Постанова

від 01.07.2020 по справі 198/698/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/59/20 Справа № 198/698/17 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І.О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське",

на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" до ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ), Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державного реєстратора Юр`ївської районної державної адміністрації Сумаренко Марини Анатоліївни, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про припинення права власності, визнання розпорядження голови Юр`ївської районної державної адміністрації недійсним та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2017 року до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" до ОСОБА_1 , Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державного реєстратора Юр`ївської районної державної адміністрації Сумаренко Марини Анатоліївни, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про припинення права власності, визнання розпорядження голови Юр`ївської районної державної адміністрації недійсним та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" до ОСОБА_1 , Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державного реєстратора Юр`ївської районної державної адміністрації Сумаренко Марини Анатоліївни, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про припинення права власності, визнання розпорядження голови Юр`ївської районної державної адміністрації недійсним та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" просить скасувати рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Преображенівське" задовольнити в повному обсязі.

У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ТОВ "Преображенівське" на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року просить відмовити ТОВ "Преображенівське" у задоволенні апеляційної скарги на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року, рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року - залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з розпорядженням голови Юр`ївської РДА від 30.07.2014 року № Р-287/01-08/14 ТОВ Преображенівське надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,8430 га за рахунок невитребуваної земельної частки (паю) № 30 сільськогосподарського призначення на території Преображенської сільради (а.с. 41).

Після розробки та затвердження проекту землеустрою 20.01.2015 року між Юр`ївською РДА та ТОВ Преображенівське укладено строком на 5 років договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,8430 га, кадастровий номер 12255986300:01:001:0386, розташованої на території Преображенської сільради Юр`ївського району. Договір 26.02.2015 року зареєстрований в журналі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Преображенської сільради за № 02 (а.с. 27-33).

Абзацом 2 пункту 8 вказаного договору оренди передбачено, що з моменту отримання власником державного акта на право власності на земельну ділянку дія договору припиняється.

Розпорядженням голови Юр`ївської РДА від 17.01.2017 року № Р-11/0/64-17 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 7,8430 га (пай № 30) на території Преображенської сільради взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 008915 (а.с. 113).

Згодом розпорядженням голови Юр`ївської РДА від 01.03.2017 року №Р-60/0/64-17 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,8430 га (пай № 30). Як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 12255986300:01:001:0386 зареєстровано за відповідачем 03.04.2017 року, номер запису про право власності 19849128 (а.с. 53-55).

Отже, внаслідок отримання ОСОБА_1 права власності на землю виникли фактичні та правові підстави для припинення дії договору оренди від 20.01.2015 року, укладеного між Юр`ївською РДА та ТОВ Преображенівське , що також відповідає і нормам ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (а.с. 78 т.2).

Спадкоємцем померлого за законом є його донька - ОСОБА_2 , яку було залучено до участі у справі в якості правонаступника померлого ОСОБА_1 .

Згідно до вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1230 ЦК України передбачено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.1218, 1230 ЦК України, ОСОБА_2 успадкувала права та обов`язки, які належали померлому ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 (надалі - Указ № 720/95) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно з абз. 3 п. 1 та п. 4 Указу № 720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.

Рішенням Преображенської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області № 2 від 27 травня 1995 року передано безоплатно в колективну власність колгоспу Зоря земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва з метою подальшого її паювання між членами підприємства. На підставі прийнятого рішення Преображенською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області 23.01.1996 року виданий державний акт на право колективної власності на землю серії І-ДП № 000081, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 83, до якого доданий список громадян, що на момент видачі акта були членами колгоспу Зоря , для одержання земельного паю. Відповідач ОСОБА_1 включений до цього списку під номером 325 (а.с. 98-108).

Згідно з абз. 3 п. 2 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року № 666/94, чинного на час проведення паювання земель, кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видавався сертифікат на право приватної власності на земельну ділянку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

За інформацією, що міститься в книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Юр`ївського району Дніпропетровської області за 1997 рік, ОСОБА_1 11.02.1997 року отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 008915, що підтверджується власне і копією цього сертифіката, виданого головою Юр`ївської РДА на підставі розпорядження від 24.01.1997 року № 15-р (а.с. 119-137, 118).

Однією з правових підстав набуття громадянами права власності на земельні ділянки частиною 1 статті 81 ЗК України визначено виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Згідно зі ст.ст. 5 та 11 вказаного Закону, районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Так, на підставі поданої заяви розпорядженням голови Юр`ївської РДА від 17.01.2017 року № Р-11/0/64-17 відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,8430 га (пай № 30) на території Преображенської сільради з посиланням на поданий ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 008915.

В свою чергу, спірним розпорядженням від 01.03.2017 року № Р-60/0/64-17 затверджено технічну документацію із землеустрою, а земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Преображенівське» , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено незаконність розпорядження голови Юр`ївської РДА від 01.03.2017 року № Р-60/0/64-17 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 7,8430 га (пай № 30) громадянину ОСОБА_1 , розташованої на території Преображенської сільради .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності є похідними від вимог про визнання недійсним розпорядження від 01.03.2017 року № Р-60/0/64-17, а тому вони також задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було приділено належної уваги та не надано правової оцінки письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи, що підтверджують відсутність у відповідача законних підстав для виникнення в нього права власності на земельну частку (пай) в КПС «Зоря» , а саме наявності такої умови як його перебування в членах КСП на час паювання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодним нормативним актом не встановлено обов`язок органу виконавчої влади в процесі прийняття рішень з оформлення прав на землю в натурі (на місцевості) перевіряти обставини та підстави отримання громадянами сертифікатів на право на земельну частку (пай) під час розпаювання земель колективної власності. Для передачі землі в приватну власність відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України достатньо лише пред`явлення особою виданого у встановленому порядку сертифіката, що посвідчує право на отримання частки землі.

Посилання товариства в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не прийняв до уваги, що при розірванні договору оренди з позивачем було порушено порядок такого розірвання, передбачений ст. 141 ЗК України та ст. ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» , не були виконані передбачені цими правовими нормами умови розірвання і не дотримано передбачений законодавством порядок його розірвання, колегія суддів вважає недоречними, оскільки не є предметом розгляду даної справи та не стосується підстав її розгляду.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" - залишити без задоволення.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

О.В.Свистунова