Рішення

від 17.07.2020 по справі 640/22534/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року м. Київ № 640/22534/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (ДПС України), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 №1279102/41729783;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" №3 від 21.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 №1279103/41729783;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" №1 від 04.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 №1279104/41729783;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" №2 від 11.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 №1279105/41729783;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" №3 від 11.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 №1279106/41729783;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" №4 від 15.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ "Бізнес Агро Плюс" поставлялись товари для ТОВ Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) та ТОВ Завод Київкомбікорм . За фактами поставок ТОВ "Бізнес Агро Плюс" складено вказані податкові накладні та направлено їх для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач зазначає, що конкретні підстави зупинення реєстрації вказаних податкових накладних із квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних достеменно не простежуються. При цьому, позивач надіслав відповідачу відповідні документи, що підтверджують реальність придбання та подальшої поставки товару згідно вказаних накладних, проте, спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних з підстави - неподання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

При цьому, позивач зазначає, що у оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме порушення закону допущенні, відповідачем не надано доказів ризиковості позивача як платника податку, тому вказані рішення від 12.09.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 позовну заяву ТОВ "Бізнес Агро Плюс" прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

ГУ ДПС у м. Києві подало відзив на позовну заяву ТОВ "Бізнес Агро Плюс" у якому відповідач навів норми актів законодавства, якими врегульовано процедуру реєстрації податкових накладних, та без жодної конкретики та посилань на обставини даної справи вказав, що за результатом поданих позивачем документів комісією прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ТОВ Бізнес Агро Плюс є посередником у торгівлі сільськогосподарською сировиною та продуктами переробки тому умовами договорів поставки з покупцями товару передбачено отримання товару на складі постачальників та його доставку до складу покупців, або самовивіз.

28.01.2019 між ТОВ Бізнес Агро Плюс (Постачальник) та ТОВ Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) (Покупець) укладено Договір поставки пшениці №46/2019/КАМ/О, згідно якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, Постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку Товару (зерна пшениці, що вирощується на полях), який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений Постачальником Товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 Договору поставка товару здійснюється Постачальником на умовах терміну DAP-DELIVERED AT PLACE за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 98. Поставка Товару по даному Договору відбувається на підставі замовлення Покупця засобами телефонного та/або електронного зв`язку. В разі погодження замовлення Постачальник в телефонному режимі дає згоду на поставку Товару.

Відповідно до пунктів 3.4 та 3.5 Договору у момент поставки на кожну партію Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали сертифіката якості із обов`язковим зазначенням показників безпеки та товарно-транспортної накладної. Після отримання від Покупця реєстру надходження сировини Постачальник надає Покупцю оригінал рахунку-фактури та видаткової накладної.

Згідно пункту 5.3 Договору для отримання необхідне виконання наступних умов:

5.3.1 Постачальник передає Покупцю всю кількість Товару згідно-рахунку фактури;

5.3.2 Сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну;

5.3.3 Постачальник передає покупцю повний пакет оригіналів документів зазначених у пунктах 3.4 та 3.5 даного Договору.

Відповідно до пункту 5.4 Договору після виконання останньої з умов, зазначених у пункті 5.3 Покупець сплачує 80% оплати вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 робочих днів. Остаточний розрахунок у розмірі 20% здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як Постачальник надіслав Покупцю податкову накладну зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.04.2019 на виконання умов Договору поставки пшениці від 28.01.2019 №46/2019/КАМ/О ТОВ Бізнес Агро Плюс поставлено 24,2 тони пшениці загальною вартістю 145 200 грн, у тому числі ПДВ - 24 200 грн, що підтверджується видатковою накладною №24.

Оплата за вказаний товар проведена Покупцем згідно платіжного доручення №1208 від 24.05.2019 на суму 116 160 грн.

Перевезення вантажу здійснювались силами перевізника, а саме ТОВ ЮНІТІ ПЛЮС , що підтверджується Договором транспортного перевезення №11-03 від 11.03.2019, заявкою №1 від 18.04.2019, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000ЮЗ від 21.04.2019 та товарно-транспортною накладною від 21.04.2019 №12.

Придбання вказаного Товару ТОВ Бізнес Агро Плюс здійснено у постачальника ТОВ РОДА ТРАНЗІТ (код ЄДРПОУ 42026780) та підтверджується Договором поставки №0419 від 15.04.2019, видатковою накладною №РТ000000077 від 19.04.2019.

З огляду на здійснення вказаної поставки у ТОВ Бізнес Агро Плюс виникли податкові зобов`язання з ПДВ, за фактом чого складено податкову накладну від 21.04.2019 №3 на загальну суму 145 200 грн, у тому числі ПДВ - 24 200 грн, яку 14.05.2019 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої позивачем квитанції від 14.05.2019 реєстрація податкової накладної від 21.04.2019 №3 зупинена. У квитанції зазначено, що особистий ключ електронного підпису ТОВ Бізнес Агро Плюс розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації.

09.09.2019 ТОВ Бізнес Агро Плюс надано пояснення щодо специфіки здійснення вказаної господарської операції та відповідні документи, що підтверджують придбання вказаного товару позивачем та подальший продаж ТОВ Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ).

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019 №1279102/41729783 відмовлено у реєстрації податкової від 21.04.2019 №3 з підстави - неподання платником податку копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням від 12.09.2019 №1279102/41729783, позивачем подано скаргу, яка залишена без задоволення рішенням ДПС України від 24.09.2019 №38409/41729783/2.

01.05.2019 між ТОВ Бізнес Агро Плюс (Постачальник) та ТОВ Завод Київкомбікорм (Покупець) укладено Договір поставки пшениці №79/КК, положення якого ідентичні наведеним вище положенням Договору поставки пшениці від 28.01.2019 №46/2019/КАМ/О.

04.05.2019 на виконання умов Договору поставки пшениці від 01.05.2019 №79/КК ТОВ Бізнес Агро Плюс поставлено 33,4 тони пшениці загальною вартістю 200 400 грн, у тому числі ПДВ - 33 400 грн, що підтверджується видатковою накладною №25.

Оплата за вказаний товар проведена Покупцем згідно платіжного доручення №241 від 31.05.2019 на суму 160 320 грн.

Перевезення вантажу здійснювались перевізником ТОВ ЮНІТІ ПЛЮС , що підтверджується Договором транспортного перевезення №11-03 від 11.03.2019, заявкою №1 від 02.05.2019, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000125 від 04.05.2019, товарно-транспортною накладною від 04.05.2019 №13.

Придбання вказаного Товару ТОВ Бізнес Агро Плюс здійснено у постачальника ТОВ РОДА ТРАНЗІТ (код ЄДРПОУ 42026780) та підтверджується Договором поставки №0419 від 15.04.2019, видатковою накладною №РТ000000023 від 03.05.2019.

З огляду на здійснення вказаної поставки у ТОВ Бізнес Агро Плюс виникли податкові зобов`язання з ПДВ, за фактом чого складено податкову накладну від 04.05.2019 №1 на загальну суму 200 400 грн, у тому числі ПДВ - 33 400 грн, яку 30.05.2019 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої позивачем квитанції від 30.05.2019 реєстрація податкової накладної від 04.05.2019 №1 зупинена. У квитанції зазначено, що особисті ключі електронного підпису ТОВ Бізнес Агро Плюс та директора ТОВ Бізнес Агро Плюс розміщені на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

09.09.2019 ТОВ Бізнес Агро Плюс надано пояснення щодо специфіки здійснення вказаної господарської операції та відповідні документи, що підтверджують придбання вказаного товару позивачем та подальший продаж ТОВ Завод Київкомбікорм .

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019 №1279103/41729783 відмовлено у реєстрації податкової від 04.05.2019 №1 з підстави - неподання платником податку копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням від 12.09.2019 №1279103/41729783, позивачем подано скаргу, яка залишена без задоволення рішенням ДПС України від 24.09.2019 №38428/41729783/2.

11.05.2019 на виконання умов Договору поставки пшениці від 01.05.2019 №79/КК позивачем поставлено ТОВ Завод Київкомбікорм 24,96 тони пшениці загальною вартістю 149 760 грн, у тому числі ПДВ - 24 960 грн, що підтверджується видатковою накладною №26.

Оплата за вказаний товар проведена Покупцем згідно платіжного доручення №237 від 31.05.2019 у сумі 119 808 грн.

Перевезення вантажу здійснювались перевізником ТОВ ЮНІТІ ПЛЮС , що підтверджується Договором транспортного перевезення №11-03 від 11.03.2019, заявкою №1 від 02.05.2019, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000134 від 11.05.2019, товарно-транспортною накладною від 11.05.2019 №14.

Придбання вказаного Товару ТОВ Бізнес Агро Плюс здійснено у постачальника ТОВ Туліца Стайл (код ЄДРПОУ 42021358), що підтверджується Договором поставки №ТС-1/19 від 07.05.2019, видатковою накладною №510 від 11.05.2019, рахунком-фактурою від 11.05.2019 №510 та податковою накладною №510 від 11.05.2019.

З огляду на здійснення вказаної поставки у ТОВ Бізнес Агро Плюс виникли податкові зобов`язання з ПДВ, за фактом чого складено податкову накладну від 11.05.2019 №2 на загальну суму 149 760 грн, у тому числі ПДВ - 24 960 грн, яку 30.05.2019 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої позивачем квитанції від 30.05.2019 реєстрація податкової накладної від 11.05.2019 №2 зупинена. У квитанції зазначено, що особисті ключі електронного підпису ТОВ Бізнес Агро Плюс та директора ТОВ Бізнес Агро Плюс розміщені на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

09.09.2019 ТОВ Бізнес Агро Плюс надано пояснення щодо специфіки здійснення вказаної господарської операції та відповідні документи, що підтверджують придбання вказаного товару позивачем та подальший продаж ТОВ Завод Київкомбікорм .

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019 №1279104/41729783 відмовлено у реєстрації податкової від 11.05.2019 №2 з підстави - неподання платником податку копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням від 12.09.2019 №1279104/41729783, позивачем подано скаргу, яка залишена без задоволення рішенням ДПС України від 24.09.2019 №38506/41729783/2.

15.05.2019 на виконання умов Договору поставки пшениці від 01.05.2019 №79/КК позивачем поставлено ТОВ Завод Київкомбікорм 40,22 тони пшениці загальною вартістю 241 320 грн, у тому числі ПДВ - 40 220 грн, що підтверджується видатковою накладною №28.

Оплата за вказаний товар проведена Покупцем 04.06.2019 у сумі 193 056 грн.

Перевезення вантажу здійснювались перевізником ТОВ ЮНІТІ ПЛЮС , що підтверджується Договором транспортного перевезення №11-03 від 11.03.2019, заявкою №1 від 10.05.2019, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000140 від 15.05.2019, товарно-транспортною накладною від 11.05.2019 №14.

Придбання вказаного Товару ТОВ Бізнес Агро Плюс здійснено у постачальника ТОВ Туліца Стайл (код ЄДРПОУ 42021358), що підтверджується Договором поставки №ТС-1/19 від 07.05.2019, видатковою накладною №521 від 13.05.2019, рахунком-фактурою від 13.05.2019 №521 та податковою накладною №521 від 13.05.2019.

З огляду на здійснення вказаної поставки у ТОВ Бізнес Агро Плюс виникли податкові зобов`язання з ПДВ, за фактом чого складено податкову накладну від 15.05.2019 №4 на загальну суму 241 320 грн, у тому числі ПДВ - 40 220 грн, яку 31.05.2019 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої позивачем квитанції від 31.05.2019 реєстрація податкової накладної від від 15.05.2019 №4 зупинена. У квитанції зазначено, що особисті ключі електронного підпису ТОВ Бізнес Агро Плюс та директора ТОВ Бізнес Агро Плюс розміщені на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

09.09.2019 ТОВ Бізнес Агро Плюс надано пояснення щодо специфіки здійснення вказаної господарської операції та відповідні документи, що підтверджують придбання вказаного товару позивачем та подальший продаж ТОВ Завод Київкомбікорм .

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019 №1279106/41729783 відмовлено у реєстрації податкової від 15.05.2019 №4 з підстави - неподання платником податку копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням від 12.09.2019 №1279106/41729783, позивачем подано скаргу, яка залишена без задоволення рішенням ДПС України від 24.09.2019 №38508/41729783/2.

01.05.2019 між ТОВ Бізнес Агро Плюс (Постачальник) та ТОВ Завод Київкомбікорм (Покупець) укладено Договір поставки кукурудзи №78/КК, положення якого ідентичні наведеним вище положенням Договору поставки пшениці від 28.01.2019 №46/2019/КАМ/О.

13.05.2019 на виконання умов Договору поставки кукурудзи від 01.05.2019 №78/КК ТОВ Бізнес Агро Плюс поставлено 34,02 тони кукурудзи загальною вартістю 159 894 грн, у тому числі ПДВ - 26 649 грн, що підтверджується видатковою накладною №27.

Оплата за вказаний товар проведена Покупцем від 31.05.2019 на суму 127 915,2 грн.

Перевезення вантажу здійснювались перевізником ТОВ ЮНІТІ ПЛЮС , що підтверджується Договором транспортного перевезення №11-03 від 11.03.2019, заявкою №2 від 02.05.2019, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000135 від 13.05.2019, товарно-транспортною накладною від 13.05.2019 №15.

Придбання вказаного Товару ТОВ Бізнес Агро Плюс здійснено у постачальників ТОВ Праця Стольне (код ЄДРПОУ 42021358), що підтверджується Договором поставки №1802/1 від 18.02.2019, видатковою накладною №52 від 27.04.2019, податковими накладними №5 від 18.02.2019, №5 від 26.04.2019 та №6 від 27.04.2019, платіжним дорученням №121 від 18.02.2019, а також у ТОВ Розгонмедіа (код ЄДРПОУ 41792986), що підтверджується Договором поставки №32/2 від 13.05.2019 та видатковою накладною №15 від 13.05.2019.

З огляду на здійснення вказаної поставки у ТОВ Бізнес Агро Плюс виникли податкові зобов`язання з ПДВ, за фактом чого складено податкову накладну від 13.05.2019 №3 на загальну суму 159 894 грн, у тому числі ПДВ - 26 649 грн, яку 31.05.2019 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої позивачем квитанції від 31.05.2019 реєстрація податкової накладної від 13.05.2019 №3 зупинена. У квитанції зазначено, що особисті ключі електронного підпису ТОВ Бізнес Агро Плюс та директора ТОВ Бізнес Агро Плюс розміщені на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

09.09.2019 ТОВ Бізнес Агро Плюс надано пояснення щодо специфіки здійснення вказаної господарської операції та відповідні документи, що підтверджують придбання вказаного товару позивачем та подальший продаж ТОВ Завод Київкомбікорм .

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019 №1279105/41729783 відмовлено у реєстрації податкової від 13.05.2019 №5 з підстави - неподання платником податку копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням від 12.09.2019 №1279105/41729783, позивачем подано скаргу, яка залишена без задоволення рішенням ДПС України від 24.09.2019 №38507/41729783/2.

Позивач вважає протиправними рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 №1279102/41729783, №1279103/41729783, №1279104/41729783, №1279105/41729783, №1279106/41729783, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ "Бізнес Агро Плюс" до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: - відсутній аналіз регуляторного впливу; - проект регуляторного акта не був оприлюднений; - проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; - щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації вказаних податкових накладних з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.

Суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних також зазначено, що особисті ключі електронного підпису розміщені на незахищеному носії Інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації у кваліфікованому засобі електронного підпису. Водночас, законодавством не передбачено можливості зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав.

Встановлено, що підставами для прийняття ГУ ДПС у м. Києві спірних рішень від 12.09.2019 слугував висновок комісії про те, що позивачем не надано копії документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Так, матеріали справи не містять документів на підтвердження отримання позивачем повної оплати за вказаними поставками.

Однак, дана обставина пояснюється положеннями вказаних Договорів, відповідно до пунктів 5.4 яких після виконання останньої з умов, зазначених у пункті 5.3 Покупець сплачує 80% оплати вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 робочих днів. Остаточний розрахунок у розмірі 20% здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як Постачальник надіслав Покупцю податкову накладну зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що матеріали справи місять докази отримання позивачем часткової оплати за здійснені поставки. Водночас, повна оплата має проводитись після реєстрації відповідних податкових накладних, що у даному випадку об`єктивно унеможливлює надання позивачем доказів повної оплати за поставлені Товари.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.

Однак, у оскаржуваних рішеннях, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів висновки відповідача про неподання таких первинних документів.

Разом з цим, відповідачем не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних.

В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу й на те, що аналіз квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних та оскаржуваних рішень свідчить про те, що фактично підстави для зупинення реєстрації податкових накладних та підстави прийняття оскаржуваних рішень відрізняються, що свідчить про суперечливість та необґрунтованість позиції відповідачів.

Поряд з викладеним, суд враховує постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Якщо оскаржується рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі того, що воно не відповідає вимогам, які висуваються до його змісту та форми, суди не можуть самостійно, в межах судового провадження, досліджувати реальність здійснених операцій.

Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов`язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірних рішеннях на неподання позивачем копій первинних документів, в якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, за умови незаконності зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, свідчить про протиправність рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації Головного управління ДПС у місті Києві від 12.09.2019.

При цьому слід зазначити, що вказані рішення Комісії є і актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані у даній справі рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, їх відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації ГУ ДПС у м. Києві від 12.09.2019.

Окремо щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у ГУ ДПС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача датами їх фактичного надходження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведені обставини у сукупності, суд переконаний, що задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявного у справі платіжного доручення від 07.11.2019 №656 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 9 605 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає судовий збір у сумі 9 605 грн.

При цьому суд враховує порушення прав позивача саме комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДПС України як похідною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 12.09.2019: №1279102/41729783 про відмову в реєстрації податкової накладної податкової накладної від 21.04.2019 №3; №1279103/41729783 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.05.2019 №1; №1279104/41729783 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.05.2019 №2; №1279105/41729783 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.05.2019 №3; №1279106/41729783 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс", податкові накладні від 21.04.2019 №3, від 04.05.2019 №1, від 11.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 15.05.2019 №4 датами їх фактичного надходження до Державної податкової служби України.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Плюс" (місцезнаходження юридичної особи: 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 87, офіс 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41729783).

Відповідач - Державна податкова служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43005393).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Суддя О.М. Чудак