Рішення

від 15.07.2020 по справі 922/1153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1153/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу (33001, м.Рівне, вул.Чернишова,8) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" (61000, м. Харків, вул.Шевченка,32) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" про стягнення збитків 9 954,82грн.

Наявність збитків позивач обгрунтовує тим, що КЕВ м. Рівне, в 2016-2017 роках та січні 2018 року, не виставляв для ТОВ ВІЙСЬКТОРГ вартість понесених витрат щодо забезпечення їх електроенергією, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; договору на відшкодування послуг з постачання електроенергії, укладеного КЕВ м. Рівне з ТОВ ВІЙСЬКТОРГ від 01.04.2017 року № 144, що призвело до покриття видатків сторонньої юридичної особи по оплаті спожитих послуг за перетікання реактивної електроенергії, а саме ТОВ ВІЙСЬКТОРГ на суму 9 954, 82 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) КЕВ м. Рівне.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "18" травня 2020 р. о 11:30.

13.05.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого провадження та розгляд підготовчого провадження за відсутності представника позивача, з врахуванням рекомендації Ради суддів України пов`язаної з убезпеченням населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2020 року, розгляд підготовчого провадження відкладено до 02.06.2020 року.

02.06.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого провадження, з врахуванням рекомендації Ради суддів України пов`язаної з убезпеченням населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу, крім того просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача:

- Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (33028,м. Рівне, вул. Міцкевича, 14, код ЄДРПОУ 40913624),

- Західний офіс Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул.Костюшка,8, код ЄРПОУ40479801).

Ухвалою господарського суду від 02.06.2020року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/1087/20 на тридцять днів. Відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення третіх осіб. Підготовче засідання відкладено "24" червня 2020 р. 10:30.

23.06.2020 року від представника позивача, через канцелярію суду (вх.№14327) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2020року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15 липня 2020 року о 11:00.

Позивач в призначене судове засідання 15.07.2020 року своїх представників не направив.

Відповідач в призначене судове засідання 15.07.2020 року своїх представників не направив.

Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідні ухвали, однак ухвали що направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: 61000, м. Харків, вул.Шевченка,32 повернулися до суду без доказів вручення з поштовою відміткою "адресат відсутній".

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача - 61000, м. Харків, вул.Шевченка,32.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників сторін .

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оборону України фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.

Статтею 3 Закону України Про оборону передбачено, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, у тому числі Національної гвардії України, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.

Начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне, являючись військовослужбовцями ЗС України, несе повну відповідальність за діяльність підпорядкованого Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (далі КЕВ м. Рівне), за стан і ефективне використання закріпленого за нею державного коштів.

Для захисту порушеного права начальник КЕВ м. Рівне уповноважений виступати стороною в господарському суді, оскільки згідно вимог ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому установи та зобов`язаний вати заходів до відшкодування заподіяних збитків у відповідності із законом.

Відповідно до ст. З Закону України „ Про Збройні Сили України" КЕВ м. Рівне являється органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

Відповідно до п. 2.12 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 1 квартал 2018 року, п. 5.1.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на 1 квартал 2018 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Рівне за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 року якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 07.05.2018 року № 13-17-08-06/14.

15.06.2018 року від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області надійшли вимоги від 13.06.2018 року № 13-17-08-17/2725 про усунення виявлених порушень законодавства.

В пункті 3 вимоги зазначено наступне: КЕВ м. Рівне, в 2016-2017 роках та січні 2018 року, не виставляв для ТОВ ВІЙСЬКТОРГ вартість понесених витрат щодо забезпечення їх електроенергією, чим не дотримано вимоги ст. 193 Господарського кодексу України в частині, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; договору на відшкодування послуг з постачання електроенергії, укладеного КЕВ м. Рівне з ТОВ ВІЙСЬКТОРГ від 01.04.2017 року № 144, що призвело до покриття видатків сторонньої юридичної особи по оплаті спожитих послуг за перетікання реактивної електроенергії, а саме ТОВ ВІЙСЬКТОРГ на суму 9 954, 82 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) КЕВ м. Рівне .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року у справі №1740/1852/18 частково задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (надалі - КЕВ м. Рівне) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, Західний офіс Держаудитслужби (надалі - контролюючі органи), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Поліська енергосервісна компанія (надалі - ТзОВ ПЕК ), товариства з обмеженою відповідальністю Геус Еруп та товариства з обмеженою відповідальністю Військторг про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 13.06.2018 №13-17-08-17/2725 Щодо усунення виявлених порушень законодавства визнано протиправними та скасовано пункти 1, 6, 7, 8 Вимоги. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів З, 4, 5 Вимоги - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року по справі; №1740/1852/18 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову КЕВ м. Рівне до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області та Західного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ТзОВ Поліська енергосервісна компанія , ТзОВ Геус Груп , ТзОВ Військторг про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги - відмовлено.

06 лютого 2020 року Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що КЕВ м. Рівне 18.06.2018 (вих. № 1314) та 19.11.2019 (вих. 2488) на адресу відповідача направлялися вимоги щодо відшкодування завданих збитків - дані вимоги відповідачем проігноровані, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.ч.2, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У поданій позовній заяві позивач посилається на наявність збитків, які стосуються укладеного між сторонами договору на відшкодування послуг з постачання електроенергії, укладеного КЕВ м. Рівне з ТОВ ВІЙСЬКТОРГ від 01.04.2017 року № 144, вказані господарські взаємовідносини відображені в акті ревізії від 07.05.2018 №13-17-08-06/14 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України " Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно п.п. 1,7,10 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто виходячи з аналізу вказаних норм органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов`язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків.

Висновки перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Таким чином, поданий позивачем акт ревізії від 07.05.2018 №13-17-08-06/14 не є належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором.

Що стосується посилання позивача на завданні йому збитки, то частиною 2 ст. 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. ( ч. 1 ст. 225 ГК України )

Таким чином, для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам зазначеної статті ГПК України не надав доказів наявності всіх елементів складу правопорушення, оскільки відповідач здійснював свої обов`язки відповідно до умов договору на відшкодування послуг з постачання електроенергії, укладеного КЕВ м. Рівне з ТОВ ВІЙСЬКТОРГ від 01.04.2017 року № 144.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст. 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Квартирно - експлуатаційний відділ (33001, м. Рівне, вул.Чернишова, 8, код 08005801).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Військторг" (61000, м. Харків, вул.Шевченка,32, код 39896098).

Повне рішення складено "16" липня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк