Рішення

від 09.07.2020 по справі 368/79/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/79/20

Рішення 2/368/229/20

Іменем України

"09" липня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі : головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Назаренко А.І.

представник позивача адвоката Клапчука Ф.П.

та представника відповідача адвоката Лисюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кагарлик в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області як орган опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки, -

в с т а н о в и в :

представник позивача просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передавши дитину на опікування Ліщинській сільській раді Кагарлицького району Київської області, обґрунтовуючи позов наступним.

20.11.2001р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Миронівським РАЦС Київської області.

Під час спільного шлюбу у ОСОБА_4 та відповідача народилась дитина, а саме:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки спільне життя у ОСОБА_4 з відповідачем не склалось, шлюбні відносини між ними припинились, 30.12.2008 р. шлюб між ОСОБА_4 та відповідачем було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 помер.

Після смерті батька син ОСОБА_3 залишився проживати з відповідачем.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Вже тривалий час відповідач зловживає алкогольними напоями та не займається вихованням дитини. Зокрема, починаючи з розірвання шлюбу, а саме з 2010 року та по даний час відповідач ОСОБА_2 взагалі не виконує своїх батьківських обов`язків щодо виховання своєї дитини, тобто ухиляється від їх виконання, що полягає, зокрема, у тому, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, постійно зловживає спиртними напоями, по місцю реєстрації в АДРЕСА_1 , не проживає, періодично проживає в різних співмешканців, тривалий час не працює та не намагається працевлаштуватись.

Відповідач двічі лікувалась від алкогольної залежності в КЗ КОР ОПНМО : в 2005 році та в 2019 році (06.02.2019 р. - 14.06.2019 р.), проте, лікування не дало позитивного ефекту та не вплинуло на покращення її поведінки.

Згідно рішення виконкому Ліщинської сільської ради № 10 від 29 серпня 2016 року Про вилучення малолітньої дитини дитина перебуває в Буртівському благодійно-соціально-реабілітаційному центрі Сонечко , де й перебуває та навчається на даний час.

З відповідачем фахівцем Кагарлицького ЦСССДМ ОСОБА_6 неодноразово проводились бесіди, під час яких було встановлено, що мати не має впливу на дитину і не має бажання її виховувати, її асоціальна поведінка та постійне неналежне ставлення щодо виконання своїх батьківських обов`язків неодноразово розглядались на засіданнях виконавчого комітету Ліщинської сільської ради, однак не мали позитивних наслідків.

Відповідач має власне житло, проте в даний час проживає в чужому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який на сьогодні не оформлено, потенційний власник та її співмешканець, ОСОБА_7 , відбуває кримінальне покарання. Крім того, відповідач інколи проживає в інших співмешканців.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таких висновків дійшов Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 13.03.2019 р. у справі № 631/2406/15-ц.

Також, Верховний суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789- XII передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Виходячи з правової позиції Верховного суду позбавлення батьківських прав допускається лише при наявності вини у діях батьків.

Вина - це певне психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків. Вина боржника є суб`єктивною умовою відповідальності. Застосовування цього поняття в цивільному праві має свої особливості.

У цивільному праві діє презумпція винності боржника. Відсутність власної вини в цивільному праві доводиться особою, яка порушила зобов`язання. Боржник буде вважатися винним доти, доки не доведе свою невинність.

Виходячи з того у цивільному праві діє презумпція винності, то саме на відповідача ОСОБА_2 покладається обов`язок доведення невинуватості, тобто він зобов`язаний довести суду, що виконував або намагався виконувати свої батьківські обов`язки.

Залежно від того, чи бажав відповідач настання протиправних наслідків, тобто невиконання батьківських обов`язків, вирішується питання щодо поділу вини на дві форми: умисну чи необережну.

Необережну вину у цивільному праві поділяють на легку (просту) необережність та грубу необережність. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала таких наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно могла і зобов`язана була їх передбачити. Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути.

Якщо розглядати поведінку відповідача до ОСОБА_3 та її ставлення до виконання батьківських обов`язків, то її вина характеризується необережною формою вини у вигляді грубої необережності, оскільки відповідач байдуже ставилась та на даний час ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, легковажно розраховувала та розраховує, що ухилення від виконання батьківських обов`язків не призведе на наслідків у вигляді позбавлення батьківських прав.

Про байдужість та легковажність до виконання своїх батьківських обов`язків відповідача ОСОБА_2 свідчить те, що він вже протягом тривалого часу з нею проводились бесіди та виховна робота щодо неналежного виконання нею батьківських обов`язків, але заходи впливу не дають позитивного результату. Проблему ускладнює ще і зловживання нею алкогольними напоями, що призводить до психічних розглядів та дуже негативно вливає на виконання, а точніше невиконання Відповідачем батьківських обов`язків.

Також, зловживання алкогольними напоями та нехтування відповідачем своїх батьківських обов`язків негативно впливає на психічне здоров`я дитини, її розвиток та виховання, що може призвести до непоправних наслідків для дитини і її психологічного та психічного здоров`я.

Отже, є всі підстави стверджувати, що на даний час відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого обов`язку щодо виховання своєї дитини, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від обов`язку щодо виховання своєї дитини, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України він за рішенням суду повинен бути позбавлений батьківських прав щодо своєї сина ОСОБА_3 .

Згідно висновку Ліщинської сільської ради як органу опіки та піклування затвердженого рішенням № 25 від 29.11.2019 р. сільська рада вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Вказане положення Сімейного кодексу України дає право Ліщинській сільській раді як органу опіки та піклування звертатись до суду із позовом про позбавлення батьківських прав відповідача щодо її дитини.

Згідно ч. 4 ст. 167 Сімейного кодексу України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Необхідно зазначити, що найближчі родичі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертались до Ліщинській сільській раді як органу опіки та піклування із заявами про передачу їм дитини. Водночас, рішенням виконкому Ліщинської сільської ради № 10 від 29 серпня 2016 року Про вилучення малолітньої дитини дитина перебуває в Буртівському благодійно-соціально-реабілітаційному центрі Сонечко .

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 167 Сімейного кодексу України після позбавлення Відповідача батьківських прав щодо дитини, вона має бути передана на опікування Ліщинській сільській раді як органу опіки та піклування.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про місце та час судового розгляду, про що свідчать довідки про отримання СМС повідомлення. Двічі відповідача судом визнано явку обов`язковою, проте до суду так не з`явилася. Заяв та клопотань не надходило.

Суд, вислухавши представників сторін, свідків та дитину відповідача і вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється матір`ю малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 09.12.2008 року №5 серії НОМЕР_1 .

Батьком малолітнього ОСОБА_3 був ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.02.2011 року серії НОМЕР_2 .

Згідно характеристики, виданої Ліщинською сільською радою 14.12.2019 року, за №457/02-42 ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_3 АДРЕСА_1 , у якому на даний час не проживає. оскільки не має палива. Тимчасово проживає у співмешканця, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_2 . Вдова. Має малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та трьох дорослих дітей. Гр. ОСОБА_2 постійно зловживає спиртними напоями, не виконує свої батьківські обов`язки стосовно дитини та веде асоціальний спосіб життя. Малолітній син, ОСОБА_3 тимчасово влаштований на навчання в Буртівський соціально-реабілітаційний центр Сонечко , оскільки під час запоїв матері малолітня дитина часто залишається без догляду. Сім`я перебуває на обліку виконкому сільської ради, як сім`я, що потрапила в складні життєві обставини.

З довідки, виданої Ліщинською сільською радою від 04.12.2019 року № 442, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована у житловому будинку в АДРЕСА_3 власному будинку по АДРЕСА_1 , в адміністративних межах Ліщинської сільської ради не працевлаштована.

З довідки, виданої Управлінням соціального захисту населення Кагарлицької РДА від 21.11.2019 № 1355 вбачається, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3 та перебуває на обліку в Управлінні і не отримує державну допомогу як одинока мати.

З довідки, виданої Кагарлицькою ЦРЛ від 21.11.2019 року № 767 вбачається, що ОСОБА_2 , 1971 року народження, проживаюча у с. Ліщинка Кагарлицького району Київської області лікувалась від алкогольної залежності в КЗ КОП ОПННО 2005 р., 2019 р., діагноз якої є: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

З довідки про склад сім`ї, виданої виконкомом Ліщинської сільської ради від 04.12.2019 року № 441 вбачається, що до складу сім`ї входять: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 від 13 листопада 2019 року вбачається, що комісія в складі сільського голови ОСОБА_8 , секретаря сільської ради ОСОБА_9 та фахівця із соціальної роботи ОСОБА_6 провели обстеження житлових умов сім`ї гр. ОСОБА_2 та встановили наступне: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 . Фактично проживає разом із своїм неповнолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку свого співмешканця, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_4 будинок АДРЕСА_5 року побудови, цегляний, покрівля - шиферні листи. Загальна площа - 57,3 м2, житлова - 32,3 м2. Кількість житлових кімнат - 2. В будинку пічне опалення, водопостачання та водовідведення відсутнє. Дрова в наявності є, але до опалювального сезону не підготовлені (не порізані і не порубані). Всі, в т.ч. і неповнолітній ОСОБА_3 , проживають в одній кімнаті, дитина спить в розкладному кріслі. Під час проведення обстеження в будинку було холодно, не прибрано, посуд брудний, на столі та у веранді стояли пляшки з-під спиртного. Крім хлібо-булочних виробів у холодильнику, ніякої їжі в наявності не було. Провівши обстеження умов проживання, комісія встановила, що умови проживання в будинку для неповнолітньої дитини незадовільні та в значній мірі становлять загрозу для її життя та здоров`я.

Згідно з висновком виконавчого комітету Ліщинської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 29.11.2019 №36, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Мати вихованням дитини не займається. Ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що полягає, зокрема, у тому, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, постійно зловживає спиртними напоями, по місцю реєстрації в АДРЕСА_1 , не проживає, періодично проживає в різних співмешканців, тривалий час не працює та не намагається працевлаштуватись. Гр. ОСОБА_2 двічі лікувалась від алкогольної залежності в КЗ КОР ОПНМО : в 2005 році та в 2019 році (06.02.2019 - 14.06.2019), проте, лікування не дало позитивного ефекту та не вплинуло на покращення її поведінки. Згідно рішення виконкому Ліщинської сільської ради № 10 від 29 серпня 2016 року Про вилучення малолітньої дитини дитина перебуває в Буртівському благодійно-соціально-реабілітаційному центрі Сонечко , де й перебуває та навчається на момент складання даного висновку. З гр. ОСОБА_2 фахівцем Кагарлицького ЦСССДМ ОСОБА_6 неодноразово проводились бесіди, під час яких було встановлено, що мати не має впливу на дитину і не має бажання її виховувати. Її асоціальна поведінка та постійне неналежне ставлення щодо виконання своїх батьківських обов`язків неодноразово розглядались на засіданнях виконавчого комітету Ліщинської ради, однак не мали позитивних наслідків. Гр. ОСОБА_2 має власне житло, проте в даний час проживає в чужому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який на сьогодні юридично не визначене, потенційний власник та її співмешканець, ОСОБА_7 , відбуває кримінальне покарання. Крім того, інколи проживає в інших співмешканців. Так як, гр. ОСОБА_2 тривалий час не виконувала своїх батьківських обов`язків та необхідної участі у вихованні дитини не приймала, долею сина, його життям, навчанням, станом здоров`я належним чином не цікавилась, виконавчий комітет Ліщинської сільської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити гр. ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З рішення виконкому Ліщинської сільської ради про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 від 22.01.2019 року № 1 вбачається, що виконком вирішив затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вважав за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні до дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому порядку.

Статтею 164 СК України врегульовано, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України , та полягають, зокрема, в наступному: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інше.

Статтею 11 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Так, на виконання положень ст. 171 СК України судом була вислухана думка дитини. ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що не хоче, щоб його маму позбавили батьківських прав. Останній раз він на неї розсердився, бо вона його кинула і він не мав, що їсти та було холодно. Йому не погано у центрі, але він хоче додому.

Отож, за конструкцією норми ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою, але суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її найкращі інтереси.

Відношення дитини до матері мотивовано тимчасовим почуттям образи, але це не означає, що позбавлення батька батьківських прав буде відповідати найвищим інтересам неповнолітньої дитини, оскільки надзвичайно важливо для хлопця відчувати спорідненість із його рідною матір`ю, а тому суперечлива думка дитини, ураховуючи інші обставини даної справи, не є наразі визначальною.

Позивач неодноразово вирішував питання щодо неналежного виконання відповідачем щодо свого сина, про що було надано протоколи виконавчого комітету за період з 2011 р. по 2019 р. (а.с. 42-52).

Статтею 12 вищезгаданого Закону передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Як зазначено у пунктах 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30 березня 2007 року із змінами і доповненнями від 19.12.2008 р., позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року , в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В контексті пункту 2 ст. 8 Конвенції про права дитини, ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18. Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ураховуючи вищенаведене, оцінюючи в сукупності зібрані докази, суд приходить висновку, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме: не піклується про її побут, фінансово дитину не підтримує, не цікавиться духовним розвитком, не має впливу на дитину і не має бажання її виховувати, зловживає спиртними напоями, а відтак, суд приходить до переконання, що є достатньо підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер реєстраційної облікової картки платника податків з Державного реєстру платників податків: НОМЕР_3 , батьківських прав відносно дитини: малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав.

На підставі ст. ст. 164 , 166 СК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги виконавчого комітету Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; номер реєстраційної облікової картки платника податків з Державного реєстру платників податків: НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передавши дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікування Ліщинській сільській раді Кагарлицького району Київської області (код ЄДРПОУ 05408898).

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/ .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне текст рішення суду складено 17.07.2020 р.

Суддя І.І. Шевченко