Рішення

від 20.07.2020 по справі 910/6865/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2020Справа № 910/6865/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агромікс Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд

про стягнення 323.198,16 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору:

19.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агромікс Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд про стягнення 323.198,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 02/03-19 від 02.03.2020 позивачем здійснено попередню оплату товару на суму 342.894,72 грн. За умовами специфікації до договору термін поставки товару встановлений протягом 4 (чотирьох) робочих днів з моменту оплати товару. Всупереч умовам договору відповідач у визначений строк товар позивачу не поставив, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 07/04 від 07.04.2020 про повернення грошових коштів. Відповідачем частково виконано вимогу та 10.04.2020 перераховано позивачу кошти в сумі 20.542,08 грн. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача кошти у розмірі 323.198,16 грн, з яких 322.352,64 грн основного боргу та 845,52 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6865/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 26.05.2020 було 27.05.2020 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473349597 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.05.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 26.05.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 01.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473349597, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 16.06.2020 включно.

16.06.2020 відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

16.06.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що відповідно до п. 6.3. договору позивач (покупець) зобов`язується за власний кошт та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з настання строку поставки, зазначеного в Специфікації. У випадку, коли товар не вивезено позивачем (покупцем) протягом 7 (семи) календарних днів з місця призначення, позивач (покупець) оплачує відповідачу (постачальнику) зберігання товару згідно тарифу, визначеному в Специфікації. Позивач не виконав свого обов`язку за власний кошт та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з настання строку поставки, зазначеного в Специфікації, але може скористатися їм в будь-який час, за умови повідомлення відповідача про таку готовність. Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача у сумі 323.198,16 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.

16.06.2020 відповідачем до суду подано клопотання про поновлення строку надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 клопотання відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні залишено без задоволення.

23.06.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій вважає викладені у відзиві твердження необґрунтованими, оскільки, своїми діями, вчиненими 10.04.2020 та 08.05.2020 (після отримання вимоги від позивача) Товариство з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд підтвердило своє зобов`язання щодо повернення грошових коштів за непоставлений товар. Так, 10.04.2020 у відповідь на лист позивача про повернення грошових коштів № 25/03-1 від 25.03.2020, що був надісланий на електронну адресу відповідача trade@х-trade-group.com.ua, відповідач повернув частину коштів за непоставлений товар у розмірі 20.542,08 грн, при цьому в призначенні платежу зазначено повернення коштів за товар згідно листа № 25/03-1 від 25.03.2020 . 08.05.2020 відповідач направив лист відповідно до якого зобов`язався здійснити повернення грошових коштів за непоставлений товар на загальну суму 322.352,64 грн у строк до 29.05.2020. Таким чином, відповідач визнав той факт, що товар не поставлений.

Суд розглянувши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку подачі відзиву на позовну приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не пропущений встановлений судом строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агромікс Україна (покупець, позивач) укладено договір поставки № 02/03-19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник поставляє (передає у власність покупця), а покупець приймає мінеральні добрива згідно специфікації (далі - товар).

Згідно з п. 2.1 договору товар за даним договором постачається партіями, згідно Специфікації.

Кількість, вартість, терміни поставки кожної партії товару, що постачається за даним договором, визначається сторонами у Специфікації. Кількість партії товару, що постачається згідно кожної окремої Специфікації повинна бути кратною кількості транспортних засобів (п. 2.2 договору).

Згідно Специфікації № 1 від 17.03.2020 сторони визначили наступне найменування, кількість, ціну та вартість товару, що поставляється: карбамід у кількості 43,4 тонн вартістю 342.894,72 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач поставку товару позивачу не здійснив, а тому позивач вимагає повернення коштів, сплачених за не поставлений товар та позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нараховано 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спір виник внаслідок того, що відповідач поставку товару у повному обсязі позивачу не здійснив, а тому сплачені за товар кошти підлягають поверненню позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 11.1 договору даний договір набирає сили з моменту його підсипання сторонами і діє до 28.02.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець робить оплату вартості товару, вказаного у відповідній Специфікації, шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур постачальника, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до умов Специфікації.

Згідно з п. 3 Специфікації № 1 оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах 100% оплати на підставі виставленого постачальником рахунку на протязі одного банківського дня.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно виставленого відповідачем рахунку № 50 від 17.03.2020 платіжним дорученням № 191 від 18.03.2020 перерахував відповідачу кошти за товар у повному обсязі в сумі 342.894,72 грн.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 6.1 договору товар поставляється і ціна товару відповідно надана на умовах: EXW (Інкотермс 2010) пункт призначення - склад постачальника (далі місце поставки) згідно Специфікації, якщо інші умови поставки не зазначені в Специфікації.

EXW Термін Франко завод означає, що продавець вважається виконавшим свої обов`язки по постачанню, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Пунктом 4 Специфікації № 1 місцем постачання товару визначено: FCA: місто Черкаси.

FCA Термін Франко перевізник означає, що продавець доставить минулий митне очищення товар зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по навантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Пунктом 5 Специфікації встановлено строк поставки - потягом 4-х (чотирьох) робочих днів з моменту оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом № 25/03-1 від 25.03.2020 з вимогою повернути передплату за не поставлений товар в сумі 342.894,72 грн.

З банківської виписки вбачається, що 10.04.2020 відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 20.542,08 грн. При цьому в призначені платежу зазначено повернення коштів за товар згідно листа № 25/03-1 від 25.03.2020 .

В подальшому позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 07/04 від 07.04.2020, в якій позивач просив, у зв`язку з не поставленням товару, повернути грошові кошти в сумі 342.894,72 грн протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання вимоги. Дана вимога надіслана відповідачу 08.04.2020 рекомендованою кореспонденцією № 0304009977960, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.04.2020.

Листом № 0805-20-1 від 08.05.2020 відповідач повідомив позивача, що здійснить повернення коштів за не поставлений товар на загальну суму 322 352,64 грн (342.894,72 грн - 20.542,08 грн) у строк до 29.05.2020 включно.

Відповідно до п. 6.3 договору покупець зобов`язується за власний кошт та/або власними силами завантажити та вивезти товар з пункту призначення в строк, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з настання строку поставки, зазначеного в специфікації. У випадку коли товар не вивезено покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з місця призначення, покупець оплачує постачальнику зберігання товару згідно тарифу, визначеному у Специфікації.

Посилання відповідача на вказаний пункт договору, як на відсутність обов`язку відповідача здійснити доставку товару позивачу, судом не приймається з огляду на наступне

Умовами п. 6.1 договору передбачена можливість визначення інших умов поставки, які мають бути зазначені у Специфікації, що і було вчинено сторонами шляхом узгодження у Специфікації № 1 умов поставки FCA.

Відповідно до ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не скористався наданим йому правом вимоги до позивача щодо прийняття товару або про відмову від договору.

Відсутність звернення відповідача до позивача з вимогою прийняти товар, часткове повернення відповідачем коштів позивачу за непоставлений товар та направлення повідомлення із зазначенням граничного строку повернення коштів у повному розмірі підтверджує ту обставину, що обов`язок з постачання товару договором покладений все ж таки на відповідача.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що товар позивачу досі не поставлений.

Позивач просить стягнути сплачені ним грошові кошти в розмірі 322.352,64 грн вартості товару, який відповідачем не поставлено.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як вже зазначалось вище, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 07/04 від 07.04.2020 про повернення грошових коштів в сумі 342.894,72 грн.

Оскільки дана вимога отримана відповідачем 09.04.2020, останній мав з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України повернути кошти позивачу у строк до 16.04.2020 включно. Проте відповідачем дану вимогу виконано не повністю та повернуто лише 20.542,08 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 322.352,64 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк кошти не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з повернення коштів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 845,52 грн - 3% річних (нараховані на суму 322.352,64 за період з 17.04.2020 по 18.05.2020).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Суд перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань 3% річних в сумі 845,52 грн приходить до висновку про обґрунтованість їх нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги і цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агромікс Україна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 43254833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агромікс Україна (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, код ЄДРПОУ 42726448) 322.352 (триста двадцять дві тисячі триста п`ятдесят дві) грн 64 коп. основного боргу, 845 (вісімсот сорок п`ять) грн 52 коп. - 3% річних, 4.847 (чотири тисячі вісімсот сорок сім) грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова