Рішення

від 17.07.2020 по справі 826/13477/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року м. Київ № 826/13477/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельну інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

21.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат (ТОВ АБК Квадрат ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Департамент ДАБІ) в якій просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову №З-0608/2-10/10-43/0608/06/02 від 06.08.2018 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Департаментом ДАБІ.

Позовні вимоги ТОВ АБК Квадрат обґрунтовано процедурними порушеннями допущеними відповідачем внаслідок того, що посадові особи позивача участь у проведеній перевірці не приймали, за місцем знаходження об`єкту будівництва не виїжджали, жодних документів, складених за результатом поведених перевірок позивачу не вручали. При цьому позивач посилається на порушення положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, а також Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (Порядок №553).

Зокрема позивач вказує на те, що повідомлення про проведення планового заходу та направлення на проведення перевірок посадовим особам позивача не вручалися та не пред`являлися, незважаючи на те, що відповідач стверджує, що повідомлення про проведення планового заходу надіслано ТОВ АБК Квадрат рекомендованим листом.

Також позивач вказує, що в розділі III акту, серед осіб, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду не зазначено посадової особи позивача, проте, у акті, приписі і протоколі зазначено, що директор ТОВ АБК Квадрат ОСОБА_2 відмовився від отримання вказаних документів. Окрім того, в протоколі зазначено, що він складений у присутності директора ОСОБА_2 , що не відповідає дійсності, оскільки керівник або уповноважена особа позивача не були повідомлені про проведення перевірки, через що не могли брати в ній участь тому твердження про відмову від підпису є безпідставним та заперечується в самому акті. Вищезазначені документи також позивачем не отримувалися.

Серед порушень, що стосуються процедури, позивач також зазначає порушення пунктів 12-14, 18 та 19 Порядку накладання штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №244 від 06.04.1995 (Порядок №244), внаслідок позбавлення позивача права подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання; отримати роз`яснення щодо своїх прав та обов`язків, що передбачені Законом та цим Порядком; прийняти участь у відкритому та на засадах рівності розгляду справи.

По суті виявлених в ході перевірки порушень позивач зазначає, що досліджений під час проведення перевірки генеральний план, на який посилається відповідач, позивачем не складався; генеральний план розроблений позивачем виконано згідно з технічними умовами відповідних інстанцій, використовуючи раціонально земельну ділянку з виділенням відповідних функціональних зон, влаштовуючи безпечні в`їзди-виїзди з врахуванням існуючої містобудівної ситуації, транспортних магістралей відповідно до вимог діючих, на час складання, нормативних документів, в тому числі ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Він є невід`ємною частинною проектної документації.

Відсутні, на думку позивача, порушення в частині недотримання санітарно-захисної зони свердловини, яка запроектована з 15 метровою санітарною зоною відповідно до пункту 5 розділу містобудівні умови і обмеження Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №6 від 12.08.2016, що складені завідувачем сектору містобудування та архітектури Макарівської районної державної адміністрації.

Стосовно того, що згідно розрахунку категорії складності об`єкту в будівлі складу не передбачено працюючих, позивач зазначає, що клас наслідків відповідальності об`єкта будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. При проектуванні об`єкту будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд, або відокремлених частин будинку, будівлі, споруди, категорію складності визначають за всіма показниками; розрахунок для об`єкта будівництва здійснюється в цілому та даний об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) відокремлених частин об`єкту - СС2 і має III категорію складності об`єкта будівництва. В складському корпусі не передбачено працюючих, оскільки в даному приміщенні передбачено, за його цільовим призначенням, зберігання матеріалів, а не постійне або періодичне перебування людей. Окрім того, з огляду на встановлені ДСТУ-Н Б В .1.2.-16:2013 показники кількості осіб, яким може загрожувати небезпека для життя чи здоров`я, навіть за наявності працюючих на складі це жодним чином не могло би вплинути на розрахунок категорії складності об`єкту.

Окрім того, позивач зазначає, що у проекті наявний технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування для будівництва міститься на ст.ст. 88-102, Тому 1 Книги 1 та є його невід`ємною частиною. На ст. 103 Тому 1 Книги 1 міститься топографічна зйомка. Затверджене директором замовника та погоджене директором проектувальника з усіма необхідними додатками завдання на проектування міститься на ст.ст. 68-70 Тому 1 Книга 1. Пояснювальна записка містить вихідних дані інженерних вишукувань та міститься на ст.ст. 88-102, Тому 1 Книги 1. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту міститься в Том 1 Книга 2. Даний проект не потребує технологічної частини проекту оскільки за завданням на проектування не передбачено ніяких виробничих та технологічних процесів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2018 позовну заяву ТОВ АБК Квадрат прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.11.2018 до участі у справі залучено співвідповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (а.с. 213-214).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що акт перевірки, протокол та припис направлені позивачу поштовою кореспонденцією цінним листом з описом вкладення, оскільки останній відмовився від отримання вказаних документів та їх підписання.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання суб`єктом містобудування, що притягається до відповідальності протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Повідомлення про проведення планового заходу та повідомлялося про дату здійснення планового заходу із проханням забезпечити присутність керівника направлено на адресу позивача 25.06.2018. За результатами перевірки складено акт та зафіксовано порушення, а саме те, що: 1) проектувальником ТОВ АБК Квадрат розроблено проекту документацію з порушенням, а саме: відсутні дані інженерних вишукувань - інженерно-геологічні вишукування, топографічна зйомка; відсутнє завдання на проектування; склад проекту стадія П не відповідає додатку Е ДБН А 2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , а саме пояснювальна записка не містить вихідних даних (завдання на проектування), даних інженерних вишукувань, розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, відсутня технологічна частина проектної документації; 2) частина будівель та споруд об`єкту будівництва запроектована за межами земельної ділянки (свердловина, насосна, протипожежний резервуар); 3) Не дотримано СЗЗ (санітарно-захисну зону) свердловини (30м). В зоні 30 м. запроектовано дорогу з твердим покриттям, а також до СЗЗ потрапляє капітальна будівля ангару на суміжній земельній ділянці; 4) Згідно розрахунку категорії складності об`єкту в будівлі складу не передбачено працюючих. Вказаними діями порушено вимоги ст. 29, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

У складеному протоколі також зазначено інформацію про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться об 11.30, 06.08.2018 у приміщенні Департаменту ДАБІ (01133, м. Київ, буд. Лесі Українки, 26). Протокол направлено засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення. Постанову про накладення на позивача штрафу направленні позивачеві засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення 05.08.2018.

По суті спору, позиція відповідача відповідає позиції відображеній у матеріалах перевірки.

В судовому засіданні також допитано свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що приймав участь у виїзді і перевірці, але сам акт не складав. На місці був Замовник, документація ним і надавалася. Позивач міг подавати документи протягом усієї перевірки (10 днів) та незалежно від того чи був виїзд на об`єкт один день чи інспектор решта часу перебував в Департаменті ДАБІ. Спірну ситуацію пояснив тим, що або наявна помилка в умовах, або фактично є дві свердловини (для цілей пожежогасіння і для сількогосподарських потреб) або ж свердловину відобразили на цій і на іншій земельній ділянці, яка також використовується Замовником (там пасовища).

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с. 258).

Так, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Постановою Департаменту ДАБІ №З-0608/2-10/10-43/0608/06/02 ТОВ АБК Квадрат визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закон України про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 165 690 гривень. У постанові зазначено, що винесено її розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 27.07.2018 №Т-2707/4, припис від 27.07.2018 №С-2707/7 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/2 (а.с. 11).

З акту перевірки від 27.07.2018 №Т-2707/4 вбачається, що складено його за результатами проведення планового заходу на підставі розпорядчого документу від 29.12.2017 №1943 (а.с. 179-185). Перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво складських та адміністративних будівель в адміністративних межах Небелицької сільської ради Макарівського району Київської області , зокрема замовником ПП Палтех (код 33738270), підрядником ТОВ Досвід 2002 (код 32251657), проектувальником ТОВ АБК Квадрат (код 34967310), а також особами, які здійснюють авторський та технічний нагляд.

У розділі ІІІ акту зазначено осіб, що беруть участь у проведенні заходу, серед яких посадові особи органом контролю, директор ПП Палтех - ОСОБА_5 , інженер з технічного нагляду - ОСОБА_6 та в.о. начальника інспекційного відділу ОСОБА_4.

Таким чином, судом встановлено, що серед осіб які брали участь у проведені заходу відсутня будь-яка посадова особа проектувальника ТОВ АБК Квадрат .

У розділі опис виявлених порушень зазначено, що земельна ділянка за адресою: Київська область, Макарівський район, адміністративні межі Небелицької сільської ради, площею 1,1095 га, кадастровий номер 3222785500:02:008:0049, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій перебуває в оренді ПП Палтех відповідно до договору оренди землі від 11.11.2015 №б/н, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.12.2015, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна: 730917632227.

Замовником - ПП Палтех отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки видані сектором містобудування та архітектури від 12.08.2016 №6 (далі МБУ №6).

Департаментом ДАБІ зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 23.12.2016 за №КС 083163580117.

Під час виїзду на місце станом на 16.07.2018 встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222785500:02:008:0049 виконані всі загально-будівельні роботи з будівництва адміністративної будівлі, складу, будинку охорони, насосної очисної споруди типу Біотал , артезіанської свердловини, протипожежного резервуару.

Перевіркою виявлені наступні порушення:

1. Проектувальником ТОВ АБК Квадрат розроблено проекту документацію з порушенням, а саме:

- відсутні дані інженерних вишукувань - інженерно-геологічні вишукування, топографічна зйомка;

- відсутнє завдання на проектування;

- склад проекту стадія П не відповідає додатку Е ДБН А 2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , а саме пояснювальна записка не містить вихідних даних (завдання на проектування), даних інженерних вишукувань, розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, відсутня технологічна частина проектної документації;

2. Частина будівель та споруд об`єкту будівництва запроектована за межами земельної ділянки (свердловина, насосна, протипожежний резервуар);

3. Не дотримано СЗЗ (санітарно-захисну зону) свердловини (30м). В зоні 30 м запроектовано дорогу з твердим покриттям, а також до СЗЗ потрапляє капітальна будівля ангару на суміжній земельній ділянці;

4. Згідно розрахунку категорії складності об`єкту в будівлі складу не передбачено працюючих.

Наведені порушення зазначено також у постанові про накладення штрафу на позивача, оскільки, як вказано у постанові, ним порушено вимоги статей 29 та 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Надавши оцінку спірним правовідносинам, поясненням учасників судового процесу, а також доказам в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

До даного Закону вносились зміни, зокрема Законом України Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 №1726-VIII.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1726-VIII установлено, що заходи контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, законами та іншими нормативно-правовими актами у відповідній сфері, до набрання чинності змінами до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині визначення особливостей здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, але не більше року після набрання чинності цим Законом.

Так, цей Закон (№1726-VIII) набув чинності 01.01.2017, відтак вже після 01.01.2018 заходи контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом не здійснюються внаслідок спливу річного строку.

Водночас, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VIII внесено зміни до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Зокрема, статтю 41 цього закону, яка мала назву Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд викладено в новій редакції та змінено назву на Державний архітектурно-будівельний контроль . Наведений Закон про внесення змін від 17.01.2017 №1817-VIII набув чинності 10.06.2017.

Таким чином, з огляду на набрання чинності змінами до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині визначення особливостей здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, останній не здійснюються у порядку встановленому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з дати набрання чинності відповідних змін, тобто з 10.06.2017. Відтак застосуванню, при наданні оцінки спірним правовідносинам підлягає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності редакції, що діяла на момент здійснення заходу.

Так, статтею 41 наведеного Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваних рішень).

Пунктом 5 даного Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 6 Порядку №553 визначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Пунктом 12 Порядку №553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Так, як встановлено судом, відповідачем у справі до відзиву на позовну заяву долучено копію повідомлення про проведення планового заходу із копією поштової квитанції ПАТ УКРПОШТА про направлення позивачу у справі рекомендованого листа №0113328172894, як доказ направлення відповідного повідомлення.

Відтак, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідачем у справі виконано положення пункту 12 Порядку №553. Надавати докази отримання відповідного повідомлення, так як і реєстрації його в реєстрі поштових відправлень суб`єкт владних повноважень не зобов`язаний.

Разом з тим, згідно положень пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. При цьому, пункт 12 передбачає, що у разі відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Як встановлено судом відповідний акт серед матеріалів складених в ході здійснення заходу відсутній, що мало б свідчити про присутність керівника суб`єкта містобудування. Однак, у акті перевірки, посадової особи позивача у справі, серед осіб, які брали участь у проведенні заходу не зазначено, а сам позивач наполягає на тому, що посадові особи товариства не приймали у ньому участь.

Відтак, суд вважає недоведеною з боку відповідача обставину прийняття керівником позивача участі у проведенні заходу контролю.

Згідно пункту 13 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Водночас судом також встановлено, що відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено докази направлення позивачу у справі акту перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/2 та припису від 27.07.2018 №С-2707/7 за адресою 04053, м. Київ вул. Січових Стрільців, 21, оф. 406, поштовим відправленням №0113328561483. Направлення відправлено 01.08.2018.

Відповідно, з огляду на наведене, суб`єктом владних повноважень дотримано вимоги Порядку №553 в частині вручення суб`єкту містобудування матеріалів складених за результатами перевірки.

Водночас, відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 1).

В силу частини другої цієї статті, накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені:

1) органів державного архітектурно-будівельного контролю:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Відповідно до пункту 16 даного Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (п. 17 Порядку №244).

Враховуючи, що, як встановлено судом, про дату розгляду справи суб`єкт містобудування повідомлений шляхом направлення поштовою кореспонденцією протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/2, у якому зазначено дату розгляду справи - 06.08.2018, суд вважає, що відповідач допустив порушення прав позивача на участь у розгляді справи (а.с. 188-190)

Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.

У Загальних положеннях цього наказу наведено, що ці нормативи і нормативні строки розроблено відповідно до Закону України Про поштовий зв`язок , актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку. Ці Нормативи і нормативні строки поширюються на послуги, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку. У цих Нормативах і нормативних строках терміни вживаються у таких значеннях:

місцева письмова кореспонденція (листи, картки, бандеролі, секограми) - письмова кореспонденція, що пересилається у межах населеного пункту, а в сільській місцевості - у межах території, яка обслуговується одним об`єктом поштового зв`язку;

нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місця вручення;

нормативний строк пересилання простих листів та поштових карток - час, установлений для пересилання простих листів та поштових карток з часу останнього виймання з поштових скриньок до часу вкладання до абонентської поштової скриньки одержувача.

З пунктів 1 та 2 розділу ІІ Нормативні строки пересилання поштових відправлень вбачається, що нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції становлять три дні.

Отже, підсумовуючи, суд звертає увагу, що поштове відправлення №0113328561483 із протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у якому зазначено дату розгляду справи направлено 01.08.2018. Враховуючи нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції датою отримання листа є 05.08.2018, в той час, як датою розгляду справи визначено 06.08.2018.

При цьому, суд звертає увагу на те, що справа розглядається протягом 15 днів з дня одержання суб`єктом містобудування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відтак, відповідач мав достатньо часу для забезпечення повідомлення позивача про дату розгляду справи за три доби, як це передбачено пунктом 17 Порядку №244.

Надаючи оцінки доводам по суті зафіксованих у акті перевірки порушень, суд виходить з наступного.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи, а саме проекту Будівництва складських та адміністративних приміщень за адресою: 08024, в адміністративних межах Небелицької сільської ради Макарівського району Київської області у ньому наявний технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування для будівництва (а.с. 102-116, том 1 книга 1); топографічна зйомка міститься на а.с. 117; завдання на проектування міститься на а.с. 83-85, завдання на проектування погоджено позивачем справі, проектувальником - ТОВ АБК Квадрат і затверджене замовником - ПП Палтех ; пояснювальна записка міститься у томі 1 книги 2 Проекту а.с 138-167 і включає в себе розділ 2 Рішення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) . При цьому, відповідачем не спростовано твердження позивача, що даний проект не потребує технологічної частини проекту, оскільки за завданням на проектування не передбачено ніяких виробничих та технологічних процесів.

Відтак, суд вважає безпідставними і необґрунтованими висновки щодо відсутності відповідних складових проектної документації, наведені відповідачем у справі, як в акті складеному за результатами заходу, так і в оскаржуваній постанові.

Стосовно висновку відносно того, що частина будівель та споруд об`єкту будівництва запроектована за межами земельної ділянки (свердловина, насосна, протипожежний резервуар), а також що не дотримано СЗЗ (санітарно-захисну зону) свердловини (30м), а саме в зоні 30 м запроектовано дорогу з твердим покриттям, а також до СЗЗ потрапляє капітальна будівля ангару на суміжній земельній ділянці суд встановив наступне.

Висновок відповідача в даній частині виявлених порушень обґрунтовано посиланнями на копію генерального плану наданого під час перевірки, на якому прослідковується, що свердловина (цифра 6 в табличці про відомості житлових громадських будівель і споруд), насосна (цифра 4), протипожежний резервуар - (цифра 7) запроектовані за межами земельної ділянки. З цього ж генерального плану вбачається, що радіус санітарно-захисної зони передбачено у 30 м.

Разом з тим, позивач у справі стверджує, що генеральний план розроблений позивачем виконано згідно з технічними умовами відповідних інстанцій, використовуючи раціонально земельну ділянку з виділенням відповідних функціональних зон, влаштовуючи безпечні в`їзди-виїзди з врахуванням існуючої містобудівної ситуації, транспортних магістралей відповідно до вимог діючих, на час складання, нормативних документів, в тому числі ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Він є невід`ємною частинною проектної документації та відповідно до п. 4.2 ДБН А.2.2-3:14 оформлений згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 Система проектної документації для будівництва і відповідно до п. 7.3 ДБН А.2.2-3:14 разом з іншими матеріалами П переданий замовнику ПП Палтех на паперовому (у чотирьох примірниках) та електронному носіях.

Копію генерального плану, на який посилається відповідач знаходиться в матеріалах на а.с. 195, водночас генеральний план, на який посилається позивач долучено до позовної заяви (а.с. 14).

Досліджуючи матеріали справи в контексті наведених обставин, суд зазначає, що на а.с. 86-87 в складі проектної документації (том 1 книга 1) міститься такий документ, як містобудівні умов і обмежень забудови земельної ділянки №6 від 12.08.2016, що скріплено підписом завідувача сектору містобудування та архітектури Макарівської районної державної адміністрації С.А. Головатенко.

У пункті 5 Розділу Містобудівні умови і обмеження зазначено планувальні обмеження, серед яких 15-ти-метрова санітарно-захисна зона від артезіанської свердловини.

З огляду на наведену обставину суд вважає, що враховуючи вимоги даних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, позивач, надавши копію генерального плану, що відповідає таким умовам спростував твердження контролюючого органу, який натомість свою позицію не довів.

Виходячи з наведених даних містобудівних умов, суд доходить висновку про безпідставність висновків відповідача щодо дотримання СЗЗ (санітарно-захисної зони) свердловини та висновків щодо проектування частини будівель та споруд об`єкту будівництва за межами земельної ділянки.

Критично суд оцінює також висновок відповідача стосовно того, що згідно розрахунку категорії складності об`єкту в будівлі складу не передбачено працюючих, що підтверджується техніко-економічними показниками складських та адміністративних приміщень, а саме складської будівлі (поз. По ГП №2) (а.с. 196).

Як вбачається з проектної документації, її розроблено у 2016 році. Станом на час розроблення проектної документації частина перша статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначала, що усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Частина друга цієї ж статті встановлювала, що категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Так, вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва установлює національний стандарт України Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013, чинний від 01.09.2013 року (далі - Стандарт).

Цей стандарт призначено для застосування замовниками та проектувальниками; роз робниками будівельних норм та стандартів; експертними організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю (п. 1.2. Стандарту).

Відповідно до пункту 4.1 Стандарту, категорію складності об`єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визна чають відповідно до таблиці А.1 додатка А, якщо об`єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

Одночасно, відповідно до пункту 4.2 Стандарту, проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійсню вати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показ никами таблиці А.1, розрахованими для об`єкта будівництва в цілому.

Клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об`єкта:

- можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті;

- можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті;

- можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об`єкта;

- обсяг можливого економічного збитку;

- можливість втрати об`єктів культурної спадщини;

- можливість припинення функціонування об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або ліній нового об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури окремо.

Клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва встановлюють за найвищою характе ристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Розрахунок категорії складності для об`єкту міститься в складі проектної документації (том 1 книга 1, а.с. 49-53). З розрахунку вбачається, що за критеріями загальних вимог ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013, а також наведених розрахунків, об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) відокремлених частин об`єкту - СС2 і має ІІІ категорію складності об`єкта будівництва. У розділі загальна характеристика будівель зазначено, що складський корпус має 1 поверх, площа приміщень становить 1165,9 м 2 , кількість працюючих не передбачено без постійного перебування людей. Персонал, що обслуговує складський корпус має постійні робочі місця в адміністративному будинку (поз. 1 по ГП). У таблиці з розрахунками зазначено: кількість осіб, які постійно перебувають у будинку № 1 становить 0 осіб; тимчасове перебування людей - N 1 =50% N 1 адмін. будинку (поз.1), кількість осіб 48:2=24; кількість осіб, які перебувають зовні об`єкту N 3 =а х N 1 адмін. будинку 1,5х48=72. Розраховано також прогнозовані збитки від руйнування та пошкодження основних фондів складського приміщення.

Згідно пункту 4.8 Стандарту, при підрахунку кількості осіб, яким може загрожувати небезпека для життя чи здоров`я, вважають, що на об`єкті постійно перебувають люди, якщо вони перебувають там більше восьми годин на добу та не менше 150 днів на рік (загалом не менше 1200 год за рік). Особами, які періодично відвідують об`єкт, вважають тих, які перебувають там не більше восьми годин на добу протягом не більше ніж 150 днів на рік (загалом від 450 до 1200 год за рік). Небезпекою для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об`єкта, є можливе порушення умов їх життєдіяльності більше ніж на три доби.

Так, проектувальником обраховано, що при визначенні категорії складності об`єкта будівництва в цілому: кількість осіб, які постійно перебувають на об`єкті становить - 49 осіб; тимчасово перебувають на об`єкті - 96 осіб, ззовні об`єкту - 288, а відповідно до Додатку А. таблиця А.1 ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 для віднесення об`єкту до IV, а не III категорії складності кількість осіб постійного перебування на об`єкті мала б бути 300-400 осіб, періодично перебувають на об`єкті 500-1000, ззовні об`єкту - 10000-50000 осіб. Отже, навіть за наявності працюючих на складі це жодним чином не могло би вплинути на розрахунок категорії складності об`єкту.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною першою статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою - третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, судом встановлено, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню, оскільки постанова №З-0608/2-10/10-43/0608/06/02 від 06.08.2018 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, винесена Департаментом ДАБІ не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на положення частини першої статті 139 КАС України, всі судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельну інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №З-0608/2-10/10-43/0608/06/02 від 06.08.2018 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2485,35 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, офіс 406; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34967310).

Відповідач - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (місцезнаходження особи: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37471912).

Суддя О.М. Чудак