Рішення

від 09.07.2020 по справі 914/382/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 справа № 914/382/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Девелопмент"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Куль Андрія Миколайовича

про стягнення 25500,00 грн.

за участю представників :

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнус Девелопмент" до відповідача Фізичної особи-підприємця Куль Андрія Миколайовича про стягнення 25500,00 грн. отриманих в якості авансу за договором підряду.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання. Ухвалою суду від 04.06.2020р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 09.07.2020р.

Сторони явку представників в судове засідання 09.07.2020р. не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 04.06.2020р., якою закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 09.07.2020р., явка сторін в судове засідання не визнавалась обов?язковою.

Клопотань від сторін про відкладення розгляду справи не надходило, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

04.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Магнус Девелопмент (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Куль Андрієм Миколайовичем (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №3, відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов`язується за рахунок власних сил, залучених матеріалів, засобів, техніки та устаткування, виконати роботи з укладання термопанелей на об`єкті будівництва у кількості 1700 метрів квадратних за адресою: вул.Героїв 11, м.Радивилів (далі - об`єкт) та здати роботу у встановлений термін.

Згідно з пунктом 1.2. договору, замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик, матеріали, засоби, техніку, устаткування та забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти по завершенню роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором передбачено протягом 60 (шістдесяти) календарних дня з моменту підписання договору.

Пунктом 2.3. договору визначено, що датою здачі робіт по об`єкту є дата закінчення виконання робіт підрядником та підписання акту прийому-передачі цих робіт.

Згідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. договору, підрядник у рамках цього договору зобов`язується розпочати виконання робіт на об`єкті не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту надання замовником будівельного майданчика, матеріалів, устаткування, засобів.

Відповідно до підпункту 3.1.3. пункту 3.3. договору замовник у рамках цього договору зобов`язується до початку виконання робіт зробити передоплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором та становить 85000,00 грн.

Згідно з пунктом 9.3. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору він надав відповідачу будівельний майданчик, матеріали, засоби, техніку, устаткування і 09.10.2019р. перерахував відповідачу аванс в розмірі 25500,00 грн., однак відповідач в порушення своїх зобов`язань за договором не розпочав роботи.

Враховуючи наведене, позивач 06.01.2020р. надіслав на адресу відповідача вимогу (отримана відповідачем 09.01.2020р.), в якій вказувалось про готовність будівельного майданчика до початку робіт та необхідність розпочати роботи на об`єкті не пізніше двох календарних днів з моменту отримання цього повідомлення.

Однак, як зазначив позивач, відповідач не розпочав роботу у строк, що встановлений у цій письмовій вимозі і відповіді на цю вимогу не надав.

У зв?язку з цим, в подальшому, а саме 21.01.2020р. позивачем направлено відповідачу з описом вкладення у цінний лист вимогу-повідомлення про розірвання договору та повернення коштів. Вказана вимога, як зазначає позивач, не отримана відповідачем та була повернута йому відділом поштового зв?язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

У вимозі-повідомленні позивач зазначає про реалізацію на підставі частини 2 статті 849 ЦК України свого права на відмову від договору підряду №3 від 04.10.2019р., у зв?язку з тим, що підрядник - ФОП Куль А.М. не з`явився на будівельний майданчик та не розпочав роботи у встановлені строки.

На підставі наведеного, позивач у вимозі-повідомленні ставить відповідачу вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 25500,00 грн. на підставі статей 849, 1212 ЦК України.

Вказана вимога-повідомлення була надіслана відповідачу на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Добрівлянська, будинок 64а, квартира 10.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача на користь позивача 25500,00 грн., що були сплачені ним відповідачу в якості авансового платежу за договором підряду.

В позовній заяві позивач також просить стягнути на його користь з відповідача понесені судові витрати, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 2196,00 грн., з яких 2102,00 грн. - судові витрати по сплаті судового збору та 94,00 грн. - судові витрати у зв?язку з направленням відповідачу двох цінних листів з описом вкладення.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке .

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, 04.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Магнус Девелопмент (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Куль Андрієм Миколайовичем (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 3.

Факт сплати позивачем авансового платежу в розмірі 25500,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №699 від 09.10.2019р. на суму 25500,00 грн.

Як зазначає позивач та як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення своїх зобов`язань за договором не виконав роботи з укладання термопанелей на об`єкті будівництва у кількості 1700 метрів квадратних за адресою: вул. Героїв 11, м. Радивилів та не виконав вимогу позивача щодо повернення грошових коштів в розмірі 25500,00 грн. у зв`язку з розірванням договору підряду в односторонньому порядку.

Докази, які б могли свідчи протилежне, в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором передбачено протягом 60 (шістдесяти) календарних дня з моменту підписання договору.

З вищенаведеного пункту договору вбачається, що роботи мали бути виконані відповідачем до 04.12.2019р.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Зміст положень частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин даної справи, визначає право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або коли закінчення її у строк, тобто до 04.12.2019р., стає явно неможливим.

Згідно з пунктом 9.3. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

21.01.2020р. позивач повідомив відповідача про одностороннє припинення договору, надіславши йому вимогу-повідомлення про розірвання договору та повернення коштів.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ч.3 ст. 615 ЦК України).

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Сплата позивачем авансового платежу в розмірі 25500,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №699 від 09.10.2019р. на суму 25500,00 грн.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У частині 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/21154/17.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у Постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Отже, враховуючи те, що позивач відмовився від договору підряду, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 25500,00 грн., які отримані ним від позивача в якості авансового платежу, є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи вказано, що позивачем поніс судові витрати в загальному розмірі 2196,00 грн., з яких 2102,00 грн. - судові витрати по сплаті судового збору та 94,00 грн. - судові витрати у зв?язку з направленням відповідачу двох цінних листів з описом вкладення.

Факт сплати позивачем судового збору в розмірі 2102,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №764 від 10.02.2020р.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2102,00 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити повністю.

Щодо витрат на поштові відправлення у розмірі 94,00 грн., то суд вважає, що вказані витрати не належать до судових витрат, оскільки відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд наголошує на тому, що в силу статті 123 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат належать виключно витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат не зазначено витрати з відправлення яких саме цінних листів з описом вкладення слід покласти на відповідача.

Так, надані позивачем фіскальні чеки на загальну суму 94,60 грн., поштова накладна та описи вкладення свідчать про направлення на адресу відповідача вимоги та вимоги-повідомлення.

Однак, суд зазначає, що зазначені витрати не можуть вважатися судовими витратами в розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони понесенні у порядку досудового врегулювання спору, тобто ще до подання позивачем позовної заяви, а не в рамках судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, судові витрати на поштові відправлення в розмірі 94,00 грн. не підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куль Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Девелопмент" (35500, Рівненська область, місто Радивилів, вулиця Паркова, будинок 7а, офіс 7, ідентифікаційний код 41397311) грошові кошти в розмірі 25500,00 грн. та 2102,00 грн. - судових витрат зі сплати судового збору.

3 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.07.2020р.

Суддя М.М. Петрашко