Рішення

від 16.07.2020 по справі 921/211/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/211/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Панчук М.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, м. Вишневе, Києво-Святошиинський район, Київська область, 08132)

до відповідача Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (вул. Акімова, буд. 26, м. Кременець, Тернопільська область, 47002)

про стягнення 2067,91 грн - 3% річних.

За участю від:

позивача - не з`явився

відповідача - Панчук С.М.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" про стягнення 77066,91 грн заборгованості, з яких: 74999 грн - основного боргу; 2067,91 грн - 3% річних.

Свої вимоги позивач мотивував неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №150319 від 15.03.2019, а саме щодо оплати за отриманий товар - дріт (катанку).

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 справу №921/211/20 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Разом з цим, з 12 березня по 24 квітня 2020 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020, на усій території України установлено карантин.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку з наведеним, з метою вжиття заходів з мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів судів та органів системи правосуддя, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", рекомендації Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020, розпорядження заступника голови Господарського суду Тернопільської області №7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" та рішення від 16.03.2020 оперативного штабу для координації дій щодо недопущення занесення і поширення на території Тернопільської міської територіальної громади випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай), враховуючи поважність причин, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, ухвалою від 26.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/211/20 за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу в строк до 22.04.2020 подати відзив на позовну заяву.

Окремим п. 3 ухвали від 26.03.2020 судом зазначено, що про дату, час та місце проведення судового засідання додатково буде повідомлено сторін.

Ухвалою суду від 22.06.2020 судове засідання по розгляду справи №921/211/20 з повідомленням сторін призначено на 16.07.2020.

Після цього, 06.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" надійшли:

- заява №01/07-2020 від 01.07.2020 (вх. №4290 від 06.07.2020) про зменшення позовних вимог. У вказаній заяві позивач, посилаючись на оплату відповідачем 01.04.2020 - 10000 грн, 06.05.2020 - 10000 грн, 03.06.2020 - 10000 грн (разом 30000 грн), просив суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з останнього 44999 грн - основного боргу та 2067,91 грн - 3% річних. На підтвердження здійснення ДП "Кременецьке лісове господарство" вказаних проплат, ТОВ "Вартіс" додано до заяви копії виписок банку АТ Альфа-банк з руху коштів по рахунку позивача.

- заява №01/07-2020-2 від 01.07.2020 (вх. №4291 від 06.07.2020) про розгляд справи без участі представника позивача.

В подальшому, 15.07.2020 від позивача надійшли:

- заява №08/07-2020 від 08.07.2020 (вх. №4563) про зменшення позовних вимог, у якій ТОВ "Вартіс" зазначено про сплату ДП "Кременецьке лісове господарство" 03.07.2020 - 5000 грн, 07.07.2020 - 39999 грн, підтвердженням чого являються копії виписок банку АТ Альфа-банк з руху конштів по рахунку позивача. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача 2067,91 грн - 3% річних;

- заява №08/07-2020-2 від 08.07.2020 (вх. №4564 від 15.07.2020) про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 16.07.2020 представник позивача не з`явився. Як вже зазначалось, в матеріалах справи містяться заяви від 01.07.2020 та від 08.07.2020 ТОВ "Вартіс" про розгляд справи без участі представника позивача.

Повноважним представником відповідача в судовому засіданні 16.07.2020 не наведено заперечень щодо заявлених до стягнення 3% річних та правильності їх нарахування.

ДП "Кременецьке лісове господарство" у встановлений в ухвалі від 26.03.2020 (про відкриття провадження у справі) строк відзиву на позов не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

З приводу поданих позивачем заяв про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищенаведене, заявлені у даній справі вимоги, суть заяв ТОВ "Вартіс" від 01.07.2020 та від 08.07.2020 про зменшення позовних вимог, суд приймає їх до розгляду та подальший розгляд справи №921/211/20 здійснюється з їх врахуванням.

З приводу цього судом постановлено протокольну ухвалу від 16.07.2020.

А тому, предметом спору у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" до Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" про стягнення 2067,91 грн - 3% річних.

Судом також враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N102XE16D8113684A2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового процесу, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (постачальником) та Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" (покупцем) 15.03.2019 укладено договір поставки №150319, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язався на протязі двох днів по заявці замовника у січні - грудні 2019 поставити покупцю дріт (катанку) 6,5 мм Код СРУ ДК 021:2015 - 44310000-6 Вироби з дроту у кількості та за цінами, що зазначені в специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`яззався прийняти і оплатити такий товар на умовах, визначених цим договором.

Сума цього договору з урахуванням ПДВ становить 99999 грн (п. 3.1 договору).

Згідно п. 4.1 правочину розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання покупцеві.

У п. 4.2 договору обумовлено, що покупець здійснює оплату товару постачальнику протягом 10 банківських днів після отримання товару на підставі виставлених видаткових накладаних.

Розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок власних коштів (п. 4.3 правочину).

Відповідно п. 5.4 договору датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки (призначення), що підтверджується відповідними документами (видатковими накладними).

Згідно п. 6.1.1 покупець зобов`язаний своєчасно, в термін обумовлений в цьому договорі та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Постачальник зобов`язаний своєчасно забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1).

Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019.

На виконання умов даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (постачальником) згідно товарно-транспортної накладної № ВР0022047 від 16.05.2019 та видаткової накладної №15676 від 16.05.2019 передано Державному підприємству "Кременецьке лісове господарство" (покупцю) товар - дріт (катанка) 6,5 мм, кількістю 5т, загальною вартістю 99999 грн з ПДВ.

Приймання - передача товару по вказаних накладних посвідчується зробленими на них відмітками та печатками сторін за договором та по справі.

Матеріали справи також містять копію довіреності довіреності №32 від 13.05.2019, якою Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" уповноважено свого директора Іванюка О.М. на отримання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс".

Матеріали справи містять копію банківської виписки АТ Альфа-Банк по рахунку позивача, яка вказує про перерахування відповідачем 02.07.2019 коштів в сумі 5000 грн, в якості проплати за отриманий товар.

10.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №10/18/1 від 10.10.2019 з проханням сплати боргу в сумі 94999 грн.

Після цього, ДП "Кременецьке лісове господарство" перераховано на рахунок ТОВ "Вартіс" 22.10.2019 кошти в сумі 10000 грн та 15.01.2020 кошти в сумі 10000 грн, в якості оплати за отриманий товар (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).

Загальна сума сплачених відповідачем коштів у період з 02.07.2019 по 15.01.2020 склала 25000 грн.

Несплата решти коштів в сумі 74999 грн мала наслідком звернення позивача даним позовом до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення з відповідача 74999 грн - боргу та 2067,91 грн - 3% річних.

Після відкриття провадження у справі ДП "Кременецьке лісове господарство" сплачено суму основного боргу, а саме: 01.04.2020 - 10000 грн; 06.05.2020 - 10000 грн; 03.06.2020 - 10000 грн; 03.07.2020 - 5000 грн; 07.07.2020 - 39999 грн. Всього разом 74999 грн.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Отримання товару за договором №150319 від 15.03.2019 на загальну суму 99999 грн підтверджується вищезгаданими первинними документами - копіями товарно-транспортної та видаткової накладної, що містяться в матеріалах справи.

Проведення відповідачем часткового розрахунку у розмірі 25000 грн (до звернення з позовом до суду) та сплати решти 74999 грн (після відкриття провадження у справі) теж вказує на визнання ним факту одержання товару.

Перерахування відповідачем коштів на загальну суму 74999 грн у період з 01.04.2020 по 07.07.2020, мало наслідком зменшення позивачем позовних вимог, які прийнято судом до розгляду.

Однак, у зв`язку з порушенням термінів виконання грошового зобов`язання, в порядку ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 2067,91 грн - 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст .611 ЦК України).

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України розрахунок по оплаті за отриманий товар відповідач провів з порушенням термінів, обумовлених договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищим господарським судом України у постанові пленуму Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань , а саме у п. 1.12. роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Зважаючи на наведене, приписи згаданих норм закону, визначені договором терміни виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті за отриманий товар, вказані в розрахунку позивача суми зобов`язання, період нарахування, судом здійснено перерахунок суми 3% річних, заявленої до стягнення.

Згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, сум на які здійснювалось нарахування, встановлено, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 2066,70 грн (проведений судом розрахунок в матеріалах справи).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення із Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" 2066,70 грн - 3% річних.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1,21 грн - 3% річних є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у справі слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» вказано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", згідно зі ст. 7 якого становить 2102 грн.

Частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначає, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вже зазначалось, предметом позову у справі №921/211/20 була вимога майнового характеру про стягнення 74999 грн - боргу, 2067,91 - 3% річних, за звернення з якою до суду сплаті підлягав судовий збір у мінімальному розмірі - 2102 грн.

Після звернення позивача до суду із заявами №01/07-2020 від 01.07.2020 та №08/07-2020 від 08.07.2020 про зменшення позовних вимог, прийнятих судом до розгляду 16.07.2020, предмет позову складали вимоги позивача про стягнення з відповідача 2067,91 грн - 3% річних.

Таким чином, розгляд судом решти вимог, ціна яких складає 2067,91 грн підлягає оплаті мінімальним розміром судового збору в сумі 2102 грн.

В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (вул. Акімова, буд. 26, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00011535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, м. Вишневе, Києво-Святошиинський район, Київська область, ідентифікаційний код 34350636) 2066 (дві тисячі шістдесят шість) грн 70 коп. - 3% річних, 2100 (дві тисячі сто) грн 77 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України, з врахуванням п.4Прикінцевих положень ГПК України.

Повне рішення складено 17.07.2020.

Суддя І.П. Шумський