Ухвала

від 17.07.2020 по справі 463/6003/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6003/20

Провадження №1-кс/463/3475/20

У Х В А Л А

17 липня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця тимчасово вилученого майна фірми «ТРАНСМАР Маріуш Мацьоха та Партнери Повне Товариство» про проведення окремих процесуальних дій у більш короткі строки -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах володільця тимчасово вилученого майна фірми «ТРАНСМАР Маріуш Мацьоха та Партнери Повне Товариство», звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про встановлення місячного строку для завершення проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 283, ч. 1 ст. 284 КПК України (з урахуванням положень ст. 278 КПК України) слідчому ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та прокурору Львівської області у кримінальному провадженні за № 42019000000001865 від 27.08.2019р., а також про встановлення місячного строку слідчому ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та прокурору прокуратури Львівської області у кримінальному провадженні № 42019000000001865 від 27.08.2019р. на проведення слідчої дії повернення власнику (законному володільцю) ОСОБА_4 вказаних речових доказів, а саме сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 4X2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіпа Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 та його вантажу 172 коробки з термобілизною, 1 коробку зі взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 898 поліпропелінових мішків, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку (в порядку частини 1 статті 100 КПК України) або щодо передачі власнику (законному володільцю) вказаних речових доказів на відповідальне зберігання (в порядку, передбаченому п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України).

Клопотання мотивує тим, що ТУ ДРБ, розташованим у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадження № 42019000000001865 від 27.08.2019р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 212 КК України. Зокрема, 08.10.2019р. на території МП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2019р. проведено обшук напівпричіпа Wielton NS34 з реєстраційним номером PGS3L07 та вилучено 172 коробки з термобілизною, 1 коробку зі взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 898 поліпропелінових мішків, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку.

Також, 10.10.2019р. на території МП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС до постановлення ухвали слідчого судді у зв`язку з невідкладним випадком пов`язаним із врятуванням майна прокурором було тимчасово вилучено сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 4X2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а його власником є фірма-перевізник «ТРАНСМАР Маріуш Мацьоха та Партнери Повне Товариство». З моменту вилучення майна і по даний час відносно громадянина Республіки Польща ОСОБА_5 та відносно водія фірми-перевізника ОСОБА_6 (у якого товар вилучений безпосередньо) не проведено жодних слідчих дій. Також, у кримінальному провадженні жодній особі не оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а у органу досудового розслідування не було жодних труднощів, які б перешкоджали прогресу у розслідуванні цього кримінального провадження, у тому числі відомостей, які б свідчили про неможливість його завершення. Відносно самого майна у кримінальному провадженні не проводилось тимчасового вилучення чи арешту. Подальше зберігання транспортного засобу на вулиці без його технічного обслуговування та партії товару заподіює шкоду власнику майна у виді оплати оренди за автомобіль в загальному розмірі 239896 грн. та упущеної вигоди в розмірі 2130000 грн. З огляду на зазначене, вважає що вказане розслідування терміном 9 місяців порушує розумні строки, внаслідок чого просить встановити місячний строк для прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні та вирішення питання про повернення майна.

В судове засідання заявник не з`явився, хоча про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Заявою до суду справу просить слухати у його відсутності. Вимоги клопотання підтримує та просить таке задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, хоча про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Заявою до суду справу просить слухати у його відсутності. Попередньо скерував до суду матеріали кримінального провадження та письмові заперечення проти клопотання. Зокрема, такі матеріали надійшли на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, 08.07.2020р., а загальний строк досудового розслідування у такому кримінальному провадженні завершується 27.02.2021р. В ході вивчення вказаних матеріалів виникла необхідність у проведенні ряду слідчих дій, зокрема призначення товарознавчої експертизи з метою встановлення збитків, проведення допитів фігурантів кримінального провадження та вирішення питання про пред`явлення підозри. З метою можливої подальшої конфіскації транспортних засобів та майна просить не встановлювати строк для повернення власнику ОСОБА_7 вказаних речових доказів.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження приходжу до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ТУ ДРБ, розташованим у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001865 від 27.08.2019р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно поданих матеріалів, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено повідомлення про підозру і за правилом п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України, у випадку не повідомлення жодній особі про підозру у вказаному кримінальному провадженні строк досудового розслідування завершиться 27.02.2021р. Первинно, досудове розслідування проводилось Центральним апаратом Державного бюро розслідувань. В подальшому матеріали кримінального провадження скеровані до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, для проведення досудового розслідування. Останній отримав такі матеріали 08.07.2020р.

Однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України є розумність строків.

Сутність і зміст цієї засади розкривається у статті 28 КПК України.

Так, відповідно до цієї норми під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

При цьому, відповідно до ч. 6 цієї статті, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальними строками є встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Частиною 1 ст. 114 КПК України передбачено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

ЄСПЛ у своїх рішення нагадує, що при визначенні тривалості провадження у кримінальній справі належить враховувати строк з моменту пред`явлення даній особі «обвинувачення» в самостійному й істотному значенні цього терміну (справи «Корільяно проти Італії» від 10 грудня 1982 р., «Імбріоша проти Швейцарії» від 24 листопада 1993 р.).

Водночас, у своїх рішеннях ЄСПЛ також зазначає, що у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення, це може відбутися раніше, ніж справа потрапляє до суду (справа «Deweer v. Belgium» від 27 лютого 1980 р.), з дня арешту, з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу, або з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Wemhoff v. Germany» від 25 квітня 1968 р., «Neumeister v. Austria» від 28 червня 1968 р., «Rіngeisen v. Austria» від 16 липня 1971 р. ), «Меріт проти України» від 30.03.2004р.

У статті 283 КПК України визначені загальні положення про закінчення досудового розслідування. За змістом ч. 2 цієї статті, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тобто, зміст першої вимоги клопотання зводиться до покладення на сторону обвинувачення протягом місячного строку закінчити досудове розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, у ході досудового розслідування встановлено, що службові особи митного посту «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС впровадили схему вимагання та отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «Варден Торг» (код ЄДРПОУ 42167834) та ТОВ «Мітіка» (код ЄДРПОУ 42442134) за безперешкодне проходження митних формальностей та не вжиття заходів контролю щодо імпортованих ними товарів під час перетину державного кордону України.

Так, службові особи Львівської митниці ДФС вимагають та отримують від представників ТОВ «Варден Торг» та ТОВ «Мітіка», неправомірну вигоду у сумі близько 5-8 тис. доларів США за кожну одиницю транспортного засобу, який здійснюватиме перетин кордону на підставі неправдивих відомостей, внесених до вантажномитних декларацій.

Заявлений митному органу товар, який прямує в адресу СГД з країн ЄС в Україну не відповідає фактичному, а після перетину державного кордону через пункт пропуску «Хребенне» - «Рава-Руська», по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення для проходження митного оформлення, а саме до відділу митного оформлення «Малехів» митного поста «Північний» Львівської митниці ДФС, високовартісний товар (брендовий одяг, вартість якого становить близько 400 тис. дол. США за партію) змінюється на так званий «товар підміни» (одяг бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів, що наносить збитки державі близько 1 млн. грн. з однієї партії товару. Крім того, транспортні засоби, які використовуються для незаконного переміщення товарів, перетинають пункт пропуску по «червоному коридору» виключно під час несення служби окремими посадовими особами митного посту.

Таким чином, організатори незаконного переміщення товару через митний кордон України домовились з службовими особами митного органу про не застосування форм митного контролю та не виявлення високоліквідних товарів (брендового одягу) в транспортних засобах під час перетину державного кордону.

Службові особи пункт пропуску «Рава-Руська», будучи обізнаними щодо наявності високоліквідних товарів (брендового одягу) у вантажівці, які не внесені до митної декларації, свідомо не здійснюють та не враховують систему управління ризиками (передбачену ст. 361-363 МКУ), не застосовують передбачені митним кодексом форми митного контролю у вигляді перевірки відомостей (ст. 337 МКУ), які подаються до органів митниці, не здійснюють належного огляду товарів (ст. 338 МКУ) та проставляють відповідні відмітки на товаросупровідних документах (штамп ПМП), що дає змогу транспортному засобу покинути межі пункту пропуску. В подальшому, по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення, у складських приміщеннях, підконтрольних організаторам протиправної схеми, високовартісний товар (брендовий одяг) змінюється на так званий «товар підміни» (одяг бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів.

Зазначені дії підтверджують співучасть працівників митниці у протиправній схемі та зловживання службовим становищем, що наносить тяжкі наслідки державі. При цьому, відповідно до положень ст. 361-363 (система управління ризиками) митного кодексу України, Наказів № 684 від 31.07.2015 року Міністерства Фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків», та № 1316 від 12.12.2012 року «Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення», ст. 334-345 митного кодексу України, працівники митниці зобов`язані враховувати систему ризиків та проводити митний контроль.

Так, працівниками ГУ БКОЗ СБУ отримано інформацію щодо незаконного втручання посадовими особами митниці в інформаційні системи ДФС України під час здійснення заходів митного контролю відносно вантажного автомобіля марки «МАN» польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_3 , який в`їхав в ЗМК митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці 27.09.2019 о 13:08:14.

Співробітниками митного поста «Малехів» Львівської митниці 19.09.19 було оформлено митну декларацію «ІМ 40 ЕЕ» №209140/2019/182305 щодо очікування ТОВ «Варден торг» (м. Дніпро, вул. Любарского, буд. 163, офіс.3) надходження на свою адресу вантажу «одяг, що використовувався», загальною вагою 15995 кг, від компанії «Optimum PL-Trade Sp.z. o.o (Республіка Польща). Зазначена декларація була оформлена на підставі поданих посадовими особами підприємства контракту ОРТ-240619/1 від 24.06.19, CMR № 1118521 від 19.09.19та рахунку-фактури (INVOICE) № ОР64/2019/com від 19.09.19.

За наявними даними, 27.09.2019 о 13:08:14 після в`їзду вантажного автомобіля марки «МАN» польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на територію пункту пропуску «Рава-Руська-Хребенне» (митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці), в програмно-інформаційний комплекс «Диспетчер зони митного контролю» було внесено інформацію щодо його слідування з вантажем «одяг» на адресу «WARDEN TORG (Дніпро)». Про зазначене також свідчить внесення аналогічної інформації до контрольного талону TEC.780887.

В подальшому, посадовою особою митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці у відповідні бази даних митного органу було внесено скан-копії CMR №1118521 від 19.09.19 (із зазначенням реєстраційного номеру вищевказаного автомобіля) та INVOICE №ОР64/2019/com від 19.09.19, видані компанією «Optimum PL-Trade Sp.z. o.o (Республіка Польща) щодо переміщення автомобілем з номерними знаками НОМЕР_3 вантажу «одягу, що був у використанні», загальною вагою 15995 кг, на адресу ТОВ «Варден торг» (м. Дніпро).

Проте, після прояву зацікавленості до зазначеного автомобіля співробітників Служби безпеки України, невідомими особами було здійснено втручання в автоматизовану систему баз даних митних органів та вилучено інформацію щодо слідування вантажу, що переміщується вказаним транспортним засобом, на адресу ТОВ «Варден торг».

Після чого, митному органу було подано другий пакет документів на зазначений вантаж (новий одяг), згідно якого він прямує в адресу ТОВ «Діліжан» (м. Житомир) та у зв`язку із відсутністю попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» щодо очікування ТОВ «Діліжан» надходження на свою адресу вантажу, державним інспектором митного посту «Рава-Руська» ОСОБА_8 (ОНП-80) було оформлено картку відмови №20906/2019/03594 та здійснено спробу повернення транспортного засобу на суміжну сторону до Республіки Польща.

На думку слідчого судді, такі обставини в сукупності свідчать про виняткову складність цього кримінального провадження, яке характеризується значною кількістю ймовірних співучасників злочину, кожному з яких відведена відповідна роль у кримінально-правовій схемі.

Крім того очевидно, що органом досудового розслідування проведені, а також плануються проводитися інші слідчі та процесуальні дії, розголошення відомостей про які на даному етапі кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Положення глави 19 КПК України визначають форму та регламентують порядок проведення досудового розслідування, під час якого слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй професійній діяльності і несе відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, водночас прокурор, здійснюючи свої повноваження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, як про це зазначено в п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений ним строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Статтею 26 КПК України встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Так, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене, а також враховуючи виняткову складність даного кримінального провадження, та необхідність проведення значної кількості слідчих дій, направлених на встановлення посадових осіб, причетних до кримінально-правової схеми, встановлення слідчим суддею місячного строку для завершення досудового розслідування суперечитиме вищезазначеним принципам змагальності сторін та диспозитивності кримінального провадження. Окрім того, слідчий суддя не вправі виконувати функції інших учасників кримінального провадження, у тому числі і функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також втручатись у закріплену ст. ст. 36, 40 КПК України процесуальну самостійність слідчого та прокурора.

Відтак, підстав для задоволення першої вимоги клопотання слідчий суддя не вбачає.

При цьому, аргументи заявника про те, що власнику майна на даний час не пред`явлено підозри і відносно нього не проводяться слідчі дії вважаю безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального правопорушення, злочинність дій полягає не в протиправних діях фірми-перевізника «ТРАНСМАР Маріуш Мацьоха та Партнери Повне Товариство» та водія фірми-перевізника ОСОБА_6 , а безпосередньо в протиправних діях працівників митниці, які шляхом створення кримінальної схеми сприяють ввезенню на митну території України товару з порушенням вимог чинного законодавства та без сплати обов`язкових платежів.

Сам товар, виходячи з обставин кримінального провадження є предметом кримінального правопорушення, а відтак, в розумінні ст. 98 КПК України є речовим доказам та мають значення для встановлення істини у кримінальному проваджені.

Друга вимога клопотання, яка стосується повернення тимчасово вилученого майна порушує по суті два взаємопов`язані питання. Перше з них, це власне саме повернення тимчасово вилученого майна, а друге встановлення строку для вчинення такої процесуальної дії.

Відтак, для вирішення питання про встановлення строку для вчинення процесуальної дії щодо повернення або передання на відповідальне зберігання тимчасово вилученого майна належить надати відповідь на питання про правовий статус такого майна та чи підлягає воно поверненню (переданню на відповідальне зберігання) взагалі.

Відповідаючи на дане питання слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

За змістом ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Порядок тимчасового вилучення майна визначено у статті 168 КПК України, а підстави припинення тимчасового вилучення майна у статті 169 КПК України.

Так, статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2019р. за № 757/53080/19-к (а.с.8-10 т.4) надано дозвіл на проведення обшуку сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_1 , який належить громадянину Польщі ОСОБА_9 , з метою відшукання та вилучення:

документів і відомостей, які посвідчують підстави придбання товару (одягу), його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування: митні декларації, попередні митні декларації, документи контролю за доставками товарів (ДКД), товаросупровідні документи які до них додаються (контракти, інвойси, CMR); рішення про проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, контрольні талони для проходження «по червоному коридору», акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, акт довільної форми у разі відмови власника товарів або уповноваженої ним особи від виконання вимог щодо розділення товарної партії на окремі товари який додається до акта огляду та є його невід`ємною частиною, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення, речей, документів стосовно незаконного переміщення на митну територію України, з приховуванням від митного контролю, високоліквідного товару з ЄС, шляхом надання до митного органу документів, які містять неправдиві відомості, а саме розписок, доручень, печаток суб`єктів господарювання, документів на відкриття банківських рахунків та банківських карток, самих банківських карток, чекових книжок, грошових чеків, документів та інформації щодо отримання незаконної матеріальної вимоги, матеріальних носіїв, на яких може знаходитись така інформація й відомості: комп`ютерна техніка, магнітні та електронні, цифрові носії інформації, засоби мобільного та Інтернет зв`язку, чорнові записи, записні книги, в яких можуть міститись відомості про фактичних організаторів та виконавців злочинних дій.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2019 року за №757/54971/19-к (а.с.135-136 т.22), задоволено клопотання прокурора, подане в порядку ст. 233 КПК України, та надано дозвіл на проведення обшуку та вилучення автомобіля сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS34 (VIN НОМЕР_5 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща НОМЕР_6 , який знаходився під керуванням громадянина Республіки Польща ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рата Жовківського району Львівської області. Таким чином вилучене майно, а саме сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_1 , та напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2 , підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2019 року за №757/54971/19-к.

Вилучене під час обшуку майно постановою прокурора від 10.10.2019 року (а.с.113-116 т.22) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019000000001865 від 27.08.2019 року.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2019р. за № 757/10991/20-к (а.с167-170 т.22) задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку, проведеного у період з 08.10.2019 по 11.10.2019р. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 , полупричіп Wielton NS34 (VIN НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2 , який належить громадянину Польщі ОСОБА_9 , вантаж (товар), який містився в ньому та імпортувався на митну територію України, а саме 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку.

При цьому, постановою слідчого від 11.10.2020р. (а.с.141-151 т.22) таке майно визнано речовим доказом.

Накладаючи арешт на такий товар слідчий суддя в ухвалі від 29.10.2020р. виходив з того, що вони є речовими доказами та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Відтак, майно про яке згадується у клопотанні, а саме сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_1 , та напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2 відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, не є тимчасово вилученим майном, а тому відносно нього не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

Що стосується іншого майна, про яке згадується у клопотанні, можливість його повернення залежить від скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2019р.

Доказів про скасування такого арешту заявник не надав, а як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Львова від 25.03.2020р. у справі № 757/10991/20-к, питання про повернення згаданого вище майна вже було предметом розгляду слідчого судді і за наслідками розгляду такого клопотання останній відмовив у його задоволенні. Також, у поверненні вказаного майна відмовлено іншою ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2020р. за № 757/11005/20-к.

Таким чином, оскільки транспортні засоби вилучені під час обшуку визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, а на інше майно, яке також вилучене під час обшуку і яке визнано речовим доказом, накладено арешт, який у встановленому законом порядку не скасований, підстав для їх повернення власнику суд не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Разом з тим, виходячи з встановлених обставин, вказане майно є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушенні і на даний час відносно такого майна призначена товарознавча експертиза, за рахунок якої належить встановити його вартість та як наслідок, розмір збитків. Втрата такого майна унеможливить проведення цієї слідчої дії, пов`язаної із встановленням збитків у кримінальному провадженні і тому передача майна власнику на відповідальне зберігання зазначеного майна безпосередньо призведе до заподіяння шкоди інтересам кримінального провадження.

Відтак, за відсутності правових підстав для повернення тимчасово вилученого майна власнику або передачі його останньому на відповідальне зберігання слідчий суддя також відмовляє у визначенні місячного строку для проведення процесуальної дії щодо повернення такого майна.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 28, 36, 40, 100, 113, 114, 167-169, 174, 236 КПК України -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах володільця тимчасово вилученого майна фірми «ТРАНСМАР Маріуш Мацьоха та Партнери Повне Товариство», про проведення окремих процесуальних дій у більш короткі строки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1