Рішення

від 09.07.2020 по справі 908/602/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/35/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 Справа № 908/602/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи № 908/602/20

позивача: комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, 69007, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 А

до відповідача: комунального підприємства "Добробут" Антонівської сільської ради, 70040, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 48

про стягнення 218 027,38 грн.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Скворцова О.О., ордер серії АР № 1015440 від 18.05.20

від відповідача: Федько О.А., довіреність від 23.03.20 № 02/20

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (далі КП "Облводоканал" ЗОР) за вих. від 28.02.20 № 1210457 про стягнення з комунального підприємства "Добробут" Антонівської сільської ради (надалі КП "Добробут" Антонівської СР) заборгованості за послуги з водопостачання в розмірі 219 362,93 грн., пені - 1 724,49 грн., 3 % річних - 1 417,40 грн., втрат від інфляції - 502,06 грн.

Позовну заяву обґрунтовано ст.ст. 4, 7, 13, 20, 42, 73, 80, 162, 164, 171, 181, 187, 249 ГПК України, ст. ст. 3, 6, 216, 217, 220 ГК України, ст. ст. 509, 530, 610, 611, 612 ЦК України, а також, неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 20В/8 про надання послуг з водопостачання в частині оплати, наданих КП "Облводоканал" ЗОР послуг.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/602/20 між суддями від 04.03.20 вказану позовну заяву визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 10.03.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/602/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.04.20 о 10 год. 30 хв.

31.03.20 до суду надійшов відзив КП "Добробут" Антонівської СР за вих. № 20/23-1.

07.04.20 на адресу суду надійшла заява від 03.04.20 № 12/0585 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з КП "Добробут" Антонівської СР 224 383,23 грн. заборгованості за послуги з водопостачання за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року, 1 724,49 грн. пені, 1 417,40 грн. 3 % річних та 502,06 грн. втрат від інфляції.

07.04.20 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 10.06.20 включно та відкладено підготовче засідання на 19.05.20 о 10 год. 20 хв

21.04.20 відповідачем подано до суду відзив від 21.04.20 вих. № б/н (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

У підготовчому засіданні 19.05.20 судом прийнято до розгляду заяву позивача від 03.04.20 № 12/0585 про збільшення позовних вимог.

У підготовчому засіданні 19.05.20 судом прийнято до розгляду відзив відповідача, оголошено перерву у підготовчому засіданні на 10.06.20.

18.05.20 та 10.06.20 до матеріалів цієї справи надійшли клопотання за підписом представника КП "Добробут" Антонівської СР про долучення до матеріалів справи платіжних доручень на підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення.

26.05.20 засобами поштового зв`язку до суду від КП "Облводоканал" надійшла відповідь за вих. від 21.05.20 № 12/0898 на відзив.

У підготовчому засіданні 10.06.20 судом задоволено відповіді клопотання відповідача від 18.05.20 та від 10.06.20 та долучено до матеріалів справи платіжні доручення, що підтверджують часткову оплату відповідачем заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення.

Також судом у підготовчому засіданні 10.06.20 прийнято до розгляду відповідь КП "Облводоканал" ЗОР за вих. від 21.05.20 № 12/0898 на відзив та заяву КП "Облводоканал" ЗОР за вих. від 18.05.20 № 12/0860 про зменшення позовних вимог, у прохальній частині якої позивач просить суд стягнути з КП "Добробут" Антонівської СР 218 027,38 грн. заборгованості за послуги з водопостачання (у т.ч. пеня, 3 % річних, втрати від інфляції).

У підготовчому засіданні 10.06.20 представники позивача та відповідача надали до суду спільну заяву від 10.06.20 про розгляд справи № 908/602/20 по суті спору у судовому засіданні 10.06.20.

З`ясувавши правову позицію сторін, суд керуючись ч. 6 ст. 183 ГПК України, п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, на підставі відповідної заяви від 10.06.20 у підготовчому засіданні 10.06.20 ухвалив закрити підготовче провадження та перейшов до розгляду справи № 908/602/20 по суті 10.06.20.

Ухвалою від 10.06.20 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/602/20. Розгляд справи по суті спору розпочато з 10.06.20. Оголошено перерву у судовому засіданні на 09.07.20 о 11 год. 40 хв.

У судовому засіданні 09.07.20 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 03.04.20 № 12/0585 про збільшення позовних вимог та заяви від 18.05.20 № 12/0860 про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.20 визнав суму основної заборгованості у розмірі 198 383,23 грн., 3 % річних та інфляційні втрати. В частині стягнення пені заперечив. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розстрочення судового рішення на 12 місяців.

Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення заперечив повністю з підстав викладених у відповідній заяві.

У судовому засіданні 09.07.20, суд після виходу з нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено, коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.05.19 між комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради (Облводоканал) та комунальним підприємством "Добробут" Антонівської сільської ради (Споживач) укладено договір про надання послуг з водопостачання № 20В/8 (далі договір).

За умовами абз. 1 п. 1.1 договору, Облводоканал забезпечує водопостачання через мережі централізованого водопостачання Споживачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби для потреб Споживача та для потреб споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі) с. Антонівка, с. Володимирівка, с. Зелений Гай, с. Новомиргородка, с. Колос. Договір діє з 01.05.19 по 31.12.19 (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із Сторін.

Згідно з підпунктом 3.2.1 п. 3.2. договору, Споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання.

Відповідно до 5.2. договору, визначення обсягів спожитої питної води Споживачем проводиться відповідно до показань приладу обліку за розрахунковий період (календарний місяць).

Пунктом 5.3 договору закріплено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Акти-рахунки виписуються Споживачу представником Облводоканалу відповідно до показань приладу обліку при наявності особистого посвідчення в останній день кожного місяця у трьох примірниках. Відповідальна особа Споживача зобов`язана підписати Акти-рахунки у трьох примірниках та самостійно отримати в Облводоканалі один примірник.

У абз. 1 п. 6.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань у відповідності з чинним законодавством та вказаним в даному договорі нормативними документами.

Учасниками справи до суду не надано доказів розірвання (припинення) договору від 02.05.19 № 20В/8, чи доказів його визнання недійсним. А отже, вказаний договір відповідно до розділу 2 є чинним.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору від 02.05.19 № 20В/8 виписав КП "Добробут" Антонівської СР акти-рахунки на оплату послуг по договору № 20В/8 наданих у період з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно на загальну суму 267 201,05 грн., а саме: від 30.09.19 на суму 48 752,26 грн.; від 31.10.19 на суму 45321,80 грн., від 30.11.19 на суму 34 696,33 грн., від 31.12.19 на суму 41909,58 грн., від 31.01.20 на суму 48 900,78 грн., від 29.02.20 на суму 47 620,30 грн.

Представником відповідача акти-рахунки за наведений вище період підписано без заперечень (зауважень) та засвідчено відтиском печатки КП "Добробут" Антонівської СР.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено своєчасного розрахунку за послуги з водопостачання за договором від 02.05.19 № 20В/8 за період з вересня 2019 р. по лютий 2020 р., позивачем заявлено до стягнення з КП "Добробут" Антонівської СР 214 383,43 грн. заборгованості за послуги з водопостачання за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року, 1 724,49 грн. пені, 1 417,40 грн. 3 % річних та 502,06 грн. втрат від інфляції (з урахуванням заяви від 03.04.20 № 12/0585 про збільшення позовних вимог та заяви вих. від 18.05.20 № 12/0860 про зменшення позовних вимог).

Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та висновки суду.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

В силу вимоги ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до абз. 2 п. 5.3.1. договору, Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканалу суму вказану в Акті-рахунку до 12 числа наступного за звітним місяцем.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач оплату актів-рахунків за надані послуги по договору № 20В/8 за загальний період з вересня 2019 р. по січень 2020 р. у строк встановлений договором не здійснив, чим порушив умови договору та чинного законодавства.

Так, надані до матеріалів справи докази свідчать, що відповідачем:

- здійснено оплату послуг водопостачання за вересень 2019 року згідно акту № 20В/8: у сумі 217,82 грн. за платіжним дорученням від 20.02.20 № 104; у сумі 10 000 грн. за платіжним дорученням від 26.02.20 № 105, у сумі 4 000 грн. за платіжним доручення від 28.02.20 № 107, у сумі 1000 грн. за платіжним дорученням від 06.03.20 № 4; у сумі 25 000 грн. за платіжним дорученням від 24.03.20 № 114 на суму., у сумі 2600 грн. за платіжним дорученням від 31.03.20 № 127; у сумі 5934,44 грн. за платіжним дорученням від 30.04.20 № 146;

- здійснено оплату послуг водопостачання за жовтень 2019 року згідно акту № 20В/8 на суму 45 321,80 грн.: у сумі 4065,56 грн. за платіжним дорученням від 30.04.20 № 146; у сумі 6000 грн. за платіжним дорученням від 27.05.20 № 157; у сумі 10 000 грн. за платіжним дорученням від 30.05.20 № 158.

Згідно з розрахунком позивача викладеним у заяві від 18.05.20 № 12/0860 про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача за вересень 2019 року відсутня, заборгованість за жовтень 2019 р. складає 41 256,24 грн., за листопад 2019 р. - 34 696,33 грн., за грудень 2019 р. - 41 909,58 грн., за січень 2020 р. - 48 900,78 грн., за лютий 2020 р. - 47 620,30 грн.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що у ході розгляду справи судом, відповідач здійснив оплату послуг водопостачання за жовтень 2019 року по договору (акту) № 20В/8 на загальну суму 16 000,00 грн.

За таких обставин, у суду наявні підстави вважати, що зобов`язання по оплаті на користь позивача послуг водопостачання за жовтень 2019 року по договору № 20В/8 на загальну суму 16 000,00 грн. (тобто суми яка є предметом спору у справі з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви від 18.05.20 № 12/0860 про зменшення позовних вимог) було припинено внаслідок його виконання відповідачем під час розгляду справи № 908/602/20 судом.

Відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у цій справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 16 000,00 грн. основного боргу за договором № 20В/8 (за послуг водопостачання за жовтень 2019 року) підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Інших доказів здійснення оплати основної заборгованість по договору № 20В/8 за період з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р. суду не надано та про наявність таких оплат учасниками справи у судовому засіданні 09.07.20 не повідомлено.

Отже, основна заборгованість відповідача за послуги надані позивачем за договором від 02.05.19 № 20В/8 за жовтень 2019 року складає 25 256,24 грн., за листопад 2019 р. - 34 696,33 грн., за грудень 2019 р. - 41 909,58 грн., за січень 2020 р. - 48 900,78 грн., за лютий 2020 р. - 47 620,30 грн., а всього за період з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р. - 198 383,23 грн.

Відповідач визнав наявність перед КП "Облводоканал" ЗОР основної заборгованості за договором від 02.05.19 № 20В/8 у розмірі 198 383,23 грн., яка утворилась за період з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого обов`язку за договором від 02.05.19 № 20В/8 щодо здійснення оплати наданих позивачем у період з жовтня 2019 р по лютий 2020 р. послуг у сумі 198 383,23 грн. , суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з КП "Добробут" Антонівської СР 198 383,23 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1724,49 грн. пені за порушення грошового зобов`язання за договором від 02.05.19 № 20В/8 за послуги надані у період з вересня 2019 р. по січень 2020 р. (розрахунок пені наведений у заяві від 18.05.20 №12/0860 про зменшення позовних вимог).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем доведено, а відповідачем визнано порушення умов договору від 02.05.19 № 20В/8 щодо строків здійснення розрахунків за надані у період з вересня 2019 р. по лютий 2020 р. послуги водопостачання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. договору від 02.05.19 № 20В/8 передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані Облводоканалом послуги Споживач зобов`язаний сплатити Облводоканалу пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189-VII від 09.11.17.

Таким чином, виходячи з наведених вище приписів чинного законодавства та умов договору від 02.05.19 № 20В/8 правовими наслідками порушення відповідачем грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку, оскільки її стягнення передбачене п. 6.2. договору від 02.05.19 № 20В/8 та Законом України Про житлово-комунальні послуги №2189-VII від 09.11.17.

Як свідчить зміст відзиву за вих. № 20/23-1, відповідач заперечує проти стягнення з нього пені посилаючись на положення ст. 614 ЦК України (тобто на відсутність вини як підстави для відповідальності за порушення зобов`язання), на тяжкий фінансовий стан КП Добробут Антонівської СР, а також на те, що відповідачем вживаються заходи з метою погашення заборгованості.

Судом прийнято до уваги, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме особа має довести, що це порушення сталося внаслідок випадку (випадок характеризується відсутністю вини порушника) або непереборної сили (події стихійного характеру тощо), у той час як припис ч. 1 ст. 625 ЦК України визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачає жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Крім того, у абз. 2 ст. 617 ЦК України визначено, що не вважається випадком, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

З огляду на викладене, судом визнаються безпідставними заперечення відповідача проти стягнення з нього пені, які викладені у відзиві за вих. № 20/23-1.

Перевіривши наданий позивачем розрахунку пені за допомогою ІПС Законодавство , враховуючи вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, здійсненні відповідачем оплати заборгованості, а також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 1715,59 грн. пені за загальний період з 14.10.19 по 29.02.20, з якої:

- 652,78 грн. пені за період з 14.10.19 по 25.02.20 (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати за платіжним дорученням від 20.02.20 № 104) нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за вересень 2019 р. у сумі 48 354,44 грн. (саме таку суму зазначено в розрахунку позивача);

- 7,71 грн. пені за період з 26.02.20 по 27.02.2020 нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за вересень 2019 р. у сумі 38 534,44 грн. (визначено судом самостійно у межах заявленого позивачем періоду та суми заборгованості за порушення грошового зобов`язання з урахуванням здійснених відповідачем оплат за платіжними дорученнями від 20.02.20 № 104, від 26.02.20 № 105);

- 6,91 грн. пені за період з 28.02.20 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за вересень 2019 р. у сумі 34534,44 грн. (визначено судом самостійно у межах заявленого позивачем періоду та суми заборгованості за порушення грошового зобов`язання з урахуванням здійснених відповідачем оплат за платіжними дорученнями від 20.02.20 № 104, від 26.02.20 № 105, від 28.02.20 № 107).

- 493,99 грн. пені за період з 13.11.19 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за жовтень 2019 р. у сумі 45321,80 грн.;

- 274,09 грн. пені за період з 13.12.19 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за листопад 2019 р. у сумі 34 696,33 грн.;

- 196,98 грн. пені за період з 14.01.20 по 29.02.20 (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України) нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за грудень 2019 р. у сумі 41 909,58 грн.;

- 83,13 грн. пені за період з 13.02.20 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання по оплаті послуг за січень 2020 р. у сумі 48 900,78 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1715,59 грн. пені. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом визнаються необґрунтованими та безпідставними.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1417,40 грн. 3 % річних за порушення грошового зобов`язання за договором від 02.05.19 № 20В/8 за послуги надані у період з вересня 2019 р. по січень 2020 р. та 502,06 грн. втрат від інфляції за порушення грошового зобов`язання за договором від 02.05.19 № 20В/8 за послуги надані у період з вересня 2019 р. по грудень 2019 р. (відповідні розрахунки наведені у заяві від 18.05.20 №12/0860 про зменшення позовних вимог) суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою ІПС Законодавство , враховуючи вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, здійсненні відповідачем оплати заборгованості, а також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 1407,74 грн. 3 % річних за загальний період з 14.10.19 по 29.02.20, з яких:

- 535,93 грн. 3 % річних за період з 14.10.19 по 25.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання за вересень 2019 р. у сумі 48 354,44 грн.

- 6,32 грн. 3 % річних за період з 26.02.20 по 27.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання за вересень 2019 р. у сумі 38 534,44 грн.;

- 5,66 грн. 3 % річних за період з 28.02.20 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання за вересень 2019 р. у сумі 34534,44 грн.;

- 405,42 грн. 3 % річних за період з 13.11.19 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання у сумі 45321,80 грн. (за жовтень 2019 р.);

- 224,82 грн. 3 % річних за період з 13.12.19 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання у сумі 34 696,33 грн. (за листопад 2019 р.);

- 161,45 грн. 3 % річних за період з 14.01.20 по 29.02.20 (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України) нарахованої за порушення грошового зобов`язання у сумі 41 909,58 грн. (за грудень 2019 р.);

- 68,14 грн. 3 % річних за період з 13.02.20 по 29.02.20 нарахованої за порушення грошового зобов`язання у сумі 48 900,78 грн. (за січень 2020 р.)

З огляду на викладене, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 1407,74 грн. 3 % річних . В іншій частині вимога про стягнення з відповідача 3 % річних судом визнається такою, що заявлена безпідставно, та, як наслідок, не підлягає задоволенню судом.

Здійснивши перевірку розрахунку індексу інфляції за загальний період з жовтня по січень 2020 року включно), суд дійшов висновку про те, що він є законним та обґрунтованим, як наслідок судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача 502,06 грн. втрат від інфляції.

Також відповідачем у поданому суду відзиві від 21.04.20 № б/н заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення. Вказане клопотання обґрунтовано наявністю виключних обставин, які перешкоджають відповідача своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначений судом. Так, відповідач вказує на вкрай тяжкий фінансовий стан комунального підприємства (чистий дохід підприємства за 2019 рік склав 0,00 грн., як і за 2018 рік, залишок грошових коштів на рахунку відповідача станом на 27.03.20 становить 2700 грн.) Крім того, відповідач зазначає, що має заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства в розмірі 30 096,77 грн. Поряд з цим, відповідач звертає увагу, що його заборгованість перед позивачем у значному розмірі утворилась через необхідність здійснення реконструкції водопровідної мережі, зокрема, с. Зелений Гай. Так, протягом 2019 року на зазначеній ділянці водопроводу відзначались значні втрати води у середньому 2200-2500 м.куб. на місяць. З метою виправлення такої ситуації Антонівська сільська рада неодноразово ініціювала питання перед Вільнянською районною державною адміністрацією, Запорізькою обласною радою та Запорізькою обласною державною адміністрацією з питань реалізації інвестиційного проекту реконструкції водопроводу на умовах співфінансування. Сільською радою розроблений Проект реконструкції водопровідної мережі до с. Зелений Гай Вільнянського району Запорізької області, кошторисна вартість якого складає 1 087 139 тис.грн. згідно з проведеною експертизу. Однак, на теперішній час. в переліку об`єктів на які виділені кошти з обласного бюджету, зазначений об`єкт відсутній. На підставі зазначеного КП Добробут АСР просить суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 217 602,69 грн. (основного боргу, 3 % річних та інфляційних витрат) на 12 місяців зі сплатою рівними частинами

Позивач у відповіді на відзив заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців з наступних підстав. КП Облводоканал ЗОР є підприємством, яке надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.04.14. Позивач надає спеціальні послуги з водопостачання та водовідведення споживачам, що підтверджується Статутом та ліцензією (копії є в матеріалах справи). Врегулювання господарської діяльності скаржника підпадає під дію Законів України Про житлово-комунальні послуги та Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , які у свою чергу визначають, що регулювання житлово-комунальних послуг здійснюється Державою та полягає в забезпеченні функціонування підприємств, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно-обгрунтованих витрат на виробництво таких послуг. Вказана мета досягається шляхом регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, про що зазначено у ст. 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги . При цьому доходи підприємства формуються на підставі тарифного регулювання з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Тарифи на послуги ліцензійної діяльності КП Облводрканал ЗОР тривалий термін, в 2014-2020рр. були економічно необґрунтованими. Діяльність підприємства внаслідок чого є збитковою, що підтверджується довідкою про фінансовий стан. На даний час у позивача існує заборгованість із заробітної плати, що підтверджується реєстром підприємств, установ, організацій, що мають заборгованість із заробітної плати в Запорізькій області станом на 18.05.20, розміщеному на офіційні сторінці Державної служби України з питань праці в розрізі підприємства та його структурних підрозділів (копія реєстру надається). Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 24 Закону України Про оплату праці та ст. 115 КзПП України, право на повне та своєчасне одержання заробітної плати гарантується кожному працівнику. За приписами ст. 15 Закону України Про оплату праці та ст. 97 КзПП України, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. За таких обставин позивачу необхідно в найкоротшій час акумулювати грошові кошти для погашенні даної заборгованості шляхом стягнення із боржників-споживачів послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання судового рішення, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у заяві щодо розстрочення виконання судового рішення у справі та надані в обґрунтування вказаної заяви докази, з`ясувавши правову позицію позивача щодо вказаної заяви, суд дійшов висновку, що відповідач довів наявність у нього виняткового випадку, тобто, обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, як підстави для розстрочення виконання судового рішення по цій справі.

Оцінюючи докази у їх сукупності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про те, що відповідач не ухиляється від погашення заборгованої, яка виникла за договором від 02.05.19 № 20В/8 та вчиняє дії, спрямовані на урегулювання цього питання у добровільному порядку; не маючи можливості погасити заборгованість єдиним платежем (відсутність достатніх коштів на рахунку), відповідач пропонує виконання рішення однаковими щомісячними платежами протягом 12 місяців.

Позивач також посилається на збитковість свого підприємства та зазначає про існування заборгованості із заробітної плати. У зв`язку із чим, просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення рішення.

Оскільки надана позивачем довідка про фінансовий стан КП Облводоканал ЗОР від 21.05.20 №12/0809 сама по собі не відображає реальний фінансовий стан підприємства на час розгляду справи № 908/602/20 судом, зокрема в ній йде мова про показники КП Облводоканал ЗОР станом на 01.01.14-01.01.18, судом остання не приймалась до уваги.

Враховуючи, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення, проте приймаючи до уваги добросовісну його поведінку щодо здійснення заходів з погашення наявної заборгованості та сплату поточної заборгованості у добровільному порядку, відсутність достатніх коштів для виконання рішення суду одноразовим платежем, наявність у обох сторін у справі (які є комунальними підприємствами) заборгованості із виплати заробітної плати їх працівникам, а також приймаючи до уваги надані позивачем заперечення щодо надання розстрочки відповідачу на 12 місяців, суд приходить до висновку про існування правових підстав для часткового задоволення клопотання позивача про розстрочення виконання рішення, а саме: судом надається КП Добробут Антонівської СР розстрочка виконання рішення на 6 місяців зі сплатою заборгованості у сумі 200 293,03 грн. (основний борг, 3 % річних та інфляційні втрати) наступними платежами:

- 33 382,18 грн. по 31.07.20 включно;

- 33 392,17 грн. по 31.08.20 включно;

- 33 392,17 грн. по 30.09.20 включно;

- 33 392,17 грн. по 31.10.20 включно;

- 33 392,17 грн. по 30.11.20 включно;

- 33 392,17 грн. по 31.12.20 включно.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3030,13 грн. покладаються на відповідача.

Питання про присудження інших судових витрат за наслідками розгляду справи судом не вирішувалось з огляду на відсутність відповідних клопотань від учасників справи.

Оскільки відповідачем у його клопотанні (викладено у відзиві від 21.04.20 № б/н) не заявлено про розстрочення виконання рішення в частині суми пені та судового збору, судом в цій частині питання щодо розстрочення судового рішення не вирішувалось.

Судом роз`яснюється позивачу, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, враховуючи, що провадження у цій справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 16 000,00 грн. закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору, сплачена сума судового збору у сумі 240 грн. може бути повернута позивачу з підстав та в порядку визначеному п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Крім того, у зв`язку із зменшенням позивачем у цій справі позовних вимог, останньому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за наявності відповідного клопотання може бути повернута сума судового збору у розмірі 150 грн.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 195, 208, 210, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-239, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Добробут" Антонівської сільської ради (70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 48, код ЄДРПОУ 40716092) на користь комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69007, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 А, код ЄДРПОУ 03327115) - 198 383 (сто дев`яносто вісім тисяч триста вісімдесят три) грн. 23 коп. основного боргу, 1715 (одну тисячу сімсот п`ятнадцять) грн. 59 коп. пені, 1407 (одну тисячу чотириста сім) грн. 74 коп. 3 % річних, 502 (п`ятсот дві) грн. 06 коп. інфляційний втрат та 3030 (три тисячі тридцять) грн. 13 коп. судового збору.

Розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців зі сплатою заборгованості у сумі 200 293,03 грн. (яка складається з: 198 383,23 грн. - основного боргу, 1407,74 грн. - 3 % річних та 502,06 грн. інфляційних втрат) наступними платежами: 33 382,18 грн. по 31.07.20 включно; 33 392,17 грн. по 31.08.20 включно; 33 392,17 грн. по 30.09.20 включно; 33 392,17 грн. по 31.10.20 включно; 33 392,17 грн. по 30.11.20 включно; 33 392,17 грн. по 31.12.20 включно. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 16 000,00 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України .

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину (п. 4 Розділу X ГПК України).

Повне рішення складено 20.07.20.

Суддя В.Л. Корсун