Рішення

від 13.07.2020 по справі 916/450/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/450/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Лемещук Н.В., ордер № 345352, дата видачі : 20.01.20;

від відповідача - Бєлосевич О.Б., ордер № 356116, дата видачі : 04.03.20;

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех-Транс" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Підприємство з іноземними інвестиціями "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" про стягнення 1 917 498,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Політех-Транс" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 470/20) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Підприємство з іноземними інвестиціями "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" про стягнення 1 519 580,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №916/450/20 за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

03.03.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява за вх.№5594/20 про ознайомлення із матеріалами справи, відповідно до якої відповідач ознайомився із справою 04.03.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2020 року відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Указу Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року", "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2", Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", розуміючи відповідальність держави за свою діяльність, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед відвідувачів та працівників суду, судом було перенесено судове засідання у справі №916/450/20, яке призначене на 19.03.2020р. о 10год.00хв., а саме на "14" квітня 2020р. о 10год.30хв.

16.03.2020р. за вх.№6725/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20.03.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви за вх.№7281/20, відповідно до яких третя особа вважає позов обгрунтованими та просить суд задовольнити позов.

Крім того, третя особа звернулась до суду із клопотанням про розгляд вказаної справи без участі уповноваженого представника за вх.№7284/20.

03.04.2020 року від представника відповідача за вх.№8503/20 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі.

14.04.2020р. у судовому засіданні від позивача надійшла заява за вх.№9520/20 про ознайомлення із матеріалами справи, відповідно до якої позивач ознайомився із справою 14.04.2020р. у судовому засіданні.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2020р.було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/450/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "07" травня 2020 р. о 10:45 год.

29.04.2020р. за вх.ГСОО№10821/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти викладених у відзиві на позов аргументів та наполягає на задоволенні позовних вимог.

30.04.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява за вх.№10882/20 про ознайомлення із матеріалами справи, відповідно до якої відповідач ознайомився із справою 04.05.2020р.

04.05.2020р. за вх.№11004/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.05.2020р. за вх.№11392/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

В судовому засіданні 07.05.2020р. позивачем було надано суду письмові пояснення по справі за вх.ГСОО№11443/20, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2020р. було відкладено підготовче засідання до 19.05.2020р. о 11:00 год.

19.05.2020р. за вх.№12536/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, в матеріалах справи міститься заява свідка ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не наполягав на заяві про виклик свідка.

Свідок ОСОБА_1 допитана у судовому засіданні не була, оскільки у суду не виникло необхідності у його участі та наданні пояснень, тому що обставини, викладені свідком у заяві не суперечать іншим доказам та не викликають сумнів щодо змісту, достовірності та повноти.

Також було зазначено, що у свідка з урахуванням пандемії та відсутності траспорту не має можливості з`явитись.

19.05.2020р. за вх.№12579/20 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

19.05.2020р. за вх.№12578/20 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про витребування оригіналу доказу.

19.05.2020р. за вх.№12575/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про огляд даних в мережі Інтернет.

19.05.2020р. за вх.№12567/20 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 1 917 498,38грн.

19.05.2020р. за вх.№12571/20 до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналу доказу.

19.05.2020р. у судовому засіданні від позивача надійшла заява за вх.№12573/20 про ознайомлення із матеріалами справи, відповідно до якої позивач ознайомився із справою 19.05.2020р. у судовому засіданні.

В судовому засіданні 19.05.2020р. судом було задоволено клопотання позивача та збільшено розмір позовних вимог до 1 917 498,38грн.

У клопотанні позивача про витребування оригіналу доказу у судовому засіданні 19.05.2020р. судом було протокольно відмовлено у задоволені з огляду на те, що відповідно до частини 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Пунктами 4,5 частини 2 ст. 81 ГПК України, встановлено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття також заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З урахуванням вищенаведених обставин, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на його недоведеність та необґрунтованість обставин неможливості витребування вказаного доказу самостійно.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.05.2020р. на усій території України, підпункт 5 і 6 виключено та підпункт 7 викладено у новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2020р. було відкладено підготовче засідання до 25.05.2020р. о 10:00 год.

25.05.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява за вх.№13046/20 про ознайомлення із матеріалами справи, відповідно до якої відповідач ознайомився із справою 10.06.2020р.

25.05.2020р. за вх.№13154/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про огляд даних в мережі Інтернет.

У судовому засіданні 25.05.2020р. вищевказане клопотання судом було задоволено протокольно та здійснено огляд доказів в мережі Інтернет.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.06.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. було відкладено підготовче засідання до 16.06.2020р. о 09:30 год.

01.06.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх.№13939/20, відповідно до яких третя особа вважає заяву обгрунтованою та просить суд задовольнити позов.

12.06.2020р. відповідачем було надано суду письмові пояснення по справі за вх.ГСОО№15124/20, відповідно до яких відповідач вказує, що позивачем не надано доказів правомірності своїх вимог до відповідача.

В судовому засіданні 16.06.2020р. позивачем було надано суду письмові пояснення по справі за вх.ГСОО№15412/20, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/450/20 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "02" липня 2020 р. о 14:00 год.

02.07.2020р. за вх.№17164/20 до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

В судовому засіданні 02.07.2020р. судом було оголошено перерву у судовому засіданні до "13" липня 2020р. о 12:00 год.

У судовому засіданні 13.07.2020р. відповідачем було надано до суду письмова промова у судових дебатах за вх.№18319/20.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені прав та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

13 липня 2020 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 16.07.2019 року між Підприємством з іноземними Інвестиціями ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА (надалі - Третя особа ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕХ- ТРАНС (надалі - Позивач ) був укладений Договір № ТЕП-05/19 від 16.07.19р. на транспортно- експедиційне обслуговування (надалі - Договір експедирування ).

За умовами Договору експедирування Позивач зобов`язався за плату і за рахунок Третьої особи надати або організувати надання визначених вищевказаним договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу Третьої особи (зерна сільськогосподарських культур) залізничним транспортом.

Згідно з Додатком № 1 до Договору експедирування Позивач у період з 16.07.2019 року по 30.07.2019 року повинен був організувати перевезення 1430,00 (+/- 5%) тон ріпаку за маршрутом ТОВ Добронадіївське ХПП - Термінал ТОВ ЄВТ Грейн .

Відповідно до п. 2.1.1. Договору експедирування для забезпечення виконання доручень Третьої особи Позивач зобов`язаний від власного Імені укласти необхідні договори з залізницями, підприємствами залізничного транспорту, а також іншими підприємствами, які беруть участь в процесі перевезення вантажів Третьої особи*

Відповідно до п. 2.1.16. Договору експедирування Позивач організовує охорону вантажів під час їх перевезення.

На виконання вищевказаних пунктів Договору експедирування Товариством з обмеженою відповідальністю "Політех-Транс" був укладений Договір на охорону і супровід вантажів № 4/СВ-19 від 16.07.2019 року (надалі - Договір охорони ) з Товариством з обмеженою відповідальністю БОРС СЕК`ЮРИТІ (надалі - Відповідач ).

На надання послуг відповідно до цього Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ" виставило рахунок № 61 від 31.07.2019 року, який був оплачений Позивачем.

Відповідно до п. 1.1. Договору охорони Позивач доручає, а Відповідач приймає на себе обов`язки по забезпеченню охорони та супроводу вагонів, під час слідування вантажу залізницями України, в тому числі на початкових, транзитних і кінцевих станціях залізниць України.

Відповідно до п. 1.3. Договору охорони, охорона і супровід здійснюється Відповідачем з моменту прийняття вантажу в пункті отримання, зазначеного Позивачем, до моменту здачі вантажу згідно рознарядки (Додаток № 3 до Договору охорони) представником Відповідача Позивачу або представнику Позивача.

Позивач зазначає, що 26.07.2019р. Позивач надав Відповідачу Рознарядку № 1 в Додатку № 3 до Договору охорони, відповідно до якої залізничним вантажовідправником є ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС , вантажоодержувачем - ТОВ ЄВТ Грейн , відправлення вантажу здійснюється зі станції Щаслива Одеської залізниці - код 410608 (надалі - станція Щаслива ) до станції Жовтнева Одеської залізниці - код 418101 (надалі - станція Жовтнева ),

Згідно із залізничними накладними з 28.07.2019 по 30.07.2019 року на станції Щаслива відбулося пакування та пломбування наступних 24 вагонів: №№95368205, 95683413, 95692224, 95801189, 95828463, 95695748, 95668638, 95666806, 95692133, 95756581, 95346300, 95831228, 95352282, 95616173, 95677936, 95327813, 95355889, 95681276, 95833760, 95625877, 95642013, 95757738, 95541348, 95536355.

Відповідно до п. 2.2. Договору охорони кількість вантажу, що передається під охорону Відповідачу, визначається (вимірюється) спільно представниками Позивача та Відповідача шляхом зважування кожного вагона окремо з обов`язковим відчепленням. Зважування відбувається після завантаження вантажу для визначення Ваги БРУТТО . Ці дані вказуються в Акті прийому - передачі вантажу під охорону (Додаток № 2 до Договору охорони), який пілтверджує кількість прийнятого вантажу під охорону.

Також зазначено, що зазначена інформація підтверджується Актами прийому - передачі вантажу під охорону від 30.07.2019 року в Додатку № 2 до Договору охорони, підписаними представниками Позивача та Відповідача під час прийняття вантажу під охорону відповідно до п. п. 2.1, 2.2., 2,3, Договору охорони.

Тому, позивач зазначає, що з підписанням вищевказаних актів Відповідач фактично прийняв під охорону та супроводження вантаж у кількості, зазначеній в Актах прийому - передачі вантажу під охорону від 30.07.2019 року, що містяться в Додатку № 2 до Договору охорони.

Однак, після прибуття вищевказаних 24 вагонів на станцію призначення Жовтнева під час їх зважування було виявлено недостачу вантажу, загальний розмір якої становить - 169,5 тонн (169500 кг).

Відповідно до п. 2,5. Договору охорони норма природних втрат вантажу визначається на рівні не більше 0,5 % на партії вагонів та складає 9,635 тонн (вираховується наступним чином:

9,635 тонн = 1927,0 тонн х 0,5 %).

З урахуванням вищезазначеного, розмір понаднормових природних втрат вказаного вантажу становить 159,865 тонн, виходячи з наступного розрахунку: 169,5 тонн - 9,635 тонн = 159,865 тонн.

Відповідно до Договору поставки № VP-02696 від 09.07.2019 року (на підставі якого Третя особа придбала товар, перевезення якого організовував Позивач) вартість однієї тонни вантажу, шо перевозився, складає 11 700.00 грн з ПДВ.

Загальна вартість нестачі вантажу становить 1 870 420,50грн., у зв`язку із наступним розрахунком: 1 870 420,50грн. = 159,865 тонн х 11 700,00грн.

Також позивач зазначає, що 20.08.2019року третьою особою на його адресу була направлена претензія з вих. № 13/08/19 з вимогою до позивача про відшкодування збитків, пов`язаних із недостачею вантажу,

27.08.2019року Позивач, у свою чергу, направив Відповідачу претензію про відшкодування збитків, пов`язаних із недостачею вантажу та заподіяних відповідачем неналежним виконанням своїх, обов`язків за Договором охорони.

Позивачем було направлено третій особі письмову відповідь на її претензію від 20.08.2019р. з вих. № 13/08/19, зазначивши, що з боку позивача було зроблено все необхідне й достатнє для того, щоб вантаж у повній схоронності був доставлений до станції призначення, а також те, що Позивач не є винним у недостачі вантажу.

Позивач та третя особа в результаті переговорів та обміну листами від 25.11.2019р. за вих.№207 та від 28.11.2019р. за вих.№21/11/19 дійшли домовленості про поетапне відшкодування збитків.

Станом на момент подання позову згідно із домовленістю Позивачем булоперераховано на рахунок Третьої особи суму коштів у загальному розмірі 1 519 580,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4556 від 29.10.2019 року, № 4610 від 25.11.2019 року, № 4618 від 27.11.2019 року, №4714 від 15.01.2020 року.

Під час розгляду справи, в рахунок відшкодування, позивачем було перераховано третій особі ще 397 918,38грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4771 від 19.02.2020р. та №4839 від 23.03.2020р.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань за Договором охорони, що призвело до виникнення недостачі вантажу та те, що позивачем було відшкодовано третій особі матеріальні збитки у розмірі вартості недостачі вантажу на загальну суму 1 917 498,38грн., таким чином позивач набув право зворотньої вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого позивачем відшкодування.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору, в порядку регресу у розмірі 1 917 498,38грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно положення ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

З вказаних норм законодавства вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку, зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтями 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом було встановлено, що з урахуванням норм чинного законодавства України позивачем не було надано підтвердження бухгалтерським обліком доказів, понесених збитків позивачем, таких як: виписки з відомостями бухгалтерського обліку, тобто в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було завдано позивачу збитки.

Відповідно до п.3.1.1. Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно, не менше ніж за добу в письмовій формі повідомити Виконавця про навантаження, шляхом надання рознарядки (Додаток № 3) , із зазначенням кількості вантажу і маршруту прямування вантажу.

Згідно з п.2.2. Договору, Кількість вантажу, що передається під охорону Виконавцю визначається (вимірюється) спільно представниками Замовника і Виконавця шляхом зважування кожного вагона окремо з обов`язковим відчепленням. Зважування відбувається після завантаження вантажу - для визначення Ваги БРУТТО . Ці дані вказуються в Акті прийому-передачі вантажу під охорону (Додаток № 2), який підтверджує кількість прийнятого вантажу під охорону.

Щодо огляду електронних доказів, суд вказує наступне:

Згідно зробленого скріншоту з електронної пошти mayya-odessa@ukr.net, 29 липня 2019 року о 13 годин 54 хвилини ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ отримало від ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС на електрону пошту Рознарядку № 1 щодо відправлення вантажу яка датована 29 липня 2019 року.

Крім того, було здійснено огляд електронної поштової кореспондерції з електронної адреси позивача (politehtrans0905@gmail.com) на електронну адресу (mayya-odessa@ukr.net), та було виявлено, що Рознарядка № 1 датована 26 липня 2019 року і дійсно поступила на електрону пошту ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ 29 липня 2019 року о 14 годин 14 хвилин.

Стосовно вищезазначеного, позивач не заперечував проти факту отримання відповідачем Рознарядки №1 на електронну пошту 29 липня 2019 року, тобто з проспуском терміну встановленого Договору.

Також, з урахуванням факту, що навантаження, зважування, опломбування вантажу та виставлення вагонів на станційний путь станції Щаслива Одеської залізниці - код 410608 відбулося 28 липня 2019 року, а Рознарядка на електрону пошту ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ пришла лише 29 липня 2019 року (тобто через одну добу після навантаження, що порушує п.3.1.1. Договору), то вантаж було завантажено у вагони, а вагони апломбові без участі представника ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ .

Таким чином, представник ТОВ ВОРС СЕК`ЮРИТІ не був присутній при завантаженні і зважуванні вантажу та опломбуванні вагонів з вини ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС .

Позивачем не було виконано зобов`язання, покладені на нього п.3.1.1. Договору, що в свою чергу позбавило відповідача можливості бути присутнім при завантаженні і зважуванні вантажу та опломбуванні вагонів з вини ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС , що призвело до відсутності у відповідача інформації стосовно реальної ваги завантаженого вантажу.

Через те, що відповідач не був присутній при завантаженні і зважуванні вантажу, не відомо яка кількість вантажу була завантажена.

06 серпня 2019 року на станцію Жовтнева прибули вагони. На момент прибуття вагонів на станцію пломби були ціли та не пошкоджені. Охорона здійснювала супровід вагонів. Однак після прибуття на кінцеву станцію вагони були переміщенні на закриту адміністративну територію станції Жовтнева, яка знаходиться під охороною особового складу Херсонського загону воєнізованої охорони , на дану територію представника ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ не було допущено. Вагони там чекали черги на зважування та розвантажування. Лише 08 серпня 2019 року вагони були зважені. Під час зважування було виявлено недостачу вантажу.

Факт недопуску представника Відповідача на закриту адміністративну територію залізниці підтверджується копією листа №НОРШ-14/767 від 05 вересня 2019 року, відповідно до якого було повідомлено відповідача про те, що для врегулювання питання про допуск представників відповідача на територію охоронних об`єктів реконмендовано відповідачу звернутись до Служби воєнізованої охорони Регіональної філії Одеська залізниця .

Вагони знаходились на закритій адміністративній території, яка знаходиться під охороною особового складу Херсонського загону воєнізованої охорони , ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ не мало допуску до вагонів та вантажу.

Відповідно до п. 5.6. Договору, факт належного виконання робіт (послуг) підтверджуються Актом виконаних робіт (послуг), який складається Виконавцем, підписується Сторонами та скріплюється печатками. Акт виконаних робіт (послуг) оформляється в двох примірниках. Один примірник Акту виконаних робіт (послуг) залишається у Замовника, другий - у Виконавця.

31 липня 2019 року було складено Акт надання послуг № 61, який був підписаний сторонами без жодних зауважень.

Оплата за послуги охорони була здійсненна позивачем, відповідно до п.5.8. Договору, після підписання Акту надання послуг № 61 в повному обсязі. Оплата була здійсненна двома платежами 02 серпня 2019 року та 12 серпня 2019 року.

Тобто суд звертає увагу на те, що жодних претензій з боку позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків передбачених Договором не надходило.

На думку суду, позивачем було порушено умови Договору на охорону і супровід вантажів №4/СВ-19 від 16 липня 2019р., а саме:

Порушення п.3.1.1. Договору, замовник зобов`язаний своєчасно, не менше ніж за добу в письмовій формі повідомити Виконавця про навантаження, шляхом надання рознарядки (Додаток № 3), із зазначенням кількості вантажу і маршруту прямування вантажу. Відправлення вантажу зі станції Щаслива Одеської залізниці - код 410608 відбулося 28 липня 2019 роху, а Рознарядка № 1 на електрону пошту ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ пришла лише 29 липня 2019 року.

Порушення п.3.1.1. Договору призвело до порушення п.2.2. Договору, кількість вантажу, що передається під охорону Виконавцю визначається (вимірюється) спільно представниками Замовника і Виконавця шляхом зважування кожного вагона окремо з обов`язковим відчепленням. Зважування відбувається після завантаження вантажу - для визначення Ваги БРУТТО . Ці дані вказуються в Акті прийому-передач і вантажу під охорону (Додаток № 2) , який підтверджує кількість прийнятого вантажу під охорону.

Відсутність представника відповідача при завантажені, зважуванні вагонів позбавило ТОВ ВОРС СЕК`ЮРИТІ інформації стосовно реальної ваги завантаженого вантажу.

Крім того, слід вказати, що позивачем не було надано Акту приймання-передачі вантажу на закриту адміністративну територію станції Жовтнева, яка знаходиться під охороною особового складу Херсонського загону воєнізованої охорони на зважування та розвантажування.

Також вважає за необхідне звернути увагу, що відомостей з відміткою банку про переведення ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС грошових коштів на рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" надано не було, а також відсутні докази того, що на рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" зараховані грошові кошти, які поступили від ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що Підприємством з іноземними інвестиціями "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" було надано Довідку №28/05 від 28.05.2020р. на пітвердження компенсації позивачем за збитки третій особі грошових коштів у розмірі 1 917 498,38грн., що на думку суду не є належним доказом наявності збитків.

Відсутні підстави для обгрунтування законності та правомірності позовних вимог ТОВ ПОЛІТЕХ-ТРАНС до ТОВ БОРС СЕК`ЮРИТІ .

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань збитків, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять такі елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина.

З наведенного, оскільки предметом спору у справі є стягнення збитків, заподіяних неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами договору, то предметом доказування у справі є встановлення всіх обставин, які вказують на наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором відповідно до ст. 610 ЦК України покладається на позивача.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Так, згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести обставини, на явеі вона посилається як на підставу своїх вмог і заперечень.

З огляду цього, відповідно до ст. 1172 ЦК України, позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

В такому випадку встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід також довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли - наслідком такої протиправної поведінки.

Позивач жодних доказів не надав, що свідчить про відсутність підстав вважати, що відповідач не належним чином виконує свої обов`язки.

З урахуванням зазначених обставин, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами вказаних обставин.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем, понесено витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ" було змушене звернутися до Адвоката Бєлосевича Олега Богдановича за захистом свої інтересів.

04 березня 2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ" та Адвокатом Бєлосевичем Олегом Богдановичем було укладено Договір про надання правничої допомоги у господарських справах відповідно до якого, зокрема, Адвокат зобов`язується надати Клієнтові правову допомогу (юридичні послуги).

Так, у відповідності до Договору про надання правничої допомоги від 04.03.2020р. позивачем надано послуги, які підтверджуються, після чого позивачем було перераховано на поточний рахунок Адвоката 15 000,00грн., що підтверджується платіжним доручення №86 від 10.03.2020р. та платіжним доручення №207 від 26.06.2020р. та витрати пов`язані з надсиланням документів сторонам на 156,00грн.

Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює види судових витрат, а саме судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З урахуванням того, що відповідно до наданих документів, а саме Договору про надання правової допомоги, платіжними дорученнями та витрати пов`язані з надсиланням документів сторонам, суд задовольняє розмір стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі - 15 000,00грн. та судові витрати пов`язані з надсиланням документів сторонам урозмірі - 156,00грн.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України позивача витрати по сплаті судового збору, витрати на правничу допомогу та судові витрати пов`язані з надсиланням документів сторонам , покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 20, 73, 74, 76, 86, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех-Транс" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Підприємство з іноземними інвестиціями "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" про стягнення 1 917 498,38 грн. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех-Транс" (65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 92А, код ЄДРПОУ 26054430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС СЕК`ЮРИТІ" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/1, код ЄДРПОУ 41705982) витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 /п`ятнадцять тисяч / грн. 00 коп. та судові витрати пов`язані з надсиланням документів сторонам у розмірі 156 /сто п`ятдесят шість/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 17 липня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут