Рішення

від 10.07.2020 по справі 916/936/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/936/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/936/20

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905)

до відповідача Акціонерне товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (650102, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 106 222,20грн., -

Представники сторін:

від позивача: Муходінов М.Л. за довіреністю № 14/9051 від 29.10.19;

від відповідача: Чібічьян О.Р. за довіреністю № б/н від 25.10.2019р..

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 106 222,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної доставки вантажу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2020р. провадження по справі №916/936/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечує частково, у сумі 37 575,20 коп. з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 06.05.2020р. та у поясненнях до відзиву на позов, що надійшли до суду 03.06.2020р.

При пцьому в обгрунтування своїх заперечень відповідач посилаючись на те, що встановлений ст.116 Статуту залізниць України штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин) - 10%, на три доби (більше ніж на 72 години) - 20% і на чотири доби (більше ніж на 96 годин) - 30%.

При цьому, фактично термін доставки вантажу починається з 24-ї години - дати приймання вантажу до перевезення, до- дати повідомлення вантажоодержувача.

Відповідач вважає, що у розрахунках позивача, в деяких випадках, необґрунтовано завищено відсотки суми штрафу за прострочення доставки.

Зокрема, по накладній №46318135 для 30 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 25.11.2019р. до 02.12.2019р. о 17-50 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 08-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км- 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 66 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 216 780 грн х0,1 = 21 678 грн, а не 43 356 грн як на тому наполягає позивач.

По накладній №46318133 для 20 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 25.11.2019р. до 02.12.2019р. о 17-50 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 08-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 66 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 144 520 грн х 0,1 = 14 452 грн, а не 28 904грн. як на тому наполягає позивач.

По накладній №463182599 для 2 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 25.11.2019р. до 02.12.2019р. о 17-50 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 08-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 56 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 14 452 грн х 0,1 = 1 445,20 грн, а не 2 890,40 як на тому наполягає позивач.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що сума штрафу, що підлягає стягненню з АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за несвоєчасну доставку вантажів становить 68 647грн.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач розрахував термін доставки для маршрутів, але фактично перевезення здйснювалося груповими відправками, адже, згідно з розділом 2 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, перевезення вантажів здійснюється вагонними, груповими та маршрутними відправками. При цьому, вагонна відправка - партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої потрібно надання окремого вагона; групова відправка- партія вантажу за однією накладною, для перевезння якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту; маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту.

Відповідач зазначив, що згідно Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., перевезння вантажів маршрутами відправника здійснюється згідно з планами перевезень, якими передбачається максимальна концентрація вантажопотоків з метою раціонального використання технічних засобів відправників, одержувачів, залізниць. У п.4 цих Правил встановлено, що маса та довжина маршрутів установлюються в залежності від їх призначення відповідно до плану формування поїздів. Залізниця повідомляє відправників про встановлені норми маси та довжини маршрутів. Відправник узгоджує з одержувачем можливість приймання ним маршрутів у встановленій кількості вагонів.

Відповідно до п.2 Порядку направлення вагонопотоків та організації їх у вантажні поїзди на залізницях України на 2018-2019 роки, затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 18.12.2018р. №765/Ц, вантажні поїзди класифікуються на умовах формування на відправницькі маршрути, організовані з місць навантаження, при цьому відправницьким маршрутом не визнається маршрут, у складі якого менше 50 вагонів.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною, не менше як у 50 вагонів, завантажених на одній станції відправлення на одну станцію призначення, і терміни доставки вантажу у таких відправках обчислюються виходячи з однієї доби на кожні повні та неповні 320 км.

Також відповідач зазначив, що залізнична накладна заповнюється відповідно до вимог Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.) та графи 63,64,65, 66 накладних заповнюються згідно з додатком 3 до цих Правил. У наданих позивачем до суду накладних відмітки у цих пунктах відсутні.

Крім того, відповідач вважає, що між вантаждовідправником, вантажоодержувачем та АТ «Укрзалізниця» повинен був бути укладений шляхом приєднання договір про перевезення на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів, відповідно до умов якого Залізниця зобов`язувалася надати послуги з організації перевезення маршрутами за розкладом руху вантажних поїздів на особливих умовах з погодженим скороченим терміном доставки вантажів.

Крім того, 06.05.2020р. до суду від відповідача надійшла заява про зменшення штрафних санкцій. У відповідному клопотанні, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50% до розміру 34 323,50грн. посилаючись на те, що відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, як вказує відповідач, матеріали справи не містять доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вказує позивач 25.11.2019р. та 27.11.2019р. ним на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (станція Чорноморська Одеської залізниці) за залізничними накладними №№46378642, 46318135, 46318143, 46318259 були відправлені вагони в вантажем - концентратом залізорудним.

У графі №20 накладних зазначено, що вантаж відправляється маршрутною відправкою, про що в графі №29 зроблено відмітка про маршрутну відправку.

Позивач зазначив, що під час здійснення вказаних перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.

Зокрема, з урахуванням ст.41 Статуту залізниць України та п.п.2.1, 2.4 Правил, вагони з концентратом залізорудним за залізничною накладною № 46378642 повинні були бути доставлені одержувачеві в строк до 30.11.2019 р. включно, а за залізничними накладними №№ 46318135, 46318143, 46318259 в строк до 28.11.2019 р. включно.

Але, фактично за залізничною накладною № 46378642 вантаж був доставлений 03.12.2019 р., а за залізничними накладними №№ 46318135, 46318143, 46318259 - 02.12.2019 р., про що свідчить календарний штемпель видачі вантажу в графі № 52 залізничних накладних.

Позивач зазначив, що згідно ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької цільності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Керуючись положеннями зазначеної норми законодавства, позивач здійснив розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажу за залізничними накладними №№46378642, 46318135, 46318143, 46318259, розмір якого склав 106 222,20грн.

Позивач також зазначив, що в залізничних накладних №№№№46378642, 46318135, 46318143, 46318259 одержувачем вантажу - ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» , на підставі ст.ст.130,133 Статуту залізниць України та п.2 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., було зроблено переуступні написи та право на пред`явлення залізниці претензії та позову з приводу несвоєчасної доставки вантажу було передано ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» .

Також, позивач звернув увагу на те, що у графі №20 накладних зазначено, що вантаж відправляється маршрутною відправкою, та у графі №29 зроблена відмітка про маршрутну відравку. Відповідно до п.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням у термін - 1 доба на кожні повні та неповні 320 км. Термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Згідно п.2.4 Правил терміни доставки вантажів збільшуються на одну добу на операції, повязані з відправленням і прибуттям вантажу.

На підтвердження того, що вагони фактично відправлялися маршрутною відправкою та прямували на адресу одержувача, позивач зазначив, що вагони направлялись на одну і ту ж станцію та на адресу одного одержувача; вагони відпрвлялись та прибули одночасно, що підтверджується відміткою у графі №55.

Позивач вважає, що те, що на маршрут №13 було оформлено три залізничні накладні пояснюється тим, що перевезення вантажу відбувалося у вагонах різних власників, які є платниками за перевезення, про що зазначено у графі №13 накладних. При заповненні електронного варіанту залізничної накладної, а саме графи №13, не має можливості зазначити всіх платників (власників вагонів) в одну графу, та у графі №14 є можливість зазначити код лише одного платника (власника вагонів). У зв`язку з цим, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що маршрут з 52 вагонів, який відправляється за декількома перевізними документами, не можна відносити до маршрутної відправки.

Крім того, позивач зазначив, що графи №№63 та 64 у накладних заповнюються залізницею, а не відправником, у зв`язку з чим позивачу невідомо з яких причин вони не були заповнені. Графи №№ 65 та 66 у даному випадку не повинні заповнюватися, адже, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., графа №65 заповнюється лише у випадку розпилення відправницького маршруту, а графа №66 не має відношення до маршрутної відправки.

За таких обставин, виходячи з відстані перевезення вантажу, яка зазначена у графі №30 накладних (483 км) та з урахуванням того, що перевезення вантажу здійснювалося маршрутними відправками, позивач вважає, що нормативний час доставки за вказаними накладними складатиме 2 доби (одна доба за повні 320 км та одна доба за неповні 320 км) та додатково одна доба на оперції, повязані з відправленням і прибуттям вантажу. Всього 3 доби.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 106 222,20грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Розглянув матеріали справи, виходячи з пояснень представників сторін, судом встановлено, що 25.11.2019р. та 27.11.2019р. ним на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (станція Чорноморська Одеської залізниці) за залізничними накладними №№46378642, 46318135, 46318143, 46318259 були відправлені вагони в вантажем - концентратом залізорудним.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство Про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт» , Закону України «Про залізничний транспорт» , Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування… є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

У ст. 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Згідно з п.22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Як зазначив позивач у справі, під час здійснення перевезень залізничними накладними №№46378642, 46318135, 46318143, 46318259 відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу,затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.

Зокрема, за даними позивача, з урахуванням ст.41 Статуту залізниць України та п.п.2.1, 2.4 Правил, вагони з концентратом залізорудним за залізничною накладною № 46378642 повинні були бути доставлені одержувачеві в строк до 30.11.2019 р. включно, а за залізничними накладними №№ 46318135, 46318143, 46318259 в строк до 28.11.2019 р. включно.

Але, фактично за залізничною накладною № 46378642 вантаж був доставлений 03.12.2019 р., а за залізничними накладними №№ 46318135, 46318143, 46318259 - 02.12.2019 р., про що свідчить календарний штемпель видачі вантажу в графі № 52 залізничних накладних.

Згідно ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької цільності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Позивач здійснив розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажу за залізничними накладними №№ 46378642, 46318135, 46318143, 46318259 з рахуванням того, що вантаж відправляється маршрутною відправкою, а також з урахуванням положень п.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, відповідно до якого у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням у термін - 1 доба на кожні повні та неповні 320 км.

Але, з такою позицією позивача погодитися не можна, адже, згідно з розділом 2 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, перевезення вантажів здійснюється вагонними, груповими та маршрутними відправками. При цьому, вагонна відправка - партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої потрібно надання окремого вагона; групова відправка- партія вантажу за однією накладною, для перевезння якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту; маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту.

Згідно Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., перевезення вантажів маршрутами відправника здійснюється згідно з планами перевезень, якими передбачається максимальна концентрація вантажопотоків з метою раціонального використання технічних засобів відправників, одержувачів, залізниць. У п.4 цих Правил встановлено, що маса та довжина маршрутів установлюються в залежності від їх призначення відповідно до плану формування поїздів. Залізниця повідомляє відправників про встановлені норми маси та довжини маршрутів. Відправник узгоджує з одержувачем можливість приймання ним маршрутів у встановленій кількості вагонів.

Відповідно до п.2 Порядку направлення вагонопотоків та організації їх у вантажні поїзди на залізницях України на 2018-2019 роки, затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 18.12.2018р. №765/Ц, вантажні поїзди класифікуються на умовах формування на відправницькі маршрути, організовані з місць навантаження. При цьому, відповідно до п.2.4.8 Порядку відправницьким маршрутом не визнається маршрут, у складі якого менше 50 вагонів.

З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку про те, що маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною, не менше як у 50 вагонів, завантажених на одній станції відправлення на одну станцію призначення, і терміни доставки вантажу у таких відправках обчислюються виходячи з однієї доби на кожні повні та неповні 320 км.

Отже, враховуючи матеріали справи та оформлення залізничних накладних №№ 46318135, 46318143, 46318259 відсутні підстави вважати, що зазначені вантажі було відправлено маршрутною відправкою.

Враховуючи викладене, суд погоджується з наданим відповідачем розрахунком суми штрафу, який підлягає стягненню з АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» штраф за несвоєчасну доставку вантажів, розмір якого становить 68 647грн.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що на сторінці htth://uz-cargo.com/contractprojects/html АТ «Укрзалізниця» оприлюднено Договір про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів, який регулює питання щодо надання Залізницею послуг з організації перевезення вантажів за погодженими сторонами розкладами руху вантажних маршрутних поїздів на особливих умовах з погодженим скороченим терміном доставки вантажів за одним маршрутом та визначенням приоритетними: замовлень на перевезення вантажів, планів перевезень вантажів маршрутами.

Наданий позивачем в якості доказів здійснення відправлення концентрату залізорудного саме маршрутною відповідачкою договір про експлуатацію залізничної колії ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 02.06.2014р. судом до уваги не приймається оскільки відповідно по п. 19 відповідного договору, термін його дії 5 років з моменту його підписання тобто до 02.06.2019р., додатковою угодою №6 від 10.12.2019р. термін дії договору було продовжено до 31.03.2020р, в той же час відповідне відправлення було здійснено 25.11.2019р. та 27.11.2019р. тобто в період закінчення дії договору та до укладення додаткової угоди №6.

Отже, наведене вище свідчить про відсутність на момент відправлення залізничними накладними №№ 46378642, 46318135, 46318143, 46318259 концентрату залізорудного укладеного та діючого Договору.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» підлягають частковому задоволенню у сумі 68 647грн.

Щодо клопотання відповідача у справі про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, у зв`язку із відсутністю доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

За приписами положень ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, штрафні санкції застосовуються до учасника господарських відносин як міра відповідальності за допущене ним порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дійсно, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення розміру санкцій є правом, а не обов`язком суду. Крім того, саме по собі посилання на ненадання позивачем доказів наявності спричинених йому збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, не є підставою для зменшення штрафних санкцій, адже, судом має бути надано оцінку іншим обставинам, які можуть мати наслідком зменшення штрафних санкцій, як то ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідачем жодного обґрунтування або доказу на підтвердження наявності таких обставин, до матеріалів справи не надано.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, відсутні підстави для зменшення штрафних санкцій судом.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) до Акціонерне товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (650102, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерне товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (650102, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) штраф в сумі 68 647 (шістдесят вісім тисяч шістсот сорок сім)грн. та судовий збір в розмірі 1 358 (одна тисяча триста п`ятдесят вісім )грн. 44коп.

3. В решіт позовних вимог відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) на 17.07.2020 р. о 10 год. 00 хв. Засідання суду відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області (м. Одеса, пр. Шевченка, 29), зал судових засідань № 2, 1-й поверх, тел.(0482)307-952.

5. Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» судових витрат до 16.07.2020 р. включно.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.4 розділу Х ,,Прикінцеві положення» чинного ГПК України строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на час дії карантину, введеного для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст складено 15 липня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна