Постанова

від 16.06.2020 по справі 756/8803/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи 756/8803/16-ц

номер апеляційного провадження: 22-ц/824/3340/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача: Білич І.М.

суддів: Лапчевської О.Ф., Іванченка М.М.

при секретарі: Кемському В.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Вінніченко Т.В.

представника третьої особи - Коваленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Оболонського районного суду м. Києва Жук М.В.,

у цивільній справі № 756/8803/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, третя особа - Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва , про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся з указаним позовом до КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва та ПрАТ СК Галицька .

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20.05.2016 о 14 год. 20 хв. на належний йому автомобіль марки Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований біля будинку № 44 по вул. Вишгородській у м. Києві, впало дерево, в результаті чого транспортний засіб отримав значні механічніушкодження. Після падіння дерева на транспортний засіб, останній повністю вийшов з ладу та ремонту не підлягав, що позбавило позивача можливості користуватись своїм автомобілем та використовувати його за призначенням.Відповідальною за заподіяння шкоди особою позивач визначив КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, яке, на його думку, неналежним чином виконувало власні обов`язки з догляду за зеленими насадженнями на підконтрольній території.

В подальшому, як наслідок неодноразового уточнення позовних вимог, ПрАТ СК Галицька було виключене зі складу відповідачів, а КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відтак, ОСОБА_1 просив стягнути з КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва 205 126 грн. 66 коп. у відшкодування майнової шкоди, 1 500 грн. витрат з проведення товарознавчої експертизи та 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва на користь ОСОБА_1 176 741 грн. 11 коп. матеріальної шкоди, 1 500 грн. витрат на складення звіту про оцінку завданого збитку, 5 000 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди, 1 832 грн. 41 коп. судового збору, а всього 185 073 грн. 52 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилаючись на те, що КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва не є балансоутримувачем дерева, яке впало на транспортний засіб позивача, а тому не є відповідальною особою за шкоду, заподіяну ОСОБА_1 .. Крім того, вказувалов, що автомобіль був припаркований з порушенням правил дорожнього руху, що свідчить про наявність вини самого позивача. Також, скаржник зазначав, що його не було залучено до проведення оцінки збитків, заподіяних майну позивача, а суд, розглядаючи спір про відшкодування шкоди за умови фізичного знищення транспортного засобу, не вирішив питання про передання відповідачу пошкоджених залишків.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити за безпідставністю її вимог, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ній.

Позивач, його представник, а також представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 на праві власності належав автомобіль марки Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 , на який 20.05.2016 року близько 14 год. 20 хв., що був припаркований біля будинку № 44 по вул. Вишгородській в м. Києві, впала гілка дерева (каштана кінського), в результаті чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Факт падіння дерева на автомобіль марки Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується протоколом огляду місця події від 20.05.2016 року, висновком ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Оболонського управління поліції ГУ НП в м. Києві від 30.05.2016 року, а також не заперечується сторонами.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що саме КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва є відповідальною особою за шкоду, заподіяну позивачеві.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Так, поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів , відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях

Згідно з п.3.1.4. Правил благоустрою міста Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року, утримання та благоустрій територій, підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 затверджені Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України(далі - Правила), які визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Відповідно до п.3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п.5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право: звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Таким чином, обставиною, яка підлягає встановленню при вирішенні даного спору, є те, хто саме є балансоутримувачем об`єкту благоустрою (в даному випадку - зеленого насадження, дерева), в результаті падіння якого було пошкоджено майно позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що дерево, в результаті падіння якого було пошкоджено транспортний засіб ОСОБА_1 , росло вздовж вулиці Вишгородської біля будинку в„– 44 у м. Києві.

Згідно відомостей наданих Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією, за третьою особою - КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району на праві господарського відання без права розпорядження закріплений лише житловий та нежитловий фонд за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, 44 (розпорядження Оболонської РДА в м. Києві від 31.01.2015 року №41).

Земельні ділянки та зелені насадження, що на них розташовані, до сфери управління третьої особи не передавалися. Прибудинкова територія житлового будинку знаходиться на обслуговуванні вказаного підприємства та закріплена за ним як площа прибирання.

Однак, місце розташування дерева, яке впало на автомобіль позивача, не входить до площі прибирання прибудинкової території біля будинку в„–44 по вул. Вишгородській в м. Києві .

Указана обставина, окрім листа Оболонської РДА м. Києва, підтверджується схемою прибудинкової території будинку в„–44 по вул. Вишгородській у м. Києві та експлікацією прибиральних площ прибудинкової території указаного будинку (т. 1, а.с. 83).

Аналогічні письмові пояснення надала і третя особа в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що третя особа: КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району , як балансоутримувач житлового будинку в„–44 по вул. Вишгородській в м. Києві , не є відповідальною особою за належний стан зелених насаджень, розташованих поблизу зазначеного будинку.

Відтак, саме відповідач - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва є відповідальною за відшкодування шкоди особою (балансоутримувачем) в даному випадку, так як;

Згідно Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України балансоутримувач - це спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів (п.5.5. Правил).

Тобто, правовий статус балансоутримувача в першу чергу пов`язується з обов`язками відповідної організації здійснювати догляд за утриманням та збереженням зелених насаджень.

Згідно з положеннями Статуту КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва , затвердженого розпорядженням КМДА від 17.12.2001 року № 2715, метою і предметом діяльності підприємства є утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охороні і захисту на закріпленій за підприємством території; контроль за станом утримання і відтворення зелених насаджень на усій території району незалежно від їх відомчої належності та форм власності , видача їх власникам приписів по усуненню виявлених недоліків в утриманні зелених насаджень; виконання робіт з обстеження якісного та кількісного стану зелених насаджень, які підлягають знесенню, тощо.

Відтак, відповідальною винною особою за відшкодування шкоди завданої майну фізичної особи внаслідок неналежного утримання балансоутримувачем зелених насаджень є комунальне підприємство з зелених насаджень на території якого розташовані такі насадження, що також узгоджується зі змістом правового висновку Верховного Суду в постанові від 24.06.2019 року по справі № 757/44801/15-ц.

Подія (падіння гілки з дерева) відбулась по вул. Вишгородській, яка територіально знаходиться в Оболонському районі м. Києва, тобто на території, підконтрольній відповідачу, а тому балансоутримувачем, який відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на цій території, в даному випадку є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району.

Надані матеріали справи, вказують на те, що саме працівники КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва здійснювали огляд дерева, яке впало на автомобіль позивача, та займалися прибиранням впавших його частин, що свідчить про визнання відповідачем події ( падіння гілки дерева) на підконтрольній відповідачу території.

Акту розмежування території навколо будинку в„–44 по вул. Вишгородській у м. Києві , який би свідчив про те, що відповідне дерево не перебувало на балансі відповідача, останнім суду не надано.

Незважаючи на те, що відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду у справі №200/22129/16-ц, як на підтвердження того, що органи місцевого самоврядування, а не КП по утриманню зелених насаджень, повинні відповідати за відшкодування шкоди, на думку колегії суддів, не може бути прийнято судом, оскільки стосується правовідносин, відмінних з тими, що є предметом даного спору. Зокрема, в даній справі не встановлено, що територія, на якій був пошкоджений автомобіль позивача, є безхазяйною або пустирем.

Ненадання скаржником протягом всього розгляду справи на неодноразові звернення суду першої інстанції доказів на підтвердження чи спростування факту належності території, на якій розташовано дерево з якого впала гілка, саме йому - не є підтвердженням того, що територія на якій розташовано дерево є безхазяйною або пустирем.

Навпаки, за матеріалами справи вбачається, що саме відповідач визначений органом державної влади (КМДА) у якості балансоутримувача зелених насаджень на території Оболонського району м. Києва.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що шкода майну позивача була завдана не з вини КП по утриманню зелених насаджень, колегія суддів вважає такими що не можуть бути підставою для скасування ухваленого рішення з огляду на наступне.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями, передбачений розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне, омолоджувальне (п.9.1.11.Правил).

Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Отже, відповідно до вищезазначених Правил та положень статуту КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, на останнього покладений обов`язок не тільки по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також і догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування.

Доказів належного виконання покладених на відповідача обов`язків останній суду не надав. Відсутні акти огляду дерева, та підтвердження процедур обрізання для запобігання відламування гілок.

За змістом ч.2 ст.1166 ЦК України у правовідносинах по відшкодуванню шкоди (деліктні зобов`язання) діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, проте відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

З фотокарток наданих позивачем разом з позовною заявою, вбачається, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, у місці відламування гілки мало пошкодження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду в частині того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідальною за шкоду є інша особа.

Крім того, відповідно до листа Українського гідрометеорологічного центру Державної служби з надзвичайних ситуацій України від 02.06.2016 року, за оперативними даними метеорологічної станції Київ погодні умови 20.05.2016 року з 12:00 год. були такі: температура повітря 16? тепла, без опадів, метеорологічна дальність видимості 20 км, відносна вологість повітря 44 %, вітер північно-західний, 6 м/с.

З 15:00 год.: температура повітря 13? тепла, без опадів, метеорологічна дальність видимості 20 км, відносна вологість повітря 64 %, вітер північно-західний, 3 м/с.

Незважаючи на те, що у відповідному листі вказано про можливі пориви вітру в період з 12:12 год. до 16:50 год. до 15 м/с, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідні пориви мали місце саме по вул. Вишгородській, 44 в м. Києві о 14 год. 20 хв.

Будь-які опади, грози тощо в указаний час на зазначеній території були відсутні.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що падіння гілки дерева було викликане непереборною силою, а відповідач за належного виконання покладених на нього обов`язків з утримання зелених насаджень не міг запобігти її падінню з дерева.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що пошкодження автомобіля внаслідок падіння гілки дерева сталося з вини самого позивача, який припаркував його з порушенням правил дорожнього руху, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Оскільки протоколів патрульної поліції щодо порушення позивачем правил стоянки/парковки матеріали справи не містять. Як не містять й даних про наявність відповідних заборонних дорожніх знаків поблизу будинку в„–44 по вул. Вишгородській в м. Києві щодо здійснення паркування автомобілів.

Визначаючи розмір заподіяної позивачеві шкоди, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано виходив зі звіту № 311 від 27.05.2016 року про оцінку автомобіля Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого, ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складала 205 126 грн. 66 коп., а вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 389 798 грн. 38 коп., що значно перевищує його ринкову вартість та свідчить про фізичне знищення транспортного засобу.

Також на замовлення ОСОБА_1 складено звіт № 311/2 від 27.05.2016 року про оцінку автомобіля, згідно з яким його утилізаційна вартість після його пошкодження складає 28 385 грн. 55 коп.

Вказуючи в апеляційній скарзі на не залучення представникаКомунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва при складенні вказаних звітів, відповідач при цьому будь-яких заперечень щодо розміру заподіяної шкоди не наводить, власних розрахунків на спростування звітів про оцінку збитків не надає.

Таким чином, за наданими у ході розгляду справи доказами було встановлено, що відновлювати транспортний засіб позивача є економічно недоцільно, а відтак, суд першої інстанції в силу положень ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір матеріального збитку, завданий позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, складає 176 741 грн. 11 коп., тобто різницю між вартістю транспортного засобу до пошкодження та вартістю його утилізаційних залишків.

Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги в частині не вирішення судом питання про передання залишків транспортного засобу відповідачеві, так як їх вартість в силу положень Закону вже врахована при визначенні розміру заподіяних збитків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді :