ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.07.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/200/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТР-А", вул. Тичини, буд. 43 Б, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 396 777 грн 79 к.
за участю:
Від позивача: Михнюк С.В., (довіреність № б/ н від 03.06.20)-представник
Від відповідача: не з"явилися
ВСТАНОВИВ
Приватне акціонерне товариство "Харків-Авто" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" про стягнення заборгованості в сумі 396 777 грн 79 к.
Ухвалою суду від 12.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.04.2020; встановлено відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив. Розгляд справи у зв`язку з введенням карантину неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 26.05.2020 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.
Позивач 13.04.2020 подав суду клопотання ( вх.5276/20 від 13.04.2020) у якому зазначає, що 11.03.2020 сплачено 5000грн. відповідно до платіжного доручення № 1653 від 11.03.20, та 13.03.2020 сплачено 10000грн., що підтверджується платіжним доручення №1653 від 13.03.2020.
Позивач 19.05.2020 подав суду клопотання (вх.6168/20 від 19.05.2020), у якому зазначає, що 14.05.2020 відповідачем сплачено 1000,00грн., відповідно до платіжного доручення № 1713 від 14.05.20 та 18.05.20 сплачено 1000,00грн., відповідно до платіжного доручення №1726 від 18.05.2020.
Позивач 25.05.2020 подав суду клопотання (вх.6400/20 від 25.05.2020), у якому зазначає, що 14.05.2020 відповідачем сплачено 1000,00грн., відповідно до платіжного доручення №1713 від 14.05.2020 та 18.05.2020 сплачено 1000,00грн., відповідно до платіжного доручення № 1726 від 18.05.2020.
Позивач 04.06.2020 подав суду клопотання (вх.6877/20 від 04.06.20), у якому зазначає, що відповідачем 15.05.2020 сплачено 13000,00грн.
Позивач подав суду клопотання 09.06.20 (вх.7028/20 від 09.06.2020) у якому зазначає, що 14.05.2020 відповідач сплатив 13000,00грн.
У судовому засіданні позивач надав суду заяву, у якій повідомив, що відповідач провів часткову оплату заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов"язання щодо здійснення розрахунків відповідно до умов Договору оренди №01/07/17 від 01.06.2017. Крім того за порушення відповідачем грошового зобов"язання позивачем нараховано 4220,00грн - 3% річних, 3449,06грн - інфляційних втрат, пеню у розмірі 42 342,72грн та штраф у розмірі 39236,13грн. Позовні вимоги мотивує нормами статей 525, 526, 536, 530,610, 612,625 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень які містяться у матеріалах справи. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між 01 червня 2017 року між ПАТ " ХАРКІВ-АВТО , як Орендодавцем, та ТОВ ГТР-А , як Орендарем, було укладено договір оренди № 01/07/17 (надалі-Договір).
За умовами п. 1.1. цього Договору Орендодавець (Позивач) передає, і Орендар (відповідач) приймає в користування складське приміщення Літера Д-1, площею 2 200,00 кв, м та частину асфальтованого майданчика, площею 1 000,00 кв. м, що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул. Промислова, 7, загальною площею 3 200,00кв.м, згідно Додатку Кв 3 до Договору.
Згідно я. 17.1, Договір оренди укладено строком до 31 грудні 2019 року.
Відповідно до п. 7.13 Договору, у разі припинення або розірвання даного Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, повністю сплатити всі орендні платежі та компенсувати Орендодавцеві оплачені останнім витрати за спожиті Орендарем комунальні послуги, послуг зв`язку, та супутні послуги протягом 10 календарних днів з моменту розірвання даного Договору, але не пізніше дати підписання Акта прийому-передачі, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, псування, недостачі, знищення, чи втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Згідно п. 12.6 Договору, у разі затримки повернення орендованого Майна Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50% від суми орендного платежу за відповідний місяць. Сплата штрафу не звільняє Орендаря від обов`язку оплачувати орендну плату, та компенсувати Орендодавцеві оплачені останнім витрати за комунальні послуги, та\або послуги зв`язку за увесь чає затримки повернення орендованого майна,
Відповідно до п, 4.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у п. 4.2 цього Договору, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі Майна.
У відповідності з п. 4.2 Договору, Майно повинно бути передане Орендодавцем і прийняте Орендарем за Актом приймання-передачі протягом 65 (шести десяти п`яти) календарних днів з моменту підписання даного Договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками, і є складовою частиною даного Договору визначений як Додаток № І.
Згідно п. 4.3 Договору, обчислення строку оренди починається з моменту підписання Акту приймання - передачі
Згідно п.5.1 Договору за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами в додатку №2 до Договору.
Згідно п. 2 Додатку до Договору: місячний розмір орендної плати за користування Майном з урахуванням індексації, в період з 01.07.2018 по 31,12.2019, складає на місяць 38 010,00 грн (тридцять вісім тисяч десять гривень 00 копійок), і тому числі ПДВ - 6 335,00 грн; вартість 1 кв.м оренди складського приміщення складає 15,00 грн за 1 кв.м (15,00 х 2 200,00 = 33 000,00 грн); вартість 1 кв.м оренди частини асфальтованого майданчику становить 5 01 грн за 1 кв.м (5.01 х 1 000,00 кв.м в 5 010,00 грн).
Згідно п, 5.2. Договору, орендна плата є фіксованим платежем, в який включено плату за користування Майном, земельною ділянкою (амортизаційні відрахування та витрати Орендодавця, пов`язаних із сплатою земельного податку пропорційно площі орендованого Майна), який орендар сплачує Орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно п. 5.3. Договору, обчислення орендної плати починається з дні підписання Акту прийому-перадачі.
Згідно п. 5.6. Договору, сплата орендних платежів проводиться Орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури Орендодавця, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок Орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Факт приймання-передачі орендованого майна підтверджується відповідним Актом приймання-передачі, підписаними Позивачем та Відповідачем та належним чином надавав послуги оренди та комунальні послуги, які підтверджуються актами наданих послуг:
1. послуги оренди :
- акт надання послуг № 4781 від 31.08,2019 на суму 38 010,00 грн з ПДВ (залишок боргу 34 130,00 грн);
- акт надання послуг № 5731 від 30,09.2019 на суму 38 010,00 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 6500 від 31,10.2019 на суму 38 010,00 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 7292 від 30.11..2019 на суму 38 010,00 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 8153 від 31.12.2019 на суму 38 010,00 грн з ПДВ;
2. комунальні послуги:
- акт надання послуг № 529 від 31,01.2019 на суму 3319,12 гри з ПДВ (залишок боргу 2 196,01 грн);
- акт надання послуг № 1026 від 28,02.2019 на суму 4 940,00 грн з ПДВ;
- акт наданні послуг № 1610 від 31.03.2019 на суму 3 487,90 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 2444 від 30.04.2019 на суму 2 867,64 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 2933 від 31.05.2019 на суму 2 845,15 гри з ПДВ;
- акт надання послуг № 3673 від 30.06,2019 на суму 2 747,71 гри з ПДВ;
- акт надання послуг № 4215 від 31.07.2019 на суму 2 751,91 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 4782 від 31.08.2019 на суму 2 751,91 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 5858 від 30.09,2019 на суму 2 839,87 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 6681 від 31.10.2019 на суму 2 793,19 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 7524 від 30. 11.2019 на суму 3 001.27 грн з ПДВ;
- акт надання послуг № 8154 від 31.12.2019 на суму 3 968,57грн. з ПДВ.
Сума заборгованості на час звернення до суду відповідача з орендної плати за Договором оренди за період з 21.08,2019 по 31.12,2019 складає 186 170,00 грн; заборгованість по орендній платі з 01.01.2020 по 02.03.2020 становить 78 472,26 грн; всього заборгованість Відповідача з орендної плати становить 264 642,26 грн.
Позивачем проведено нарахування штрафу, згідно п. 12.6 Договору, відповідно до якого Орендар сплачує Орендодавцю за затримку повернення орендованого Майна штраф у розмірі 50 % від суми орендного платежу за відповідний місяць, що за період з 01,01.2020 до 02.03.2020 складає 39 236,13 грн.
Крім чого, в п. 5.2.1 Договору зазначено, що до суми орендної плати не включаються витрати за спожиті Орендарем комунальні послуги, та послуги зв`язку, інші супутні послуги за погодженням Сторін. Ці витрати сплачуються Орендодавцем, але підлягають обов`язковій компенсації Орендарем Орендодавцю у повному обсязі ні підставі рахунку-фактури Орендодавця, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок Орендодавця.
Договором передбачено відшкодування Орендарем вартості спожитих комунальних послуг. Орендар провів оплату за спожиті комунальні послуги не в повному обсязі.
Таким чином при зверненні до суду сума заборгованості Відповідача з оплати комунальних платежів за Договором оренди за період з 10.02.2019 по 31.12.2019 складає 37 191,49 грн; заборгованість по комунальним платежам з 01.01,2020 по 02.03.2020 - 5 696,13 грн. Всього заборгованість Відповідача по комунальним платежам складає 42 887,62 гри.
Отже, загальна сума заборгованості Відповідача з орендної плати та з оплати комунальних платежів за Договором оренди станом на 02.03.2020 за період з 10.02.2019 по 02.03.2020 складає 307 529,88 грн .
На адресу відповідача ПРАТ ХАРКІВ-АВТО направляла претензії: 15.05,2019 №17-121, 30.09.2019 № 17-261, 3012.2019 № 17-421.
02.10.2019 від ТОВ ГТР-А позивачем було отримано по електронній пошті гарантійного листа (вих.№ 024/10/19 від 02.10.2019), у якому зазначено, що через непередбачені обставини відповідач не може виконати в термін свої зобов"язання, відповідач зобов"язався сплачувати кожного тижня 20 000,00грн. до повного виконання зобов`язнань перед ПАТ ХАРКІВ-АВТО .
Крім того, згідно п. 12.4 Договору, за не сплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до статті 62,5 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем нарахована пеня у розмірі 42342,72грн. у період з 21.08.2019 по 02.03.2020р., 3 % річних, що складають - 4 22-0000 грн. , інфляційні втрати, що складають - 3 449,06 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли орендні правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
У пункті 5.1 Договору визначено, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю платежі, визначені сторонам в додатку№2 до Договору.
З наявних у матеріалах справи Актів наданих послуг які підписані сторонами без заперечень та зауважень, вбачається, що у відповідача наявний обов`язок зі сплати орендної плати в розмірі 264642,26грн. та обов`язок з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг у розмірі 42 887,62грн.
При цьому, враховуючи що сторонами підписано Акти надання послуг, в яких узгоджено вартість спожитих відповідачем комунальних послуг, яка підлягає відшкодуванню позивачу, обов`язок з оплати вартості спожитих комунальних послуг має бути виконаний відповідачем саме протягом 3 банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів оплати орендних платежів та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг матеріали справи в повному обсязі не містять, та відповідачем в процесі розгляду справи не надано.
З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу зі сплати орендних платежів в сумі 264642,26 грн. та в частині основного боргу з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг в сумі 42887,62грн.
У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 42342,72грн за період з 21.08.2019 по 02.03.2020 та 39236,13 грн. штрафу за затримку повернення орендованого майна у розмірі 50% від суми орендованого платежу за відповідний місяць у період з 01.01.2020 по 02.03.2020 року.
За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 12.6 Договору Орендар сплачує Орендодавцю за затримку повернення орендованого Майна штраф у розмірі 50 % від суми орендного платежу за відповідний місяць, що за період з 01,01.2020 до 02.03.2020 складає 39 236,13 грн.
В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру штрафу, судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи, а відтак вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 39236,13 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 12.4 Договору, за не сплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивачем враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, та з відповідача підлягає стягненню пеня за порушення строків сплати орендних платежів у розмірі 42342,72 грн.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , постановах Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі №3-1522гс16, від 06.06.2012р. у справі №6-49цс12 та від 24.10.2011р. у справі №6-38цс11, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019р. у справі №905/600/18.
Окрім того, суд зазначає і аналогічні правові позиції викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 686/21962/15-ц, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Позивач просить стягнути з відповідача 3449,06грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2019 по лютий 2020 року та 3% річних нарахованих з 21.08.2019 по 02.03.2030 у розмірі 4220,00грн.
Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, то суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3449,06 грн. інфляційних втрат та 4220,00грн. -3% річних.
Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 3449,06 грн. інфляційних втрат та 4222,00грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували правомірність розрахунків позивача.
Факт наявності у відповідача перед позивачем 230466,44 грн. боргу з орендної плати та 23093,79 грн. боргу з відшкодування вартості спожитих послуг належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив 90000,00грн. заборгованості. Суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 90000,00грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 226766,00грн. основної заборгованості, 42342,72грн. пені, 3% річних - 4220,00грн, інфляційні втрати 3449,06грн та 39236,13грн. штрафу.
Суд закриває провадження у справі в частині стягнення 90000,00 грн. боргу..
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позов Приватного акціонерного товариства Харків-Авто вул. Надії, буд.15,смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю ГТР-А про стягнення 369777,79грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А", вул. Тичини, буд. 43 Б, м. Івано-Франківськ (код 38162243) на користь Приватного акціонерного товариства Харків-Авто вул. Надії, буд.15,смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область (код 03120457)- 226 766,00грн. основного боргу, 39236,13грн. штрафу, 42 324,72грн. пені, 3% річних у розмірі 4 220,00грн., 3449,06грн. інфляційних втрат та 5951,68грн. судового збору.
Видати наказ.
Закрити провадження в частині стягнення 90 000,00 грн. боргу.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення складено 17.07.2020.
Суддя Шкіндер П.А.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2020 |
Оприлюднено | 20.07.2020 |
Номер документу | 90438800 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Шкіндер П. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні