Рішення

від 09.07.2020 по справі 911/481/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/481/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДІФ" (04112, м. Київ, вул. Симиренка, 36, корпус Б, офіс 412, код 41510098)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КЕРРОТ" (08010, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-б, нежитлове приміщення 110, код 42123760)

про стягнення

за участю представників:

позивача - Кантемір В.І.

відповідача - Бородін А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДІФ" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КЕРРОТ" (відповідач) про стягнення 1714814,58 грн. за Договором поставки № ПМ/177-19 від 10.04.2019, з яких: 1473711,55 грн. основного боргу, 198769,15 грн. пені, 20228, 21 грн. 3% річних та 22105,67 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

13.03.2020 на адресу Господарського суду Київської області від директора позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2020 прийнято справу до провадження; призначено підготовче засідання на 16.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2020 оголошено перерву до 14.05.2020.

В судовому засіданні 18.06.2020 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2020 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 09.07.2019.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

09.07.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КЕРРОТ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРДІФ" (Постачальник) укладено Договір поставки № ПМ/177-19, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю будівельні матеріали: пісок річковий, щебінь гранітний та відсів гранітний різних фракцій тощо.

Згідно п. 4.2 Договору, передача Товару від Постачальника до Покупця оформлюється шляхом підписання останнім товарно-транспортної/видаткової накладної. Фактична кількість Товару в кожній партії визначається за даними ваг Постачальника і вказується у відповідній товарно-транспортній накладній та видатковій накладній.

Відповідно до п. 4.4. Договору, разом з товаром Постачальник зобов`язується передати Покупцю наступні документи: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну та оригінал рахунку-фактури.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що приймання Покупцем Товару здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою Покупця товарно-транспортних накладних та видаткових накладних Постачальника.

Ціна Товару визначена Сторонами в розмірі 162,50 гривень без ПДВ за одну тону піску, що відображається в підписаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.3.1. Покупець протягом 7 (семи) календарних днів після отримання рахунку-фактури від Постачальника, виготовленої на підставі поданої заявки на товар Покупцем, зобов`язується перерахувати Постачальнику, у повному обсязі (100%), суму вартості зазначеної в рахунку-фактурі.

На виконання умов Договору, в період з 15.04.2019 по 27.08.2019, Позивачем поставлено Відповідачу пісок річковий на загальну суму 3 537 711,55 гривень, на підтвердження чого надано товарно-транспортні, видаткові накладні та рахунки-фактури.

В свою чергу, Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково, в сумі 2 064 000,00 гривень, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 1 473 711,55 гривень, яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

Відповідач заперечив проти позову в частині стягнення з нього пені, відсотків річних та інфляційних аргументуючи це тим, що позивач разом із Товаром не передавав відповідачу оригінали рахунків-фактур, внаслідок чого відповідач оплачував поставлений Товар на підставі Договору, вказуючи призначення платежу оплата за пісок зг дог№ПМ/177-19 від 10.04.19 .

За таких обставин, відповідач був позбавлений можливості здійснити розрахунок за поставлений Товар у відповідності до п. 5.3.1 Договору, а відтак Відповідач не може нести відповідальність у вигляді сплати неустойки у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми, за кожен день несплати, яка передбачена п. 7.3.1 Договору.

Також відповідач заперечив проти стягнення з нього 12 597,00 грн. вартості товару, оскільки товарно-транспортні накладні на поставку товару зазначеної вартості не підписані з боку відповідача, а отже не можуть свідчити про прийняття Покупцем піску вагою 64,06 тон та вартістю 12 597,00 гривень.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору, у тому числі відсутність заперечень щодо отримання товару.

Суд ставиться критично до тверджень відповідача про те, що ним не було отримано товару на суму 12 597,00 грн. оскільки видаткові накладні № РН-0000001 від 01.05.2019 та № РН-0000036 від 25.06.2019 отримання товару за якими частково заперечує відповідач підписані та скріплені печаткою ТОВ Торговий дім Керрот без будь-яких зауважень.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 1 473 711,55 гривень за поставлений товар підтверджується належними доказами відповідачем, станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 198 769 грн. 15 коп., яка нарахована за визначений позивачем період з 04.09.2019 по 17.02.2020.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. п. 7.3.1 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем п. 5.3.1 цього Договору, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми, за кожен день несплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та врахувавши встановлені обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені у розмірі 198 769 грн. 15 коп.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 20 228 грн. 21 коп. 3% річних та 22 105 грн. 67 коп. інфляційних втрат інфляційних втрат за загальний період прострочки з 04.09.2019 по 17.02.2020.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми в межах періоду визначеного позивачем, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 20 228 грн. 21 коп. 3% річних та 22 105 грн. 67 коп. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача, що він був позбавлений можливості здійснити розрахунок за поставлений Товар у відповідності до п. 5.3.1 Договору, а відтак Відповідач не може нести відповідальність у вигляді пені, відсотків річних та інфляційних, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не отримував від позивача рахунки-фактури на оплату товару.

Як вже зазначалось вище, матеріали справи не містять повідомлень відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 473 711 грн. 55 коп. основного боргу, 198 769 грн. 15 коп. пені, 20 228 грн. 21 коп. 3% річних та 22 105 грн. 67 коп. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КЕРРОТ" (08010, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-б, нежитлове приміщення 110, код 42123760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДІФ" (04112, м. Київ, вул. Симиренка, 36, корпус Б, офіс 412, код 41510098) - 1 473 711 (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі сімсот одинадцять) грн. 55 коп. основного боргу, 198 769 (сто дев`яносто вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 15 коп. пені, 20 228 (двадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 21 коп. 3% річних, 22 105 (двадцять дві тисячі сто п`ять) грн. 67 коп. інфляційних втрат та 25 722 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 22 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.07.2020.

Суддя Т.Д. Лилак