Ухвала

від 17.07.2020 по справі 340/2690/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2020 року Справа № 340/2690/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Селянського (фермерського) господарства Кімерле Олександра Івановича (код ЄДРПОУ - 06687794; адреса: вул. Паркова, 5А, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200)

до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ - 00015622; адреса: вул.Городецького, 13, м. Київ, 01001)

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

15 липня 2020 року Селянське (фермерське) господарство Кімерле Олександра Івановича звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2295/5 від 03 липня 2020 року Про задоволення скарги .

Разом із адміністративним позовом подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій заявник просить на час розгляду справи:

- заборонити Бобринецькій міській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 50 га (кадастровий номер 3520887900:02:000:9006;

- заборонити Державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського, земельної ділянки сільськогосподарського призначення. загальною площею 50 га (кадастровий номер 3520887900:02:000:9006) у Державному земельному кадастрі;

- заборонити Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України та державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 50 га (кадастровий номер 3520887900:02:000:9006).

Відповідно до відомостей автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» вказана справа, разом із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, передана на розгляд судді Кравчук О.В.

Згідно з пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду справи у порядку адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Відповідно до матеріалів позову, 31 січня 2019 року за СФГ ОСОБА_1 зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га для ведення фермерського господарства (Кіровоградської області, Бобринецького району, Червонодолинської сільської ради) кадастровий номер 3520887900:02:000:9006 на підставі Державного акта на право постійного користування землею КР №000113, виданого 09.09.1996 року Бобринецькою районною радою Кіровоградської області. Відповідна реєстраційна дія вчинена за рішенням державного реєстратора Грузьківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Обрежі В. Л. № 45305713.

Однак, вказане рішення було оскаржене Бобринецькою міською радою до Міністерства юстиції України .

За наслідками розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України відповідач видав спірний наказ №2295/5 від 03 липня 2020 року, яким, зокрема, скасовано рішення від 31 січня 2019 року №45305713, прийняте державним реєстратором Обрежею В.Л., а також заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору ОСОБА_2 строком на два місяці.

Вимогами в цій справі є визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України про скасування рішення Державного реєстратора про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з невизнанням права позивача на таку ділянку іншою особою - Бобринецькою міською радою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У розумінні частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Водночас юридично помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно (права постійного користування спірною земельною ділянкою), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельних ділянок за позивачем є наслідком спору, який перебуває у приватноправовій площині, а саме спору щодо права на земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації: позивач наполягає на наявності у нього права постійного користування земельною ділянкою, тоді як Бобринецька міська рада такого права не визнає.

На існуванні такого спору наголошує й сам позивач у своїй заяві про забезпечення позову.

З урахуванням наведеного суддя вважає, що спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку. Належним відповідачем у такій справі є особа, яка таке право не визнає (порушує). Участь Мін`юсту та Державного реєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними в порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про скасування наказу Мін`юсту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з Бобринецькою міською радою, яка заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за СФГ ОСОБА_1 права постійного користування цією ж земельною ділянкою. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Подібного висновку за схожих відносин дійшла Велика палата Верховного Суду у справі № 802/385/18-а в постанові від 19 червня 2019 року та у справі № 1840/3241/18 в постанові від 12 лютого 2020 року.

Приватноправовий (цивільно-правовий) характер спірних відносин виключає компетенцію адміністративного суду щодо розгляду спору за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Викладене обумовлює також висновок суду про відсутність підстав для розгляду заяви позивача про забезпечення позову (пункт 2 частини першої статті 153, частина сьома статті 154 КАС України).

Виходячи з викладеного та керуючись вимогами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі №340/2690/20.

Заяву Селянського (фермерського) господарства Кімерле Олександра Івановича про забезпечення позову повернути без розгляду.

Повідомити позивача, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в поряду цивільного (господарського) судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали невідкладно вручити (надіслати) позивачеві разом з позовної заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук