ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.07.2020Справа № 910/6618/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Темпо-Транс
до Товариства з обмеженою відповідальністю МС-АГРО
про стягнення 157 841, 86 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Темпо-Транс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МС-АГРО про стягнення 157 841, 86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань за договором перевезення № 0304-2018/1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6618/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.05.2020 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0105471806028 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471806028 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 року у справі № 910/6618/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 21.05.2020 року.
Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.
Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
Сторонами у справі 03.04.2018 укладено договір перевезення № 0304-2018/1, за яким позивач зобов`язався доставити відповідачу вантаж (кукурудза, соя), а відповідач - оплатити вартість перевезення.
Пунктом 3.5 договору № 0304-2018/1 від 03.04.2018 встановлено, що облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення проводяться на підставі актів виконаних робіт, товарно-траспортних накладних.
Позивач стверджує, що надав відповідачу послуги з перевезення вантажу згідно умов договору № 0304-2018/1 від 03.04.2018 на загальну суму 155 698, 60 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 37 від 04.11.2019 на суму 83 182, 00 грн., № 38 від 18.11.2019 на суму 72 516, 60 грн. та наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 0304-2018/1 від 03.04.2018 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даної угоди.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3.8 договору № 0304-2018/1 від 03.04.2018 встановлено, що розрахунок проводиться за надані послуги протягом трьох банківських днів від дати підписання актів виконаних робіт.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав умов договору № 0304-2018/1 від 03.04.2018 та не оплатив повністю надані послуги, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 155 698, 60 грн.
Доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми заборгованості за надані послуги суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у загальному розмірі 155 698, 60 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 143, 26 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 08.11.2019 - 30.04.2020.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2 143, 26 грн., нарахованих за період 08.11.2019 - 30.04.2020.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір про правничу допомогу та процесуальне представництво від 18.03.2020, додаткову угоду № 1 від 27.04.2020 до договору про правничу допомогу та процесуальне представництво від 18.03.2020, акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 25.03.2020, рахунок № 1 від 25.03.2020 та платіжне доручення № 700 від 01.04.2020 на суму 2 500, 00 грн.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 25.03.2020 адвокат Миколайчук П.В. на виконання умов договору про правничу допомогу та процесуальне представництво від 18.03.2020 надав позивачу послуги з підготовки та подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд зазначає, що підготовка та подання адвокатом заяви про видачу судового наказу не відноситься до судових витрат, які пов`язані із розглядом даної справи, оскільки, стосуються справи № 906/346/20 та стягнення заборгованості за правилами наказного провадження.
Доказів понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем у встановлений законом строк не подано до суду доказів щодо обсягу наданих йому правничих послуг та обґрунтування їх вартості.
Враховуючи наведене, суд залишає без розгляду заявлену вимогу про відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500, 00 грн.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МС-АГРО (01135, місто Київ, вулиця В`ячеслава Чорновола, будинок 41, офіс 307, ідентифікаційний код 39534502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Темпо-Транс (12510, Житомирська область, Коростишівський район, село Торчин, вулиця Зарічка, будинок 4, ідентифікаційний код 40269365) 155 698 (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 60 коп. - основного боргу, 2 143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 26 коп. - 3 % річних та 2 367 (дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 64 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2020 |
Оприлюднено | 21.07.2020 |
Номер документу | 90464812 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кирилюк Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні