Рішення

від 09.07.2020 по справі 908/729/20 (908/1186/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/6/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 Справа № 908/729/20 (908/1186/20)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М. , розглянувши в межах справи № 908/729/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" матеріали у справі № 908/1186/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж", 69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта", 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс", 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 45Б

про стягнення заборгованості

розпорядник майна - Моісєєв Юрій Володимирович, 72316, м. Мелітополь Запорізької області, а/с 105

Учасники процесу:

позивач - Верещагін М.В., ордер ЗП № 029666 від 23.03.2020;

відповідач-1 - не з`явився;

відповідач-2 - не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/729/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс", 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 45Б, код ЄДРПОУ 36251179.

14.05.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу №01/05 від 01.05.2019 у розмірі 216 480,00 грн.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2020 справу №908/1186/20 передано для розгляду судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2020 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу №01/05 від 01.05.2019 у розмірі 216 480,00 грн в межах розгляду справи про банкрутство №908/729/20. Ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.06.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2020 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 підготовче судове засідання відкладено до 25.06.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2020 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 09.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" був укладений договір перевезення вантажу № 01/05, за яким виконавцем було надано замовнику послуги з організації перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом в результаті чого були укладені акти наданих послуг всього на суму 216480,00 грн, які залишились неоплаченими. 01.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" було укладено договір поруки № 01-05-П, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" зобов`язалось виконувати зобов`язання за договором перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019. Відтак, позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" несе солідарну відповідальність разом з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" за виконання договору перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, 553, 554, 629, 901, 903, 909 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 та відповідач-2 в судові засідання жодного разу не з`явилися. Своїм правом подати відзив не скористалися. Про розгляд справи в господарському суді Запорізької області повідомлені відповідно до вимог ГПК України.

24.06.2020 від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Клопотання, що надійшло на електронну адресу суду 24.06.2020, електронним цифровим підписом представника учасника справи не скріплено, оригінал такого клопотання в паперовій формі до суду не надійшов. Враховуючи наведене, клопотання до розгляду не прийнято. Від відповідача-2 кореспонденція до суду не поверталась. За запитом суду за трекінгом поштової кореспонденції встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі від 15.05.2020, що була надіслана на адресу - а/с 1374, Запоріжжя, Запорізька область, 69001 вручена 22.05.2020, ухвала від 09.06.2020, що надіслана за адресою 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 45Б не вручена з інших причин . Відтак, відповідачі є такими, що належним чином повідомлені розгляд справи господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року прийнято новий Кодекс України з процедур банкрутства, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

01.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" був укладений договір перевезення вантажу № 01/05, за пунктом 2.1 якого виконавець зобов`язується на свій ризик та за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 5.1 договору перевезення загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за цим договором замовнику, складається з вартості послуг, що надавалися протягом строку дії даного договору.

Згідно з п. 5.3 договору перевезення договірна вартість послуг виконавця узгоджується та підтверджується сторонами актами наданих послуг, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками є невід`ємною частиною цього договору.

За приписами п. 5.4 договору перевезення замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами актів наданих послуг.

Відповідно до п. п. 9.1, 9.2 договору перевезення цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2019. Якщо за 30 календарних днів до закінчення дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовжений на той же строк на тих же умовах, без обмеження кількості разів пролонгації дії договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже на час розгляду справи судом він є чинним.

В період з 16.09.2019 по 30.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" було прийнято послуги перевезення всього на суму 216480,00 грн, що підтверджується наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), що підписані та скріплені печатками сторін:

- № ОУ-057 від 16.09.2019 на суму 18000,00 грн;

- № ОУ-061 від 16.09.2019 на суму 15600,00 грн;

- № ОУ-0000002 від 16.01.2020 на суму 18000,00 грн;

- № ОУ-0000006 від 16.01.2020 на суму 18720,00 грн;

- № ОУ-0000010 від 31.01.2020 на суму 19800,00 грн;

- № ОУ-0000017 від 17.02.2020 на суму 18000,00 грн;

- № ОУ-0000021 від 17.02.2020 на суму 17160,00 грн;

- № ОУ-0000022 від 29.02.2020 на суму 18000,00 грн;

- № ОУ-0000026 від 29.02.2020 на суму 15600,00 грн;

- № ОУ-0000029 від 16.03.2020 на суму 16200,00 грн;

- № ОУ-0000033 від 16.03.2020 на суму 15600,00 грн;

- № ОУ-0000036 від 30.03.2020 на суму 18000,00 грн;

- № ОУ-0000040 від 30.03.2020 на суму 7800,00 грн.

На здійснення оплат за вказаними актами позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури.

ТОВ "Автолюкс Експрес Пошта" за надані послуги не розрахувалося, доказів оплати послуг на час розгляду справи судом не надало.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків за двома договорами: договір № 01-05 від 01.05.2019 та договір 01/05 від 01.05.2019. В акті звірки відповідач визнав заборгованість за двома договорами загалом у розмірі 1890800,47 грн.

В матеріалах справи також міститься претензія-вимога № 001 від 16.04.2020, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" звертається до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" з вимогою сплатити заборгованість за договором перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019.

01.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" було укладено договір поруки № 01-05-П, за п. 1.1 якого поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта", що виникають та можуть виникнути з договору перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019. Відтак, позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" несе солідарну відповідальність разом з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" за виконання договору перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019 (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником.

Згідно з п. 2.1 під основним договором в цьому договорі розуміють договір перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта".

За приписами п. п. 3.1, 3.2 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за основним договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами п. 5.4 договору замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами актів наданих послуг.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 16.09.2019 по 30.03.2020, що містяться в матеріалах справи, підписані та скріплені печатками позивача та відповідача-1. Надані послуги за актами відповідач-1 не оплатив, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 216480,00 грн, що на час розгляду справи не оплачена, доказів оплати не надано.

Як було вказано, 01.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" було укладено договір поруки № 01-05-П, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" зобов`язалось виконувати зобов`язання за договором перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до статті 559 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору поруки), порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України судом не встановлено.

Разом з цим, в процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов`язання за договором перевезення відповідачем-1 не виконані, до теперішнього часу заборгованість не погашена, у зв`язку з чим станом на день винесення рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" має прострочену заборгованість за договором перевезення, розмір якої становить 216480,00 грн.

Таким чином, зобов`язання по договору перевезення не припинилися, а оскільки договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов`язань по договору перевезення, то не припинилася і дія договору поруки.

Відповідачі у справі відзиву, контррозрахунку або доказів оплати заборгованості не надали, в судове засідання жодного разу не з`явилися.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" про стягнення солідарно заборгованості за договором перевезення вантажу № 01/05 від 01.05.2019 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається солідарно на відповідачів.

Також позивачем у позовній заяві зазначено про понесення позивачем адвокатських витрат у розмірі 9509,00 грн, в прохальній частині заявлено вимогу про покладення судових витрат на відповідачів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Відповідачі будь-яких письмових заперечень та клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подали.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, позивач у позовній заяві виклав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести в зв`язку з розглядом справи, згідно якого судові витрати позивача з оплати правничої допомоги склали 9509,00 грн. В матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правової допомоги ЗП № 029666 від 23.03.2020, виданий на підставі договору № 23/03/2020 від 23.03.2020 АО МІТРА для представництва інтересів ТОВ Авто-Січ Вантаж , копія договору № 23/03/2020 від 23.03.2020 про надання правової допомоги, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" та Адвокатським об`єднанням МІТРА , відповідно до п. 1.1 якого на умовах даного договору, Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати інформаціно-консультаційне обслуговування клієнта в галузі права та надавати юридичну допомогу. Згідно з п. 4.2 договору розмір та порядок сплати основної та додаткової винагороди, а також порядок відшкодування витрат адвокатського об`єднання визначаються у додатковій угоді № 1 до цього договору, яка є невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди № 1 від 23.03.2020 розмір основної винагороди обчислюється у погодинній формі та за взаємною згодою сторін договору складає - 750,00 грн за одну годину витраченого часу адвокатським об`єднанням, його партнерами та співробітниками.

Згідно з п. 1.4 додаткової угоди за результатами надання юридичної допомоги складається акт виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті виконаних робіт вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Акт виконаних робіт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою разом з рахунком-фактури.

12.02.2020 сторонами договору про надання правової допомоги підписаний та скріплений печатками акт виконаних робіт № 1 загалом на суму 9509,00 грн, за яким вартість правових послуг склала 9000,00 грн (відповідно до п. 1 акту загалом витрачено часу на надання правової допомоги за договором № 23/03/2020 від 23.03.2020 - 12 год.), послуги були надані адвокатським об`єднанням належним чином, без зауважень з боку клієнта. Також в акті виконаних робіт вказані витрати на суму 509,00 грн, а саме витрати на папір, на тонер, на отримання витягів з ЄДР. 12.02.2020 виставлений рахунок-фактура № 1 на суму 9509,00 грн. Після судового засідання позивачем доданий лист № 01/02-20/с-4 з урахуванням заяви від 20.07.2020 з платіжним дорученням № 105 від 13.05.2020 на суму 9509,00 грн, що підтверджує сплату позивачем адвокатської винагороди на користь АО МІТРА .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем подані належні докази щодо вартості правових послуг, суд вважає за необхідне задовольнити адвокатські витрати в частині вартості правових послуг у розмірі 9000,00 грн.

Проте позивачем не подано доказів понесення витрат на папір, тонер, отримання витягів у розмірі 509,00 грн, відтак, суд відмовляє у стягненні вказаної суми з відповідачів на користь позивача, враховуючи відсутність доказів на підтвердження понесення вказаних витрат позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства , ст.ст. 129, 231, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес Пошта" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30, код ЄДРПОУ 39949191) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 45Б, код ЄДРПОУ 36251179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Січ Вантаж" (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, код ЄДРПОУ 35366867) заборгованість у розмірі 216480 (двісті шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 3247 (три тисячі двісті сорок сім) грн 20 коп. та 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на оплату правової допомоги.

Видати наказ.

Рішення складено та підписано 20 липня 2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко