Рішення

від 02.07.2020 по справі 917/1315/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 Справа №917/1315/19

м. Полтава

за позовною заявою Виконувача обов`язків керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135

до Приватного підприємства "Полтаваінвестсервіс", вул. Автобазівська, буд. 2/9, кімната 218, м. Полтава, 36008

про стягнення 69214,28 грн. заборгованості

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Учасники справи:

згідно протоколу судового засідання

Обставини справи: 30.07.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Полтаваінвестсервіс" про стягнення 69214,28 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 12.09.2019р. зупинено провадження у справі №917/1315/19 за позовом Виконувача обов`язків керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Полтаваінвестсервіс" про стягнення 69214,28 грн. до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №926/16/19.

19.08.2019р. відповідачем було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.06.2020р. поновлено провадження у справі №917/1315/19 та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

Також, відповідачем було подано клопотання (вхід. №8755 від 19.08.2019р.) про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/10810/19. Зокрема, відповідач зазначає, що предметом позову у справі №640/10810/19 є положення нормативно-правового акту, на які посилається позивач, та, зважаючи на те, що заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що положення цього акту є протиправними, є необхідність зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішення у справі №640/10810/19.

24.06.2020р. від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вхід. №6612 від 24.06.2020р.).

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/10810/19 відмовляє в його задоволенні виходячи з наступного.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020р. у справі №640/10810/19 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та не чинними окремих положень Постанови КМ України від 27.06.2007 р. №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" - відмовлено повністю. Відомості про оскарження вказаного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначена дата набрання рішенням законної сили - 03.03.2020р.

Отже, підстави для зупинення провадження у справі №917/1315/19 відсутні.

01.07.2020р. до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №6840), в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, та вважає, що Розрахунок плати за проїзд №531 від 30.09.2018р. складений з порушенням вимог чинного законодавства та позов не підлягає задоволенню.

Представник позивача надав супровідний лист з додатками згідно переліку (вхід. №6938).

Представник відповідача в засідання суду не з`явився. Ухвала суду про відкладення розгляду справи, отримана відповідачем 23.06.2020р., про що свідчить повідомлення про вручення відповідної ухвали.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи по суті, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30.09.2018р. при проведенні рейдової перевірки на а/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка км 716+405 уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області здійснено заходи державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ 6501А8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом МАЗ 856103-010, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві користування ПП Полтаваінвестсервіс , складено акт №0022765 від 30.09.2018р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. В акті зафіксовано, що на автодорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка км 716+405 автомобіль марки МАЗ 6501А8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом МАЗ 856103-010, реєстраційний номер НОМЕР_3 перевищив нормативно допустиму масу. А саме: нормативно допустима - 40 тонн, фактична - 58100 кг, тобто перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу складає 18100 кг. Також допущено перевищення вагових обмежень на здвоєні вісі - замість допустимих 16 тонн (+-2% похибки) навантаження становило 23100 кг та 17380 кг, відповідно на 7100 кг та 1380 кг. Вказане підтверджується чеком про зважування транспортного засобу від 30.09.2018р.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.09.2018 р. та здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за № 531 від 30.09.2018р. відповідно до затвердженої формули.

На підставі вказаної формули, посадовою особою Управління складено розрахунок № 531 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого розмір плати за проїзд склав 2089,25 Євро.

Вказаний розмір плати за проїзд розраховано наступним чином.

Відстань перевезення - 305 км (с. Лазірки Полтавська обл. -м. Кропивницький).

Загальна маса автомобіля складає 58100 кг.

Параметри на які нараховується плата за проїзд: 58,10 - 40 (допустимі) = 18.10 тонн

Перевищення параметрів від нормативу, %: 18.10/40* 100=45,25. Відповідно до ставок великовагових транспортних засобів (за загальну масу) при вазі від 52 до 60 тонн = 0.27 євро.

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км:0,27.

Навантаження на здвоєну вісь: 23,10 тонн

Параметри, на які нараховується плата за проїзд: 23.1 - 16 (допустимі) = 7.1 тонн

Перевищення параметрів від нормативу, %: 7.1/16* 100=44,37. Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень:

- від 10 до 20 відсотків включно = 0.27 євро/км

- понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків: = 0.15 євро/км

Тобто: (44,37- 20) / 5 * 0.15 = 0,73 0,27+0,73= 1

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км: 1 євро/км

Навантаження на здвоєну вісь: 17.38 тонн

Параметри на які нараховується плата за проїзд: 17.38 - 16 (допустимі) = 1.38 тонн

Перевищення параметрів від нормативу, %: 1.38/16* 100 = 8.62 Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень: від 5 до 10 відсотків включно = 0.1 євро/км

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км: 0. 1 євро/км

Коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового параметру більше ніж 40% - К = 5) Таким чином, П = (0,27 + 1 + 0,1) * 305 * 5 = 2089,25.

Всього до сплати: 2089,25 Євро.

Не погоджуючись із матеріалами, складеними за результатами габаритно-вагового контролю від 30.09.2018р., ПП Полтаваінвестсервіс оскаржено в судовому порядку розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 531 від 30.09.2018 та постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 059881 від 19.11.2018.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 440/4359/18 (з урахуванням ухвали від 12.02.2019 у справі № 440/4359/18 про виправлення описки в судовому рішенні) в задоволенні адміністративного позову ПП Полтаваінвестсервіс до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 440/4359/18. У рішенні від 06.02,2019, зокрема, зазначено, що розрахунок плати за проїзд від 30.09.2018 на суму 2089,25 євро є правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Згідно з даними офіційного сайту Національного банку України курс гривні, встановлений Національним банком України на день проведення розрахунку (30.09.2018) до 100 євро становив 3312,8775 гривень.

На підставі викладеного, встановлена в судовому рішенні плата у розмірі 2 089,25 Євро становить 69 214,28 грн.

Згідно пункту 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Листом від 11.10.2018 за № 27-1-03/4465 на адресу відповідача направлено копії: акту № 0022765 від 30.09.2018 про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів; розрахунку № 531 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування; довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.09.2018.

Зазначеним листом ПП Полтаваінвестсервіс повідомлено про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу, про що повідомити управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Однак, в порушення вимог п. 31 1 Порядку № 879, ПП Полтаваінвестсервіс не здійснено оплату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 2089,25 євро, що еквівалентно 69 214 грн. 28 коп. та не поінформовано Управління у передбачений законодавством термін.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, а Укртрансбезпекою України, як контролюючим органом, на якого покладено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, до теперішнього часу не здійснюється заходів щодо стягнення нарахованої відповідачу плати, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі №822/1169/17 від 19.07.2018.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших нормативно-правових актів. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №422 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п. 4 Положення одним з основних завдань Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Також, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати та вживає заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю ( пп.2, 15, 27 п. 5 Положення).

Отже, виходячи з наведеного, Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки па транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Кіровогорадській області.

Разом із тим, Управління Укртрансбезпеки у Кіровогорадської області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1378-р Питання Державної служби з безпеки на транспорті забезпечено можливість Укртрансбезпеці здійснювати функції і повноваження, покладені на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрасінспекцію).

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567) визначено, що усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України підлягають державному контролю. Згідно з п. 3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція та її територіальні органи.

Отже, Укртрансбезпека здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

Судом встановлено, що несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, метою якої є забезпечення відновлення і розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень.

В даному випадку відповідач уникнув виконання обов`язку щодо внесення плати та в добровільному порядку не сплатив плату за проїзд, нараховану йому органом контролю у відповідності до вищезазначених вимог законодавства.

Наведений факт підтверджуються листом Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області від 09.04.2019.

Незважаючи на вказане, Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України не вжито, що свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом своїх повноважень та підтверджується листом управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Доцільність пред`явлення позову прокурором в даному випадку обумовлена актуальністю питань збереження автомобільних доріг від руйнування, забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наповнення дохідної частини бюджету, оскільки дані дії відповідача завдають збитків державному бюджету України, порушують економічні інтереси держави, ускладнюють належну реалізацію функцій держави щодо забезпечення державної політики у сфері охорони безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи викладене та те, що факт несплати коштів тягне за собою ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, Кіровоградська місцева прокуратура звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно направлення на рейдову перевірку №004932 від 28.08.2018 р. в період з 29.09.2018 р. по 01.10.2018 р. для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на а/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка км 716+405 та графіку щоденної (цілодобової) роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Кіровоградській області на вересень 2018 р. уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області здійснено заходи державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 р.

У відповідності до пп. 4,11 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2018 в рамках проведення рейдової перевірки транспортних засобів на а/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка км 716+405 проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ 6501А8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом МАЗ 856103-010, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві користування ПП Полтаваінвестсервіс .

За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (чек від 30.09.2018) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було встановлено, нормативно допустима маса транспортного засобу - 40 тонн, фактична - 58100 кг, тобто перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу складає 18100 кг. Також допущено перевищення вагових обмежень на здвоєні вісі - замість допустимих 16 тонн (+-2% похибки).

Відповідно до п.п. 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і звужувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

В матеріалах справи міститься свідоцтво №34-00/2153 від 27.06.2018р. про повірку робочого засобу, згідно якого остання повірка ваг здійснена 27.06.2018 р. і була чинною станом на 30.09.2018 р. та сертифікат затвердження типу вимірювальної техніки.

Враховуючи викладене, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить відповідачу, здійснювався технічними засобами, що мають відповідний сертифікат та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки і був придатним для використання.

Водій ОСОБА_1 в акті від 30.09.2018р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 095384 будь-яких застережень та заперечень щодо процедури зважування, місця зважування, надання чи ненадання документів для ознайомлення, не зазначив.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що працівниками Укртрансбезпеки було зафіксовано перевищення вищевказаним транспортним засобом, нормативних вагових параметрів, а саме перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу складає 18100 кг. Також допущено перевищення вагових обмежень на здвоєні вісі - замість допустимих 16 тонн (+-2% похибки)..

Вказане порушення зафіксоване в акті № 0022765 від 30.09.2018 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акті від 30.09.2018р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №095384.

Також за результатами зважування транспортного засобу марки МАЗ 6501А8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом МАЗ 856103-010, реєстраційний номер НОМЕР_3 співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області складено довідку №0018171 від 30.09.2018 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю та здійснено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0022765 від 30.09.2018р.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992 (далі - Наказ №1007/1207), зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пункту 30 Порядку № 879:

П= (Рзм + Рнв +Рг) х В х К, де

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;

В - відстань перевезення, км.

Пунктом 31 Порядку № 879 визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру (К):

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0022765 від 30.09.2018р. виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

Відстань перевезення - 305 км (с. Лазірки Полтавська обл. -м. Кропивницький).

Загальна маса автомобіля складає 58100 кг.

Параметри на які нараховується плата за проїзд: 58,10 - 40 (допустимі) = 18.10 тонн

Перевищення параметрів від нормативу, %: 18.10/40* 100=45,25. Відповідно до ставок великовагових транспортних засобів (за загальну масу) при вазі від 52 до 60 тонн = 0.27 євро.

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км:0,27.

Навантаження на здвоєну вісь: 23,10 тонн

Параметри, на які нараховується плата за проїзд: 23.1 - 16 (допустимі) = 7.1 тонн

Перевищення параметрів від нормативу, %: 7.1/16* 100=44,37. Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень:

- від 10 до 20 відсотків включно = 0.27 євро/км

- понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків: = 0.15 євро/км

Тобто: (44,37- 20) / 5 * 0.15 = 0,73 0,27+0,73= 1

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км: 1 євро/км

Навантаження на здвоєну вісь: 17.38 тонн

Параметри на які нараховується плата за проїзд: 17.38 - 16 (допустимі) = 1.38 тонн

Перевищення параметрів від нормативу, %: 1.38/16* 100 = 8.62 Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень: від 5 до 10 відсотків включно = 0.1 євро/км

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км: 0. 1 євро/км

Коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового параметру більше ніж 40% - К = 5) Таким чином, П = (0,27 + 1 + 0,1) * 305 * 5 = 2089,25.

Всього до сплати: 2089,25 Євро.

Крім того, суд встановив, що ПП Полтаваінвестсервіс оскаржено в судовому порядку розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 531 від 30.09.2018 та постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 059881 від 19.11.2018.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 440/4359/18 (з урахуванням ухвали від 12.02.2019 у справі № 440/4359/18 про виправлення описки в судовому рішенні) в задоволенні адміністративного позову ПП Полтаваінвестсервіс до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 440/4359/18. У рішенні від 06.02,2019, зокрема, зазначено, що розрахунок плати за проїзд від 30.09.2018 на суму 2089,25 євро є правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листом від 11.10.2018 за № 27-1-03/4465 на адресу відповідача направлено копії: акту № 0022765 від 30.09.2018 про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів; розрахунку № 531 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування; довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.09.2018.

Зазначеним листом ПП Полтаваінвестсервіс повідомлено про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу, про що повідомити управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Однак, в порушення вимог п. 31 1 Порядку № 879, ПП Полтаваінвестсервіс не здійснено оплату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 2089,25 євро, що еквівалентно 69 214 грн. 28 коп. та не поінформовано Управління у передбачений законодавством термін.

Пунктом 37 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 06.06.2018 по справі № 820/1203/17 вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. При цьому, справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Приймаючи до уваги наведене, суд констатує, що у даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв`язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, підтверджені належними та допустимими доказами, на підставі яких встановлено обставини, які входять до предмету доказування.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає, що вони не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 227, 228, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні клопотання відповідача (вхід. №8755 від 19.08.2019р.) про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/10810/19 - відмовити.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства Полтаваінвестсервіс (вул. Автобазівська, буд. 2/9, кімната 218, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 35026284) на користь Державного бюджету України (отримувач УК у м. Кропивницькому, р/р №31210216011002, код ЄДРПОУ 38037409, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22160100, код банку (МФО) 899998) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 69 214 грн. 14 коп.

4. Стягнути з Приватного підприємства Полтаваінвестсервіс (вул. Автобазівська, буд. 2/9, кімната 218, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 35026284) на користь Прокуратури Кіровоградської області судовий збір у сумі 1921 грн. (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, МФО 820172, р/р 35215073004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256,257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Паламарчук