Рішення

від 09.06.2020 по справі 160/416/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 160/416/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., за участі секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участі: представника позивача Попкова О.О., представника відповідача Якимова Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 24.12.2019 № ДН4289/263/АВ/П.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 19.12.2019 № ДН4289/263/АВ, в якому встановлено порушення позивачем трудового законодавства України, а саме: ч. 3 ст. 24 КЗпП України - допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі означеного акта відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень від 24.12.2019 № ДН4289/263/АВ/П, за яким зобов`язано позивача усунути порушення: фактичне допущення до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач категорично не погоджується з означеним приписом, посилаючись на те, що предмет договорів, укладених між позивачем та ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , є цивільно - правовим та не містить жодної ознаки трудового договору. Укладені договори регулюють надання послуг, виконавець приймає на себе зобов`язання надати визначені договором послуги, а замовник повинен їх оплатити. Сторони визначили, зокрема, предмет (конкретні послуги), строк надання послуг, їх вартість, договори носять разовий характер. У зв`язку з нещасним випадком, що стався 20.07.2019 з ОСОБА_3 , означені договори не були виконані, акти наданих послуг не підписувалися, оплати не проводилися. З померлим, ОСОБА_3 не було жодних правовідносин і підстави знаходження на території не відомі. Чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких повинні укладатися цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт/надання послуг, а тому позивач вважає, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржений припис є протиправним та таким, що рідлягає скасуванюю судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/416/20, призначеног підготовче засідання на 03.03.2020 о 10:30. Останнє судове засідання відбулося 09.06.2020 о 11:00.

19 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що за результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено, що позивач допустив до роботи трьох осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України та вчинив дії, що спрямовані на приховування трудових відносин, укладення договорів цивільно-правового характеру, що заборонено п. 2 ч.5 ст.50 Закону України Про зайнятість населення . На підставі виявлених під час інспекційного відвідування порушень, які зафіксовані в акті від 19 грудня 2019 року № ДН4289/263/АВ, винесений оскаржений припис про усунення виявлених порушень від 24 грудня 2019 року №ДН4289/263/АВ/П, який прийнятий правомірно, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

11 березня 2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що суб`єкт господарювання, здійснюючи свою діяльність має право на укладання будь-яких договорів про надання послуг, які не суперечать чинному законодавству, а також зазначив, що підтримує свої позовні вимоги, звертаючи увагу на те, що надані означеними особами послуги підприємству мають тимчасовий (разовий) характер, а тому відсутня необхідність укладання трудового договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню судом, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, у період з 13 грудня по 19 грудня 2020 року інспектором праці - головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Харченко Маргаритою Броніславівною на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.12.2019 №677-21 було проведено інспекційне відвідування додержання вимог законодавства про працю у Приватному акціонерному товаристві Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами якого складений акт від 19.12.2019 №ДН4289/263/АВ.

Зі змісту означеного акта встановлено, що 20.07.2019 на території цеху виробництва обкотишів №2 виробничої діяльності випалювання обкотишів Приватного акціонерного товариства Півничний гірничо-збагачувалвний комбінат на будівельному крані БК-1000 (відмітка +18) стався смертельний випадок з громадянином ОСОБА_3 .

19.07.2019 начальником дільниці ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція ОСОБА_4 Єдуардом Олександровичем був оформлений наряд-допуск на здійснення робіт підвищеної небезпеки для осмотра роликов ходовой тележки крана БК-1000 №520 . Відповідний інструктаж із заходів безпеки на робочому місці пройшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З пояснень ОСОБА_2 ним був залучений для допомоги ОСОБА_3 як фахівець по зварювально-ріжущим роботам. Ніякого документального підтвердження причин знаходження ОСОБА_3 на баштовому крані БК-1000 не надано.

Згідно пояснень ОСОБА_5 з 8-30 години 20.07.2019 він організував роботи на баштовому крані БК-1000, які виконували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Біля 13-00 години на баштовому крані був виявлений ОСОБА_3 без ознак життя. Тіло ОСОБА_3 було знято з крану працівниками ДВГРЗ ДСНС України, оглянуто працівниками швидкої допомоги . У довідці доповіді оперативного чергового ДВГРЗ ДСНС України від 20.07.2019 зазначено: з невідомих причин при виконанні робіт на башеному крані КАБ-1000, машиніст крана не подає ознак життя . У довідці Криворізької Міської станції швидкої допомоги (карта 271 від 20.07.2019) зазначено: причина визову констатація смерті , обставини тіло знаходиться на висоті баштового крану .

Також, інспекційним відвідуванням виявлено, що у 2019 році було укладено цивільно-правовий договір №9 від 19.07.2019 між підприємством (Замовник) в особі генерального директора Джура ОСОБА_6 з громадянкою ОСОБА_1 (Виконавець). Термін дії цього договору було встановлено з моменту укладання протягом двох календарних днів. Згідно умов цього цивільного-правового договору виконавцем надається виконання послуги, а саме: переміщення баштового крана БК-1000 для виявлення дефектів. Згідно звітів до ДФС Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам ОСОБА_1 отримувала оплату наданих послуг в січні, лютому, березні 2019 року. У липні 2019 за договором №9 від 19.07.2019 оплата не проводилась.

З ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №10 від 19.07.2019 між підприємством (Замовник) в особі генерального директора Джура Юрія Федоровича та ОСОБА_2 (Виконавець). Термін дії цього договору було встановлено з моменту укладання протягом двох календарних днів. Згідно умов цього цивільно-правового договору виконавцем надається виконання послуги, а саме: виконати огляд ходового візка баштового крану БК-1000 для встановлення дефектів ходового підшипника. Оплата за договором №10 від 19.07.2019 не проводилась.

Як зазначено в акті інспекційного відвідування від 19.12.2019 №ДН4289/263/АВ, діяльність з надання послуг, передбачених договорами №9 та №10 від 19.07.2019 передбачає у виконавців певну професію та кваліфікацію працівника, а саме: машиніст крана, кранівник , згідно чинного Класифікатора професій (ДК 003:2010), код професії ЗКППТР 13790, здійснюється в умовах висоти. Діяльність підприємства здійснюється в умовах виробництва, техніка працює згідно дозволу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на експлуатацію вантажопідіймальних кранів (баштовий кран БК 1000А, кран стріловий самохідний) за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Відповідно, особи, допущені до виконання робіт, повинні дотримуватись встановленого режиму роботи, правил внутрішнього трудового розпорядку, пройти інструктажі з техніки безпеки, мати відповідну кваліфікацію, посвідчення встановленого зразка.

Як зазначено інспектором відповідача, предметами цивільно-правових договорів №9 та №10 є робота машиністів кранів, тобто, процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи. У самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Як вбачається зі змісту договорів №9 та №10 від 19.07.2019, вищевказані фізичні особи самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Крім того, відповідальність виконавця послуг не була передбачена в цивільних договорах. Зазначені обставини вказали інспектору на наявність трудових відносин між ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція та вищезазначеними 3 особами.

За таких обставин, відповідач вказав, що ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція застосовувало працю трьох громадян без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням частини першої статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України та вчинило дії, спрямовані на приховування трудових відносин, укладення договорів цивільно-правового характеру, що заборонено п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення .

24.12.2019 інспектором з питань праці відповідача директору ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція надано припис про усунення виявлених порушень №ДН4289/263/АВ/П, за яким приписано у строк до 10.01.2020 вжити заходи щодо усунення порушень та письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушення з доданням підтверджуючих документів.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо суті виявлених під час інспекційного відвідування порушень, то суд виходить з такого.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція є: код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Судом встановлено, що з метою обслуговування баштового крану підприємства позивачем укладалися цивільно-правові договори про надання послуг з фізичними особами.

Так, між ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція та ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір про надання послуг №9 від 19.07.2019 р., предметом якого є виконання послуги переміщення баштового крану БК-1000 (зав. 520) для виявлення дефектів. Послуги повинні бути надані в строк 1 (одного) календарного дня з моменту підписання договору та будь в якому разі до 21.07.2019.

Між ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція та ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір про надання послуг №10 від 19.07.2019 р., предметом якого є надання послуги, а саме: виконання огляду ходового візка баштового крану БК-1000 (зав. № 520), який знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, ПрАТ Північний ГЗК , ЦВО №2, для встановлення дефектів ходового підшипника. Послуги повинні бути надані в строк 1 (одного) календарного дня з моменту підписання Договору та будь в якому разі до 21.07.2019 р.

З наведених договорів встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами при укладенні означених договорів не передбачають відносин робітник-роботодавець і не регулюються відповідними нормами Кодексу Законів про працю України, а також іншими законодавчими актами, які прямо або опосередковано регулюють відносини, що виникають при здійсненні трудової діяльності.

Відповідно до п.3 означених договорів встановлена ціна та умови оплати праці, за яку замовник зобов`язаний сплатити суму зазначену в акті приймання-передачі наданих послуг протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.

Окрім того, судом встановлено, що в кожному договорі (п. 5 договору) сторонами визначений строк його дії.

Як встановлено судом, що на підприємстві стався нещасний випадок, а саме: згідно повідомлення про нещасний випадок 20.07.2019р. о 13:30 бригада субпідрядної організації ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція (підрядної організації ТОВ Метінвест промсервіс ) у складі 3 робітників, згідно наряду - допуску №215 від 19.07.2019р. виконувала роботи з ремонту крана БК-1000 з регулювання поворотних роликів на території виробничої дільниці випалювання обкотишів ПрАТ ПІВНГЗК . О 13 годині 45 хвилин машиніст крана ОСОБА_2 покликав ОСОБА_3 , який йому не відповів. ОСОБА_2 піднявся на майданчик крану, де знаходився ОСОБА_3 та побачив, що останній знаходиться без ознак життя. Міська швидка допомога КЗ Криворізька станція швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради констатувала смерть ОСОБА_3 , у зв`язку з чим послуги, які повинні бути надані фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до умов договорів були невиконані.

Як зазначив позивач, із померлим ОСОБА_3 у підприємства жодних правовідносин не було, причини перебування на території підприємства не відомі.

Проаналізувавши зміст описаних вище цивільно-правових договорів суд зазначає, що у відповідності до їх умов, виконавець зобов`язується за замовленням замовника особисто надати послуги, а у разі необхідності залучати третіх осіб для виконання послуг.

Факт виконання відповідних робіт з боку підрядника засвідчується актами приймання-передачі робіт.

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу Законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

У той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України).

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на викладене, такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

У той же час, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Оскільки Цивільним кодексом України (ст. 6) визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, не може бути безумовною підставою для визнання правовідносин трудовими той факт, що укладений між сторонами договір не відповідає всім суттєвим умовам саме договору підряду. При визначенні законності укладеного договору (можливості віднесення до цивільного-правового договору) значення має не його найменування, а зміст угоди, яка повинна відповідати волевиявленню сторін, що в свою чергу повинно досліджуватись судом.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2019 у справі №806/2064/18 (адміністративне провадження №К/9901/6375/19).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності у цивільно-правових угодах, укладених між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ознак нікчемних правочинів.

В матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_2 , в яких останній пояснив, що померлого ОСОБА_3 він покликав на допомогу як спеціаліста зі зварювально-ріжучих робіт, оскільки ця допомога йому необхідна для виконання послуг згідно договору, умовами якого передбачено залучення третіх осіб для виконання послуг, передбачених пп.2.1. означеного договору.

Пунктом 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, що був чинний на час проведення інспекційного відвідування позивача визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, з якого видно, що інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

З огляду на викладене, висновок посадової особи контролюючого органу про відсутність цивільно-правових відносин між суб`єктом господарювання і третіми особами, що не підтверджений належними та допустимими доказами, не може бути підставою для висновку про допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

У межах правовідносин, що є предметом дослідження, спірним є питання укладання саме цивільно-правових договорів.

Встановлення волевиявлення особи, яка фактично виконує роботи, на укладення цивільного-правового або трудового договору має важливе значення для правильного вирішення спору.

Суд звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України в її діях повинно бути декілька складових: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин та виплата йому заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Таким чином, наявність укладених цивільно - правових договорів між позивачем та вказаними особами не може свідчити про те, що такими особами здійснювалися в адресу ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція роботи чи надавалися послуги, які є роботою працівника (трудові взаємовідносини), а отримані ними кошти фактично є заробітною платою, оскільки роботи не були виконані, та сторонами не було здійснено своїх зобов`язань через настання нещасного випадку.

Судом встановлено, що при укладанні цивільно-правових договорів позивач бажав отримати єдиний результат - встановлення дефектів ходового підшипника та переміщення баштового крану БК - 1000 (зав. № 520) для виявлення дефектів. Виконавці вказаних договорів самі організовували роботу і виконували її на власний ризик та розсуд, не підпорядковувались посадовим особам, що не відповідає особливостям трудових правовідносин.

У той же час, відповідач не довів своє твердження, що фізичні особи підпорядковувалися відповідним посадовим особам, не зазначив та не надав доказів того, яким чином цей факт встановлено з умов укладених договорів № 9 та № 10 від 19.07.2019.

Відповідачем не було спростовано волевиявлення сторін на укладення вищевказаних цивільно-правових угод та надання певного виду послуг саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод і укладання в подальшому з цими особами трудових договорів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 160/5315/19.

Більш того, як встановлено зі змісту оскарженого припису про усунення виявлених порушень від 24.12.2019 № ДН4289/263/АВ/П, винесеного Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, директора позивача зобов`язано у строк до 10.01.2020 усунути порушення в частині допуску працівників до роботи без оформлення трудових відносин, зокрема із померлим ОСОБА_3 , що свідчить про неможливість виконання означеного припису та укладення трудового договору з ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 24 грудня 2019 року № ДН4289/263/АВ/П, складений за результатами інспекційного відвідування ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція є протиправним, оскільки прийнятий без урахування усіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню судом.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката згідно договору про надання правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн., а саме:

- 500,00 грн - вивчення документів щодо суті спору;

- 500,00 - вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції;

- 500,00 - консультації клієнта з питань збирання доказів, з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань;

- 1500,00 грн. - складання документів (підготування адміністративного позову);

- 4000,00 грн. - представництво в суді.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на отримання правової допомоги до матеріалів справи наданий договір про надання правничої допомоги від 08.01.2020 б/н, укладений між ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція та Адвокатським бюро Олега Попкова .

У матеріалах справи міститься ордер від 03.03.2020, серії ДП №2580/029 на представництво інтересів ПрАТ НДВП Криворіжстальконструкція адвокатом Попковим Олегом Олександровичем, виданий Адвокатським бюро Олега Попкова .

Представником позивача надано платіжне доручення від 20.01.2020 №11 на суму 7000,00 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.01.2020 р. № ОУ-0000001, згідно якого загальна вартість робіт (послуг) АБ Олега Попкова складає 3000,00 грн, з яких: 500,00 грн - вивчення документів щодо суті спору; 500,00 - вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції; 500,00 - консультації клієнта з питань збирання доказів, з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань; 1500,00 грн. - складання документів (підготування адміністративного позову). Також, 4000,00 грн. - представництво інтересів позивача в суді.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Указане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.03.2018 року у справі №815/4300/17 (73021615) та від 11.04.2018 року у справі №814/698/16 (73356068).

Враховуючи надані до суду докази, складність справи, надані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, їх обсяг та предмет позову, здійснення представництва інтересів позивача в суді за участі адвоката (у судових засіданнях 03.03.2020, 17.03.2020, 01.06.2020, 09.06.2020), суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань витрат на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція (вул. Дишинського, 12, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50012, код ЄДРПОУ 01413554) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 24 грудня 2019 року №ДН4289/263/АВ/П.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція витрати на правничу допомогу у розмірі 5500 (п"ять тисяч п"ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 червня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова