Рішення

від 10.07.2020 по справі 160/3774/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року Справа № 160/3774/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватної науково-виробничої фірми Акцент до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

07 квітня 2020 року приватна науково-виробнича фірма Акцент звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, в якій просить визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею Держмитслужби картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00038 та Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року №UА500020/2020/000013/2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання умов контракту від 19.07.2007 року № 3, відповідно до інвойс від 29.01.2020 року № 85197489, 85197490 "Sisecam dis Ticaret A.S." поставило на користь позивача посуд столовий та кухонний власного виробництва, торгової марки Pasabahce.

Розмитнення вантажу здійснювалося на Митному посту "Одеса-центральний" Одеської митниці Держмитслужби.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 08.02.2020 року № UА500020/220/203747, Одеською митницею Держмитслужби було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року № UА500020/2020/000013/2, декларанту надіслано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00038.

Вищевказане Рішення обґрунтовано тим, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема не міститься відомостей щодо вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів, відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.07.2007 № 3 та зазначені відомості про інші комерційні рахунки ніж ті, що були подані до митного оформлення.

Внаслідок прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року №UА500020/2020/000013/2, позивач вимушений був подати митну декларацію від 11.02.2020 року №UА500020/2020/204163, за якою додатково повинно бути сплачено ввізного мита 6 421,98 грн. та податку на додану вартість 14 890,52 грн., усього в сумі 21 312,5 грн.

Позивач вважає, що зазначене рішення та картка відмови є необгрунтованими та такими, що прийняті відповідачем з порушенням норм Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включена продавцем до ціни у накладній (Proforma Invoices).

В даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Також в обґрунтування позивач зазначив, що згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного договору сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

02 червня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UА500020/2020/203747 від 08.02.2020 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500020/2020/203747 від 08.02.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару були виявлені наступні розбіжності:

у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 29.01.2020 №20343100ЕХ022869 відсутні реквізити зовнішньоекономічного контракту від 19.07.2007 №3, інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.02.2020 №049 не містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента;

відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору від 19.07.2007 № 3 витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

всупереч положенням зовнішньоекономічного договору та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надано до митного оформлення документів про оплату товарів.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, відповідно до п.3 ст.53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до частини 6 статті 53 МК України декларанта повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

11.02.2020 року декларантом шляхом використання інформаційних технологій було надано висновок цінової експертизи, договір на внутрішню поставку продукцію з фірмою ТОВ Торговельно-будівельний дім Олді та лист, у якому повідомлено про незгоду зі знайденими розбіжностями та про неможливість надання інших додаткових документів. Проаналізувавши подані документи, встановлено, що внутрішній договір на поставку продукції не може підтверджувати митну вартість товарів, оскільки не містить відомостей про числові значення складових такої вартості. Декларантом не надано платіжних доручень щоб підтвердили те, що саме таку суму було сплачено за поставлену продукцію, та не надано інших документів, що вимагалися митницею. За таких обставин метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути застосований. Митний орган зауважує, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою найнижчої межі аналогічних товарів, які надійшли в Україну протягом 2019-2020 року. У зв`язку з відсутністю додаткових документів вказана митна вартість за ціною угоди не може бути визнана. У фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація про визнану митницею митну вартість подібних (аналогічних) товарів, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати метод за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.

Послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості, які наведені у ст. ст. 61 - 63 МК України, для митної вартості товару за ЕМД від 08.02.2020 № UA500020/2020/203747 був застосований резервний метод.

Згідно з положенням п.1 ст. 55 МК України митним органом було здійснено коригування митної вартості на товар, винесено та видано рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 №UA500020/2020/000013/2.

Товар був оформлений ЕМД у митному режимі Імпорт від 11.02.2020 № UA500020/2020/204163 та випущений у вільний обіг, різниця митних платежів, за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів склала загалом 20 854,28 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Приватна науково-виробнича фірма Акцент - позивач, код ЄДРПОУ 30983056, зареєстрована як юридична особа 30.05.2000 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності позивача є оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, код КВЕД 46.44, "Неспеціалізована оптова торгівля", код КВЕД 46.90.

Між позивачем та "Sisecam dis Ticaret A.S." (продавець) було укладено контракт від 19.07.2007 року № 3, згідно з п. 1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Istanbul, (INCOTERMS 2000) товари із скла партіями, визначеними в Накладних (Proforma Invoices). Ціни на товари узгоджуються сторонами по кожній Накладній (Proforma Invoices).

Додатковою угодою від 30.12.2007 року зазначений контракт був доповнений п.3.2. наступного змісту: "На умовах окремих угод покупець здійснює оплату вартості товару з відстроченням платежу, що визначається угодою сторін".

У додатковій угоді від 05.01.2018 року до зазначеного контракту сторони домовилися, що оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов контракту від 19.07.2007 року № 3, відповідно до інвойс від 29.01.2020 року № № 85197489, 85197490 "Sisecam dis Ticaret A.S." поставило на користь позивача посуд столовий та кухонний власного виробництва торгової марки Pasabahce, а саме:

овальна тарілка загартована, тарілка загартована Патиссери, тарілка овальна загартована Інвитейшин, тарілка з розділювачем, кругла каструля з кришкою, кругла форма для СВЧ, сервірувальна тарілка патиссери, квадратна форма для СВЧ, овальна тарілка загартована Інвитейшин, бокали Диамонд, бокали Таймлесс, супниця, соковижималка для лимона, набір банок, ваза Флора, сервірувальна тарілка Маріне, бокали ОСОБА_1 -кофе.

Товар поставлений продавцем в морському контейнері OOLU/82I 195/9 на борт судна Cosco shipping seine4 в порту Kumport Istanbul Турецька Республіка згідно Коносаменту від 20.01.2020 року № GCL/KUM/ODS/200159.

Експедитором перевезення товару до морського порту Одеса виступило ТОВ "Ламан шиппинг" на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування.

Розмитнення вантажу здійснювалося на Митному посту "Одеса-центральний" Одеської митниці Держмитслужби.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ТОВ "HIM" на підставі договору від 18.07.2019 року № 1/180719.

З метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження митної вартості товару, декларантом (ТОВ "HIM") до Одеської митниці Держмитслужби разом із Митною декларацією від 08.02.2020 року № UA500020/220/203747, були, зокрема, надані такі документи:

інвойс від 29.01.2020 року № 85197489;

інвойс від 29.01.2020 року № 85197490;

пакувальний лист від 29.01.2020 року № 85197489;

пакувальний лист від 29.01.2020 року № 85197490;

копія Контракту від 19.07.2007 року № 3 з Додатковими угодами від 04.01.2011 року 05.01.2018 року, 21.12.2018 року, 06.01.2019 року, 11.02.2009 року;

митна декларація Sisecam dis Ticaret A.S. від 29.01.2020 року №20343100EX022869 (копія);

митна декларація Sisecam dis Ticaret A.S. від 29.01.2020 року №20343100ЕХ022870 (копія);

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.02.2020 року №LS-4264166;

коносамент (Bill of Lading) від 20.01.2020 року № GCL/KUM/ODS/200159;

сертифікати про походження товару №№ 85197489 та 85197490.

Під час митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 08.02.2020 року № UA500020/2020/203747, Одеською митницею Держмитслужби було направлено декларанту (ТОВ "HIM") повідомлення, в якому для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідач зобов`язав протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Повідомлення обґрунтовано тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від

29.01.2020 р. № 20343100ЕХ022869 відсутні реквізити зовнішньо-економічного контракту від 19.07.2007 р. № 3, інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.02.2020 року №049 не містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента;

відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.07.2007 р. № 3 витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

всупереч положенням зовнішньоекономічного договору та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надано до митного оформлення документів про оплату товарів.

На зазначене повідомлення відповідача позивач відповів листом, в якому наголосив на тому, що митний орган має право направляти письмову вимогу декларанту або уповноваженій особі лише у разі, якщо документи, зазначені у частині 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, позивач направив додаткові документи:

довідку про транспортно-експедиційні витрати від 07.02.2020 року № 049;

Е-Фатуру Sisecam dis Ticaret A.S. № ААА2020000001887;

Е-Фатуру Sisecam dis Ticaret A.S. № ААА2020000001888;

висновок Експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 25.07.2019 року № ТО-1704;

прайс-лист Sisecam dis Ticaret A.S. .

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 08.02.2020 року № UА500020/220/203747, Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року № UА500020/2020/000013/2, декларанту надіслано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00038.

Оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що внутрішній договір на поставку продукції не може підтверджувати митну вартість товарів, оскільки не містить відомостей про числові значення складових такої вартості. Декларантом не надано платіжних доручень, що підтвердили б те, що саме таку суму було сплачено за поставлену продукцію, та не надано інших документів, що вимагалися митницею. За таких обставин метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути застосований.

Також у рішенні, що оскаржується, відповідач зауважив, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою найнижчої межі аналогічних товарів, які надійшли в Україну протягом 2019-2020 року. У зв`язку з відсутністю додаткових документів вказана митна вартість за ціною угоди не може бути визнана. У фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація про визнану митницею митну вартість подібних (аналогічних) товарів, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ можливо застосувати метод за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.

Крім того, у рішенні йдеться про те, що між відповідачем та позивачем було проведено письмову консультацію стосовно обрання методу визначення митної вартості. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК Інспектор-2006 та ЄАІС ДФС та встановлено, що мінімальний рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів з урахуванням Торговельної марки є більшим:

по товару№2 - МД №UА500030/2019/200862 від 21.12.2019 року на рівні не менше 2,52 дол. США за 1 кг нетто,

по товару № 3 - МД №UА209120/2019/1584 від 25.04.2019 року на рівні не менше 2,64 дол. США за 1 кг нетто,

по товару № 5 - МД №UА500080/2019/201720 від 25.12.2019 року на рівні не менше 2,74 дол. США за 1 кг нетто,

по товару № 7 - МД №UА 100060/2019/798618 від 21.12.2019 року на рівні не менше 4,04 дол. США за 1 кг нетто.

Крім того у рішенні зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 29.01.2020 року № 20343100ЕХ022869 відсутні реквізити зовнішньо-економічного контракту від 19.07.2007 № 3, інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою,

поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.02.2020 № №049 не містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента;

відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.07.2007 № 3 витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

всупереч положенням зовнішньоекономічного договору та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надано до митного оформлення документів про оплату товарів.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року № UА500020/2020/000013/2 відповідачем також була прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00038.

Внаслідок прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року № UА500020/2020/000013/2 позивач вимушений був подати митну декларацію від 11.02.2020 року № UА500020/220/204163, за якою додатково було сплачено ввізного мита 6 421,98 грн. та податку на додану вартість 14 890,52 грн., усього в сумі 21 312,50 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч. 1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, і одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо твердження відповідача про відсутність реквізитів зовнішньо-економічного контракту від 19.07.2007 р. №3, суд має зазначити наступне.

Так, в графі А 6. митної декларації Sisecam dis Ticaret A.S. від 29.01.2020 року № 20343100ЕХ022869 є посилання на Інвойс № 85197489, який в свою чергу містить посилання на контракт від 19.07.2007 № 3. Крім того у митній декларації від 29.01.2020 року № 20343100ЕХ022869 зазначені номери контейнера OOLU/821195/9, в якому здійснювалося перевезення товару та перелік товару разом із вартісними показниками, що повністю відповідають Інвойс № 85197489.

Крім того, усі документи виробника та продавця Sisecam dis Ticaret A.S. : інвойс від 29.01.2020 року № 85197489, пакувальний лист від 29.01.2020 року № 85197489, інвойс від 29.01.2020 року № 85197490, пакувальний лист від 29.01.2020 року № 85197490, Е-фактури №№ ААА2020000001887, ААА2020000001888 - містять однакову інформацію про морський контейнер OOLU/681420/7 40'НС, в якому здійснювалося перевезення вантажу, умови перевезення, митну вартість та кількість товару, тощо.

Також згідно висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного договору сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Що стосується висновків відповідача про те, що документ який підтверджує вартість перевезення товару, не містить інформації щодо умов поставки, назви судна та номер коносаменту, суд зазначає, що вказаний висновок є необгрунтованим, оскільки декларантом позивача було надано Одеській митниці довідку про транспортно-експедиційні витрати від 07.02.2020 року № 049, в якій зазначено номер морського контейнера OOLU/8211959 40'НС, маршрут перевезення та номер Коносаменту (Bill of Lading) від 20.01.2020 року № GCL/KUM/ODS/200159 на перевезення зазначеного контейнера, з якого і можна дізнатися умови поставки товару, назву судна.

Також відповідачу було надано рахунок-фактуру від 07.02.2020 № LS-4264166, в якому також зазначено номер морського контейнера, в якому здійснювалося перевезення вантажу, а отже з наданого митному органу Коносаменту (Bill of Lading) від 20.01.2020 року № GCL/KUM/ODS/200159 на перевезення зазначеного контейнера можна дізнатися умови поставки товару, назву судна, тощо.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано документів щодо вартості пакування товару.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.п. в п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

У пункті 1 контракту від 19.07.2007 року № 3 сторони визначили, що продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Istanbul (INCOTERMS 2000) товари із скла партіями, визначеними в накладних (Proforma Invoices). Ціни на товари узгоджуються сторонами по кожній Накладній (Proforma Invoices) (п.2.2. Контракту від 19.07.2007 року № 3).

Згідно А.9. FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року), ІНКОТЕРМС 2000, Видання МТП № 560, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Згідно п.5.1. контракту від 19.07.2007 року № 3 зазначено, що продавець повинен вжити усіх заходів для того щоб товар був надійно запакований щоб витримати зберігання та транспортування різними технічними засобами. Додатковою угодою від 31.01.2008 року до контракту від 19.07.2007 року № 3 п. 5.1. був доповнений наступним реченням, а саме те, що вартість пакування включена у вартість товару.

Аналогічні положення зазначені сторонами у додатковій угоді від 06.01.2019 року.

Таким чином, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включена продавцем до ціни у Накладній (Proforma Invoices).

Отже, митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

В даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

При цьому чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 06.03.2018 року по справі 815/3142/17, від 24.01.2019 року по справі № 815/5824/17.

Що стосується твердження відповідача про ненадання позивачем документів про оплату товарів, суд має зазначити, що додатковою угодою від 30.12.2007 року до Контракту від 19.07.2007 року № 3, зазначений контракт був доповнений п.3.2. наступного змісту: "На умовах окремих угод покупець здійснює оплату вартості товару з відстроченням платежу, що визначається угодою сторін".

Додатковою угодою від 05.01.2018 року до контракту від 19.07.2007 року № 3 сторони домовилися, що оплата за відвантажений товар здійснюється з відстроченням платежу в 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Отже, на момент розмитнення товару він був не оплачений відповідно до умов контракту від 19.07.2007 року № 3, а тому документів про його оплату не було надано до митного оформлення.

Згідно п. 3 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Суд має зазначити, що Митний кодекс України не ставить в залежність право декларанта на розмитнення товару за ціною договору від наявності банківського документу, що підтверджує оплату товару.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товару, є платіжні або банківські документи лише в разі їх наявності.

Тому, відсутність документу про оплату товару при його розмитненні (тим більш при наявності умов контракту про відстрочення платежу), не є підставою для висновку, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, що також узгоджується з висновками Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень МК України в редакції від 13 березня 2012 року.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару давали змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обгрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Як вже було зазначено вище, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою найнижчої межі аналогічних товарів, які надійшли в Україну протягом 2019-2020 років. При цьому, відповідачем взагалі не зазначено, вартість яких товарів було вибрано, не зроблено порівняння характеристик оцінюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вищезазначені вимоги положень МК України відповідачем дотримані не були, що, серед іншого, є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року №UА500020/2020/000013/2 та картки відмови №UА500020/2020/00038.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею Держмитслужби Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00038 та Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2020 року №UА500020/2020/000013/2.

Присудити на користь приватної науково-виробничої фірми Акцент за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник