Рішення

від 17.07.2020 по справі 480/1902/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 р. Справа № 480/1902/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Буринської міської ради Сумської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Буринської міської ради Сумської області, в якій просить:

1. визнати бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо не прийняття рішення по суті заяви ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки від 21.01.2020,

2. зобов`язати Буринську міську раду Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки від 21.01.2020 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

3. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 840 грн.80 коп. в рахунок відшкодування судового збору та 6080 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі матеріального складу від 06.11.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1405, позивач придбала у Буринського міського споживчого товариства нежитлову будівлю матеріального складу під літ. «А-1» загальною площею 568,3 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу укладений 06.11.2012 та посвідчений приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В., зареєстрований в реєстрі за №1405.

Переліком об`єктів топоніміки в районах області, що перейменовуються, затвердженого Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 №251-ОД, перейменовано в місті Буринь вулицю Піонерська на вулицю Ринкова.

21.01.2020 р. позивач звернулась до міського голови Буринської міської ради Сумської області з заявою (клопотанням), в якому просила передати у власність шляхом викупу земельну ділянку кадастровий номер 5920910100000170121 площею 0,1119 га, для обслуговування будівлі (03.07 номер цільового призначення), належної їй на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.12р., розташованої за адресою: м.Буринь, вул.Ринкова, б.4к (назва вулиці з Піонерської змінена згідно сесії облради). На укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки надала згоду.

Листом №358 від 21.02.2020 міський голова Буринської міської ради Сумської області надав відповідь, в якій повідомлено, що на пленарне засідання сесії міської ради, яке відбулось 14.02.2020, було внесене питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки» . За результатами розгляду даний проект рішення не підтримано.

28.02.2020 року позивач звернулась із заявою до відповідача, в якій просила направити на її адресу належним чином засвідчену копію рішення Буринської міської ради «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки» від 14.02.2020 та протоколу сесії Буринської міської ради від 14.02.2020.

Листом №493 від 05.03.2020 позивача повідомлено, що відповідно до статті 51 Регламенту Буринської міської ради у випадку, якщо рішення не прийнято у встановленому цим Регламентом порядку, про це робиться відповідний запис у протоколі сесії. Факт неприйняття рішення не потребує оформлення окремого рішення з цього питання. У зв`язку з чим запропоновано укласти договір оренди землі, яка використовується позивачем у комерційних цілях та надано витяг з протоколу сорок п`ятої сесії Буринської міської ради сьомого скликання.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки Буринська міська рада Сумської області, не прийнявши за результатами голосування жодного відповідного рішення за заявою про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки від 21.01.2020, порушила процедуру її розгляду, а отже діяла всупереч вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 24.03.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до договору купівлі - продажу нежитлової будівлі матеріального складу від 06.11.2012 року Буринське міське споживче товариство передало у приватну власність ОСОБА_1 нежитлову будівлю матеріального складу під літ.«А-1» , загальною площею 568,3 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1 , яка розміщена на земельній ділянці площею 0,1119 га, з кадастровим номер: 5920910100:00:017:0121.

Відповідно до п.13.3. зазначеного договору на момент його укладення земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомості, перебувала в оренді у Буринського міського споживчого товариства, згідно договору оренди від 15.08.2012 року, укладеного між Буринською міською радою Сумської області та Буринським міським споживчим товариством строком на 1 (один) рік та дія якого закінчилась 15 серпня 2013 року.

Аналізуючи ч.2 ст.120 Земельного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що до особи, яка придбала об`єкт нерухомого майна, який знаходиться на орендованій земельній ділянці, переходять всі права та обов`язки, котрими були наділені попередні землекористувачі.

ОСОБА_1 , починаючи з дати придбання будівлі матеріального складу взагалі не сплачувала орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вищеозначений об`єкт нерухомого майна, чим порушує норми статті 206 Земельного кодексу України.

Так, Буринською міською радою Сумської області було подано до Буринського районного суду Сумської області позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів неотриманої орендної плати за землю.

01.08.2019 рішенням Буринського районного суду Сумської області у справі №574/129/19 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 45122 грн. 38 коп. та понесених судових витрат в сумі 718 грн. 07 коп.

ОСОБА_1 з судовим рішенням Буринського районного суду погодилась та сплатила дану суму збитків у міський бюджет Буринської міської ради Буринського району Сумської області.

Однак до теперішнього часу позивач не звернулась до міської ради про укладення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності, на якій знаходиться її об`єкт нерухомості, тобто являється недобросовісним користувачем.

21.01.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою про викуп даної земельної ділянки. Так, 14.02.2020 на сесії Буринської міської ради було винесено питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки» , але депутатами дане рішення не було підтримано, а копію протоколу було направлено листом ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 51 Регламенту Буринської міської ради зазначено, що у випадку, якщо рішення не прийнято у встановленому даним Регламентом порядку, про це робиться відповідний запис у протоколі сесії та не потребує оформлення окремого рішення з цього питання.

Враховуючи, що Буринська міська рада розглянула питання щодо викупу земельної ділянки, а позовні вимоги позивача у частині бездіяльності являються безпідставними.

Також відповідач зазначив, що ним направлявся лист про укладення договору оренди на земельну ділянку 27.01.2020 за № 142, але ОСОБА_1 його проігнорувала.

Відповідач також заперечує проти позовних вимог щодо зобов`язання Буринської міської ради Сумської області розглянути питання про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки від 21.01.2020 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов`язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту. Зобов`язання судом органів місцевого самоврядування внести певні зміни до рішення міської ради за відсутності відповідного волевиявлення таких органів є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями, яке підлягає захисту.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 61-68).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі матеріального складу від 06.11.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1405, ОСОБА_1 придбала у Буринського міського споживчого товариства нежитлову будівлю матеріального складу під літ. «А-1» загальною площею 568,3 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу укладений 06.11.2012 та посвідчений приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В., зареєстрований в реєстрі за №1405 (а.с. 11-13).

21.01.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до міського голови Буринської міської ради Сумської області з заявою, в якій просила передати у власність шляхом викупу земельну ділянку кадастровий номер 5920910100000170121 площею 0,1119 га, для обслуговування будівлі (03.07 номер цільового призначення), належної їй на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.12р., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та надала згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (а.с. 6).

Листом №358 від 21.02.2020 міський голова Буринської міської ради Сумської області надав відповідь, в якій повідомлено, що на пленарне засідання сесії міської ради, яке відбулось 14.02.2020, було внесене питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки» . За результатами розгляду даний проект рішення не підтримано, про що була направлена відповідь 19.02.2020 за №335 (а.с. 7).

28.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до відповідача, в якій просила направити на її адресу належним чином засвідчену копію рішення Буринської міської ради «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки» від 14.02.2020 та протоколу сесії Буринської міської ради від 14.02.2020 (а.с. 8).

Листом №493 від 05.03.2020 відповідач повідомив, що відповідно до статті 51 Регламенту Буринської міської ради у випадку, якщо рішення не прийнято у встановленому цим Регламентом порядку, про це робиться відповідний запис у протоколі сесії. Факт неприйняття рішення не потребує оформлення окремого рішення з цього питання. У зв`язку з чим запропоновано укласти договір оренди землі, яка використовується позивачем у комерційних цілях та надано витяг з протоколу сорок п`ятої сесії Буринської міської ради сьомого скликання (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У частинах другій, третій статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про падання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що за результатами розгляду, зокрема, заяви про передачу у власність земельної ділянки шляхом викупу Буринською міською радою повинно прийматися відповідне рішення про надання дозволу на викуп земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду заяви позивача щодо передачі у власність земельної ділянки, відповідачем надано лише лист з повідомленням, що проект рішення не підтримано (а.с.7).

Суд зазначає, що в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, у той час, як останній протиправно направив ОСОБА_1 відповідь у формі листа, отже уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Таким чином, наданий відповідачем лист від 21.02.2020 №358 не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на викуп земельної ділянки.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем фактично в установлений законом спосіб не розглянуто заяву позивача та не було прийнято відповідного рішення про надання дозволу на викуп земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу, а отже має місце протиправна бездіяльність, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Буринської міської ради Сумської області щодо не прийняття рішення по суті заяви ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки від 21.01.2020 та зобов`язання Буринської міської ради Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки від 21.01.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Буринської міської ради Сумської області прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Буринської міської ради Сумської області прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження органів місцевого самоврядування (у даному випадку Буринської міської ради Сумської області), оскільки, відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом, а тому позовні вимоги у частині зобов`язання Буринської міської ради Сумської області прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Буринську міську раду Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2020 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства у формі рішення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 09 січня 2020 року у справі №812/1264/17 (№К/9901/46454/18).

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради 840,80 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 20.03.2020 р. платіж №1009529483 (а.с.4).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 6080 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги №623 від 20.03.2020, рахунок №03-03-20, квитанцію від 20.03.2020 №555184, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2020, детальний опис робіт.

Так, згідно змісту акту виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2020року адвокатом надано позивачу наступні послуги :

- ознайомлення з матеріалами (позовними) - 1 год.;

- надання консультацій - 0,5 год. (30 хв.);

- підготовка договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року та акту 20 березня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу згідно договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року, рахунок №03-03-20 від 20.03.2020. Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року - 1 год.;

- підготовка позовної заяви ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 3 години;

Загальна кількість годин участі адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час розгляду справи в суді (участь в судових засіданнях) становить 5 годин. 30 хв. (5.5 год), що становить 3520 грн. (а.с. 25-34).

Проте, суд вважає, що наведені у розрахунку послуги щодо підготовки договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року, акту 20 березня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг), розрахунку судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу згідно договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року, рахунку №03-03-20 від 20.03.2020, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року - 1 год. підлягають виключенню, оскільки не пов`язані з розглядом справи.

Так, відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, підготовка договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року та акту 20 березня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунку судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу згідно договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року, рахунок №03-03-20 від 20.03.2020, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору №623 про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року - 1 год. не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідно до попереднього розрахунку судових витрат (а.с. 34) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6080 грн. складаються з 3520 грн. витрат при подачі позовної заяви до суду та 2560 грн. витрат при розгляді справи у суді.

Суд зазначає, що справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому витрати з правничої допомоги у сумі 2560 грн. щодо участі в судовому засіданні не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу в сумі 1500,00 грн., які складаються з наступного: консультація, ознайомлення з документами, підготовка позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо не прийняття рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки.

Зобов`язати Буринську міську раду Сумської області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 04058025) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.01.2020 р. про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства у формі рішення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Буринського району Сумської області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 04058025) судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук