Рішення

від 15.07.2020 по справі 548/1072/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1072/20

Провадження № 2/548/454/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи його тим, що згідно заповіту, посвідченого 28 березня 1997 року виконавчим комітетом Березняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій під № 10, ОСОБА_2 , що мешкала в с. Березняки Хорольського району Полтавської області, на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не було і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідала в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_2 померла в с. Березняки Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серії НОМЕР_1 .

З довідки виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала і була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Березняки Хорольського району Полтавської області. Спільно з нею на момент її смерті ніхто постійно не проживав та не був зареєстрований.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто право на земельну частку ( пай) розміром 2, 94 га, що розташована на території Березняківської ( теперішньої Покровськобагачанської) сільської ради Хорольського району Полтавської області, що доводиться повідомленням відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.06.2020 року за № 429/116-19 та копією Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серія ПЛ № 002870.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Покровськобагачанської сільської ради Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З повідомлення Хорольської державної нотаріальної контори від 13.06.2020 року за № 376/01-16 слідує, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 1997 по 2020 рік не відкривалась. У зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, а також належних доказів прийняття позивачем даної спадщини за заповітом, позивач не має можливості оформити право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку, що слідує з вказаного повідомлення державного нотаріуса, яким роз`яснено про необхідність звернутись до суду з відповідним позовом.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно положень ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається дві умови, які свідчать, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивач, ОСОБА_1 , здійснила поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відбула її поминки у жовтні та листопаді 1997 року, доглядала за її домоволодінням та здійснила поточний ремонт сараю у жовтні 1997 року, зібрала урожай, взяла речі на згадку після померлої, встановила хрест на могилі в листопаді 1997 року та доглядає за її могилою, чим фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , справжність підписів яких підтверджено секретарем Мусіївської сільської ради Хорольського району Подорожняк Т.Д.

Відповідно до ст. 534 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка фактично прийняла її спадщину на підставі статті 549 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 554 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року якщо спадкодавець заповідав усе своє майно призначеним ним спадкоємцям, то частка спадщини, яка належала б спадкоємцеві, який відпав, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними в рівних частках.

З урахуванням того, що інший спадкоємець за заповітом Ѕ частки усього належного майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - ОСОБА_3 цієї спадщини не прийняла, тому відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року частка спадщини, яка належала б цьому спадкоємцеві, який відпав, переходить до іншого спадкоємця за заповітом, тобто до позивача, ОСОБА_1 .

Таким чином, згідно заповіту, посвідченого 28 березня 1997 року виконавчим комітетом Березняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій під № 10 та відповідно до ст.ст. 534, 549, 554 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року позивач повинна успадкувати право на вказану земельну частку ( пай) померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , повністю.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за заповітом,- задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право земельну частку ( пай) розміром 2, 94 умовгних кадастрових гектарів, що розташована на території Березняківської ( теперішньої Покровськобагачанської) сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала їй на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серія ПЛ № 002870.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.07.2020 року.

Учасники справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: Покровськобагачанська сільська рада Хорольського району Полтавської області , адреса знаходження : село Покровська Багачка, вулиця Шевченка, будинок 7 Хорольського району Полтавської області, індекс: 37812, код ЄДРПОУ: 40130430, КОАТУУ: 5324885001.

Суддя: О.В. Коновод