Рішення
від 16.07.2020 по справі 160/4147/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Справа № 160/4147/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ Трейд" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

14 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 22.01.2020 року №UA110000/2020/000039/2; визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 22.01.2020 року №UA110000/2020/000042/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД (м. Дніпро) та компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD. (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № MQ/6, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Партії товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року № MQ/6, специфікацій до нього: від 23.01.2018 року № 2018-1А2, від 03.05.2018 року №2018-3А, від 06.06.2018 року № 2018-3С, поставлялися на умовах CFR-Одеса, згідно Міжнародних торгівельних правил Інкотермс 2010 . Після ввезення на митну територію України, отримані партії товарів були розміщені декларантом в режим митного складу - партія товарів, отримана відповідно до специфікації від 23.01.2018 року № 2018 - 1А2 - за ЕМД № UA 110160/2018/003145 від 03.08.2018 року; партія товарів, отримана відповідно до специфікацій від 03.05.2018 року № 2018-3А, від 06.06.2018 року № 2018 -ЗС - за ЕМД № 110150/2018/234849 від 11.12.2018 року, UA 110150/2019/211327 від 11.12.2018 року. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів підприємством було задекларовано частину товарів з кожної партії поставленого товару за окремими митними деклараціями від 20.01.2020 року та від 21.01.2020 року, відносно яких митницею били прийняті рішення про коригування митної вартості від 22.01.2020 року № UA 110000/2020/000039/2 та №UA110000/2020/000042/2. При цьому, митна вартість визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів по валютному контракту, згідно з положеннями статті 64 МК України. Таким чином, митницею було скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, шо вплинуло на збільшення відповідних платежів (ввізне мито та ПДВ) на суму 133 326, 58 грн. та на суму 118 277, 60 грн. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, на думку позивача, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Крім того, надані митниці документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року відкрито провадження по справі № 160/4147/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

15 травня 2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У відзиві відповідач зазначив, що обставини та правові підстави здійснення митного контролю за МД від 20.01.2020 № UA 110150/2020/000789 та МД від 21.01.2020 № UA 110150/2020/000823 та відповідно прийняття рішень про коригування митної вартості від 22.01.2020 року № UA 110000/2020/000041/2, № UA 110000/2020/000039/2 є схожими, проте не є тотожними.

Щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів від 22.01.2020 № UA110000/2020/000039/2, UA110000/2020/000041/2 відповідач зазначив таке.

За результатами формально - логічного контролю за МД від 20.01.2020 року № UA 110150/2020/000789, та за МД від 21.01.2020 року № UA 110150/2020/000823 автоматизованою системою аналізу, згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2-витребування документів, які підтверджують митну вартість; 117-2 - здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення за МД від 20.01.2020 року № UA 110150/2020/000789, та за МД від 21.01.2020 року № UA 110150/2020/000823 проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 ч. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів призвела до визначення митної вартості товарів митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МКУ, що ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості товарів співставних з оцінюваним з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, вагових характеристик, враховуючи заявлену одиницю виміру товару (штука), митну вартість товарів скориговано митним органом за резервним методом відповідно до вимог статті 64 МКУ. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного були прийняті рішення про коригування митної вартості 22.01.2020 № UA110000/2020/000039/2, UA110000/2020/000041/2.

13.05.2020 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримав позицію викладену в позовній заяві. В доповнення до зазначеного у позовній заяві позивач зазначає, що зауваження митниці про наявність розбіжностей у наданих документах на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки зазначені в спірних рішеннях зауваження ніяким чином не впливають на розрахунок і на числові значення задекларованої митної вартості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 23.01.2018 року між ТОВ АМТ-Трейд (м. Дніпро) та компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № MQ/6, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Партії товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 № MQ/6, специфікацій до нього: від 23.01.2018 р. № 2018-1А2, від 03.05.2018 р. №2018-3А, від 06.06.2018 р. № 2018-3С, поставлялися на умовах CFR-Одеса, згідно Міжнародних торгівельних правил Інкотермс 2010 .

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, в порядку, визначеному п. 7.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684, відповідно до якого, за бажанням декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро, підприємством було задекларовано частини товарів з партії отриманого товару за окремими електронними митними деклараціями, а саме:

20.01.2020 року до відділу митного оформлення м/п Правобережний Дніпровської митниці ДФС, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № 110150/2020/000789 частину з партії товарів, одержаних ТОВ АМТ ТРЕЙД , згідно зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 № MQ/6, додатку (специфікації) до нього від 23.01.2018 № 2018-1А2: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові:

- мотоблоки ДТЗ 585Д , в кількості 28шт.(потужність, к.с./кВт: 8,5/6, 25; об`єм двигуна 343 см3; система запуску двигуна: ручний стартер/електростартер; тип палива: дизель; ширина культивації:850/1050 мм; глибина культивації: 150-230мм);

- мотоблоки ДТЗ 570Б , в кількості 98шт.(потужність, к.с./кВт: 7,0/5,2; об`єм двигуна 207 см3; тип палива: бензин; система запуску двигуна: ручний стартер; ширина культивації:720 мм; глибина культивації: 150-230мм);

Загальна вартість задекларованої частини з партії товарів становить 20 482, 00 дол. США.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МКУ, перелік яких зазначено в гр. 44 митної декларації: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 23.01.2018 № MQ/6, додаток (специфікація) до нього: від 23.01.2018р., № 2018-1А2, рахунок-фактуру (інвойс) від 13.04.2018 року № MQ2018-1А2, пакувальний лист від 13.04.2018 року; коносамент від 27.04.2018 року № COSU6162376510, ліцензію виробника від 30.03.2018 року; технічні характеристики товарів; додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 № MQ/6; 6 від 17.06.2019 року, № 9 від 24.08.2019 року, № 10 від 16.09.2019 року, висновок експерта щодо визначення ринкової вартості товарів: № ГО-916/1 від 16.04.2019 року; платіжні доручення в іноземній валюті щодо оплати товару: № 38 від 17.04.2019 року; № 49 від 07.05.2019 року, № 66 від 28.05.2019 року, № 76 від 10.06.2019 року, № 98 від 31.07.2019 року; листи АТ ОТП Банк : вих. № 300-3300-3-1/434 від 22.08.2019 року, вих. № 300-3-1/297 від 17.04.2019 року; заяви на купівлю валюти: № 105 від 31.07.2019 року, № 52 від 07.05.2019 року, № 69 від 28.05.2019 року, № 80 від 10.06.2019 року; комерційну пропозицію від 08.01.2019 року; прайс лист від 08.01.2019 року; лист відправника щодо підпису документів від 15.04.2019 року; лист - роз`яснення щодо необхідності митного оформлення частини вантажу № 32 від 17.01.2020 року.

Під час здійснення контролю правильності визнання митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено повідомлення від 20.01.2020 року відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ АМТ ТРЕЙД , наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) копію митної декларації країни відправлення;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Керуючись п.8 ст. 55 Митного кодексу України, листом від 22.01.2020 року №37, позивачем додатково надано митниці додаткову угоду № 10/1 від 05.12.2019 року до контракту MQ/6 щодо продовження терміну сплати залишку заборгованості за товар та повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи , які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією та з зазначеним листом, підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку із чим інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.

22.01.2020 року Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 110000/2020/000039/2, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів по валютному контракту, згідно з положеннями статті 64 МК України за резервним методом.

Також, 21.01.2020 року до відділу митного оформлення м/п Правобережний Дніпровської митниці ДФС, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № 110150/2020/000823 частину з партій товару, поставлених відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 № MQ/6, додатків (специфікацій) до нього: від 03.05.2018 року № 2018-3А, від 06.06.2018 року № 2018-3С, а саме: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові:

- мотоблоки ДТЗ 570Б , в кількості 50шт.(потужність, к.с./кВт: 7,0/5,2; об`єм двигуна 207 см3; тип палива: бензин; система запуску двигуна: ручний стартер; ширина культивації:450/860 мм; глибина культивації: 150-200мм);

- мотоблоки ДТЗ 585Д , в кількості 50шт.(потужність, к.с./кВт: 8,5/6,25; об`єм двигуна 343 см3; тип палива: дизель; система запуску двигуна: ручний стартер/електростартер; ширина культивації:850/1050 мм; глибина культивації: 150-230мм);

Загальна вартість задекларованої частини з партії становить 9 450,00 дол. США.

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МКУ, перелік яких зазначено в гр. 44 митної декларації: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 23.01.2018 № MQ/6, додаток (специфікація) до нього: від 03.05.2018 № 2018-3А; від 06.06.2018 № 2018-3С; рахунки-фактури (інвойси): від 27.07.2018 року № MQ2018-3А, від 04.03.2019 року № MQ2018-3А-1 (покриваючий), від 27.08.2018 року № MQ2018-3С; пакувальні листи: від 27.07.2018 року, від 27.08.2018 року; коносаменти: від 10.08.2018 року № MRFB18080912, від 07.09.2019 року № MRFB18090577; ліцензія виробника від 30.03.2018 року; технічні характеристики товарів; додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 № MQ/6: № 4 від 01.03.2019 року, № 5 від 12.04.2019 року, № 7 від 29.07.2019 року, № 8 від 14.08.2019 року, № 11 від 24.10.2019 року, № 12 від 08.11.2019 року, висновок експерта щодо визначення ринкової вартості товарів: № ГО-916/4 від 16.04.2019 року; платіжні доручення в іноземній валюті щодо оплати товару: № 38 від 17.04.2019 року; № 98 від 31.07.2019 року; листи АТ ОТП Банк : вих. № 300-3300-3-1/434 від 22.08.2019 року, вих. № 300-3-1/297 від 17.04.2019 року; заяви на купівлю валюти: № 105 від 31.07.2019 року; комерційну пропозиції: від 25.04.2018 року, від 21.05.2018 року; прайс-лист: від 25.04.2018 року, від 21.05.2018 року; лист відправника щодо підпису документів від 15.04.2019 року; лист - роз`яснення щодо необхідності митного оформлення частини вантажу № 31 від 17.01.2020 року.

Під час здійснення контролю правильності визнання митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено повідомлення від 21.01.2020 року відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) копію митної декларації країни відправлення;

Керуючись п.8 ст. 55 Митного кодексу України, листом від 22.01.2020 року №39, позивачем додатково надано митниці додаткові угоди № 13, 13/1 від 27.12.2019 року до контракту MQ/6 щодо продовження терміну сплати залишку заборгованості за товар та повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи , які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією та з зазначеним листом, підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку із чим інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.

22.01.2020 року Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 110000/2020/000041/2, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів

Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, ТОВ АМТ ТРЕЙД задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.

Незгода позивача з рішеннями про коригування митної вартості від 22.01.2020 року №UA110000/2020/000039/2 та №UA110000/2020/000042/2 стала підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачені Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, ч. 5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Уразі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 59 МК України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товарів, заявлену позивачем у митних деклараціях, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод. Коригування митної вартості було здійснено згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, ґрунтувалось на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.

1. Так, в рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає, що ТОВ АМТ ТРЕЙД до митного контролю та оформлення 20.01.2020 за ЕМД №UA110150/2020/000789 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 23.01.2018 № MQ/6 з Chongqing MeiqiIndustry CO., Ltd, специфікацією № 2018-1А2 від 23.01.2018, рахунком-інвойсом № MQ2018-1А2 від 13.04.2018. Рахунок-інвойс № MQ2018-1А2 від 13.04.2018 не містить посилань на специфікації, у рамках яких він складений. Загальна вартість товарів згідно інвойса № MQ2018-1А2 від 13.04.2018 та найменування товарів не відповідають відомостями специфікації № 2018-1А2 від 23.01.2018 р.

В рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000041/2 від 22.01.2019 року та повідомлені № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000823 від 21.01.2020 року, митниця зазначає, що декларантом надано рахунки-інвойси № MQ2018-3С від 27.08.2018, № MQ2018-3А від 27.07.2018 та покриваючий інвойс № MQ2018-3А-1 від 04.03.2019. Покриваючий інвойс № MQ2018-3А-1 від 04.03.2019 не містить відомостей про умови поставки, з урахуванням яких визначені ціни товарів. Надані до митного оформлення інвойси не містить посилань на специфікації, у рамках яких вони складені.

З наведеною підставою для витребування у позивача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено що після надходження на територію України, одержані ТОВ АМТ ТРЕЙД товари поміщувались в режим митного ліцензійного складу, після чого з даних партій товару відбувалось декларування їх частини. Наданий до митного оформлення рахунок № MQ2018-1А2 від 13.04.2018 р. поєднує в собі товари - мотоблоки на суму 218 550 дол. США та запасні частини на суму 1 472, 27 дол. США. Поставку зазначених товарів було здійснено за двома специфікаціями - № 2018-1А2 від 23.01.2018 р. та № 2018-1а2z від 23.01.2018 р. Запасні частини були розмитнені за окремою митною декларацією. На момент митного оформлення частини з партії товару в даному випадку, у митниці малася в наявності специфікація № 2018-1а2z від 23.01.2018 р., яка надавалась декларантом, як під час попередніх оформлень запчастин, так і разом з митною декларацією № UA 110160/ 2018/003145 від 03.08.2018 р., якою товар було поміщено в режим митного ліцензійного складу, що підтверджується відомостями гр. 44 цієї декларації. Найменування, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість запасних частин, зазначених у специфікації № 2018-1а2z від 23.01.2018 р. повністю співпадає з інформацією, зазначеною в рахунку № MQ 2018-1А2 від 13.04.2018 р., тобто зазначені відомості між собою кореспондуються та не мають розбіжностей, а зауваження митниці в цій частині є недоречним.

В покриваючому інвойсі № MQ2018-3А-1 від 04.03.2019 р., інвойсі № MQ2018-1А2 від 13.04.2018 р. містяться посилання на зовнішньоекономічний контракт № MQ-6 від 23.01.2019 р.

В свою чергу, п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту № MQ-6 від 23.01.2019 р. зазначено, що поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Контрактні умови поставки партії товару зазначаються у специфікації (додатку) до цього контакту.

Відповідно до п. 1.1. Контракту, специфікації (додатки) є невід`ємною частиною даного Контракту. Відповідно до п. 5 Специфікацій № 2018-1А2 від 23.01.2018 р., № 2018-3С від 06.06.2018 р., № 2018-3А від 03.05.2018 р. Сторонами Контракту, визначено, що умови поставки - CFR-Одеса, Україна. Умови поставки CFR - Одеса визначені в Міжнародних торговельних правилах Інкотермс 2010 . Оскільки і зовнішньоекономічний Контракт і специфікації (додатки) до нього надано підприємством до митного оформлення, то митниця, може ідентифікувати покриваючий інвойс № MQ2018-3А-1 від 04.03.2019 р. з поставкою оцінюваного товару, тому це не є розбіжністю, що впливає на визначення числових значень митної вартості.

Крім того, номер кожного інвойсу, наданого митниці до митної декларації включає в себе номер кожної специфікації, доданої до митної декларації. Окрім того, в кожному інвойсі зазначено найменування, кількість та ціна товару в кожній партії, що повністю співставляється з тими ж даними, зазначеними в кожній специфікації, тому шляхом співставлення номеру кожного інвойсу та специфікації, зазначених в них найменування, кількості та ціни товару, можливо ідентифікувати до якого саме інвойсу має відношення специфікація, відповідно до якої здійснювалось формування кожної окремої партії товару.

2. В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає:

- Згідно товаротранспортних документів поставка товару здійснюється на умовах поставки CFR Одеса. Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс 2010 на умовах поставки CFR, означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, на продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту, Однак, митна декларація країни експорту декларантом до митного оформлення не надано, що унеможливлює здійснення перевірки числових значень вартості оцінюваних товарів (вартості, умов поставки, ваги).

В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000041/2 від 22.01.2019 року та повідомлені № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000823 від 21.01.2020 року, митниця зазначає:

- ТОВ АМТ ТРЕЙД до митного контролю та оформлення 23.12.2019 за ЕМД №UA110150/2019/421858 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 23.01.2018 №MQ/6 з Chongqing MeiqiIndustry CO., Ltd . Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки CFR, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

З наведеною підставою для витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на те, що відповідно до частини 2 ст. 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може надаватись (за її наявності) на вимогу митного органу у разі, якщо документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ мають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки або всієї інформації.

Згідно з частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України, надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, митна декларація країни відправлення Продавцем позивачу не надавалась, тому відсутня у нього, про що позивач повідомив відповідача під час здійснення митного оформлення на території України листом в ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним судом, з аналогічних правовідносин, було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року по справі №810/4116/17: Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару .

З наведеного вбачається, що зауваження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості та її розрахунок, є необґрунтованим.

3. В Рішеннях про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та №UA110000/2020/000041/2 від 22.01.2019 рок,, митниця зазначає:

- Відповідно до п.2.2 контракту від 23.01.2018 №MQ/6, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано.

Суд не погоджується з наведеною підставою відповідача для витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірних рішень, оскільки декларантом для здійснення митного оформлення і підтвердження числових значень заявленої митної вартості були надані вищезазначені документи. Надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено перелік документів, які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості. Документи про якість товару не входять у цей перелік документів, відтак, зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.

Згідно частини 5 ст. 53 МКУ, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Верховний Суд з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 висловив наступну правову позицію: Виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів .

Таким чином, вимога митниці про надання документів, що містять відомості в про якісні характеристики в даному випадку мотоблоків для підтвердження числових значень визначеної декларантом митної вартості, є безпідставною та протиправною.

Крім того, пунктом 2.2. договору передбачена загальна вимога якості товару, який має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Зазначений пункт не передбачає і не вимагає від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару.

Судом з матеріалів справи з`ясовано, що в процесі декларування товару позивачем до відповідача надано технічні характеристики поставленого товару, в яких зазначені його розпізнавальні особливості, які, на думку суду, дозволяють ідентифікувати задекларований товар, що, в свою чергу, підтверджується відомостями у графі 31 митної декларації. Зазначені характеристики задовольняють позивача, як покупця товару, і на момент декларування зауважень щодо якості товару у позивача не було.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відсутність документів щодо якісних характеристик задекларованого товару жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару, а тому, доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

4. В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає:

- Поставка оцінюваних партій товару здійснювалась за специфікаціями №2018-1А2 від 23.01.2018, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно п.5.2 контракту, умови оплати зазначаються у специфікаціях. За специфікаціями № 2018-1А2 від 23.01.2018 зазначено, що оплата здійснюється протягом 180 днів з моменту поставки товару. Враховуючи відмітки на коносаменті № COSU6162376510 від 27.04.2018 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару за специфікацією №2018-1А2 від 23.01.2018) Одеської митниці ДФС - 26.07.2018 та Дніпропетровської митниці ДФС - 30.07.2018 оцінювана партія товару надійшла до ТОВ АМТ ТРЕЙД у липні 2018 року та була розміщена на митному складі згідно ЕМД №UA110160/2018/3145 від 30.07.2018 Враховуючи визначені умови оплати товару в специфікації № 2018-1А2 від 23.01.2018, оплата товару повинна бути здійснена у січні 2019 року. В гр. 44 ЕМД наявна додаткова угода № 6 від 17.06.2019, згідно з якою сторони визначили умови оплати за специфікацією № 1А2, що не відповідає специфікації № 2018-1А2 від 23.01.2018, за якою здійснено поставку оцінюваної партії товару. Додаткова угода № 6 від 17.06.2019, підписана та засвідчена печатками продавця Chongqing MeiqiIndustry CO., Ltd та покупця ТОВ АМТ ТРЕЙД не кореспондується зі специфікацією № 2018-1А2 від 23.01.2018. Додатковою угодою № 9 від 24.08.2019 сторони домовились п.1 Додаткової угоди № 6 від 17.06.2019 викласти у новій редакції, відповідно до якої домовились, що платіжним дорученням № 38, 49, 66, 76 перераховані кошти на загальну суму 158 509, 00 дол. США за товар, поставлений за специфікацією № 2018-1А2, а решту 60 041дол. США домовились сплатити до 19.09.2019 р. Додатковою угодою № 10 від 16.09.2019 сторони погодили подовжити строк сплати товару у розмірі 60 041 дол. США до 06.12.2019 року. На момент подання митної декларації №UA110150/2020/000789 оцінювана партія товару має бути сплачена продавцю в повному обсязі. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

- Поставка оцінюваних партій товару здійснювалась за специфікаціями №2018-3А від 03.05.2018 та №2018-3C від 06.06.2018, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно п.5.2 контракту, умови оплати зазначаються у специфікаціях. За специфікаціями №2018-3А від 03.05.2018 та №2018-3C від 06.06.2018 зазначено, що оплата здійснюється протягом 180 днів з моменту поставки товару. Враховуючи відмітки на коносаменті №MRFB18090577 від 07.09.2018 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару за специфікацією №2018-3C від 06.06.2018) Одеської митниці ДФС - 04.12.2018 та Дніпропетровської митниці ДФС - 06.12.2019, та відмітки на коносаменті №MRFB18080912 від 10.08.2018 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару за специфікацією №2018-3А від 03.05.2019) Одеської митниці ДФС - 14.02.2019 та Дніпропетровської митниці ДФС - 20.02.2019, оцінювана партія товару надійшла до ТОВ АМТ ТРЕЙД у грудні 2018 року та відповідно у лютому 2019 року та була розміщена на митному складі згідно ЕМД №UA110150/2018/234849 від 11.12.2018 та №UA110150/2019/211327 від 25.02.2019. Враховуючи зазначене, на момент подання митної декларації №UA110150/2020/000823 оплата оцінюваних товарів має бути здійснена продавцю в повному обсязі. Відповідно до статті VЙЙ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсної вартістю слід розуміти ціну, за яку, під часта в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

З наведеною підставою для витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується з огляду на наступне.

В процесі проведенням консультацій щодо правильності визначення митної вартості між митницею і декларантом, 22.01.2020 року листом № 37 було надіслано додаткову угоду № 10/1 від 05.12.2019 р., згідно якої сторони Контракту домовились за специфікацією від 23.01.2018 № 2018-1А2 сплатити залишок коштів за товар в сумі 46 508 дол. США - до 31.01.2020 р. Таким чином на момент декларування товару, термін оплати залишку коштів за товар було продовжено за домовленістю сторін Контракту і на момент декларування він не сплинув, тому підприємством оплата здійснена не була, у зв`язку з чим, позивач не міг надати відповідачу банківські та платіжні документи щодо її оплати.

22.01.2020 року листом № 39 декларантом було надіслано митниці додаткову угоду № 13 від 27.12.2019 та додаткову угоду № 13/1 від 27.12.2019, відповідно до умов яких сторони домовились продовжити строк оплати залишку коштів за товар відповідно до специфікацій від 03.05.2018 р. № 2018-3А та від 06.06.2018 № 2018-3С - до 28.02.2020 р. Таким чином на момент декларування товару, термін оплати залишку коштів за товар було продовжено за домовленістю сторін контракту і на момент декларування він не сплинув, тому підприємством оплата здійснена не була, у зв`язку з чим, позивач не міг надати відповідачу банківські та платіжні документи щодо її оплати.

Верховний Суд України щодо умов оплати, у постанові від 11.04.18 року по справі №804/4680/16, сформував наступну правову позицію: У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта .

Таким чином, зазначена митницею розбіжністю умов оплати за товар не впливає на розрахунок митної вартості, тому є безпідставною.

5. В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає:

- в гр.44 ЕМД № UA110000/2020/000789 наявні банківські платіжні доручення № 38 від 17.04.2019; № 49 від 07.05.2019; № 66 від 28.05.2019; № 76 від 10.06.2019; № 98 від 31.07.2019. Банківські платіжні доручення № 49 від 07.05.2019; № 66 від 28.05.2019; № 76 від 10.06.2019 неможливо відкрити, прошу надати вказані платіжні доручення. Платіжне доручення № 38 від 17.04.2019 містить посилання виключно на контракт від 23.01.2018 № MQ/6. Платіжне доручення № 98 від 31.07.2019 містить посилання на контракт від 23.01.2018 № MQ/6, специфікацію від 06.06.2019№ 2018-3Ста специфікацію № 2018-1А2 від 23.01.2018. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 Про довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактури (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім доведення митної вартості певної поставки товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. Надані декларантом листи банку № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 та № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 не відповідають вимогам ст. 53 МКУ.

Декларантом надано платіжні доручення № 38 від 17.04.2019 та № 98 від 31.07.2019. . Платіжне доручення № 38 від 17.04.2019 містить посилання виключно на контракт від 23.01.2018 № MQ/6. Платіжне доручення № 98 від 31.07.2019 містить посилання на контракт від 23.01.2018 № MQ/6, специфікацію від 06.06.2019 № 2018-3С та специфікацію № 2018-1А2 від 23.01.2018. Специфікація № 2018-1А2 від 23.01.2018 до митного оформлення за ЕМД № UA110000/2020/000823 декларантом не надано. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 Про довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактури (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім доведення митної вартості певної поставки товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. Надані декларантом листи банку № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 та № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 не відповідають вимогам ст. 53 МКУ.

З наведеною підставою для витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірного рішення, суд також не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що під час здійснення декларування спірних товарів в обох випадках до ЕМД № UA110000/2020/000789, ЕМД № UA110000/2020/000823 ТОВ АМТ ТРЕЙД з метою підтвердження оплати за товар, митниці, були надані платіжні доручення: № 38 від 17.04.2019; № 49 від 07.05.2019; № 66 від 28.05.2019; № 76 від 10.06.2019; № 98 від 31.07.2019, що підтверджується відомостями в гр. 44 кожної ЕМД, тому твердження митниці стосовно ненадання декларантом платіжних доручень: № 49 від 07.05.2019; № 66 від 28.05.2019; № 76 від 10.06.2019 є безпідставним.

В свою чергу, неможливість відкриття зазначених документів посадовою особою митниці не свідчить про їх не надання.

Зауваження митниці щодо того, що платіжні доручення № 38 від 17.04.2019 та № 98 від 31.07.2019 не можливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, у зв`язку з тим, що платіжне доручення № 38 від 17.04.2019 р. містить посилання виключно в контракт від 23.01.2018 № MQ/6, а платіжне доручення № 98 від31.07.2019 містить посилання на контракт від 23.01.2018 № MQ/6, специфікацією від 06.06.2019 № 2018-3С та специфікацію № 2018-1А2 від 23.01.2018 р., яку до митного оформлення за ЕМД № UA110000/2020/000823 декларантом не надано також є безпідставним, виходячи з наступного.

Позивачем надано митниці лист АТ ОТП Банк № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 року, відповідно до якого, банк підтверджує, що згідно даного платіжного доручення - за контрактом MQ/6 від 13.01.2018 року та специфікацією № 2018-1А2 від 23.01.2018 року, підприємство, у тому числі, перерахувало нерезиденту CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD. (Китай) - 2 482, 00 дол. США; за специфікацією № 2018-3А від 03.05.2019 р. - 160 дол. США, за специфікацією 2018-3С від 06.06.2018 р. - 672, 00 дол. США.

Посилання митниці на п.7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 року №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, надані декларантом до митних декларацій в обох випадках додаткові угоди № 10/1, № 13/1, Лист Банку АТ ОТП Банк № 300-3-300-3-1/297від 17.04.2019 р., № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 р., платіжні доручення № 38 від 17.04.2019 року, № 49 від 07.05.2019 року; № 66 від 28.05.2019 року; № 76 від 10.06.2019 року, № 98 від 31.07.2019 року, заяви про купівлю іноземної валюти: № 38, № 52, № 69, № 80, № 105 у своїй сукупності підтверджують, що валютні кошти за товар сплачені саме за відповідними специфікаціями 2018-1А2, 2018-3А, 2018 -3С, тому зауваження митниці щодо неможливості ідентифікувати платіжні доручення з партіями товару, що декларувались, є безпідставним.

6. В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає:

- до митного оформлення надано висновок експерта ТПП від 16.04.2019 №ГО-916/1. Наданий висновок ТПП складено з урахуванням інформації, розміщеної та інтернет-ресурсах made-in-china.com, що є он-лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником он-лайнових маркетингових послуг імпортерів та експортерів та globalsources. com, що є web-сайтом електронної комерції. На вказаних ресурсах можуть створювати власні профілі будь-які компанії та реєструватися будь-які користувачі. Зазначене унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних.

- до митного оформлення надано висновок експерта ТПП від 16.04.2019 №ГО-916/1. Висновок містить інформацію щодо вартості товарів Мотоблок Кентавр МБ2050Д/М2 та Мотоблок Кентавр МБ2013Б-3 , що не відповідають заявленим артикулам до митного оформлення за ЕМД № UA110000/2020/000823 від 21.01.2020. Під час проведення експертизи були використані дані мережі інтернет. Проте, в експертному висновку ТПП від 16.04.2019 ГО-916/4, щодо оцінки товару, ввезеного та митну територію України на адресу ТОВ АМТ ТЕЙД не надано відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації , що не дає можливість перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем були надані митниці висновки експерта ТПП від 16.04.2019 року № ГО-916/1, № ГО-916/4 містять висновки не про можливу відповідність вартості ринковій вартості згідно контракту, специфікації та інвойсу, а містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку.

Зазначені дослідження проводилися 2-ма фахівцями в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертами з метою визначення ринкової вартості товарів. Вартість за одиницю кожного найменування товару, визначена експертами, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в специфікації та інвойсі до кожної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України Про ціни і ціноутворення від 21.06.2012 року № 5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У висновку експерта ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що висновок експертів ґрунтується на повних та об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів висновок фахівців в цій галузі.

Відомості, зазначені митницею, як такі, що не враховані експертами, не впливають на визначення ними ринкової вартості товарів. Дослідження проведено методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дані зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Слід зазначити, що Верховним судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року по справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ), однак таке своє право не реалізувала .

Оскільки, митниця також не зверталась до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , то сумніви щодо неповноти наданого їй декларантом в даному випадку висновку експерта ТПП, є безпідставними.

7. В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає:

- декларантом надано прайс-лист від 08.01.2018 р. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Наданий прайс-лист містить цінову інформацію для українських імпортерів та конкретні умови поставки (CFR-Одеса).

- декларантом надано прайс-лист від 25.04.2018 та від 21.05.2018. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Наданий прайс-лист містить цінову інформацію для українських імпортерів та конкретні умови поставки.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Надані до митного оформлення ТОВ АМТ ТРЕЙД прайс-листи містять інформацію про товари. Про надання інформації щодо товарів, які замовлялись ТОВ АМТ ТРЕЙД направлялись відповідно відповідні комерційні пропозиції, на які і було отримано зазначені прайс-листи.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що прайс - листи не відображають дійсну вартість зазначених у них товарів, у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. При цьому ця обставина жодним чином не свідчить про неможливість перевірити числові значення складових митної вартості.

У висновку Верховного суду викладеному в постанові по справі № 804/14558/15 від 07.08.2018 р., а саме: Доводи відповідача щодо неналежності поданого прайсу Суд оцінює критично, оскільки прайс не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, відомості з нього можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, специфікації, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки

8. В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2020/000039/2 від 22.01.2019 року та повідомленні № 1 до ЕМД № UA110000/2020/000789 від 20.01.2020 року, митниця зазначає:

- відповідно до ч. 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 23.01.2018 № МQ/6 в ціну товару включена вартість паркування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження фрахту та інших витрат, необхідних для доставки товару до названого порту призначення, та/або включення вказаних витрат до ціни товару.

Відповідно до п.5, п.6 частини 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, зазначені витрати додаються до ціни за товар, що сплачена або підлягає сплаті за умовами, що вони не включені до цієї ціни.

Враховуючи умови поставки товару - CFR ( вартість та фрахт ) Одеса, витрати на навантаження, транспортування до порту ввезення в Україні та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення вже включені у фактурну вартість товару і не можуть бути заявлені як окрема складова митної вартості.

В позиції Верховного суду, викладеній ним у постанові від 10.12.2019 року по справі № 820/2003/17, зазначено таке: Відповідно до змісту Інкотермс 2010 Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, CFR (cost and Freight) - Вартість і фрахт означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.

Враховуючи вказані положення, у розумінні Інкотермс 2010 термін Фрахт включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Базис поставки не зобов`язує жодну із сторін здійснювати страхування товару, що поставляється від ризику випадкового знищення чи загибелі.

Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на навантаження, доставку товару до порту призначення та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування .

Таким чином, надані підприємством митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари.

Так, ціна товарів та їх загальна вартість, зазначена у специфікаціях до контракту підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), та співпадає з ціною зазначеною підприємством - виробником у своїх прайс - листах та комерційних пропозиціях, що підтверджується фактом часткової оплати за товар валютних коштів за контрактом, підтвердженим платіжним дорученням в іноземній валюті. Висновки експерта ТПП підтверджують ринкову вартість поставленого товару з КНР на рівні цін, зазначених у супровідних документах.

Щодо правильності обрання методу для визначення відповідачем митної вартості, у відповідності до п. 3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданих до митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.

Відповідності до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси митних органів, які складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Так, у графі 33 рішення №UA110000/2020/000039/2, зазначено:

Артикул № 1 товару № 1 Мотоблок ДТЗ 585Д скориговано до рівня 370,4401 дол. США/шт, враховуючи опис товару трактори, що керуються водієм, який йде поруч (мотоблоки) в розібраному виді, що не містять в своєму складі радіообладнання, у розібраному стані , наближену вагу одиниці товару, країну виробництва та відправлення, комерційні умови поставки, призначення, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 12.09.2019 № UA 500010/2019/025326. Артикул № 2 товару № 1 Мотоблок ДТЗ 570Б скориговано до рівня 277, 8953 дол. США/шт, враховуючи опис товару трактор сільськогосподарський малогабаритний основний колісний, має одну ведучу вісь, двигун внутрішнього згорання 6-9 к.с., тип палива: бензин, призначений для роботи з начепним знаряддям, має вал відбору потужності, керується за допомогою двох рукояток водієм, який йде поряд: мотоблоки в асортименті , вагу одиниці товару, країни виробництва та відправлення, вид палива, потужність двигуна, призначення, митне оформлення якого здійснено за ЕМД від 08.04.2019 № UA 100120/2019/196708.

Відповідно до артикулів заявленого асортименту товарів митна вартість товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ: Товару № 1 до рівня ЕМД від 12.09.2019 № UA 500010/2019/025326 та від 08.04.2019 № UA 100120/2019/196708 - 298, 4608 дол. США/шт.

Так, у графі 33 рішення №UA110000/2020/000041/2, зазначено:

Артикул № 1 товару № 1 Мотоблок ДТЗ 585Д скориговано до рівня 370,4401 дол. США/шт, враховуючи опис товару трактори, що керуються водієм, який йде поруч (мотоблоки) в розібраному виді, що не містять в своєму складі радіообладнання, у розібраному стані , наближену вагу одиниці товару, країну виробництва та відправлення, комерційні умови поставки, призначення, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 12.09.2019 № UA 500010/2019/025326. Артикул № 2 товару № 1 Мотоблок ДТЗ 570Б скориговано до рівня 277, 8953 дол. США/шт, враховуючи опис товару трактор сільськогосподарський малогабаритний основний колісний, має одну ведучу вісь, двигун внутрішнього згорання 6-9 к.с., тип палива: бензин, призначений для роботи з начіпним знаряддям, має вал відбору потужності, керується за допомогою двох рукояток водієм, який йде поряд: мотоблоки в асортименті , вагу одиниці товару, країни виробництва та відправлення, вид палива, потужність двигуна, призначення, митне оформлення якого здійснено за ЕМД від 08.04.2019 № UA 100120/2019/196708.

Отже, митна вартість товарів № 1, 2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ.

При цьому, в гр. 30, 33 Рішення, також зазначено, що скоригована митна вартість для товару № 1 визначена митницею на рівні 298, 4608 дол/од., що не відповідає сумі митної вартості раніше оформленого товару жодній з перелічених митницею в гр. 33 даного рішення митних декларацій (ЕМД від 12.09.2019 № UA 500010/2019/025326 - 370, 4401 дол. США/шт.; ЕМД від 08.04.2019 № UA 100120/2019/196708 - 277, 8953 дол. США/шт.).

Проте, в спірних рішеннях жодних розрахунків щодо коригування митної вартості, митницею не здійснено, тому не зрозуміло, виходячи з яких числових значень чи відомостей складається сума коригування.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. Митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених позивачем товарів у валюті контракту, згідно з положенням ст. 64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, термінів ввезення, вагових характеристик.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та вмотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ АМТ ТРЕЙД документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 сатті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності.

З урахування викладеного суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 22.01.2020 №UA110000/2020/000039/2, № UA110000/2020/000042/2, які, за встановлених обставин, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 4204,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4218 від 20.02.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4204,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексєєнко, 70; код ЄДРПОУ 41526485) до Дніпропетровської митниці ДФС (49033, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 22.01.2020 р. №UA110000/2020/000039/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 22.01.2020 р. №UA110000/2020/000042/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексеєнко, 70, код ЄДРПОУ 41526485) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 204, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 16 липня 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	16.07.2020
Оприлюднено	20.07.2020
Номер документу	90450206
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —160/4147/20

Ухвала від 03.12.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 19.10.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Ухвала від 21.08.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Рішення від 16.07.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 15.04.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.07.2020 по справі 160/4147/20ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/4147/20

Ухвала від 03.12.2020

Ухвала від 19.10.2020

Ухвала від 21.08.2020

Рішення від 16.07.2020

Ухвала від 15.04.2020

Рішення
від 16.07.2020 по справі 160/4147/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД