Рішення

від 13.07.2020 по справі 603/290/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/290/20

Провадження №2/603/170/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Смолінчук М. М.

за участю:

представника позивача - прокурора Старух В. І.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її примусового відчуження,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її примусового відчуження.

У обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 , громадянка Російської Федерації, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2011 року №1115 отримала у приватну власність земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства площею 0,0328, кадастровий номер 6124288400:02:001:0006, що розташована на території Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на яку 13.01.2012 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №440535. У відповідності до ч. 4 ст. 81, п. е ч. 1 ст. 140, п. д ч. 1 ст. 143, ст. 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відповідач повинна була відчужити вказану земельну ділянку у будь-який передбачений законом спосіб. Проте будь-яких дій, спрямованих на відчуження землі, відповідно до ч. 1 ст. 145 ЗК України, відповідачем упродовж встановленого строку не вчинено, що порушує інтереси держави. На підставі наведеного, позивач просить задовольнити позов про припинення права власності відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її примусового відчуження.

Представник позивача - прокурор Старух В. І. у судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у її відсутності, позов визнала.

Швейківська сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили явку їхнього представника у судове засідання, звернувшись в суд з заявою про розгляд справи у їх відсутності, просять позов задовольнити.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4618 га, кадастровий номер 6124288400:02:001:0007, площею 0,1070 га, кадастровий номер 6124288400:02:001:0008, що розташовані на території Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Судом встановлені такі обставини.

Відповідно до даних паспорта № НОМЕР_1 , виданого 06.07.2007 року Відділом УФМС Росії, відповідач ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 Російська Федерація.

Як убачається з інформаційного листа №6122-51/6122.1-20 від 22.02.2020 року, наданого Монастириським районним сектором Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області, громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована посвідкою на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 , виданою 18.07.2013 року органом 6101 (УДМС України в Тернопільській області), паспортом громадянина України не документована.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК НОМЕР_3 440535 від 13.01.2012 року ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2011 року №1115, посвідченого нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори Войташеком В. І., є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0328 га у межах згідно з планом, розташованої в с. Швейків Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124288400:02:001:0006.

Управлінням Держгеокадастру у Монастириському районі листом №19-2/67 від 18.01.2012 року повідомлено ОСОБА_1 через уповноважену особу - ОСОБА_2 про необхідність відчужити протягом року земельну ділянку, власником якої вона є.

Зі змісту письмової відповіді Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області №20 від 13.05.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язалась відчужити земельну ділянку до 01.06.2020 року (копія заяви додана до матеріалів справи).

Згідно інформаційної довідки про вартість майна вартість земельної ділянки загальною площею 0,0328 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124288400:02:001:006, становить 20172 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 1 ст. 22 ЗК України визначено поняття земель сільськогосподарського призначення, а саме - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 ЗК України).

За змістом ч. 2, п. в ч. 3, ч. 4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належить їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті, зокрема у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

У разі невиконання цієї вимоги настають передбачені пунктом д статті 143 ЗК України наслідки, а саме: право власності на земельну ділянку може бути примусово припинене за рішенням суду.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 125 ЗК України виникає з моменту державної реєстрації цього права. Після державної реєстрації на зазначені правовідносини повністю поширюються гарантії права власності, тому обчислення річного строку добровільного відчуження слід починати від часу одержання іноземним громадянином чи особою без громадянства державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.

Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземним громадянином чи особою без громадянства успадкованої земельної ділянки, вона підлягає примусовому відчуженню.

При цьому п. 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України, яким встановлено заборону купівлі - продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч. 4 ст. 81 ЗК України є імперативними.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в інформаційному листі Про деякі питання застосування норм Земельного кодексу України від 16.01.2013 №10-71/0/4-13 та Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом від 16.05.2013 №24-754/0/4-13.

Визначаючись із позовними вимогами, суд вважає, що примусове відчуження спірної земельної ділянки без компенсації відповідачу її вартості буде порушенням права власності.

Судом установлено, що відповідачу ОСОБА_1 - громадянці Російської Федерації -на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0328 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124288400:02:001:006, отримана нею у спадщину, та добровільно, упродовж встановленого законодавством України річного строку, не відчужена.

Враховуючи вищенаведені обставини, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов висновку, що право власності відповідача на земельну ділянку підлягає примусовому припиненню, а тому позов є підставним і таким, що підлягає до задоволення.

У силу ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь прокуратури Тернопільської області 1051 грн. сплаченого судового збору за подання позову.

У відповідності до положень ст. 142 ЦПК України слід повернути прокуратурі Тернопільської області з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1051 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 18, 81, 141, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 273, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 81, 125, 145 ЗК України, суд,

у х в а л и в:

Позов заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її примусового відчуження - задовольнити.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0328 га, кадастровий номер 6124288400:02:001:0006, що розташована на території Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, шляхом її примусового відчуження з поверненням виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Тернопільської області 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн. сплаченого судового збору (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098).

Повернути прокуратурі Тернопільської області (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098), із Державного бюджету України 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн. сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №739 від 28 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури (м. Монастириська, вул. Шкільна, 4 Тернопільської області, 48301) в інтересах держави в особі Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Швейків Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02015572.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: с. Швейків Монастириського району Тернопільської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 17.07.2020 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова

Суддя Ю. Г. Гудкова