Рішення

від 14.07.2020 по справі 459/2484/19

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2484/19

Провадження № 2/459/310/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Новосад М.Д.

з участю секретаря судового засідання Шульган Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Червоноградської міської ради (26269722, пр.Шевченка,19 м.Червоноград) до Державного нотаріуса Червонограської державної нотаріальної контори Червоноградського міського нотаріального округу Заєць Миколи Володимировича (вул.Шептицького,12, м.Червоноград), ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , с.Сілець, Сокальський район, Львівська область), Приватного акціонерного товариства Сокальсагроспецмонтаж (вул.1 травня,7, смт.Жвирка, Сокальський район, Львівська область) про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В :

10.09.2019 позивач Червоноградська міська рада звернулась до суду з позовом до державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори, Червоноградський міський нотаріальний округ Заяць М.В., ОСОБА_1 , ПАТ Сокальагроспецмонтаж про визнання договору купівлі-продажу будівлі складу та скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі складу посвідченого державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Зайцем Миколою Володимировичем, 02.06.2017 року, серії та номер : 1-306, укладеного між Приватним акціонерним товариством Сокальагроспецмонтаж та ОСОБА_1 ; скасувати рішення державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори, Червоноградський міський нотаріальний округ, Львівської області, Львівська область Заяць Миколи Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35517191 від 02.06.2017 року; судові витрати стягнути з відповідачів. Позивачка обґрунтовує позовні вимоги, тим, що 19.10.2017 року рішенням сесії міської ради №663 (із внесеними змінами рішенням №964 від 19.07.2018 року) Про вилучення земельних ділянок було вирішено у зв`язку з тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02.06.2017 року № 1-306, ПрАТ Сокальагроспецмонтаж продало громадянці ОСОБА_1 будівлю складу площею 1162,6 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 та у зв`язку із тим, що будівля відсутня, вилучити від ПрАТ Сокальагроспецмонтаж і передати до земель запасу Червоноградської міської ради земельну ділянку площею 0,2649 га, для обслуговування виробничої бази на АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 4611800000:06:001:0102. Крім того, міською радою вирішено вказану земельну ділянку передати на земельні торги у формі аукціону рішенням міської ради № 694 від 23.11.2017 року, оскільки дана земельна ділянка належить на праві комунальної власності Червоноградській міській раді. Оскільки реєстрація на об`єкт нерухомого майна є не скасованим, тому в міської ради є пряма перешкода у вільному розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер : 4611800000:06:001:0102. Крім того, позивач додаково зазначає, що спірний об`єкт нерухомості не міг буди відчужений, оскільки перебував під арештом.

Ухвалою від 25.09.2020 судом було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

03.02.2020 представник позивача подав заяву про зміну предмету позову.

06.02.2020 та 31.03.2020 відкладено підготовче судове засідання.

29.05.2020 підготовче провадження було закрито, справа призначалась до судового розгляду по суті на 14.07.2020.

06.07.2020 представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, вказав, що позов підтримує.

14.07.2020 представник відповідача ОСОБА_1 подав письмові пояснення відносно позову, в яких позовні вимоги заперечив.

Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, заяв чи клопотань не подали, про причини неявки не повідомили, відповідачі відзиву не подали.

Відповідно до ст.223 ЦПК України, вважаю можливим розгляд справи у відсутності учасників справи, що не з`явилися на виклик суду.

Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін та відповідно до ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розгляд справи призначався на 14.07.2020, повне судове рішення в порядку ч.6 ст.259 ЦПК України складено 15.07.2020.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.06.2017 року між ПрАТ Сокальагроспецмонтаж та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу будівлі складу, а саме : будівля складу, позиція 2(два), площею 1162,6 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 , серії та номер : 1-306, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Зайцем Миколою Володимировичем. Відповідно до умов даного договору (п.1.3.1) вказана будівля складу належить Продавцю відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 29.11.2016 року ОСОБА_2 , державним реєстратором Червоноградської міської ради Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1098813946118. Об`єкт нерухомості проданий за ціною 36 885 грн. (п.2.3. договір купівлі-продажу будівлі складу). Згідно п.2.4 договору купівлі-продажу будівлі складу підписання договору купівлі-продажу буде свідчити про те, що розрахунки за ним здійснені в повному обсязі до підписання цього договору та про відсутність у Продавця щодо Покупця претензій майнового характеру, що стосувалися б питання оплати по договору.

Рішенням Червоноградської міської ради від 25.04.2017 року № 519 надано в оренду на 5 років земельну ділянку кадастровий номер : 4611800000:06:001:0102 ПрАТ Сокальагроспецмонтаж .

Рішенням Червоноградської міської ради від 19.10.2017 року №663 (із внесеними змінами рішенням №964 від 19.07.2018 року) Про вилучення земельних ділянок було вирішено у зв`язку з тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02.06.2017 року № 1-306, ПрАТ Сокальагроспецмонтаж продало громадянці ОСОБА_1 будівлю складу площею 1162,6 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 та у зв`язку із тим, що будівля відсутня, вилучити від ПрАТ Сокальагроспецмонтаж і передати до земель запасу Червоноградської міської ради земельну ділянку площею 0,2649 га, для обслуговування виробничої бази на АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 4611800000:06:001:0102.

Рішенням Червоноградської міської ради від 23.11.2017 року №694 земельну ділянку кадастровий номер : 4611800000:06:001:0102 вирішено: доручити виконавчому комітету забезпечити підготовку, вказаної земельної ділянки для включення її в перелік для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Частиною першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Визначаючи вид вимоги, особа може зіткнутися з проблемою, коли одні й ті ж самі протиправні дії породжують виникнення різних цивільно-правових вимог до одного й того ж суб`єкта.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 4, 7, 8, 10 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219; ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 тощо), та оспорюванні - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України. Позивач не представив суду належним, допустимих та достатніх доказів, що спірний договір купівлі-продажу будівлі складу був укладений із порушенням вимог статтей 203, 215 ЦК України. Суд не приймає до увагу, пояснення представника позивача в частині того, що на момент посвідчення спірного договору купівлі-продажу об`єкт нерухомості перебував під арештом чи був відсутній, оскільки таких доказів суду не представлено. Також суд не приймає до увагу, посилання представника позивача в частині того, що спірним договором купівлі-продажу порушено право власності на земельну ділянку, оскільки на момент укладення договору земельна ділянка перебувала в оренді Продавця, що не заперечується сторонами. Позивач також не довів факту відсутності будівлі.

Відповідно до ч.2 ст.3 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обтяження речового права, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

Велика Палата в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі 922/3537/17 вказала, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (п. 38 постанови). Такого ж висновку дійшли Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 487/1398/15, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 905/2947/17.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , заперечуючи проти позову представник наголосив на тому, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, жодного обтяження щодо будівлі складу площею 1162,6 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 не було та те, що продаж відбувся на законних підставах, між сторонами договору проведено розрахунок, державному нотаріусу було представлено весь необхідний пакет документів для посвідчення спірного договору купівлі-продажу та те, що у нотаріуса не було жодних перешкоду в посвідченні договору.

Суду позивачем не представлено доказу, що будівля складу позиція 2(два), площею 1162,6 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 передувала під арештом та таке обтяження на час укладення договору було зареєстроване в реєстрі.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Червоноградської міської ради (26269722, пр.Шевченка,19 м.Червоноград) до Державного нотаріуса Червонограської державної нотаріальної контори Червоноградського міського нотаріального округу Заєць Миколи Володимировича (вул.Шептицького,12, м.Червоноград), ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , с.Сілець, Сокальський район, Львівська область), Приватного акціонерного товариства Сокальсагроспецмонтаж (вул.1 травня,7, смт.Жвирка, Сокальський район, Львівська область) про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду області через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.07.2020.

Суддя: М. Д. Новосад