Ухвала

від 24.02.2020 по справі 757/59036/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59036/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРРІНГ СПЕКТР» проскасування арештумайна,накладеного ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду містаКиєва від19.06.2019року врамках кримінальногопровадження № 42017000000004299 від 17.11.2017,

В С Т А Н О В И В :

05.11.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРРІНГ СПЕКТР», яке передано слідчому судді ОСОБА_1 07.08.2019, про скасування арешту у кримінальному провадженні №42017000000004299 від 17.11.2017, що накладений 19.06.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 по справі №757/31714/19-к, на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, окрім іншого і на ТОВ «КЕРРІНГ СПЕКТР» (ЄДРПОУ 42435876)».

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту, а застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, блокує господарську діяльність суб`єкта господарювання. Вказує, що жодній посадовій особі товариства не пред`явлено підозру та сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання представник заявника адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000004299 від 17.11.2017 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000004299 від 17.11.2017 накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, окрім іншого і на ТОВ «КЕРРІНГ СПЕКТР» (ЄДРПОУ 42435876)».

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання були достатні підстави для накладення арешту на майно відповідно до ст. 170 КПК України

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі заявника про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) заявника на яку вони мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, як і те що вказане товариство не є суб`єктом реального сектору економіки.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, речовими доказами є саме матеріальні об`єкти, що як наслідок свідчить про те, що арешт накладається виключно на майно (матеріальні об`єкти) у передбачених випадках.

Стороною обвинувачення не доведено, факт, того, що ліміт ПДВ може бути речовим доказом, відповідно до положень ст.98 КПК України, оскільки його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, згідно ст.200-1.1. ПК України (далі ПК України): «система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку».

За вказаних обставин слід дійти висновку, що система електронного адміністрування ПДВ це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є, за своєю суттю, обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог ПК України.

Отже, підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки, за своєю суттю, ліміт це показник здійснення господарської операції, який не є грошовими коштами або електронними грошима.

Відповідно до п.2 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на Додану вартість» №643-19 від 16.07.2012 року встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю заявника, наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, тоді як матеріалами клопотаннядоведено,що сумиліміту ПДВв системіелектронного адмініструванняподатку надодану вартістьв Державнійфіскальній службіУкраїни невідповідають критеріям,зазначеним устатті 98КПК України,а єпоказником здійсненнягосподарської операціїта неє грошовимикоштами абоелектронними грошима,а арештцих лімітів,накладений ухвалоюслідчого суддівід 19.06.2019року,перешкоджає функціонуваннюпідприємства,порушує йогоправа безнаявності обґрунтованоїпідозри вказаногопідприємства уздійсненні неправомірноїдіяльності та з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В АЛ И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений 19.06.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі №757/31714/19-к, на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРРІНГ СПЕКТР» (код ЄДРПОУ 42435876) шляхом розблокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на які підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1