Наявність заборгованості за контрактом, у т.ч. за товар за специфікацією № 6 на суму 1522474, 00 рос. руб. підтверджується актом звірки, складеним станом на 31.07.2019 і підписаним з боку обох сторін та скріпленим печатками.

Відповідачем доказів виконання зобов`язання з оплати товару у строк, передбачений специфікацією № 6, тобто до 18.02.2019, включно, суду не надано.

При цьому суд враховує, що 30.06.2019 між сторонами у справі було укладено договір про переведення боргу № 6 (надалі - договір), яким сторони підтвердили заборгованість за контрактом станом на дату укладення договору в сумі 4 186 128,95 рос. руб., та дійшли згоди що відповідач (первісний боржник) переводить на (нового боржника) борг у розмірі 3960701,00 рос. руб., а борг у розмірі 224427,95 рос. руб залишається за первісним боржником, який зобов`язується здійснити розрахунок до 25.03.2020.

Відповідно до п. 2.2 договору новий боржник зобов`язався здійснити розрахунки з позивачем у строк до 10.12.2019 у сумі 1522474 рос. руб., з обов`язковим зазначенням у призначенні платежу Оплата за масла згідно договору № 0-11-17/ЭК від 01.11.2017 .

Договір про переведення боргу укладено щодо боргу, який виник за контрактом № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, однак, станом на день подання позовної заяви у даній справі - 19.12.2019, зобов`язання нового боржника перед позивачем, згідно з п. 2.2 договору про переведення боргу, відсутні, оскільки борг не погашений до10.12.2019 і зобов`язання з оплати боргу повернулись до відповідача, в порядку п. 4.2 договору про переведення боргу.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 522 474 рос. руб. підтверджена належними доказами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, специфікацією № 6 від 18.12.2018 до контракту, яка є його невід`ємною частиною, видатковою накладною від 21.12.2018, підписаною сторонами на виконання контракту та специфікації № 6, вантажно-митною декларацією за формою МД-2 від 21.12.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною А№414385 від 21.12.2018, інвойсом № 1110 від 21.12.2018.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 522 474 рос. руб. боргу за контрактом на поставку № 01-11-17/ЄК від 01.11.2017 та специфікацією № 6 від 18.12.2018 до контракту.

При ухваленні судового рішення у даній справі, суд враховує, наступне:

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/1 2665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/1 6-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-44бцс18).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду нагадала, що відповідна правова позиція з цього приводу була викладена у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). За її змістом зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, може вносити двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Тому суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача боргу з визначенням суми у іноземній валюті - російських рублях.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» (ООО «Международная торгово-логистическая компания» , УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000, 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» , ідентифікаційний код юридичної особи 37434954 (69006, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, офіс 210) основного боргу у сумі 522474,00 рос. руб. (п`ятсот двадцять дві тисячі чотириста сімдесят чотири російські рублі 00 копійки).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Международная торгово-логистическая компания» (ООО «Международная торгово-логистическая компания» , УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000, 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» , ідентифікаційний код юридичної особи 37434954 (69006, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, офіс 210) 8543 грн 36 коп. (вісім тисяч п`ятсот сорок три гривні 36 коп.) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 17.07.2020.

Суддя А.О. Науменко